Ювілей НАМН України: чверть століття потужного поступу

24 квітня 2018 р. у Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» відбулися урочисті загальні збори Національної академії медичних наук (НАМН) України з нагоди 25-ї річниці її заснування. Засіданню передувало урочисте відкриття виставкової експозиції новітніх технологій та наукових досягнень у різних галузях медицини, опанованих та здійснених науковими установами НАМН України. А наступного дня урочистості фінішували вже на іншому майданчику: у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» у рамках ключової події в сфері охорони здоров’я України — IX Міжнародного медичного форуму «Інновації в медицині — здоров’я нації».

Урочисте засідання відкрив Віталій Цимбалюк  — президент НАМН України, академік НАМН України, член-кореспондент Національної академії наук (НАН) України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки, пов­ний кавалер ордена «За заслуги». Окреслюючи історичні віхи, він нагадав, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 1993 р. № 211 «Питання Академії медичних наук Украї­ни» — на виконання Указу Президента України від 24 лютого 1993 р. № 59/93 «Про Академію медичних наук України» — було призначено президента-організатора Академії медичних наук (АМН) України — О.Ф. Возіанова та затверд­жено дійсних членів-засновників АМН України: М.М. Амосова, В.О. Бондаренка, А.Д. Візіра, О.Ф. Возіанова, М.Я. Головенка, Є.Г. Гончарука, А.С. Єфімова, В.П. Комісаренка, С.В. Комісаренка, О.О. Коржа, Ю.І. Кундієва, А.О. Лобенка, О.М. Лук’янову, Л.Т. Малу, О.О. Навакатікяна, Л.А. Пирога, В.Г. Пінчука, Н.О. Пучківську, Б.Я. Резніка, А.П. Ромоданова, Ю.П. Спіженка, К.С. Тернового, В.В. Фролькіса, Д.Ф. Чеботарьова, О.О. Шалімова. А вже у квітні 1993 р. відбулися перші загальні збори Академії (яка на той момент налічувала 13 інститутів), де було визначено особовий склад перших членів-кореспондентів, — саме тому на квітень 2018 р. було вирішено призначити ювілейні урочистості.

«Створення АМН України було закономірним і необхідним етапом у розвитку медичної науки в Україні. Закономірним тому, що українська медична наука має багату історію, пов’язану з іменами видатних вчених у галузі теоретичної, клінічної і профілактичної медицини минулого і теперішнього часу. А необхідним етапом тому, що саме Академія здатна ефективно вирішувати такі завдання, як визначення пріоритетних напрямів розвитку медичної науки, проведення на високому науковому і методичному рівнях фундаментальних і прикладних досліджень. Цю здатність переконливо доводить сьогодення НАМН України і ті значні науково-практичні здобутки, якими наші вчені поповнюють арсенал захисту здоров’я пацієнтів», — наголосив академік В. Цимбалюк.

Вітали Академію з ювілеєм, вручали її співробітникам державні нагороди, почесні грамоти, документи про присвоєння почесних звань, подяки та інші відзнаки: від Президента України — заступник глави Адміністрації Президента України Ростислав Павленко; від Верховної Ради України — народні депутати України Сергій Березенко, Костянтин Іщейкін, Андрій Шипко; від Кабінету Міністрів України — віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко; від НАН України — віце-президент НАН України, академік НАН України В’ячеслав Кошечко та головний учений секретар НАН України, академік НАН України В’ячеслав Богданов; від Київської міської державної адміністрації — директор Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург; від Міністерства охорони здоров’я України — заступник міністра охорони здоров’я Украї­ни Роман Ілик.

Згідно з Указом Президента від 24.04.2018 р. № 107/2018 «Про відзначення державними нагородами України працівників Національної академії медичних наук України», за вагомий особистий внесок у розвиток національної медицини, багаторічну плідну науково-дослідну діяльність та високий професіоналізм було нагороджено: орденом княгині Ольги II ступеня — Надію Боброву, завідувача відділу ДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії імені В.П. Філатова НАМН України», професора; орденом княгині Ольги III ступеня — Ірину Дикан, директора ДУ «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України», члена-кореспондента НАМН України, та Аліну Романенко, завіду­вача лабораторії ДУ «Інститут урології НАМН України», академіка НАМН України, члена Президії НАМН України, члена-кореспондента НАН України; орденом «За заслуги» III ступеня — Михайла Костилєва, першого заступника директора ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України», професора, та Олександра Резнікова, завідувача відділу ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка НАМН України; орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня — Юрія Фещенка, директора ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», академіка НАМН України.

Тим же Указом присвоєно почесні звання: «Заслужений діяч науки і техніки України» — Тетяні Богдановій, завідувачу лабораторії ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», професору, та Леоніду Воронкову, завідувачу відділу ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України», професору; «Заслужений лікар України» — Ірині Дягіль, завідувачу відділення Інституту клінічної радіології ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», професору, Георгію Кеворкову, завіду­вачу відділення ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України», кандидату медичних наук, Наталі Степановій, завідувачу відділу ДУ «Інститут нефрології НАМН України», професору, Світлані Фоміній, провідному науковому співробітнику ДУ «Інститут нефрології НАМН України», професору, та Дмитру Щеглову, директору ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України», професору.

Почесними грамотами Верховної Ради України були нагороджені: Анатолій Соловйов, завідувач відділу ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», професор; Олексій Крикунов, завідувач відділу ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України», професор; Валентина Махнюк, завідувач лабораторії ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМН України», професор.

Згідно з постановою Президії НАМН Украї­ни, за розбудову Національної академії медичних наук України та з нагоди її 25-річчя, Орденом Преподобного Агапіта Цілителя Печерського було нагороджено людей, безпосередньо причетних до створення Академії: Леоніда Кравчука — першого Президента України; Бориса Патона — президента НАН України; Олександра Возіанова — президента-організатора НАМН України; академіків-фундаторів НАМН України: Віктора Бондаренка, Миколу Головенка, Сергія Комісаренка, Анатолія Лобенка, Любомира Пирога; Юрія Зозулю — першого віце-президента НАМН України (1993–2011 рр.), академіка НАМН України, члена Президії НАМН України; Андрія Сердюка — президента НАМН Украї­ни (2011–2015 рр.), академіка НАМН України, члена Президії НАМН України; Ісаака Трахтенберга — голову Ради старійшин НАМН України, академіка НАМН Украї­ни, члена-кореспондента НАН України; Віталія Цимбалюка — президента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України; членів-кореспондентів АМН України, які були обрані до складу Академії першими Загальними зборами 5 квітня 1993 р.: Геннадія Бутенка, Надію Гулу, Дмитра Зербіно, Олега Коркушка, Віталія Кордюма, Людмилу Новицьку-Усенко, Олександра Резнікова, Аліну Романенко, Миколу Тронька, Івана Чекмана; директорів наукових установ НАМН України: Георгія Гайка (ДУ «Інститут ортопедії і травматології НАМН України»), Галину Фадєєнко (ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України»), Вікторію Задорожну (ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»), Тетяну Бухтіарову (ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України»); Юрія Караченцева («Інститут ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України»); Олександра Усенка (ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України»).

Згідно з постановою Бюро Президії НАМН України, за значний внесок у розвиток медичної науки, високий професіоналізм та з нагоди 25-річчя заснування НАМН України відзнакою «Знак пошани Національної академії медичних наук України» було нагороджено: Лесю Анікеєнко — заступника начальника фінансово-економічного управління Президії НАМН України; Надію Боброву — завіду­вача відділу ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»; Валентину Величко — старшого наукового співробітника управління міжнародних і міжвідомчих наукових зв’язків Президії НАМН України; Нестора Верхратського — провідного наукового співробітника ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украї­ни»; Олега Вирву — головного лікаря ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», професора; Анатолія Гердлєжева — головного спеціаліста відділу будівництва та експлуатації Президії НАМН Украї­ни»; Олега Гнатейка — директора ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України, професора; Кирила Гордієнка — головного лікаря ДУ «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України»; В’ячеслава Григоренка — завіду­вача відділу ДУ «Інститут урології НАМН України», професора; Людмилу Гриценко — начальника відділу кадрів Президії НАМН Украї­ни; Георгія Даниленка — директора ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», професора; Володимира Діденка — заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», професора; Тетяну Діордічук — провідного наукового співробітника ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України»; Наталію Дмитруху — провідного наукового співробітника ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України»; Любов Єгорову — заступника директора з економічних питань ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України»; Валентину Ілляш — заступника головного бухгалтера Президії НАМН України; Олену Колеснікову — заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України», професора; Анатолія Костюка — лікаря ортопеда-травматолога ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України»; Ігоря Крячка — засновника та директора спеціалізованого видавництва «МОРІОН», кандидата медичних наук; Олену Кулебу — начальника відділу з контролю виконання і діловодства; Олега Кульчицького — завідувача лабораторії ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», професора; Яніну Кутасевич — директора ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», професора; Надію Левандовську — провідного спеціаліста апарату Президії НАМН України; Зою Лисову — лікаря-ендокринолога ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»; Ігоря Лінського — директора ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН Украї­ни», професора; Тетяну Майстренко — головну медичну сестру ДУ «Інститут нефрології НАМН України»; Ігоря Маричева — старшого наукового співробітника ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»; Наталію Маруту — заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», професора; Катерину Місюру — вченого секретаря ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», професора; Володимира Міхньова — головного ученого секретаря НАМН України, члена-кореспондента НАМН України; Василя Новака — директора ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН Украї­ни», професора; Світлану Новікову — заступника директора ДУ «Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України», професора; Ірину Новожилову — старшого наукового співробітника ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України»; Людмилу Овсяннікову — заступника начальника науково-координаційного управління Президії НАМН України; Наталію Пасечнікову — директор ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України», члена-кореспондента НАМН України; Інну Петриченко — провідного спеціаліста відділу з контролю виконання і діловодства НАМН України; Лідію Погорєлу — головного бухгалтера ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»; Надію Польку — заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», члена-кореспондента НАМН України; Миколу Попова — директора ДУ «Інститут мікробіо­логії та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України», професора; Олену Рибакову — ученого секретаря ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України», професора; Людмилу Рибальченко — головного бухгалтера ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН Украї­ни»; Володимира Розуменка — завідувача відділення внутрішньомозкових пухлин ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», професора; Анатолія Романенка — радника при дирекції ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України»; Сергія Савву — завіду­вача відділення ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України», доктора медичних наук; Марину Самбур — заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут отоларингології ім. О.С. Коломійченка НАМН України», професора; Миколу Сивака — старшого наукового співробітника відділу травматології та ортопедії дитячого віку ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України»; Наталію Третяк — завідувача відділення захворювань систем крові ДУ «Інститут гематології та трансфузіо­логії НАМН Украї­ни»; Ларису Туманову — завідувача відділення ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», професора; Юрія Фещенка — директора ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», академіка НАМН Украї­ни, члена Президії НАМН України; Миколу Фуркала — головного наукового співробітника ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України», професора; Світлану Чебанюк — заступника директора з наукової роботи ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України», професора; Володимира Чернюка — директора ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України», члена-кореспондента НАМН України; Павла Шкарбана — завідувача відділу ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України», доктора медичних наук; Ігоря Шкробанця — начальника лікувально-­організаційного управління Президії НАМН України, професора; Станіслава Шнайдера — директора ДУ «Інститут стоматології і щелепно-лицевої хірургії НАМН України», професора; Віктора Щеглова — головного наукового співробітника ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України», професора.

Відкриття і випробовування, досліди і розробки, ризики і перемоги. Усе це — історія НАМН України, вчені якої не лише рятують життя, але й щодня творять медичну науку. Сучасна Академія — це всесвітньо визнані наукові школи. Ідея її створення належить провідним українським вченим-медикам (Миколі Амосову, Олександру Возіанову, Юрію Кундієву, Олені Лук’яновій, Андрію Ромоданову, Володимиру Фролькісу та Олександру Шалімову). Статус національної Академії надано Указом Президента України від 24 лютого 2010 р. № 255. Перші 18 років існування Академії нею керував академік Олександр Возіанов. У 2011–2016 рр. президентом установи був академік Андрій Сердюк. З 2016 р. НАМН України очолює академік Віталій Цимбалюк.

Нині НАМН України має величезний творчий потенціал та здійснює значний внесок у розвиток медичної науки і охорону здоров’я задля збереження найдорожчих цінностей — життя та здоров’я людини. НАМН України сьогодні — це 36 інститутів із потужною лікувальною базою, де щодня надають високоспеціалізовану високотехнологічну допомогу найвищого кваліфікаційного рівня сотням тисяч хворих із різних регіонів України.

В рамках урочистого засідання відбулася прем’єра повнометражного документального фільму (автор ідеї та співавтор сценарію — Віталій Цимбалюк, режисер — Анна Рибачук), де відобразилася історія та сьогодення академії в цілому, а також (у хронологічному порядку за датами заснування) діяльність кожної з наукових установ:

1. ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України» — найстарішої медичної наукової установи України, де розроблено, вивчено та впроваджено в практику близько 60 різноманітних вакцин, сироваток та інших препаратів для боротьби з понад двома десятками інфекційних хвороб.

2. ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН Украї­ни» — провідної наукової установи, що контролює епідемічне благополуччя країни та визначає стратегію боротьби з інфекційними хворобами.

3. ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка НАМН Украї­ни», де розроблено оригінальні технології діа­гностики і лікування захворювань хребта, впроваджено матеріали для заміщення дефектів кісток, проводяться ендопротезування великих суглобів, хірургічні втручання при тяжких формах сколіозу тощо.

4. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», де розробляють, вдосконалюють та впроваджують у практику охорони здоров’я нові методи профілактики, діагностики та лікування ендокринопатій.

5. ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», де вперше в країні впроваджено сучасну технологію ендопротезування великих суглобів та налагоджено серійний випуск ендопротезів, впроваджено методики лікування дітей із вродженим звихом стегна та дитячим церебральним паралічем, розроблено революційну технологію заміщення пошкодженого хряща за допомогою стовбурових клітин (напрацьовані методики активно використовуються в лікуванні поранених українських військових).

6. ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України», відомого створенням і впровадженням в клінічну практику різноманітних способів діагностики і лікування онкозахворювань та променевих уражень на підґрунті новітніх радіаційних, хірургічних і клітинно-молекулярних технологій, удосконаленням дозиметричного супроводу променевої терапії та розробками з оптимізації променевого навантаження на медичний персонал і пацієнтів.

7. ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України» — першого в Україні науково-дослідницький закладу з охорони материнства і дитинства, який має багаторічний досвід досліджень у напрямках дитячої кардіоревматології, ендокринології, гінекології, психоневрології.

8. ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», де врятовано тисячі життів хворих на туберкульоз, онкологічну патологію та неспецифічні запальні захворювання легень; розроблені і вперше застосовані академіком М.М. Амосовим ефективні методи корекції вад серця й апарати штучного кровообігу.

9. ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», фахівці якого розробляють принципи і методи організації усіх видів психоневрологічної допомоги, вивчають проблеми дитячої неврології і психіатрії, профілактики та лікування інсультів, епілепсії, розсіяного склерозу, алкоголізму, наркоманії та інших залежностей.

10. ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», де вже 94 роки вивчають тяжкі дерматози та захворювання, що передаються статевим шляхом, здійснюють експериментальне та математичне моделювання хвороб, створюють вітчизняні автоматизовані прилади та діагностичні тест-системи.

11. ДУ «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України», науковці якого протягом 90 років вивчають розповсюдженість, структуру та інтенсивність основних стоматологічних захворювань населення України, проводять довгостроковий моніторинг стану стомат-допомоги в різних регіонах, розробляють засоби для профілактики та комплексного лікування стоматологічних захворювань.

12. ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України», де з’ясовані основні механізми впливу шкідливих виробничих чинників на організм людини, дана оцінка професійних ризиків здоров’ю в основ­них галузях виробництва, розробляється багаторівнева державна система управління ризиками, а також надається психологічна реабілітаційна допомога учасникам АТО.

13. ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України» — державного перинатального центру IV рівня, де вперше в світі розробили та впровадили трьохланкову систему спостереження вагітних з акушерською патологією, запропонували нові методи виходжування недоношених дітей і немовлят з тяжкою патологією, корекції порушень репродуктивного здоров’я жінок тощо.

14. ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України», де закладалися основи сучасної української хірургічної школи та її анестезіологічного забезпечення, створена школа невідкладної допомоги (у тому числі школа хірургічної гастроентерології), вирішуються проблеми невідкладної хірургії і переливання крові, лікування ран, пересадки органів і тканин; розроблено і втілено низку унікальних медичних технологій.

15. ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», де розробляють методи профілактики як інфекційної, так і неінфекційної захворюваності, досліджують санітарний стан населених пунктів, впроваджують систему генетичного моніторингу, визначають ризики для здоров’я від негативного впливу довкілля.

16. ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», провідної установи в галузі розробки лікарських засобів, де поєднуються фундаментальні та прикладні дослідження — від синтезу хімічної речовини, вивчення її дії на різні системи організму до створення лікарських засобів, які пропонуються у виробництво.

17. ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска НАМН України», де вивчають механізми розвитку атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, міокардиту; впроваджують нові методи діагностики та лікування найбільш поширених захворювань серцево-судинної системи; проводять первинне стентування у пацієнтів з гострим коронарним синдромом тощо.

18. ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», де вдосконалюють діагностику та підвищують ефективність лікування захворювань системи крові, виконують унікальні оперативні втручання при лікуванні опіків, пропонують нові технологій консервування крові, отримують лікувально-діагностичні препарати з донорської крові.

19. ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» — одного з провідних офтальмологічних центрів України та Європи, що спеціалізується на лікуванні опіків очей, травматичних, вікових, вроджених катаракт, глаукоми, відшарування сітківки та пухлин ока, а також електрозварюванні біологічних тканин та трансплантації тканин в офтальмологічній практиці.

20. ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України», де розроблено та впроваджено сучасні методи діагностики, лікування та прогнозування хвороб системи крові, здійснюється хірургічне лікування гематологічних хвороб, організовано Центр трансплантації стовбурових клітин.

21. ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», де визначають генетичну схильність до поширених захворювань, проводять діагностику і профілактику вродженої і спадкової патології, забезпечують медико-генетичне консультування родин та пренатальну діагностику експертного рівня.

22. ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», де створено наукові школи з нейротравми, нейроонкології, судинної патології головного і спинного мозку, нейротрансплантації; розробляються нові методи використання стовбурових клітин при ураженнях головного мозку, запроваджується використання генних технологій у лікуванні черепно-мозкових травм тощо.

23. ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН Украї­ни», де вперше в Україні розпочато хірургічне лікування вад серця, а нині досягнуто світового рівня в протезуванні клапанів і лікуванні ішемічної хвороби серця.

24. ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», де розроблено та впроваджено експрес-діагностику психомоторної працездатності, встановлено механізми старіння та чинники, які його сповільнюють або прискорюють; розроблено унікальні методики визначення біологічного віку та дієві засоби запобігання передчасному старінню.

25. ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», де на підставі проведених фундаментальних досліджень розроб­лено та впроваджено в практику отоларингології нові ефективні методи діагностики, лікування та профілактики запальних, алергічних, онкологічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха.

26. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», де запроваджено повний цикл лікування хворих з онкологічною патологією щитоподібної залози (діагностика, хірургічне лікування, терапія); створено Державний реєстр хворих на цук­ровий діабет; з’ясовано чинники виникнення ускладнень цукрового діабету; вивчено механізми впливу Чорнобильської катастрофи на структуру та функцію щитоподібної залози тощо.

27. ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», де вивчають поширення та природу хвороб органів травлення, розробляють та впроваджують новітні методи їх діагностики, хірургічного і консервативного лікування.

28. ДУ «Інститут урології НАМН України», що спеціалізується на діагностиці та лікуванні сечокам’яної хвороби, запальних захворювань нирок, злоякісних новоутворень, репродуктивної патології подружньої пари.

29. ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України», де ефективно вирішують актуальні питання сучасної хірургії, трансплантології; лікують хворих із судинною патологією, виконують пересадки печінки та нирок; впроваджують методи клітинної трансплантації; проводять клінічні випробування лікарських засобів та медичної техніки тощо.

30. ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» — єдиного в Україні загальнотерапевтичного центру, який займається ранньою діагностикою та прогнозуванням перебігу найбільш розповсюджених неінфекційних захворювань: з метою первинної та вторинної профілактики внутрішніх хвороб тут впроваджуються персоніфіковані підходи, вирішуючи найважливіше завдання терапії — лікування організму в цілому.

31. ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», де впроваджено методи діагностики найбільш тяжких онкологічних захворювань, започатковано трансплантацію кісткового мозку та стовбурових клітин, визначено зв’язок іонізуючого опромінення з розвитком хвороб.

32. ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України», заснований для лікування хворих з різноманітними ураженнями центральної нервової системи шляхом проведення операцій без скальпеля й трепанації черепа.

33. ДУ «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України», де впроваджують сучасні методи променевої діагностики із застосуванням функціональних УЗ-, СКТ-, МРТ-досліджень; обирають інформативні методики з найменшою тривалістю досліджень та мінімальним променевим навантаженням.

34. ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака НАМН України», науковцями якого було розроблено і впроваджено методи раннього хірургічного лікування опіків, що дозволили втричі знизити летальність серед обпечених хворих.

35. ДУ «Інститут нефрології НАМН України», що відіграє провідну роль в організації нефрологічної допомоги в Україні: зокрема, тут запропоновано науково обґрунтовані стратегії для підвищення ефективності лікування і поліпшення якості життя пацієнтів, які потребують діалізу.

36. ДУ «Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України», де серед населення України виявляють патогенні мутації певних генів, які визначають схильність до розвитку орфанних, спадкових, серцево-судинних захворювань, онкологічних хвороб та патології новонароджених.

* * *

Військові дії на Донбасі кинули науковцям НАМН України нові виклики. Одразу після початку бойових дій керівництво Академії направляє виїзні бригади лікарів і медсестер у шпиталі для підсилення військових медиків. Тактика хірургічного лікування напрацьовується в бойових умовах, вузькопрофільні науковці Академії консультують у прифронтових та тилових шпиталях, складних тяжкопоранених евакуюють до академічних інститутів, де фахівці проводять високоспеціалізовані та високотехнологічні операції. З початку війни через інститутські клініки вже пройшли майже 9 тис. поранених військовослужбовців. Для травмованих бійців виділено 500 академічних ліжок. У роботі з медичної підтримки АТО задіяно майже всі інститути Академії. Першими в світі українські медики запровадили практику операцій, коли одного пораненого одночасно рятують декілька бригад. Але від бойових травм страждають не лише бійці: кулі та осколки вражають мирних мешканців прифронтових міст, не тільки дорослих, але й дітей. У 2018 р. Україна набуває найбільшого в світі досвіду організації медичного забезпечення під час оборонної вій­ни. Система військової медицини за 4 роки війни повністю перезавантажена — і в цьому колосальний внесок спеціалізованих фахівців академічних інститутів. Нові виклики, робота в операційних по кілька діб за межею можливостей організму — і за деякими показниками вітчизняні медики досягають найкращих результатів у світовій практиці, рятуючи поранених у голову, спинний мозок, серце.

За 25 років у клініках інститутів прийнято 56 745 347 пацієнтів у поліклінічних відділеннях, проліковано 3 100 117 хворих у стаціонарних відділеннях, виконано 1 607 374 оперативних втручання, впроваджено в практику охорони здоров’я 18 674 нових методи. Сьогодні клініки Академії мають ліжковий фонд на 7108 ліжок, планова потужність поліклінічних відділень — 5299 відвідувань на добу. В системі НАМН України працюють 36 наукових установ, 44 дійсних члени та 80 членів-кореспондентів, 25 іноземних членів, 15 253 співробітники, 3523 наукових працівники, 582 доктори та 1556 кандидатів наук. За весь період захищено 683 докторські та 2424 кандидатські дисертації. Серед науковців Академії за всі роки — 9 Героїв України, 81 заслужений діяч науки і техніки України та 100 лауреатів Державних премії України в галузі науки і техніки, 140 заслужених лікарів. За 25 років працівниками академічних інститутів видано більше 80 485 монографій, підручників та посібників, синтезовано майже 12 500 нових сполук, отримано 6805 патентів.

* * *

НАМН України — 25 років: вже чверть століття вона демонструє світові потужний творчий поступ, рушієм якого є високий професіоналізм і беззаперечний талант українських вчених і лікарів.

(Публікується із скороченнями; первинну повну версію статті див. на сайті «Українського медичного часопису»: www.umj.com.ua/article/125423).

Пилип Снєгірьов,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті