Громадська робота — це поклик серця і душі — Лариса Просяник

5478Наше видання продовжує висвітлювати на своїх сторінках активну діяльність різних громадських організацій. Кореспонденту «Щотижневика АПТЕКА» вдалося поспілкуватися з Ларисою Просяник, головою правління ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део (З Богом)». Нагадаємо, що у 2016 р. саме за ініціативою цієї організації у Вінницькій обл. вперше вдалося відзначити на високому рівні із залученням Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної ради та Департаменту охорони здоров’я Вінницької облдержадміністрації професійне свято — День фармацевтичного працівника. Це, безумовно, засвідчує повагу до роботи фармацевта й провізора з боку держави та органів місцевої влади Вінниччини. Крім того, організація неодноразово висловлювала свої думки та пропозиції стосовно існуючих проблем та шляхів розвитку фармації в Україні.
4578— Шановна Ларисо Федорівно, помітно, що останнім часом серед багатьох громадських організацій фармацевтичного спрямування Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део» виділяється своєю активністю і послідовністю. Хотілося б дізнатися, як і за чиєю ініціативою була створена організація, хто входить до її складу та які завдання вона ставить перед собою?

— На Вінниччині офіційно зареєстровано три громадських фармацевтичних організації, наша — четверта. Але протягом багатьох років практичної діяльності цих організацій майже не помітно, їх фактичної роботи не видно. У той же час проблем, питань у сфері фармації досить багато.

Достатньо сказати, що в області здійснюють свою діяльність 880 суб’єктів фармацевтичного профілю, з яких 391 займаються роздрібною торгівлею, 10 — оптовою, 3 — виробляють лікарські засоби в умовах аптеки. Тисячі людей в області працюють у цій галузі. Це 722 аптечних заклади, із них в обласному центрі — 220 аптек.

Те, що протягом двох років фактично не виконувала свої функції Державна служба України з лікарських засобів у області, не контролювалося відкриття нових аптек, значно зростали ціни на лікарські засоби, а також економічна криза, підвищення соціальної напруги серед населення, особливо відвідувачів аптек, відсутність профспілкових організацій — все це та інші проблеми певною мірою вплинуло на об’єднання фармацевтичної спільноти для того, аби висловлювати своє ставлення, вносити пропозиції, брати участь у суспільному, громадському житті як в області, так і в державі. Ідея створення асоціації була моя, але я відчула дуже велику підтримку і допомогу колег, які беруть активну участь у роботі. Одним словом, у нас багато однодумців, створена професійна команда. Загалом асоціація об’єднує близько 50 членів, серед них фармацевти, провізори, клінічні провізори та інші працівники фармацевтичної галузі. Але слід зазначити, що ми зацікавлені не в кількості, а в якості. Адже при потребі в різноманітних заходах беруть участь сотні наших колег.

Основним завданням асоціації є захист професійних прав та інтересів її членів. А концептуально можна сформулювати основну мету і етапи нашої діяльності так:

  • нас знають;
  • нас поважають;
  • з нами рахуються.

Зараз ми інтенсивно працюємо над першим етапом — «Нас знають». За короткий термін діяльності нас знають в місті, області, сусідніх областях, в навчальних закладах, державних установах, органах виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Головними акцентами нашої роботи є діяльність фармацевта або провізора, захист його професійних прав, підвищення його ролі і значимо­сті та підняття престижу професії в суспільстві.

Певною мірою це є результатом нашої роботи, оцінки та визнання. А кінцевий результат ми бачимо в тому, щоб з нашою думкою, позицією, пропозиціями рахувалися як на регіональному, так і на державному рівні. Адже ми відстою­ємо не власні інтереси, а інтереси всіх провізорів, фармацевтів та пацієнтів.

— Відомо, що Ви очолювали делегацію на VIII Національному з’їзді фармацевтів України, яка представляла Вінниччину. Яка Ваша оцінка з’їзду? Які враження? Що позитивного і корисного отримали від з’їзду?

— Особисто я була делегатом V, IV, VII з’їздів, тому можу сміливо порівняти VIIІ з’їзд з поперед­німи. Безумовно, кожен з’їзд по-своєму є оригінальним і неповторним. Загалом моя думка і членів нашої делегації, що VIIІ з’їзд був позитивним та корисним.

Адже на форумі були представлені всі сегменти галузі: наука, виробництво, діяльність аптечних мереж, дистрибуція, інформаційне поле, досвід інших держав. Вразили досить високий рівень проведення всіх заходів, гостинність і увага організаторів з’їзду.

Ми отримали багато корисної інформації, зустрічалися з цікавими й авторитетними людьми, обмінювалися досвідом роботи.

Також ми зустрілися з головою оргкомітету з’їзду, ректором Національного фармацевтичного університету, академіком В.П. Черних, директором Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації, професором О.Ф. Піменовим та з колективами багатьох кафедр навчального закладу. З’їзд став стимулом і поштовхом для активізації нашої діяльності. У рамках з’їзду були проведені симпозіуми, форуми, конференції, круглі столи, воркшопи. Було приємно відчувати себе у великій фармацевтичній сім’ї України, пишатися тим, що ти делегат цього з’їзду. На мою думку, кожен зміг знайти себе, беручи участь у цих заходах.

І, напевно, найголовніше — це те, що ми збагатилися новими знаннями, інформацією, знайомствами з колегами, надіями, планами та перспективами.

— Які заходи проводить Ваша асоціація? З ким співпрацюєте?

— Достатньо сказати, що ми працюємо в багатьох напрямках фармацевтичної діяльності. У нас налагоджена співпраця з аптечними мережами, безпосередньо з фармацевтами, провізорами, навчальними закладами, в тому числі з Він­ницьким національним медичним університетом ім. М.І. Пирогова, Вінницьким медичним коледжем ім. академіка Д.К. Заболотного, виробниками ліків, Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) у Вінницькій обл., Департаментом охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації та медичними представниками фармацевтичних компаній.

Протягом цього року ми провели круглі столи на тему «Якість ліків — запорука здоров’я нації», «Клінічний провізор — погляд на перспективу», двічі організовували участь провізорів, фармацевтів, студентів фармацевтичного відділення медичного коледжу у безкоштовному семінарі «Сучасна фармакологія. Роль працівника аптеки».

Крім цього, організовували конкурс серед студентів фармацевтичного відділення медичного коледжу на тему «Чому я обрав професію фармацевта?», присвячену Дню фармацевтичного працівника України. Слід зазначити, що 6 переможців цього конкурсу були нагороджені дипломами та подяками.

Хочу відмітити, що вперше за роки незалежності України ми організували урочисте зібрання до Дня фармацевтичного працівника України. Святкування відбулося в приміщенні обласної державної адміністрації за участю представників органів влади, а саме — першого заступника голови обласної державної адміністрації Андрія Гижка та першого заступника голови обласної ради Людмили Щербаківської.

У ході заходу більше 80 фармацевтів, провізорів були нагороджені грамотами та відзнаками обласної державної адміністрації, обласної ради, департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації за сумлінну працю. Усі присутні відчули увагу і вдячність за нелегку і необхідну роботу фармацевта.

Також ми створили короткий відеоролик, що демонструє роботу нашої асоціації, який ми зазвичай презентуємо на зборах, семінарах, конференціях, зустрічах, круглих столах, що дає можливість широкому колу колег ознайомитися з нашою діяльністю.

Нами започатковано співпрацю як з місцевими фармацевтичними асоціаціями, організаціями, спілками, так і з організаціями інших обла­стей та всеукраїнськими. Така співпраця сприяє обміну досвідом роботи, дає можливість перейняти кращі практики, форми і методи роботи, познайомитися з досвідченими фахівцями, професіоналами, активними і небайдужими людьми.

Одним із напрямків нашої діяльності є організація роботи з проведення курсів підвищення кваліфікації фармацевтів, провізорів, клінічних провізорів. Крім надання професійних знань, для слухачів курсів започатковано проведення практичних занять «Як надавати першу медичну допомогу», особлива увага сфокусована на діях в екстремальних ситуаціях. Такі практичні знання проводять досвідчені інструктори обласного Товариства Червоного Хреста, з яким ми співпрацюємо.

Нещодавно члени нашої асоціації взяли участь у науково-практичній конференції «Фармацевтичне самоврядування — запорука запровадження сучасних світових стандартів надання фармацевтичної допомоги», що проводилася в Івано-Франківську громадською організацією «Всеукраїнська фармацевтична палата». Також нещодавно я брала участь у Аптечному саміті України–2016, організованому Аптечною професійною асоціацією України (АПАУ). Для нашої молодої асоціації було корисним, почесним та повчальним бути серед лідерів саміту, який приймав понад 200 учасників аптечного бізнесу.

Крім того, ми пишаємося тим, що завдяки нашим активістам відкрито музей-аптеку у місті Тульчин Вінницької обл. Окремо хочу виділити участь в цьому Івана Зелюка, мецената, ентузіаста своєї справи, делегата VIII Національного з’їзду фармацевтів України.

— Що Вас спонукає до активної громадської діяльності? Як Вам вдається згуртувати, зацікавити, об’єднати ваших колег, створити команду?

— Знаєте, громадський діяч — це не професія, в жодному навчальному закладі не готують громадських діячів. Скоріше, громадський діяч — це поклик серця і душі, це стан небайдужої людини до того, що відбувається в соціальному середовищі навколо нього. Як на мене, не можна любити свою професію і бути байдужим до неї поза робочим часом. Адже фармацевт — це пуб­лічна професія. Сьогодні, на жаль, ми бачимо, що в фармацію прийшли люди, які мало в ній розуміються або взагалі далекі від неї. Болісно визнавати, що саме вони перетворили віковічну професію в лише прибутковий інститут. Хочу процитувати слова української поетеси Наталки Поклад: «Патріот від патріота відрізняється паролем. Для одного це робота, а для іншого — це доля».

Патріот фармації — це людина, яка обрала цю справу на все життя, любить її, живе нею, вболіває за її стан, розвиток, оцінку суспільства, увагу держави. Саме це і згуртувало нас. Так, в нашій асоціації багато ініціативних, активних, творчих людей, які є основою нашої організації і своєрідною командою, де кожен вболіває за спільний результат нашої діяльності.

У період розвитку громадянського суспільства, підвищення ролі громадськості ми займає­мо активну громадянську позицію. Наша асоціа­ція є членом громадської ради при Вінницькій обласній раді та членом громадської ради при Держлікслужбі України. Поступово ми отримуємо результати нашої діяльності. Наприклад, при обговоренні «Стратегії соціально-економічного розвитку Вінниччини 2020» ми внесли пропозиції щодо розвитку фармацевтичної галузі, які були позитивно сприйняті.

Існуюча проблема щодо працевлаштування клінічних провізорів обговорювалася під час засідання круглого столу «Клінічний провізор — погляд на перспективу». За підсумками обговорення ми направили звернення до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України. За підписом Романа Ілика, заступника міністра, ми отримали відповідь. Зрозуміло, що вирішити цю проблему миттєво неможливо. Потрібна кропітка узгоджувальна робота багатьох державних органів. Але той факт, що нас почули та відреагували, уже свідчить про те, що роль громадських організацій підвищується.

Велику надію ми покладаємо на співпрацю з Громадською радою при Держлікслужбі України, в яку входять самодостатні, досвідчені, високопрофесійні патріоти своєї справи. Можна однозначно стверджувати, що зростають громадська професійна свідомість і активність фармацевтичної спільноти. Кожен член Громадської ради при Держлікслужбі очолює всеукраїнську або регіональну громадську організацію, має великий досвід, високий професіоналізм і саме головне — бажання змінити стан справ у галузі на краще.

— Логічно було б Вас запитати, як Ви і Ваші колеги ставляться до фармацевтичного самоврядування. Чи є в Україні передумови і можливість впровадження фармацевтичного самоврядування?

— Саме досвід передових демократичних країн Європи та світу пришвидшив наші бажання і ініціативи щодо створення професійної фармацевтичної організації, і в цьому процесі займати не пасивну роль стороннього спостерігача, а мати власну позицію, захищати свою професію, відстоювати інтереси фармації як соціально значущої професії. Позицію фармацевтичного самоврядування ми розуміємо, підтримуємо і намагаємося в силу своїх можливостей робити все можливе, аби дійсно у нас воно було впроваджено.

Наша позиція неодноразово висвітлювалася в засобах масової інформації, на різноманітних заходах у співпраці з іншими громадськими фармацевтичними організаціями. Наприклад, у пуб­лікаціях «Фармацевти та провізори — ми потрібні людям», «Настав час захистити себе», «Фармацевтичне самоврядування: реалії, проблеми, перспективи» ми детально висловлюємо своє ставлення до фармацевтичного самоврядування. Бажаючі можуть ознайомитися і взяти участь у дискусії, висловити своє бачення з цього приводу.

Ми переконані, що альтернативи фармацевтичному самоврядуванню у розвиненому громадянському суспільстві немає. Але для його впровадження необхідні час, підготовлена нормативно-правова база, зрілість і активність фармацевтичної спільноти, політична воля тих, від кого залежить прийняття відповідних законів, повна підтримка адміністративно-управлінського апарату, всебічне розуміння кожного фармацевта і провізора і, нарешті, очікування Його Величності Пацієнта. Адже робиться це все заради пацієнта, збереження його здоров’я. Найважливішим, на мій погляд, є те, що через впровадження фармацевтичного самоврядування професійна громада зможе донести до влади свої проблеми, питання, які роками «висять» і не вирішуються, а влада буде змушена дослухатися до голосу людей. Слід відзначити, що у цьому напрямку влада робить певні кроки. Наприклад, 3.11.2010 р. прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реа­лізації державної політики». Ця постанова дає можливість громадським організаціям здійснювати громадський конт­роль, громадську експертизу та моніторинг. Але щоб це працювало, ми повин­ні самі бути високо­кваліфікованими, професійно підготовленими та компетентними.

— Ви часто наголошуєте на тому, що основним завданням громадської організації, громадської діяльності є захист законних прав, інтересів членів організації. Чим обґрунтована така позиція ?

— Захист законних прав і інтересів як першочергове завдання чітко зазначено у Статуті нашої асоціації. На сьогодні фактично відсутні профспілкові організації. У багатьох випадках не звертається увага на умови праці, заробітну плату, робочий час, соціальні питання тощо. Достатньо порівняти ці умови в різних аптеках, і ви переконаєтеся, хто і як піклується про своїх працівників, особливо провізорів першого столу.

Сьогодні фармація переживає складні часи. Часто в гонитві за прибутками аптеки перетворюються на точки або пункти з продажу ліків, а фармацевт чи провізор — на продавця замість того, щоб надавати кваліфіковану фармацевтичну допомогу, виконувати складові належної аптечної практики, як це є в розвинених країнах світу. Якщо на шальку терезів поставити «бізнес» і «здоров’я», то переважить «бізнес». А хто буде думати про здоров’я людей? В європейських країнах без участі громадських організацій не вирішуються питання, що торкаються фармацевтичної діяльності, наприклад, відкриття нових аптек, ліцензування, акредитації, соціальних питань тощо. У нас здебільшого про це тільки говорять. Тому для інститутів громадянського суспільства захист законних прав і інтересів — важливий напрямок діяльності. Для захисту інтересів і прав фармацевтів, провізорів перш за все мають бути створені відповідна нормативно-правова база, механізми, соціальні гарантії, до цього процесу слід також залучати активну громадськість. Формально у нас є Кодекс законів про працю, який діє ще з часів Радянського Союзу. Але він не враховує сучасних ринкових відносин, відносин власника і найманих працівників, а також не гарантує виконання соціальних стандартів.

— Напередодні Новорічних та Різдвяних свят чого б Ви хотіли побажати своїм колегам?

— Звичайно, міцного здоров’я, здійснення всіх задуманих планів і мрій, мирного неба, сімейного затишку, достатку, всього радісного, людського і земного. Віри, надії і любові. Бажаю всім многая, многая, многая літа!

Євгенія Бочерикова,
фото Сергія Бека

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті