Проект Закону України «Про професійне самоврядування медичних професій в Україні»

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про професійне самоврядування медичних професій в Україні» як альтернативний до проекту Закону України «Про лікарське самоврядування» (реєстраційний номер 8250 від 6 квітня 2018 р.).

Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Юринець Оксана Василівна.

Народні депутати УкраїниО.В. Юринець
О.М.Черненко
І.В. Васюник

Список авторів
проекту Закону України «Про професійне самоврядування медичних професій в Україні»

1. Коліушко Ігор Борисович.

2. Український Дмитро Ярославович.

3. Дацко Марта Ігорівна.

4. Штука Орест Михайлович.

Народні депутати УкраїниО.В. Юринець

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про професійне самоврядування медичних професій в Україні»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

У системі охорони здоров’я управління медичними професіями, регулювання питань підготовки медичних працівників, контроль за їх діяльністю в Україні надалі залишається командно-адміністративним. Таким чином, невластиві державі функції щодо регулювання професій стримують розвиток галузі та надання населенню якісної медичної допомоги. Столітня практика зарубіжних країн свідчить, що лише медична спільнота через власні представницькі органи, здатна створити такі норми та правила для представників своєї професії, які б забезпечували високий рівень надання медичної допомоги.

Недосконалість реєстру лікарів, застарілість механізмів притягнення до відповідальності, механізмів допуску до професії, морально-деонтологічного контролю, відсутність обов’язкового страхування відповідальності лікарів, медичного етичного кодексу тощо зумовлює системні проблеми в охороні здоров’я.

Всесвітня медична асоціація (ВМА) в Мадридській декларації 1987 року підтверджує важливість професійної автономії, як суттєвого компоненту високоякісної медичної допомоги, який повинен існувати в інтересах пацієнта. Тому ВМА визнає необхідність гарантувати професійну автономію при наданні медичної допомоги пацієнтам, вважаючи це істотним принципом медичної етики.

Професійна автономія повинна бути самоврядною, зокрема нести відповідальність за контроль над професійною діяльністю медичних працівників, їх компетентністю та якістю наданої медичної допомоги.

Найвища якість медичної допомоги повинна бути доступною всім громадянам. Всесвітня медична асоціація наполягає, що медичні працівники є найбільш кваліфікованими для проведення оцінок, необхідних при прийнятті рішень щодо визначення обсягу та вартості медичних послуг, що є актуальним в умовах сучасної реформи надання медичної допомоги в Україні.

Також, професійна діяльність і поведінка лікарів завжди повинна відповідати Кодексу професійної етики. Орган професійного самоврядування повинен сприяти становленню етичних норм поведінки лікарів на благо їх пацієнтів. Порушення етичних норм повинні негайно виправлятися, а лікарі, винні в цих порушеннях, повинні бути покарані в дисциплінарному порядку. Тільки органи професійного самоврядування можуть ефективно і вміло виконати це завдання.

2. Мета та завдання проекту

Метою законопроекту є дерегуляція в системі охорони здоров’я, а саме передача невластивих державним органам функцій органам самоврядування медичних професій. Новостворені самоврядні органи отримають повноваження щодо регулювання освітніх, кваліфікаційних та деонтологічних аспектів медичної діяльності.

Завданням законопроекту є встановити правила створення органу професійного самоврядування представниками медичних професій та базові засади функціонування таких органів.

Створення самоврядних органів сприятиме залученню медичної спільноти до процесу реформування системи надання медичної допомоги, зокрема до питань визначення обсягу та якості отримання населенням медичних послуг, в тому числі за кошти держави. Законопроект покликаний запровадити механізми контролю та притягнення до дисциплінарної відповідальності представників медичної професії, що сприятиме зростанню довіри населення до медичної професії, адже в професії залишаться лише кваліфіковані кадри.

Створення засад ефективного функціонування професійного самоврядування медичних професій відповідає загальноприйнятій практиці розвинених держав, зокрема держав-членів ЄС, в яких медичні професії віднесені до вільнозайнятих професій, які мають свої представницькі органи. Професійне самоврядування впливає на розвиток професій, підвищення якості послуг, контролю за ними, а також на державну політику, яка стосується безпосередньо їх професійної діяльності при наданні медичної допомоги.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Законопроект встановлює рамкові правила створення відповідних органів професійного самоврядування визначених медичних професій. Законопроект складається з 6 розділів, в тому числі Прикінцевих та перехідних положень.

Розділ перший визначає поняття медичних професій та професійного самоврядування медичних професій. Законопроектом передбачено, що держава не втручається у регулювання професійною медичною діяльністю, окрім питань, які стосуються організації надання медичної допомоги.

Розділ другий встановлює перелік медичних професій, представники яких можуть створити орган професійного самоврядування. Також регламентовано порядок допуску осіб до здійснення медичної професійної діяльності, а також питання зупинення та припинення такої діяльності. Проектом закону визначається порядок створення та ведення реєстрів представників медичних професій.

Третій розділ визначає засади та завдання самоврядування медичних професій. Законопроект визначає структуру та функції органу професійного самоврядування, його склад, повноваження центральних органів та регіональних відділень.

Четвертий розділ передбачає умови та порядок страхування професійної цивільно-правової відповідальності представників медичних професій. Органу професійного самоврядування надається право визначати мінімальні вимоги до страхових компаній, що здійснюватимуть страхування цивільно-правової відповідальності представників медичної професії, та мінімальний розмір страхової премії.

П’ятий розділ визначає порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності представників медичних професій, зокрема передбачає підстави та види такої відповідальності. Законопроектом визначено процесуальні питання притягнення до дисциплінарної відповідальності.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.

Основу нормативно-правової бази у даній сфері становить Конституція України та Основи законодавства України про охорону здоров’я. Комплексно сфера професійної діяльності медичних професій законодавством не врегульована, а щодо професійного самоврядування нормативно-правова база відсутня. Законопроект у відповідній редакції раніше до Верховної Ради України не подавався.

У законопроекті відсутні положення (або подібні до них), які в раніше наданих висновках та прийнятих рішеннях Конституційного Суду України визнавалися такими, що скасовують чи обмежують права та свободи людини і громадянина.

5. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону

Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону.

Прийняття запропонованого законопроекту зумовить покращення надання медичної допомоги в Україні, що сприятиме соціально-економічному розвитку держави та зростанню людського потенціалу країни.

Також прийняття проекту Закону сприятиме підвищенню престижу української медичної науки на міжнародному рівні, підняттю довіри до медичних професій, гармонізації міжнародної професійної медичної співпраці, а також утвердженню якісно нових засад функціонування системи надання медичної допомоги.

Прийняття цього законопроекту створить можливість впливати на якість освіти та практичної підготовки студентів-медиків, адже серед функцій самоврядного органу є співпраця з університетами, які здійснюють підготовку таких спеціалістів. Результатом такої співпраці буде поліпшення якості та матеріально-технічного забезпечення університетських клінік, надання студентам можливості отримати практичні навички, а також забезпечити якісною медичною допомогою незахищені верстви населення.

Також, саме на професійне самоврядування покладається питання безперервної освіти у сфері охорони здоров’я, яка зможе замінити існуючу малоефективну та витратну для держави систему підвищення кваліфікації.

До функцій професійного самоврядування належить просвітницька діяльність серед населення щодо профілактики та здорового способу життя. Підготовка та вивчення статистики поширених проблем здоров’я серед населення, та створення рекомендацій уряду для їх подолання є стандартною функцією органів професійного самоврядування європейських країн.

Також, даним законопроектом створюються умови подолання корупційних ризиків через прозоре фінансування такої організації насамперед через професійні внески.

У результаті держава отримає фахову кваліфіковану організацію, яка опікуватиметься своєю професією, її престижем та розвитком, вирішуватиме нагальні проблеми, покращуватиме якість медичних послуг, що відповідає вимогам Угоди про Асоціацію Україна–ЄС в частині громадського здоров’я.

Народні депутати УкраїниО.В. Юринець
О.М.Черненко
І.В. Васюник

Проект

зареєстрований в Парламенті

24.04.2018 р. за № 8250-1

Закон України
Про професійне самоврядування медичних професій в Україні

Цей Закон визначає систему, гарантії та засади професійного самоврядування медичних професій в Україні як одного із найважливіших елементів управління діяльністю представників медичної професії в сфері охорони здоров’я, з метою забезпечення умов для ефективного виконання представниками медичних професій своїх професійних обов’язків.

Розділ І. Загальні положення

Стаття 1. Медичні професії

Медичні професії — це професії, діяльність представників яких безпосередньо пов’язана з охороною здоров’я в усіх формах з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя.

Стаття 2. Поняття професійного самоврядування медичних професій

Професійне самоврядування медичних професій — це особливий вид професійного самоврядування, яке гарантується та забезпечується державою, і надає кожному представнику медичних професій право управляти діяльністю професії, самостійно виконувати завдання та здійснювати повноваження у межах і порядку, встановлених цим Законом.

Професійне самоврядування медичних професій реалізується шляхом об’єднання всіх їх представників в органи професійного самоврядування — професійні палати.

Стаття 3. Правове регулювання професійного самоврядування медичних професій

Професійне самоврядування медичних професій в Україні регулюється цим Законом, Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», іншими законодавчими актами України та актами органів професійного самоврядування медичних професій.

На діяльність органів професійного самоврядування медичних професій не поширюються норми законів України, що регулюють діяльність громадських об’єднань, професійних спілок, органів самоорганізації населення, благодійних організацій тощо.

Стаття 4. Державне регулювання медичних професій

Державне регулювання медичних професій здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством. Держава, її органи та посадові особи не можуть втручатися в діяльність професійного самоврядування медичних професій, окрім випадків та у формі, що встановлені цим Законом.

Органи державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані інформувати органи професійного самоврядування медичних професій про підготовку проектів регуляторних актів, протоколів надання медичної допомоги, професійної освіти та усіх інших документів, які стосуються питань організації надання медичної допомоги представниками медичних професій в Україні та погоджувати відповідні проекти з органами професійного самоврядування медичних професій.

Розділ ІІ. Самоврядні медичні професії

Стаття 5. Перелік самоврядних медичних професій

Відповідно до цього Закону професійне самоврядування здійснюється представниками таких медичних професій:

1) лікарі загальної практики;

2) сімейні лікарі;

3) лікарі-стоматологи;

4) фармацевти.

Перелік медичних професій, які мають право здійснювати професійне самоврядування, визначається виключно цим Законом. Зміни до переліку медичних професій, які мають право здійснювати професійне самоврядування, вносяться шляхом внесення змін до цієї статті цього Закону.

Спеціальними законами про регулювання окремих медичних професій можуть встановлюватись особливості здійснення професійного самоврядування медичних професій, які мають право здійснювати професійне самоврядування.

Стаття 6. Допуск до професійної медичної діяльності

Допуск до професійної діяльності передбачає підтвердження кваліфікаційного рівня особи, яка має намір здійснювати професійну медичну діяльність, зокрема на підставі диплому про отриману вищу освіту за спеціальністю, що відповідає вимогам відповідної медичної професії.

Єдиним документом який надає право представнику медичних професій здійснювати на території України професійну діяльність є свідоцтво про допуск до професійної діяльності. Свідоцтво про допуск до професійної діяльності на території України — це документ, який надає право здійснювати на території України професійну діяльність, що видається відповідним органом професійного самоврядування медичної професії.

Представник медичної професії має право на здійснення професійної діяльності з моменту отримання свідоцтва про допуск до професійної діяльності та до моменту його припинення, за винятком періоду зупинення дії зазначеного свідоцтва.

Порядок видачі свідоцтва про допуск до професійної діяльності, припинення його дії та поновлення визначається положеннями про допуск до медичної професії, яке затверджується відповідним органом професійного самоврядування.

Умови допуску представників медичної професії до здійснення окремих видів діяльності в межах професії визначаються відповідним органом професійного самоврядування.

Стаття 7. Професійна практика

Професійна практика в розумінні цього Закону — це професійна діяльність представника медичної професії, щодо піклування про здоров’я, зокрема дослідження здоров’я, запобігання захворюванням, діагностики захворювань, лікування та реабілітації пацієнтів, а також надання консультацій, висновків, заключень, підготовки експертних висновків, вивчення, дослідження та впровадження методів, форм та засобів лікування тощо.

Видами професійної практики є:

1) незалежна практика — самостійна діяльність представника медичної професії з надання професійної допомоги (послуг) в якості незалежного фахівця, у т. ч. надання послуг громадянам та/або закладам охорони здоров’я будь-якої форми власності відповідно до договору;

2) робота у закладах охорони здоров’я будь-якої форми власності за трудовим договором (контрактом).

Професійною практикою вважається також дослідницька та викладацька діяльність, робота в сфері громадського здоров’я.

Стаття 8. Реєстри представників медичних професій України

Органи професійного самоврядування медичних професій забезпечують ведення реєстрів представників відповідних медичних професій з метою збирання, зберігання, обліку і надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад, професійний рівень представників медичної професії, та про організаційні форми професійної діяльності.

Реєстр представників медичної професії повинні містити таку інформацію:

1) прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) представника медичної професії;

2) номер і дата отримання диплому про вищу освіту за профільною спеціальністю;

3) номер і дата видачі свідоцтва про допуск до професійної діяльності;

4) найменування організаційної форми основного та інших, у разі наявності, місць здійснення професійної діяльності, а також відповідні номери телефонів, поштові та електронні адреси, інші засоби зв’язку;

5) інформацію про накладені дисциплінарні стягнення та їх погашення;

6) інформацію про зупинення або припинення свідоцтва про допуск до професійної діяльності;

7) інші відомості, передбачені цим Законом.

Представник медичної професії протягом трьох робочих днів з дня зміни відомостей, що внесені або підлягають внесенню до реєстру представників медичної професії України, письмово повідомляє про них відповідний орган професійного самоврядування України, за винятком відомостей, які вносяться на підставі рішень цього органу.

Реєстр представників медичної професії є відкритим для доступу через офіційний веб-сайт органу професійного самоврядування. Орган професійного самоврядування надає витяги з реєстру представників медичної професії за зверненням представника медичної професії або іншої особи у порядку, який визначено органом професійного самоврядування.

Відомості, що підлягають внесенню до реєстру представників медичної професії України, включаються до нього не пізніше наступного робочого дня за днем отримання органом професійного самоврядування відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.

Порядки ведення реєстрів представників медичної професії затверджуються органами професійного самоврядування медичних професій.

З метою ведення реєстрів представників медичних професій дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Стаття 9. Підстави зупинення професійної діяльності

Професійна медична діяльність може бути зупинена на підставі:

1) особистої обґрунтованої заяви представника медичної професії;

2) застосування стягнення відповідного виду при притягненні представника медичної професії до дисциплінарної відповідальності;

3) визнання особи безвісно відсутньою;

4) виникнення інших об’єктивних обставин, що тимчасово унеможливлюють здійснення професійної діяльності, перелік яких затверджується відповідним органом професійного самоврядування.

Стаття 10. Підстави припинення професійної діяльності

Професійна медична діяльність припиняється виключно на підставі припинення дії свідоцтва про допуск до професійної діяльності. Дія свідоцтва припиняється у разі:

1) подання представником медичної професії відповідної особистої заяви;

2) смерті або ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою;

3) застосування стягнення відповідного виду при притягненні представника медичної професії до дисциплінарної відповідальності;

4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

5) анулювання свідоцтва про допуск до професійної діяльності.

Стаття 11. Здійснення професійної діяльності іноземцями та особами без громадянства

Іноземні громадяни або особи без громадянства мають право займатися професійною медичною діяльністю в Україні у випадку, якщо вони відповідають усім вимогам, які визначені цим Законом та спеціальним законодавством України.

Розділ ІІІ. Професійне самоврядування медичних професій

Стаття 12. Засади професійного самоврядування медичних професій

Професійне самоврядування медичних професій в Україні здійснюється на засадах:

1) законності;

2) демократизму;

3) незалежності;

4) рівноправності;

5) професійності;

6) прозорості та публічності;

7) колегіальності;

8) правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

9) підзвітності та відповідальності перед представниками медичних професій та суспільством.

Стаття 13. Завдання професійного самоврядування медичних професій

Завданнями професійного самоврядування медичних професій є:

1) дотримання організаційної незалежності медичних професій, захист від незаконного втручання у здійснення їх професійної діяльності;

2) ведення реєстру представників медичної професії;

3) забезпечення рівності прав та обов’язків представників медичної професії;

4) підтримання високого професійного рівня представників медичної професії;

5) створення сприятливих умов для здійснення професійної діяльності та забезпечення балансу у взаєминах представника медичної професії з пацієнтами чи клієнтами;

6) участь у формуванні кадрової політки у сфері охорони здоров’я та визначенні потреби у лікарських кадрах, формуванні держзамовлення на додипломну освіту, участь в управлінні якістю додипломної освіти;

7) забезпечення умов для реалізації права лікарів на безперервний професійний розвиток

8) забезпечення дотримання та виконання рішень органів професійного самоврядування медичної професії, прийнятих в межах їх компетенції;

9) забезпечення прав людини у сфері охорони здоров’я.

Стаття 14. Палати медичних професій

В Україні утворюються окремі органи професійного самоврядування для кожної медичної професії, згідно переліку, який визначений статтею 5 цього Закону.

Палата медичної професії України (надалі — Палата) — це єдиний орган професійного самоврядування визначеної медичної професії в Україні.

Палата є юридичною особою публічного права і організує свою діяльність на принципах самоврядування. Палата створюється на невизначений строк та не може бути реорганізована. Ліквідація Палати може бути здійснена лише на підставі закону.

Палата об’єднує усіх представників медичної професії, які отримали свідоцтво про допуск до професійної діяльності. Всі представники медичної професії є рівними в своїх правах та обов’язках в сфері участі в діяльності Палати.

Діяльність, структура та склад палат регламентуються цим Законом, іншими актами законодавства України та їх статутами. Палата в межах здійснення своєї діяльності в сфері професійного самоврядування підзвітна та підконтрольна лише представникам відповідної медичної професії.

Діяльність Палати є прозорою для представників медичної професії та суспільства.

Основним призначенням Палати є загальнообов’язкове регулювання професійної діяльності представниками медичної професії з метою виконання покладених на них законами завдань і обов‘язків.

Для реалізації завдань Палати, проведення організаційної та іншої роботи утворюються центральні органи управління Палати і регіональні відділення Палати.

Стаття 15. Функції Палати

Палата медичної професії України:

1) здійснює допуск до професійної діяльності;

2) у межах своїх повноважень здійснює контроль за дотриманням суб’єктами професійної діяльності вимог щодо якості надання професійних послуг (надання професійної допомоги), норм чинного законодавства та вимог професійної етики представників медичної професії;

3) розробляє і визначає стандарти та нормативи, які є обов’язковими для всіх суб’єктів професійної діяльності;

4) розробляє та затверджує «Положення про кваліфікаційні характеристики представника медичної професії», «Положення про безперервну освіту», «Положення про допуск до професійної діяльності», Кодекс професійної етики представника медичної професії, «Положення про реєстр представників медичної професії України», «Положення про діловодство та звітність суб’єктів професійної діяльності», «Положення про програми професійної підготовки представників медичної професії» та інші акти згідно чинного законодавства;

5) забезпечує збір та узагальнення статистичної звітності представників медичної професії, надає інформацію та висновки щодо даних звітності;

6) веде реєстр представників медичної професії України;

7) затверджує розмір та порядок сплати професійного збору;

8) надає організаційну, інформаційну та методологічну підтримку з розробки та впровадження навчальних програм з підготовки представників медичної професії навчальним закладам;

9) розробляє методичні та рекомендаційні матеріали щодо професійної діяльності;

10) розробляє та затверджує критерії, механізми запровадження та обліку даних щодо неперервної післядипломної освіти представника медичної професії;

11) розробляє та затверджує форму, цілі та зміст стандартів, клінічних протоколів та рекомендацій у професійній галузі;

12) у порядку, визначеному законодавством бере участь у визначенні та затвердженні порядку обрахунку вартості медичних послуг, які надаються відповідно до державних гарантій;

13) вносить до органів державної влади пропозиції щодо здійснення регуляторної діяльності в сфері діяльності медичної професії;

14) представляє спільноту представників медичної професії у міжнародних професійних відносинах;

15) здійснює допуск осіб, які пройшли професійну підготовку в навчальних закладах іноземних держав, до професійної діяльності на території України відповідно до вимог чинного законодавства;

16) бере участь у розробці, погодженні та здійсненні контролю за дотриманням вимог Галузевої угоди між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, центральним комітетом професійних спілок працівників охорони здоров’я і Палатою, інші форми економічного захисту представників медичної професії;

17) делегує своїх представників до складу Колегії та інших дорадчих органів Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, Національної Служби здоров’я, Центру громадського здоров’я, консультативно-дорадчих та робочих органів Національної академії медичних наук України, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я центральних та місцевих органів виконавчої влади, у підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань охорони здоров’я;

18) делегує своїх представників до складу акредитаційних комісій і комітетів з конкурсних торгів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я центральних та місцевих органів виконавчої влади, у підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань охорони здоров’я;

19) бере участь у погоджені тарифів і проведенні конкурсних торгів та укладенні договорів між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я центральних та місцевих органів виконавчої влади, органами місцевого самоврядування і закладами охорони здоров’я щодо надання медичної допомоги членам територіальних громад;

20) делегує своїх представників до складу конкурсних комісій з питань заміщення керівних посад у системі органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, а також на заміщення посад керівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я;

21) подає клопотання з обґрунтованими рекомендаціями на присвоєння державних нагород;

22) здійснює організаційну підтримку представників медичної професії в сфері страхування цивільно-правової відповідальності представників медичної професії;

23) притягає представників медичної професії до дисциплінарної відповідальності;

24) сприяє підвищенню авторитету медичної професії в державі;

25) залучає міжнародних фахівців до покращення рівня надання медичної допомоги та вимог до представників медичних професій;

26) здійснює інші функції, які передбачені чинним законодавством та Статутом Палати.

Стаття 16. Взаємодія палат та держави

Уповноважений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, звертається до палат за інформацією чи з пропозицією вирішити питання, які відносяться до компетенції професійного самоврядування медичної професії.

Уповноважений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, може оскаржити в суді рішення органів Палати у разі невідповідності їх законодавству України.

Стаття 17. Професійний збір

Професійний збір — це загальнообов’язковий ­платіж, який сплачується представниками медичних професій з метою фінансового забезпечення функціонування професійного самоврядування медичної професії.

Розмір, порядок сплати та використання коштів, які отримані в результаті сплати професійного збору, визначається Конференцією представників відповідної медичної професії шляхом затвердження відповідного положення та бюджету Палати.

Кошти професійного збору, використовуються виключно на виконання функцій професійного самоврядування — медичної професії, розвиток професії та забезпечення здоров’я населення України.

Стаття 18. Органи Палати

Центральними органами Палати є:

1) Конференція представників медичної професії;

2) Рада Палати;

3) Голова Ради Палати;

4) Ревізійна комісія Палати;

5) Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія;

6) інші органи, утворені на підставі Статуту Палати чи рішення Конференції представників медичної професії.

Регіональні відділення Палати є її регіональними органами.

Особам, які звільнені від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в органах професійного самоврядування медичних професій, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації

Стаття 19. Конференція представників медичної професії

Конференція представників медичної професії є вищим керівним органом Палати.

Конференція представників медичної професії скликається не рідше одного разу на два роки за рішенням Ради Палати. Порядок прийняття рішення про скликання Конференції представників медичної професії, регламент її роботи і формування порядку денного визначаються цим Законом та Статутом Палати.

Позачергова Конференція представників медичної професії скликається Радою Палати не пізніше двох місяців з дня прийняття рішення про її скликання. Рішення про скликання позачергової Конференції представників медичної професії може бути прийняте:

1) на підставі рішення Ради Палати;

2) на вимогу не менше ніж двох тисяч представників медичної професії.

До виключної компетенції Конференції представників медичної професії належить:

1) затвердження Статуту Палати, внесення змін і доповнень до нього;

2) обрання та дострокове відкликання Голови Ради, заступника Голови Ради, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та Ревізійної комісії Палати;

3) затвердження Кодексу професійної етики;

4) ухвалення рішень з важливих поточних і перспективних питань діяльності професії та/або Палати;

5) заслуховування звітів Ради та Ревізійної комісії, ухвалення рішень щодо цих звітів;

6) встановлення розміру та порядку сплати професійного збору.

Законодавством, статутом Палати чи рішенням Конференції представників медичної професії до виключної компетенції Конференції представників медичної професії можуть бути віднесені й інші питання, якщо це не суперечить цьому Закону.

Стаття 20. Рада Палати

До складу Ради Палати входить по одному представнику від її регіональних відділень без можливості повторного переобрання на цю посаду, а також Голова Ради і заступник Голови Ради Палати — за посадою.

Строк повноважень членів Ради складає два роки. Повноваження Ради продовжуються до початку роботи нової Ради. Повноваження члена Ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідного регіонального відділення. За рішенням Конференції представників медичної професії Рада може бути розпущена достроково.

Раду Палати очолює Голова Ради Палати.

Рада Палати:

1) координує та контролює діяльність регіональних відділень Палати, надає їм методичні рекомендації;

2) здійснює нагляд за діяльністю представників медичної професії;

3) взаємодіє з органами державної та місцевої влади, юридичними та фізичними особами в інтересах представників медичної професії та населення;

4) налагоджує взаємодію з міжнародними та закордонними організаціями в інтересах представників медичної професії;

5) визначає мінімальні вимоги, яким мають відповідати страхові компанії, що здійснюють страхування цивільно-правової відповідальності представників медичної професії;

6) веде переговори зі страховими компаніями та їх об’єднаннями з метою забезпечення оптимальних умов страхування цивільно-правової відповідальності представників медичної професії;

7) здійснює інші повноваження, покладені на неї Статутом Палати.

Чинним законодавством і рішенням Конференції представників медичної професії Раді Палати можуть бути надані й інші повноваження в межах, що не суперечать законодавству та Статуту Палати.

Стаття 21. Голова Ради Палати

Голова Ради Палати обирається Конференцією представників медичної професії строком на два роки. Одна і та сама особа не може бути обрана Головою Ради Палати більше ніж двічі.

Голова Ради Палати:

1) очолює Раду Палати, керує її роботою;

2) організовує виконання рішень Конференції представників медичної професії України та Ради Палати;

3) представляє Палату у відносинах з третіми особами.

Рішеннями Конференції представників медичної професії Голові Ради можуть бути надані й інші права та обов’язки, якщо це не суперечитиме цьому Закону.

У разі неможливості виконання обов’язків Головою Ради, його обов’язки виконує заступник Голови Ради.

Стаття 22. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія представників медичної професії

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія представників медичної професії обирається Конференцією представників медичної професії строком на два роки. До складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії представників медичної професії входять голова, заступник голови і члени комісії. Кількість членів комісії визначається Конференцією представників медичної професії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія представників медичної професії:

1) розглядає питання допуску до професійної діяльності, дотримання представниками медичної професії вимог Кодексу професійної етики, правил професійної практики під час виконання ними своїх професійних обов’язків, а також інших нормативних документів, які регламентують професійну діяльність в Україні;

2) розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій регіональних відділень;

3) здійснює узагальнення практики діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій та надає за результатами узагальнень роз’яснення та методичні рекомендації щодо вдосконалення практики комісій.

Повноваження, процедура формування і організація діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії представників медичної професії визначаються Положенням про неї, яке затверджується Конференцією представників медичної професії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія представників медичної професії підзвітна і підконтрольна Конференції представників медичної професії.

Стаття 23. Ревізійна комісія Палати представників медичної професії України

Ревізійна комісія Палати обирається Конференцією представників медичної професії у складі п’яти осіб строком на два роки з правом переобрання членів комісії не більше ніж на один термін повторно. Не можуть бути одночасно переобрані більше ніж три члени комісії.

Ревізійна комісія:

1) контролює виконання Статуту Палати, рішень Конференції, Ради Палати та Голови Ради Палати;

2) здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Палати, перевіряє правильність виконання бюджету Палати та штатного розкладу адміністративно-господарського апарату.

3) ініціює проведення чергових та позачергових аудиторських перевірок.

Стаття 24. Регіональні відділення Палати

Регіональні відділення Палати мають статус юридичних осіб і забезпечують реалізацію завдань та проведення організаційної й іншої роботи в межах визначених регіонів. Кількість, розмір та межі регіонів для створення регіональних відділень Палати встановлюються Конференцією представників медичної професії.

Регіональне відділення Палати об’єднує усіх представників медичної професії, які здійснюють професійну діяльність на території відповідного регіону. Якщо представник медичної професії здійснює діяльність на території більш ніж одного регіону, він самостійно обирає регіональне відділення до якого він належить.

Стаття 25. Органи регіонального відділення палат представників медичної професії України

Органами регіонального відділення Палати є загальні збори представників медичної професії регіону, рада, голова, заступник голови та дисциплінарна комісія регіонального відділення Палати. За рішенням загальних зборів представників медичної професії регіону рада регіонального відділення Палати може не утворюватись.

Голова регіонального відділення Палати несе відповідальність за виконання вимог Статуту Палати і Положення про регіональне відділення Палати, рішень Ради Палати, загальних зборів представників медичної професії регіону та ради регіонального відділення.

У разі неможливості виконання обов’язків головою регіонального відділення Палати його обов’язки виконує заступник.

При створенні ради регіонального відділення її повноваження, склад і порядок діяльності визначаються загальними зборами представників медичної професії регіонального відділення. Зазначені повноваження не можуть перевищувати коло повноважень наданих самому відділенню.

На прохання представника медичної професії, голова регіонального відділення Палати може призначати представника відділення Палати для участі у перевірці господарської діяльності представника медичної професії. Органи та посадові особи, що здійснюють таку перевірку не мають права відмовити представнику відділення Палати брати участь у перевірці.

Стаття 26. Матеріальна і фінансова основа професійного самоврядування медичних професій

Палата та її регіональні відділення можуть мати у власності рухоме і нерухоме майно.

Майно Палати та її регіональних відділень формується за рахунок:

1) коштів, що надходять від сплати професійного збору;

2) коштів, що надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги;

3) коштів, що надходять у формі дотацій чи субвенцій з державного та місцевих бюджетів;

4) пасивних доходів;

5) інших не заборонених законом надходжень.

Кошти та майно використовуються відповідно до бюджетів Палати і її регіональних відділень.

Палаті та (або) її регіональним відділенням можуть бути виділені з державного чи місцевих бюджеів кошти для покриття витрат на діяльність, визначену цим Законом.

Палата і регіональні відділення провадять фінансово-господарську діяльність самостійно та не несуть відповідальності за зобов’язаннями один за одного.

Рад Палати звітує про виконання бюджету перед представниками медичної професії. Щорічні звіти про виконання бюджету Палати публікуються на її офіційному сайті.

Рада регіонального відділення Палати, а у разі, якщо вона не була створена, Голова регіонального відділення звітує про виконання бюджету регіонального відділення представниками медичної професії регіону. Щорічні звіти про виконання бюджету регіонального відділення публікуються на офіційному сайті Палати.

Розділ ІV. Порядок здійснення професійної діяльності

Стаття 27. Страхування цивільно-правової відповідальності представників медичних професій

Умови та порядок страхування професійної цивільно-правової відповідальності представників медичних професій визначається спеціальним законодавством.

У випадку, якщо Законом України «Про страхування» встановлено обов’язкове страхування професійної цивільно-правової відповідальності, Палата представників медичної професії визначає мінімальні вимоги, яким мають відповідати страхові компанії, що здійснюють страхування цивільно-правової відповідальності представників медичної професії, та мінімальний розмір страхової премії.

Стаття 28. Професійне медичне діловодство

Представники медичних професій зобов’язані вести професійну медичну документацію в порядку, який визначається законодавством та Палатою.

Завданням професійної медичної документації є забезпечення надання пацієнтам або клієнтам, а також у випадках, визначених законом, уповноваженим державним органам інформації про стан здоров’я, зміст і обсяг наданої професійної допомоги, зокрема з метою захисту прав людини на якісну медичну допомогу.

Ведення діловодства всіх форм професійної медичної діяльності повинно забезпечувати збереження лікарської таємниці та відповідати спеціальним вимогам, які встановлені профільним законодавством.

У відповідності до чинного законодавства України Палата може запроваджувати інформаційні та інноваційні технології у сферах діловодства, документообігу, обліку, звітності, механізмів оплати тощо.

Розділ V. Дисциплінарна відповідальність представників медичних професій

Стаття 29. Загальні положення дисциплінарної відповідальності представників медичних професій

Представника медичної професії може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження — процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діяннях представника медичної професії ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно представника медичної професії здійснюється дисциплінарною комісією представників медичної професії регіонального відділення за адресою робочого місця представника медичної професії, зазначеною в реєстрі представників медичної професії.

Представники медичних професій несуть дисциплінарну відповідальність за вчинення дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне провадження може бути зупинене до закінчення кримінального чи адміністративного провадження, оскільки їх результат може мати вплив на ухвалення рішення щодо дисциплінарної відповідальності.

Представник медичної професії може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, якщо законодавством не встановлений більший проміжок часу. Накладення стягнення, згідно із цим Законом, не звільняє від інших видів юридичної відповідальності, передбачених законодавством України.

Якщо в процесі розгляду скарги дисциплінарна комісія виявить порушення, притягнення до відповідальності за які належить до компетенції відповідних органів державної влади, зазначена комісія інформує їх про це та надсилає необхідні матеріали.

Інформація про накладені стягнення та їх погашення заноситься до відповідного реєстру представників медичної професії регіональним відділенням Палати. Строк зберігання інформації про кожен вид стягнення та його погашення визначаються Положенням про порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо представника медичної професії.

Стаття 30. Підстави для притягнення представника медичної професії до дисциплінарної відповідальності

Підставою для притягнення представника медичної професії до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком представника медичної професії є:

1) порушення правил професійної етики;

2) розголошення лікарської таємниці або вчинення діянь, що призвели до її розголошення;

3) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;

4) невиконання рішень органів професійного самоврядування;

5) порушення інших обов’язків представника медичної професії, передбачених законом.

Стаття 31. Види дисциплінарних стягнень

До представника медичної професії можуть бути застосовані такі стягнення:

1) попередження про неповну професійну відповідність;

2) тимчасове зупинення дії свідоцтва про допуск до професійної діяльності на строк до 3 місяців;

3) тимчасове зупинення дії свідоцтва про допуск до професійної діяльності на строк від 3 місяців до 1 року;

4) позбавлення права на заняття професійною діяльністю та припинення дії свідоцтва про допуск до професійної діяльності.

Порядок зупинення, припинення та відновлення дії свідоцтва про допуск до професійної діяльності при накладенні стягнень визначається положенням про порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо представника медичної професії, який затверджується Конференцією представників медичної професії.

Стаття 32. Порушення питання про дисциплінарну відповідальність представника медичної професії

Право на звернення до дисциплінарної комісії із заявою (скаргою) щодо поведінки представника медичної професії, яка може бути підставою для притягнення представника медичної професії до дисциплінарної відповідальності, має будь-яка особа, якій відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до дисциплінарної комісії, у тому числі ініціювання дисциплінарного провадження щодо представника медичної професії без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на представника медичної професії у зв’язку зі здійсненням ним професійної діяльності.

Дисциплінарне провадження щодо представника медичної професії не може бути відкрито за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку представника медичної професії, а також за анонімною заявою (скаргою).

Стаття 33. Стадії дисциплінарного провадження

Дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок представника медичної професії;

2) відкриття дисциплінарної справи;

3) розгляду дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Стаття 34. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок представника медичної професії

Заява (скарга) щодо поведінки представника медичної професії, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється дисциплінарною комісією не пізніше трьох робочих днів з дня її надходження.

Член дисциплінарної комісії за дорученням голови комісії в строк, який не може перевищувати 45 днів проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до представника медичної професії для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної комісії має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників юридичних осіб незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, окрім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники юридичних осіб, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної комісії, зобов’язані надати відповідну інформацію в строки та в порядку, які встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної комісії, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної комісії складається аналітична довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок представника медичної професії, аналітична довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної комісії не пізніше, ніж через 60 днів після отримання заяви (скарги).

Стаття 35. Відкриття дисциплінарної справи

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок представника медичної професії, аналітичної довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна комісія більшістю голосів членів, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо представника медичної професії.

Рішення про відкриття дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову у відкритті дисциплінарної справи надсилається рекомендованим листом або вручається під розписку представнику медичної професії та особі, яка ініціювала порушення дисциплінарного провадження щодо представника медичної професії, протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про відкриття дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається представнику медичної професії, додається аналітична довідка члена дисциплінарної комісії, складена за результатами перевірки.

Рішення про відкриття дисциплінарної справи або про відмову в цьому може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії представників медичної професії або до суду.

Стаття 36. Розгляд дисциплінарної справи

Дисциплінарна справа стосовно представника медичної професії розглядається дисциплінарною комісією протягом п’ятнадцяти днів з дня її відкриття.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна комісія заслуховує повідомлення члена дисциплінарної комісії, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення представника медичної професії, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність представника медичної професії, та пояснення інших зацікавлених осіб.

Представник медичної професії, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала порушення дисциплінарного провадження, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою.

Неявка представника медичної професії чи особи, яка ініціювала порушення дисциплінарного провадження, на засідання дисциплінарної комісії без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання дисциплінарної комісії розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні дисциплінарної комісії представник медичної професії, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення представника медичної професії оголошуються на засіданні дисциплінарної комісії.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність представника медичної професії є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення лікарської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної комісії ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Стаття 37. Прийняття рішення у дисциплінарній справі

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна комісія приймає рішення про притягнення представника медичної професії до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної комісії приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення дії свідоцтва про допуск до професійної діяльності, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа представника медичної професії та інші обставини.

Член дисциплінарної комісії, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок представника медичної професії, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної комісії. Копія рішення надсилається рекомендованим листом або вручається під розписку представнику медичної професії та особі, яка ініціювала порушення дисциплінарного провадження, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Стаття 38. Оскарження рішення у дисциплінарній справі

Представник медичної професії чи особа, яка ініціювала порушення дисциплінарного провадження, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії представників медичної професії або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія представників медичної професії протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної дисциплінарної комісії та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом десяти робочих днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Розділ VІ. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через 6 місяців з дня його офіційного опублікування.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, протягом 21 календарного дня з дня офіційного опублікування цього Закону створює координаційні ради з питань запровадження професійного самоврядування медичних професій по кожній професії в наступному складі: представники центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я — 2 особи, представники всеукраїнських професійних громадських організацій представників медичної професії, що отримали статус всеукраїнських не пізніше ніж за 1 рік до дня офіційного опублікування цього Закону — по 2 особи від кожної організації.

3. Палати медичних професій створюються шляхом проведення установчих конференцій представників медичної професії України.

4. Обов’язки, пов’язані з організацією та проведенням установчих конференцій представників медичних професій, покладаються на відповідні координаційні ради з питань запровадження професійного самоврядування медичних професій, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я,з обов’язковим залученням та врахуванням пропозицій і зауважень всеукраїнських громадських об’єднань представників медичної професії.

5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, на підставі поданих координаційними радами з питань запровадження професійного самоврядування медичних професій пропозицій зобов’язаний створити належні організаційні умови для проведення установчих конференцій представників медичної професії України, та сприяти палатам у забезпеченні приміщеннями для здійснення їх діяльності у регіонах.

6. Не пізніше 45 днів з дня набрання чинності цим Законом створюється національний і регіональні організаційні комітети установчих конференцій палат та установчих з’їздів представників медичної професії регіону з членів ініціативних груп. Не пізніше 90 днів проводяться установчі регіональні з’їзди представників медичних професій областей України, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.

7. Обов’язок щодо організаційно-технічного забезпечення проведення установчих з’їздів представників медичних професій регіону та установчих конференцій представників медичної професії України покладається на координаційні ради з питань запровадження професійного самоврядування при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, та регіональні організаційні комітети, які створюються на засадах самостійної ініціативи представників медичної професії та за участі органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, а також представників професійних громадських організацій представників медичної професії.

8. Участь в установчих з’їздах представників медичної професії регіону беруть представники медичних професій, які здійснюють професійну діяльність у відповідному регіоні, обирають делегатів для участі в установчій Конференції.

9. Органи у сфері охорони здоров’я Автономної республіки Крим, департаменти (головні управління) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі — управління охорони здоров’я) за підтримки всеукраїнських професійних громадських організацій представників медичної професії складають списки представників медичної професії, які здійснюють діяльність у відповідному регіоні, та повідомляють представників медичної професії про проведення установчих з’їздів та Конференції.

10. Установчі з’їзди представників медичної професії регіону вважаються чинними, якщо в них взяло участь не менше 50% представників медичної професії регіону. Установчі з’їзди представників медичної професії регіону обирають делегатів установчої Конференції за принципом 1 делегат від кожних повних ста представників медичної професії регіону, згідно даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я станом на попередній календарний рік.

У випадку відсутності кворуму на установчому з’їзді представників медичної професії регіону оголошується повторний установчий з’їзд представників медичної професії регіону. При недостатній кількості учасників повторного з’їзду представників медичної професії регіону він вважається частково правочинним і має право обирати делегатів від своєї абсолютної кількості за принципом 1 делегат від кожних повних ста учасників зборів.

11. Організаційні комітети повідомляють представників медичної професії регіону про час та місце проведення установчих з’їздів поштою, електронною поштою, кур’єром або факсом та публікують оголошення про проведення установчого з’їзду представників медичної професії регіону у друкованому засобі масової інформації, в якому офіційно оприлюднюються рішення відповідного органу Автономної Республіки Крим, обласної ради, Київської та Севастопольської міських рад не пізніше двадцяти днів до дня проведення з’їзду. У повідомленні й оголошенні в обов’язковому порядку зазначаються час, дата і місце проведення установчого з’їзду представників медичної професії регіону. Міністерство охорони здоров’я України і всеукраїнські професійні громадські організації представників медичної професії забезпечують розміщення оголошення про проведення кожного установчого з’їзду представників медичної професії регіону на своїх офіційних веб-сайтах. В повідомленні повинно бути вказано мета даного заходу та попередній порядок денний.

12. Установчий з’їзд представників медичної професії регіону відкриває найстарший за віком представник медичної професії, який бере участь у з’їзді. Установчий з’їзд представників медичної професії регіону обирає із свого складу головуючого та секретаря, які забезпечують порядок його ведення, складення протоколу, а також голову та членів лічильної комісії, які забезпечують голосування та підрахунок результатів голосування.

13. Установчий з’їзд представників медичної професії регіону:

1) обирає одного представника регіону до складу Ради Палати;

2) обирає делегатів на установчу конференцію представників медичної професії України;

3) формує перелік кандидатів на участь у виборах органів Палати представників медичної професії України;

4) ухвалює рішення з інших питань, віднесених цим Законом до повноважень регіонального відділення Палати.

14. Рішення з’їзду представників медичної професії регіону ухвалюються більшістю голосів учасників з’їзду.

15. Не пізніше ста двадцяти днів з дня набрання чинності цим Законом проводяться установчі конференції представників медичних професій України, в яких беруть участь делегати, обрані установчими з’їздами представників медичної професії регіонів. На установчій Конференції представників медичної професії України мають бути присутні представники не менше двох третин від загальної кількості областей України, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.

16. Обов’язок щодо організаційно-технічного забезпечення проведення установчої Конференції представників медичної професії України покладається на Координаційну раду при Міністерстві охорони здоров’я України.

17. Міністерство охорони здоров’я України і всеукраїнські професійні громадські організації представників медичної професії публікують оголошення про проведення установчої Конференції представників медичної професії України у газеті «Ваше здоров’я» та розміщують на своїх офіційних веб-сайтах. В оголошенні в обов’язковому порядку зазначаються час, дата і місце проведення установчої Конференції представників медичної професії України. В повідомленні повинно бути вказано мета даного заходу та попередній порядок денний.

18. Установчу Конференцію представників медичної професії України відкриває найстарший за віком представник медичної професії з числа присутніх делегатів.

19. Установча Конференція представників медичної професії України обирає зі свого складу головуючого та секретаря, які забезпечують порядок його ведення, складення протоколу, а також голову та членів лічильної комісії, які забезпечують голосування та підрахунок результатів голосування.

20. Установча Конференція представників медичної професії України:

1) затверджує Статут Палати представників медичної професії України та інші документи Палати;

2) обирає органи Палати представників медичної професії України;

3) ухвалює рішення з інших питань, які віднесені цим Законом до її повноважень.

21. Рішення установчої Конференції представників медичної професії України ухвалюються більшістю голосів делегатів.

22. Про проведення установчої Конференції представників медичної професії України складається протокол, який підписується головуючим та секретарем Конференції і передається Голові Ради.

23. Центральні органи палат та їх регіональні відділення, які сформовані відповідно до цього Закону, проводять свої перші засідання не пізніше ніж через п’ятнадцять днів з дня формування їх складу.

24. Протокол проведення установчої Конференції представників медичної професії є підставою для прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження про створення Палати представників медичної професії України.

25. Реєстрація Палати представників медичної професії України здійснюється на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України про створення Палати в порядку, який визначено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців». Реєстрація Палати представників медичної професії України здійснюється безоплатно.

26. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти в сфері професійної діяльності застосовуються у частині, що не суперечить йому.

27. Протягом 3 років після набуття чинності цим Законом порядки видачі свідоцтва про допуск до професійної діяльності, припинення його дії та поновлення визначається положеннями про допуск до медичної професії розробляється відповідними органами професійного самоврядування та затверджується органом, на який покладено функції з формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я.

28. Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування протягом 3 місяців з дня офіційного опублікування цього Закону зобов’язані привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

29. Кабінет Міністрів України протягом 1 року після набуття чинності цим Законом зобов’язаний забезпечити передачу наявних даних щодо обліку представників медичних професій відповідним профільним палатам.

30. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) в Основах законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19; 2012 р., № 14, ст. 86 із наступними змінами):

а) частину першу статті 74 доповнити в кінці реченням такого змісту:

«Спеціальними законами, які регулюють окремі види медичної чи фармацевтичної діяльності, можуть встановлюватись додаткові вимоги щодо допуску до здійснення цих видів діяльності.»

б) частину другу статті 74 доповнити в кінці реченням такого змісту:

«Законами України може визначатись особливий порядок встановлення кваліфікаційних вимог та відповідальності за дотримання цих вимог, зокрема шляхом передачі цих повноважень органам професійного самоврядування медичних професій.»;

2) Частину першу статті 7 Закону України «Про страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50 із наступними змінами) доповнити пунктом 48 такого змісту:

«48) страхування цивільно-правової відповідальності представників медичних професій».

Голова Верховної Ради УкраїниА.В. Парубій

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про професійне самоврядування медичних професій в Україні»

Прикінцеві та перехідні положення
Зміст положення (норми) чинного акта законодавства Зміст відповідного положення (норми) проекту акта
Основи законодавства України про охорону здоров’я
(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами)
Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю
Медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам.
Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю
Медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Спеціальними законами, які регулюють окремі види медичної чи фармацевтичної діяльності, можуть встановлюватись додаткові вимоги щодо допуску до здійснення цих видів діяльності.
Єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються певними видами медичної і фармацевтичної діяльності, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Відповідальність за дотримання зазначених кваліфікаційних вимог несуть керівники закладу охорони здоров’я і ті органи, яким надано право видавати ліцензію на провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров’я. Єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються певними видами медичної і фармацевтичної діяльності, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Відповідальність за дотримання зазначених кваліфікаційних вимог несуть керівники закладу охорони здоров’я і ті органи, яким надано право видавати ліцензію на провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров’я. Законами України може визначатись особливий порядок встановлення кваліфікаційних вимог та відповідальності за дотримання цих вимог, зокрема шляхом передачі цих повноважень органам професійного самоврядування медичних професій.
Закону України «Про страхування»
(Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50 із наступними змінами)
Стаття 7. Види обов’язкового страхування
В Україні здійснюються такі види обов’язкового страхування:
1) медичне страхування;

47) страхування професійної відповідальності призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам.
Стаття 7. Види обов’язкового страхування
В Україні здійснюються такі види обов’язкового страхування:1) медичне страхування;

47) страхування професійної відповідальності призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам;
48) страхування цивільно-правової відповідальності представників медичних професій.

Народні депутати УкраїниО.В. Юринець
О.М.Черненко
І.В. Васюник

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


Последние новости и статьи