Заступник голови Комітету Олег Мусій наголосив, що сьогодні немає жодної людини, яка б була задоволена станом речей у медицині, і держава повинна нарешті визначитися, яким шляхом йти далі. У затверджених Верховною Радою рекомендаціях парламентських слухань «Про реформу охорони здоров’я в Україні» (відбулися 16 грудня 2015 р.) прописано модель майбутньої національної системи охорони здоров’я та алгоритм дій для її впровадження. Крім того, на засіданні Колегії МОЗ 15 липня 2016 р. було презентовано та підтримано присутніми проект Концепції побудови нової національної системи охорони здоров’я України.
Сьогодні Комітет, на відміну від виконавчої гілки влади, спирається саме на ці документи у своїй роботі з побудови законодавчого підґрунтя майбутньої реформи.
Один із базових законопроектів — «Про засади державної політики охорони здоров’я» за № 2409а О. Мусій повідомив, що законопроект доопрацьовано з урахуванням результатів експертизи Інституту законодавства Верховної Ради України й Головного юридичного управління та буде перереєстровано найближчим часом.
Ще один фундаментальний проект — «Про організацію медичного обслуговування населення в Україні» № 4456. Окрім того, зареєстровано більш «вузький» законопроект «Про лікарське самоврядування» за № 5617 щодо зміни системи управління галуззю з командно-адміністративної на суспільно-адміністративну. Також йде розробка проектів «Про медсестринське самоврядування», «Про фармацевтичне самоврядування».
Народний депутат підняв питання необхідності збільшення фінансування медичної галузі: «Сучасне фінансування у розмірі 2,7% ВВП — це крах системи. І тільки завдяки коштам громадян медична галузь не розвалилася вщент. Обсяги державного фінансування повинні становити не менше 6% ВВП, це необхідний мінімум».
Він запросив учасників зустрічі висловити свою точку зору щодо напрацьованих Комітетом проектів законів, а також щодо зареєстрованих 3 законопроектів щодо медичного страхування.
Крім того, на розгляді в Комітеті знаходяться проекти законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та їх діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення» № 5134 та 5134-1, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги» № 4449, «Про лікарські засоби» № 2162-д, а також 3 законопроекти, які мають на меті боротьбу із тютюнопалінням.
О. Мусій порекомендував присутнім уважно та виважено вивчити урядовий законопроект № 6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», підготовлений до другого читання: «У вересні відбудеться чергова спроба його проштовхнути в сесійній залі. І якщо медична спільнота в чомусь не згодна, то ще півтора місяці, щоб висловити свою позицію, у тому числі і звернутися до народних депутатів-мажоритарників на округах з проханням захистити інтереси громад».
Спікер підкреслив, що Головне юридичне управління Верховної Ради у межах мінімально відведеного часу розглянуло зазначений документ та виявило численні порушення статей Конституції України, тож приймати його поспіхом не варто.
Ольга Богомолець зазначила, що сьогодні держава дійшла до точки біфуркації щодо розвитку медичної галузі — потрібно прийняти рішення, куди повернути. Система Семашка, яка чудово працювала за радянської економіки, в умовах капіталістичної просто не може вижити. Брак грошей є не лише в галузі, але й у населення. І треба визначитися, хто саме оплачуватиме надання медичної послуги — держава, місцева влада або пацієнт?
Законом України № 2002-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» (яким запроваджується автономізація медичних закладів) вже надано визначення, що таке медична послуга. А далі можливі 2 різні сценарії в залежності від рішення, яке прийме Парламент.
«МОЗ сьогодні нав’язує своє бачення та переконує суспільство, що іншого шляху немає. Усі, хто не погоджується із запропонованим варіантом, оголошуються ворогами реформ. Але є ще інші дороги. Не обов’язково втілювати бачення міжнародних експертів. Відповідно до урядового законопроекту № 6327 всі кошти (а на сьогодні це 80 млрд грн.) акумулюватимуться в новому органі виконавчої влади, що реалізуватиме державну політику у сфері організації фінансування надання медичних послуг. Але, на думку багатьох депутатів, це неправильно в світлі децентралізації. Незважаючи на те що слово «співоплата» із законопроекту було прибрано, воно залишається підтекстом — держава не нестиме більше відповідальності за всю медичну допомогу», — підкреслила народний депутат.
Вона пояснила, що таким чином будуть перерозподілені кошти. МОЗ хоче повністю задовольнити потреби первинної ланки, невідкладної, екстреної та паліативної допомоги. Але в документі не враховується необхідність фінансування вторинної та високоспеціалізованої медичної допомоги, на які в даний час витрачається до 80% бюджету охорони здоров’я.
Уряд планує покривати це добровільним страхуванням. «Є група в Парламенті, яка лобіює цей шлях так, якби це бізнес. Вони хочуть зробити великий ринок медичних послуг, де одні продають послуги, а інші їх купують. Проте де залишаться люди, у яких немає коштів? Їм немає місця в системі добровільного медичного страхування, так як його можуть «потягнути» фінансово забезпечені люди. І соціально відповідальну країну в майбутньому буде дуже важко побудувати», — наголосила голова Комітету.
Законопроект Міністерства не пропонує ні шляхів пошуку нових джерел фінансування, ні далекострокового планування. Де шукати кошти лікарням вторинного та третинного рівня, якщо переважна більшість населення на межі бідності? Більшість їх буде скорочена. Міжнародні експерти стверджують, що ліжок в Україні забагато. Частково із цим можна погодитися, але ті захворювання, що в світі лікуються амбулаторно, поки що в Україні мають лікуватися в стаціонарах. Можливо, замість скорочення ліжок та закриття відділень варто приділити увагу їх перепрофілюванню або покращенню умов для хворих.
О. Богомолець також висловила впевненість, що через 10–15 років структура захворюваності в Україні кардинально зміниться. Тривалість життя українців збільшиться, тому зросте вдвічі рівень онкозахворюваності: «Чому я так в цьому впевнена? Тому що якщо взяти статистику Швейцарії, де середня тривалість життя — 83 роки, рівень захворюваності на онкологію там є вдвічі вищим. І якщо ми будемо мати де і чим лікувати, своєчасно діагностувати рак, то зростання смертності від нього не відбудеться. Але якщо зараз внаслідок реформи обваляться заклади вторинного та третинного рівня, через 10 років не буде де лікувати таких пацієнтів. Якщо не обороняти нашу систему, дозволити її банкрутство, у країну зайде міжнародний бізнес і буде розвивати власну структуру. Ми повинні зберегти галузь, це запорука безпеки держави», — сказала О. Богомолець.
На її думку, більш правильним є шлях запровадження обов’язкового медичного страхування та фіксація показника від ВВП, який витрачатиметься на медицину на рівні не менше 6%. Обов’язкове медичне страхування передбачає створення нового пулу коштів, яких сьогодні не вистачає, які повинні зайти в систему охорони здоров’я.
Комітет підготував законопроекти щодо обов’язкового медичного страхування, щодо основ державної політики в охороні здоров’я, щодо організації надання медичної допомоги, заклавши законодавчу основу для медичної реформи. Уряд блокує ці документи, МОЗ веде гібридну війну проти інакодумців. Але насправді, як резюмувала О. Богомолець, йде боротьба за медичний ринок України.
У наступній дискусії було висвітлено багато болючих питань.
Олександр Зінчук, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я Волинської обласної ради, висловив стурбованість щодо фінансування первинної ланки, яку пропонує у рамках реформи МОЗ: «Наприклад, бюджет поліклініки № 1 Луцька, яка обслуговує 70 тис. населення, сьогодні становить 22 млн грн. Натомість відповідно до планів Міністерства, вона отримуватиме не більше 15 млн грн. Де нам взяти решту коштів?».
На думку Тараса Собка, депутата Житомирської обласної ради, секретаря постійної комісії з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах ветеранів, створення госпітальних округів поки що не на часі. Це призведе до знищення центральних районних лікарень, які наразі беруть на себе деякі функції первинної ланки та є по суті містком між первинною та третинною допомогою. «Первинка поки що не готова до реформ. Спочатку необхідно підвищити професійний рівень сімейних лікарів, мотивувати їх та забезпечити гідною заробітною платою, оновити матеріальну-технічну базу закладів первинної медико-санітарної допомоги, транспортні засоби швидкої допомоги, створити належну інфраструктуру, і лише у разі виконання всіх цих умов можна говорити про госпітальні округи», — зазначив він та звернувся до О. Богомолець з проханням ініціювати створення державної програми забезпечення лікарів житлом.
За словами представників Луганщини, створення госпітальних округів у них під великим питанням. Через окупацію в області взагалі відсутні заклади третинного рівня, усю висококваліфіковану допомогу взяли на себе лікарні вторинного рівня. Допомогу надає і Харківська обл. Вони також зупинилися на проблемі закупівель ліків. Постановою КМУ від 16 березня 2017 р. № 180 затверджено нову редакцію Національного переліку основних лікарських засобів, який не містить багатьох позицій, які закуповувалися раніше. Це, наприклад, трамадол, омнопон, промедол, фентаніл, мерказоліл та ін. Натомість у переліку міститься оцтова кислота.
Олександр Фролов, член постійної комісії з питань охорони здоров’я Кіровоградської обласної ради, директор спеціалізованої медико-санітарної частини № 17, підняв гостре питання відсутності коштів у регіоні на відшкодування вартості інсулінів. Виділена державна медична субвенція місцевим бюджетам на видатки із забезпечення ліками хворих на цукровий діабет склала менше половини від необхідного обсягу. На жаль, звернення до народних депутатів-мажоритарників, КМУ, МОЗ залишилися без відповіді.
Як стало відомо під час зустрічі, така проблема існує в багатьох регіонах. О. Богомолець пообіцяла підготувати листа до КМУ з проханням вирішити ситуацію.
Питання нестачі фінансування галузі висвітлила Ольга Федишина, депутат Івано-Франківської обласної ради. Щороку держава виділяє недостатньо медичної субвенції, якої регіонам не вистачає на всі потреби. За її словами, станом на травень 2017 р. незабезпеченість коштами для зарплат працівникам закладів Івано-Франківщини, які фінансуються за рахунок коштів медичної субвенції, становила 185 млн грн. В окремих гірських районах обсяг незабезпеченості перевищував 3,5 місячні фонди оплати праці. Наявність цієї проблеми підтвердили представники й інших обласних рад. Наприклад, у Львівській обл. нестача коштів на зарплату медикам сягає близько 300 млн грн. на цей рік.
«Ми на кожній сесії обласної ради приймаємо рішення звернутися до комітетів Верховної Ради, Уряду з приводу недостатнього фінансування, але щоразу у відповідь надходять чергові відписки з рекомендацією дофінансовувати нестачу з власного бюджету та проводити оптимізацію штату медпрацівників. Але віднайти 185 млн грн. обласна рада не може, це великі кошти», — зазначила депутат. За її словами, органам влади треба дослухатися до думки регіонів і враховувати реальні потреби в коштах на місцях, повністю змінити систему фінансування медицини, якнайшвидше впровадити медичне страхування.
Також під час зустрічі О. Федишина підняла питання щодо необхідності якнайшвидшого ухвалення в другому читанні законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині» № 2386а-1, який був прийнятий у першому читанні ще в квітні 2016 р. Сьогодні держава витрачає колосальні кошти на направлення громадян на лікування за кордон, у тому числі і для проведення трансплантації.
Загалом під час виступів лунало твердження, що не треба копіювати іноземні моделі системи охорони здоров’я, а будувати власну, українську. Також було висловлено критику стосовно створення госпітальних округів — на думку спікерів, це можливо лише після успішного проведення адміністративно-територіальної реформи. Крім того, наголошувалося на незадовільній комунікації з боку МОЗ України щодо вирішення проблемних питань регіонів.
На завершення заходу О. Богомолець пообіцяла, що такі зустрічі будуть проводитися регулярно. Вона також запропонувала всі пропозиції щодо реформи викласти письмово та надіслати до Комітету.
фото Сергія Бека
Коментарі