Аптеки світу–2018: теперішнє і майбутнє аптечного ритейлу

З успіхом пройшла одна з найголовніших подій цієї весни для фармацевтичного ринку Украї­ни — 7-й Міжнародний фармацевтичний форум «Аптеки світу–2018». 24–25 травня місто-герой Одеса зустрічала більше 250 представників аптечного ритейлу, виробників, дистриб’юторів, професійних асоціацій, науковців. Організаторами форуму виступили компанії «МОРІОН» і «Укр­КомЕкспо». Генеральним спонсором форуму традиційно виступила компанія «Байєр». Спонсор заходу — компанія «Нобель». Спеціальні партнери форуму — Національний фармацевтичний університет України (НФаУ), компанії «ІнтерХім», «Becton, Dickinson and Company», «Proxima Research», «Софтінформ» та Асоціація «Оператори ринку медичних виробів» (AMOMD). Туристичний партнер — агентство «Ласпі», генеральний інформаційний партнер — «Щотижневик АПТЕКА». Крокуючи по слідах форуму, ми починаємо цикл публікацій і представляємо ключові тези доповідей, а також фокус-дискусій, що відбулися в рамках 5 насичених сесій форуму.

Темп і настрій форуму задали його модератори — експерт фармацевтичного ринку Сергій Орлик та директор компанії «Proxima Research» Сергій Іщенко.

АПТЕЧНИЙ КАДАСТР УКРАЇНИ: ДОСВІД ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

1-шу сесію форуму під назвою «Візьмемося за руки, друзі!..» відкрив Сергій Іщенко, представивши ключові тенденції, які наразі спостерігаються на фармацевтичному ринку, та надав прогноз його розвитку в найближчій перспективі.

Чи зростає фармацевтичний ринок? Роздрібне і госпітальне споживання лікарських засобів у 2017 р. досягло 70 млрд грн. із загальним приростом +19%. Роздріб демонструє більш динамічний темп розвитку — +21%. При цьому споживання рer capita гранично низьке — 62 дол. США на рік* при розрахунку на 42,5 млн населення. Частка госпітального споживання лікарських засобів дуже мала та становить близько 13%. У контексті структури ринку сформований топ-3 дистриб’юторів обслуговує понад 80% ринку. Консолідація роздрібного сегмента — це лише питання часу.

Основне навантаження із забезпечення населення України лікарськими засобами несе на собі роздрібний сегмент. Так, за підсумками січня–квітня 2018 р. споживання ліків у роздрібному сегменті збільшилося на 23% у грошовому вираженні, у доларовому еквіваленті також на 23%, а в упаковках — на 2%. Слід відзначити, що споживання в упаковках вже майже відновилося до докризового рівня (2013 р.).

Які фактори впливають на розвиток роздрібного сегмента фармринку? Безумовно, це рівень доходів населення. За даними Державної служби статистики України, зміна реальних наявних доходів населення в Україні лежить в позитивній площині, зберігається щоквартальна тенденція до зростання доходів у національній валюті. У IV кв. 2017 р. приріст номінального доходу порівняно з відповідним періодом попереднього року становить 25%, а реального — 10%. У той же час номінальна заробітна плата в березні 2018 р. зросла на 24%, а реальна — на 9% у порівнянні з березнем попереднього року.

Стосовно запровадженої з 1 квітня 2017 р. системи реімбурсації в рамках урядової програми «Доступні ліки» С. Іщенко зазначив, що частка реімбурсованих препаратів становить лише 1,3% від загального обсягу ринку. Для порівняння в Польщі цей сегмент акумулює 40%. За даними МОЗ, до участі в програмі відшкодування на сьогодні долучилися близько 7 тис. аптек. Реалізація програми «Доступні ліки» стимулює зростання споживання препаратів, вартість яких відшкодовується. Однак за це зростання виробник платить зниженням вартості ліків.

За період квітень 2017–квітень 2018 р. у рамках програми «Доступні ліки» аптекам компенсовано 905,6 млн грн. При цьому в 2017 р. компенсовано 627,2 млн грн. із виділених 700 млн грн., а за 4 міс 2018 р. — 278,4 млн грн. У 2017 р. обсяг компенсованих коштів суттєво збільшувався щомісяця та сягнув 140 млн грн. у грудні 2017 р. Однак у 2018 р. щомісячний обсяг компенсованих коштів значно зменшився та в середньому становить близько 90 млн грн., не враховуючи січень, коли реалізація програми була дещо призупинена через несвоєчасний розподіл коштів у регіонах.

Як зазначив доповідач, за відсутності регуляторних обмежень консолідація роздрібного сегмента — це лише справа часу. За останні 6 років (2012–2017 рр.) частка топ-3 аптечних мереж у роздрібному сегменті збільшилася з 8 до 22%. Топ-100 аптечних мереж акумулюють 73% роздрібного товарообігу серед юридичних осіб. Аптечна мережа — лідер займає більше 11% обсягу ринку серед юридичних осіб з річним товарообігом близько 8 млрд грн.

На сьогодні в Україні налічується близько 20,5 тис. аптечних точок. На 1 аптеку припадає близько 2100 осіб, що є одним з найнижчих показників серед країн східної Європи та СНД. Тобто конкуренція в аптечному ритейлі дуже висока. Це підтверджується і тим фактом, що частка в продажах та виторг на 1 точку аптечної мережі — лідера не збільшується, незважаючи на знач­не екстенсивне її розширення.

Середньозважена роздрібна націнка продовжує знижуватися — за останні 10 років вона зменшилася з 25 до 19%. Розмір націнки залежить від товарної категорії. Так, аптеки встановлюють трохи більші націнки на вітчизняні медикаменти — 20 проти 19%, але більший маржинальний дохід отримують саме від продажу імпортних. У розрізі категорій товарів «аптечного кошика» найменша націнка зафіксована на лікарські засоби — 19,2%, на медичні вироби — 25,4%, дієтичні добавки — 26,8% і косметику — 33,2%. Основна частка маржинального доходу припадає на ліки, частка інших категорій незначна.

На завершення свого виступу С. Іщенко навів прогнози розвитку ринку на поточний рік. Враховуючи прогнози макропоказників та бюд­жетних показників на поточний рік, прогнозується збільшення обсягів споживання лікарських засобів на 18–23% у гривневому вираженні та на 1–2,5% в упаковках. «Double-digit» зростання українського фармринку вселяє оптимізм та дає підстави сподіватися, що до 2020 р. Украї­ні вдасться повернутися до групи Pharmerging Markets — перспективних ринків, що розвиваються, — які є привабливим сегментом для міжнародних інвесторів.


ТАК БУЛО, ТАК БУДЕ. 2½ УДАРИ В ФАРМУ ПОЛЬЩІ Й ЩО ЦЕ МОЖЕ ОЗНАЧАТИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Міжнародний експерт фармацевтичного ринку Гжегож Орновсь­ки представив вплив на фармацевтичний ринок Польщі зміни підходів до системи реімбурсації у 2011 р., до введення повної заборони реклами ліків, медичних виробів і харчових добавок, заборони продажу в аптеках продуктів, не пов’язаних з процесом лікування, а також запровадження закону «Аптека для аптекаря».

У травні 2011 р. прийнятий закон Польщі «Про відшкодування витрат на ліки, продукти харчування особливого харчового призначення і медичні вироби», яким змінено підходи до реалізації системи відшкодування. Виробники вимушені були знизити вартість ліків у результаті переговорної процедури, гранична постачальницько-збутова надбавка для дистриб’юторів була знижена з 11 до 7%, а через рік — до 5%. Аптеки здійснили переоцінку лікарських засобів у бік зниження їх вартості за власний рахунок. Законом встановлено заборону на просування лікарських засобів, включених до системи реімбурсації.

Внаслідок зміни підходів до функціонування системи реімбурсації в Польщі у 2012 р. зафіксована негативна динаміка розвитку польського фармринку в грошовому вираженні. Тільки після 3 років ринок «прийшов до тями». Ринок реімбурсації давно вже практично не зростає. Держава може в будь-який момент вплинути на сегмент реімбурсації, проводячи переговори, або ввести нові інструменти. У ринку реімбурсації не застосовуються маркетингові активності або стимулятори продажів, дозволяються лише інформаційні візити до медичних працівників. За підсумками 2017 р. частка препаратів, включених до системи відшкодування, становить 39,8% у структурі аптечних продажів. За перший рік після зміни системи реімбурсації держава зекономила 400 млн євро. «За це заплатили всі: пацієнти, виробники, дистриб’ютори, аптеки. Переоцінки лікарських засобів (а список препаратів, що підлягають відшкодуванню, змінюється кожні 2 міс) здійснюються за рахунок учасників ринку. Усі, крім держави, постраждали від удару», — підкреслив експерт.

У квітні минулого року фармацевтичний ринок отримав ще один «удар» внаслідок внесення змін до Закону «Про фармацевтичне право» щодо принципів роботи нових аптек. Відтак, дозвіл на відкриття нової аптеки може отримати тільки фармацевт, який здійснює індивідуальне підприємництво, а також загальне товариство або компанія, єдиним видом діяльності якої є аптечна справа, а партнер (партнери) — тільки фармацевти.

Передумовою для видачі ліцензії будуть:

  • не менше 3 тис. жителів комуни (муніципалітету) на 1 аптеку. Єдиним винятком (з меншою кількістю жителів) буде випадок, коли в день подачі заявки на отримання дозволу з місця, де планується розміщення нової аптеки, відстань до найближчої діючої аптеки буде не менше 1000 м, або аптека була куплена у спадкоємця в повному обсязі, та її адреса залишається незмінною;
  • відстань від аптеки, що вже існує, 500 м;
  • фармацевт може мати максимум 4 аптеки.

До чого призвело введення цього закону? З IV кв. 2017 р. кількість аптек в Польщі не­ухильно зменшується. Безпрецедентним явищем на ринку є зменшення кількості мережевих аптек, тоді як раніше спостерігалася тенденція до консолідації роздрібного сегмента.

Новий закон Польщі вплинув і на індивідуальні аптеки. Дистриб’ютори розробляють програми просування індивідуальних аптек. 61% таких аптек пов’язані з різними формами співпраці з оптовими компаніями — франчайзинг, партнерські програми тощо.

Порівнюючи співвідношення кількості аптечних точок до кількості населення України та Польщі, Г. Орновськи зауважив, що в нашій країні їх надто багато (20,5 тис.), тоді як у Польщі — 14,7 тис. При цьому кількість населення двох країн є приблизно однаковою. «Як мінімум 10 тис. точок має закритися. Порахуйте кількість українців на одну аптеку. Для того, щоб вона була незбитковою, кількість охопленого населення має бути щонайменше 3 тис. на 1 аптеку», — звернувся експерт до аудиторії.

Останні кілька років у Польщі обговорюється ініціатива щодо заборони рекламування лікарських засобів, медичних виробів і дієтичних добавок.

Наприкінці січня 2018 р. МОЗ Польщі була подана петиція про введення повної заборони рекламування ліків і медичних виробів.

Аналізуючи наслідки можливої заборони реклами ліків і харчових добавок, аналітичні компанії дійшли висновку, що це вплине на зменшення розміру ринку. Виручка вітчизняної фармацевтичної промисловості від реалізації продукції внаслідок цього знизиться на 1,7 млрд злотих, а загальна вартість продажів в аптеках — на 1,9 млрд злотих. Деяким з аптек, які в даний час працюють на ринку, загрожує закриття. Введення повної заборони на рекламу поставить на межу зникнення і всю маркетингову індустрію. З 11 млрд злотих щорічного доходу від маркетингових активностей 12% займає дохід від Фарми.

«2 удари пройшли успішно з точки зору держави. А третій — лише попереду. Якщо все це торкнеться вас (прим. ред.: українського фармринку), то ті 10 тис. аптек, про які я говорив, закриються набагато раніше, ніж ви думаєте», — резюмував Г. Орновськи.

АПТЕЧНА СПРАВА В БІЛОРУСІ

З тенденціями фармацевтичного ринку і особливостями аптечної справи в Білорусі учасників форуму ознайомила Світлана Старовойтова, директор компанії «Керуюча компанія холдингу «Аптека груп», Білорусь.

У 2017 р. фармацевтичний ринок Білорусі продемонстрував зростання на 1,3% в натуральному вираженні й більше ніж на 10% — у грошовому.

«Лідируюча роль на ринку зберігається за аптечним сегментом», — зауважила доповідач, додавши, що частка аптечного сегмента і госпітального за підсумками 2017 р. в середньому склала 75/25% у грошовому вираженні й 85/15% — у натуральному.

Говорячи про споживання лікарських засобів на душу населення в Білорусі, С. Старовойтова відзначила його щорічне зростання в національній валюті. За підсумками 2017 р. споживання рer capita становить близько 100 дол. на рік. Середня вартість 1 упаковки лікарського засобу за підсумками минулого року склала майже 3 дол. «Фактично населення не стало споживати більше медикаментів, затрати збільшилися за рахунок підвищення середньої вартості упаковки, що пов’язано з девальвацією білоруського рубля», — зауважила доповідач, додавши, що така тенденція характерна як для вітчизняної, так і для імпортної групи товарів.

Частка вітчизняних препаратів на фармринку Білорусі наближається в грошовому вираженні до 50%.

Перейшовши до особливостей функціо­нування роздрібного сегмента фармринку Білорусі, С. Старовойтова поінформувала про те, що у 2017 р. загальна кількість аптек склала 3531, що на 257 більше порівняно з 2016 р. З них 1707 комерційних аптек, 1824 — державних. За словами спікера, у середньому на 1 аптеку в Білорусі припадає 2692 особи, що на 209 менше порівняно з 2016 р.

Комерційний сегмент роздрібного ринку розподілений між великими аптечними мережами. Частка найбільшої комерційної аптечної мережі Білорусі з 210 торговими точками «Аптека груп» становить 12,3%. Топ-10 аптечних мереж займає 56% комерційного роздрібного ринку.

Серед основних факторів, що відрізняють фармринок Білорусі, за словами С. Старовойтової, найбільш характерними є наступні:

  • регульована система ціноутворення на всі лікарські засоби за регресивною шкалою;
  • частка державних аптек займає 50% роздрібного сегмента ринку;
  • усі великі аптечні мережі афілійовані з дистриб’юторами;
  • тільки державні аптеки обслуговують рецепти, оплачувані за рахунок бюджету;
  • частка лікарських засобів вітчизняного виробництва — близько 50%.

Основні показники роботи аптек Білорусі:

  • середня виручка на 1 аптеку в місяць — 25 тис. дол.;
  • виручка на 1 кв. м площі в місяць — 450 дол.;
  • середня площа аптек — 55 кв. м;
  • середня ставка оренди за 1 кв. м. — 15 дол.;
  • середній чек — 5 дол.;
  • середня зарплата фармацевтичних працівників — 600 дол.

Представивши основні показники роботи аптечної мережі в Білорусі, С. Старовойтова відзначила тенденцію до зниження роздрібної націнки на лікарські засоби, яка за підсумками 2016 р. в середньому становила 16%, за підсумками 2017 р. — 15,5%. «Це перш за все результат адміністративного регулювання і прагнення аптек до демпінгу. У відповідь на зниження купівельної спроможності населення аптеки демпінгують», — зауважила спікер.

Що стосується бек-маржі, яку отримують аптечні мережі в рамках співпраці з постачальниками, то в Білорусі її ділять на 2 компоненти: премії від дистриб’ютора (від 2 до 4%); маркетингові премії від виробників (від 1 до 6% залежно від розміру аптечної мережі).

Завершуючи, спікер зупинилася на актуальних напрямах і темах, які знаходяться у фокусі уваги фармринку Білорусі. «Зараз у Білорусі багато говорять про запровадження електронного рецепта і намагаються щось для цього зробити. Але об’єктивно цей тренд запозичений з Європи, де для його впровадження були об’єктивні причини, функціонує система реімбурсації, а електронний рецепт є фінансовим документом. У Білорусі це більше «данина моді», — зазначила спікер.

Інтернет-торгівля лікарськими засобами в Білорусі заборонена, як і доставка. При цьому перспектив того, що держава дозволить таку можливість у найближчому майбутньому, оператори ринку не бачать. У зв’язку із цим окремі аптечні мережі використовують аптеки як точки видачі замовлень. Таку можливість реалізовують як на власних сайтах, так і через сайти-інтегратори, медичні портали. Залучення покупців в аптеки йде через підвищення впізнаваності бренду, формування лояльної аудиторії. Для досягнення цієї мети на допомогу приходять такі інструменти, як соціальні мережі, пошукові системи, реклама на популярних порталах.

МОДЕЛЬ АПТЕЧНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ. РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ ТА ВИМОГИ МАЙБУТНЬОГО

Олег Клімов, голова правління ГО «Все­українська фармацевтична палата», член Ради Міжнародної федерації фармацевтів (International Pharmaceutical Federation — FIP), представив сучасну модель аптечної справи в Україні. Доповіді передувало бліц-опитування аудиторії щодо рівня підготовки та кваліфікації фармацевтичних працівників.

Чи задовольняє роботодавця якість підготовки фармацевтичних кадрів вищими навчальними закладами України? 85,21% опитаних відповіли на це питання негативно.

Майже навпіл розділилася аудиторія, відповідаючи на питання: «Чи підтримуєте ви заочну форму підготовки фармацевтичних працівників з вищою освітою?». 48% — «за», 52% — не підтримують. 79% респондентів вважають, що неможливо надавати в повному обсязі фармацевтичну допомогу за такої якості підготовки фармацевтичних працівників.

Чи бере участь у формуванні номенклатури лікарських засобів на полицях фармацевтичний працівник вашої аптеки? 58,33% відповіли «так».

Більшість респондентів (82%) схвально відповіли на питання: «Чи можливо вважати українського фармацевтичного працівника складовою частиною медичної команди?».

92% аудиторії вважає, що державою не створено мотиваційні чинники для добровільного інвестування в розвиток видів діяльності аптеки.

58% респондентів не підтримують наявність різних форм оподаткування аптечного бізнесу.

Майже всі (96%) учасники форуму не підтримують відпуск лікарських засобів з аптек без фіскального чеку та без реєстратора розрахункових операцій.

Маркетингові угоди стимулюють задоволеність пацієнта результатом лікування — так вважає 15,38% аудиторії. 86,71% вважають, що такі угоди стимулюють продаж ліків.

Тезу про те, що власником аптеки має бути громадянин з фармацевтичною освітою, підтримали 42% аудиторії.

Коментуючи результати бліц-опитування, О. Клімов переконався в тому, що більшість учасників сприймають аптеку не як точку продажу ліків, а як заклад охорони здоров’я, і розуміють, що для того, щоб надавати фармацевтичну послугу відповідної якості, необхідно мати належним чином підготовленого фахівця.

Перейшовши безпосередньо до презентації, спікер проаналізував і порівняв 2 моделі аптечної справи в Україні. Характерною ознакою 1-ї моделі є те, що аптека — це лише місце продажу лікарських засобів.

2-га модель аптечної справи відзначається тим, що аптека — це перш за все заклад охорони здоров’я, а фармацевтичний працівник — член медичної команди. О. Клімов підкреслив ряд характерних ознак цієї моделі, зокрема, аптека:

  • бере участь у соціальних програмах державного та регіонального рівнів;
  • забезпечує хворих та лікувально-профілактичні заклади лікарськими засобами, що містять підконтрольні речовини;
  • виготовляє ліки в аптечних умовах;
  • має структурні підрозділи в сільській місцевості.

Говорячи про консолідацію аптечних мереж, яка неухильно зростає, О. Клімов зауважив, що цей процес переростає в монополію окремих аптечних мереж. Негативним наслідком такого процесу, за словами доповідача, є закриття і занепад аптек, які несуть додаткове соціальне навантаження, а також підвищення цін на лікарські засоби для українців.

Принцип «Аптеки для фармацевтів», що існує в законах країн — членів ЄС, передбачає, що тільки фармацевт як власник аптеки має на меті оздоровлення населення. Європейська модель аптечної справи, до якої рано чи пізно має прийти Україна, характеризується перш за все соціальною місією аптечних закладів.

Резюмуючи, О. Клімов зауважив, що право вибору моделі аптечної справи в Україні — за інвестором. Право громадян — вимагати від держави забезпечення їх та лікувально-профілактичних закладів ефективною, якісною, безпечною та доступною медикаментозною допомогою; вимагати від держави збереження аптеки як закладу охорони здоров’я та недопущення перетворення фармацевта з медичного працівника в продавця ліків. Обов’язок держави — створити мотиваційні умови для розбудови сучасної, європейського спрямування моделі аптечної справи, основним завданням якої буде оздоровлення населення. «Треба підвищувати в суспільстві вагомість професійних громадських організацій, через які треба впливати на органи державної влади», — підкреслив доповідач.

2018: ЗА ГОДИННИКОВОЮ СТРІЛКОЮ РЕФОРМ

Основними питаннями, які сьогодні на часі, щодо діяльності аптек, є участь у програмі «Доступні ліки», пілотному проекті з відшкодування вартості препаратів інсуліну, поновлення роботи над законопроектом «Про лікарські засоби», дискусії нав­коло врегулювання інтернет-торгівлі ліками та ін. Саме на цих питаннях детально зупинився Володимир Руденко, директор ГО «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ), представивши їх проблемні та спірні аспекти, а також роботу АПАУ в цьому напрямку.

АПАУ провела опитування серед українців щодо роботи програми «Доступні ліки». 95,8% опитаних відомо про її реалізацію. Але користуються нею трохи більше 50% респондентів: 21,7% — час від часу, 30,4% — регулярно. Доповідач припустив, що це пов’язано з недостатньою кількістю охоплених програмою нозологій. Також стоїть питання щодо розширення переліку лікарських засобів, які мають бути включені до програми «Доступні ліки».

Опитування серед керівників аптечних закладів показало, що у 2017 р. 80% аптек отримали вчасно і в повному обсязі відшкодування вартості доступних ліків з боку держави.

Спостерігається і дефектура окремих препаратів в аптеках, особливо тих, вартість яких підлягає відшкодуванню.

73,3% опитаних керівників аптек зазначили, що постачальник встановлює ціни на лікарські засоби, які не відповідають цінам, зазначеним у Реєстрі лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню. «Ми виходили із цим питанням до Міністерства охорони здоров’я, була проведена нарада. Питання зрушило з місця. Зараз ситуація покращується, але відсоток ще доволі великий», — зауважив В. Руденко.

У зв’язку із цим АПАУ виступає з рядом пропозицій, покликаних удосконалити роботу урядової програми:

  • усі учасники мають виконувати постанову КМУ від 17.03.2017 р. № 152 в частині дотримання вимог щодо фіксованих цін;
  • граничну роздрібну націнку на препарати, включені до урядової програми, яка становить нині 15%, пропонується збільшити до 25%;
  • розробити окремий порядок виконання постанови Правління Національного банку України від 15.03.2018 р. № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів», яка набуде чинності з 1 липня 2018 р., під час реалізації лікарських засобів.

Говорячи про позитивні аспекти пілотного проекту з відшкодування вартості препаратів інсуліну, доповідач відзначив забезпечення інсулінозалежних пацієнтів необхідним лікуванням на всій території України. Багато аптек намагається приєднатися до цієї програми й брати участь у соціальному проекті. Проблемним моментом є незначна гранична роздрібна націнка (10%), яка не покриває витрат аптек. Не врегульовано питання співоплати пацієнтом у випадку невідповідності зареєстрованої ціни.

У квітні цього року в рамках новоствореної при Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я робочої групи активізовано роботу над законопроектом «Про лікарські засоби». До її складу у тому числі входять представники АПАУ.

Позитивними моментами, за словами В. Руденка, є те, що законопроект буде більш адаптований до європейського законодавства й охопить та узагальнить найбільш важливі аспекти діяльності у фармацевтичній галузі.

Водночас доповідач звернув увагу і на певні ризики:

  • законопроект складний, має великий обсяг тексту, переобтяжений термінами;
  • планується на законодавчому рівні закріпити: акредитацію аптечних закладів; належну аптечну практику; застосування вже діючих підзаконних актів; визначення термінів, які йдуть у розріз із діючими ліцензійними умовами та іншими підзаконними актами;
  • пропонується узаконити інтернет-торгівлю, яка наразі заборонена і проти якої виступає АПАУ та інші громадські об’єднання;
  • врегулювання питання реклами лікарських засобів, що вже регулюється іншими чинними законами.

«До речі, ми — єдина асоціація, яка звернулася до Верховної Ради України з пропозицією врегулювати кількість аптек шляхом визначення пішої доступності, кількості охопленого населення на 1 аптеку», — прокоментував спікер.

Торкнувся В. Руденко і такого питання, як професійне самоврядування у сфері охорони здоров’я. Відповідний законопроект № 8250-1 у Парламенті зареєстровано наприкінці квітня цього року. Позитивними моментами є те, що це загальний законопроект, який охоплює всі професії у сфері охорони здоров’я. Право на допуск до професійної діяльності автоматично отримують усі фахівці сфери охорони здоров’я, які відповідають кваліфікаційним вимогам.

Доповідач вказав і на ряд ризиків, закладених у законопроекті:

  • незрозуміло, наскільки зміниться статус працівника з фармацевтичною освітою після впровадження закону;
  • передбачено створення ще одного контролюючого органу у вигляді вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії;
  • виникає ще одне додаткове фінансове навантаження на фахівців у вигляді професійного збору тощо.

Багато дискусій у професійних колах наразі точиться навколо інтернет-торгівлі лікарськими засобами. АПАУ вважає, що легалізація online-продажу ліків тільки погіршить ситуацію та надасть можливість псевдо-аптекам успішно торгувати неякісними лікарськими засобами без дотримання жодних вимог законодавства. Дозвіл оnline-торгівлі стане передумовою для збільшення кількості суб’єктів господарювання, які будуть застосовувати спрощену систему оподаткування, що ускладнить відстеження ланцюга потрап­ляння препарату від виробника до споживача.

Тому асоціація пропонує обмежитися можливістю надання аптеками інтернет-послуг (можливість замовлення та оплати ліків через інтернет, обслуговування електронного рецепта та ін.).

«Але лікарські засоби, які замовлені, оплачені та заброньовані через інтернет-портал, дозволяється отримувати виключно в аптечних закладах. Доставка поштою, кур’єром чи в інший спосіб — заборонена», — наголосив В. Руденко, додавши, що АПАУ радить купувати ліки виключно в ліцензованих аптеках.

ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ УКРАЇНСЬКОГО АПТЕЧНОГО РОЗДРОБУ

Директор з розвитку мережі аптек «Подорожник» Олександр Креденець разом з учасниками форуму зазирнув у майбутнє аптечного роздробу, окресливши основні проблеми цього сегмента фармринку й економічні реалії аптечного бізнесу в Україні.

Проблеми аптечного роздробу не є новими й зводяться до кадрового дефіциту, збільшення впливу регулятора, зростання витрат на заробітні плати й оренду та ін.

Говорячи про економічні реалії аптечного бізнесу в Україні, О. Креденець зазначив наступне: «Згідно з нашою аналітикою 90% всіх одиничних аптек є нерентабельними. Мережі, які мають невелику кількість аптек (від 2 до 10), також нерентабельні. Чим більше мережа, тим менша кількість нерентабельних аптек — до такого вис­новку ми дійшли».

Частка найбільших гравців роздрібного сегмента фармринку в Україні невпинно зростає. «Ми прогнозуємо, що ця частка зростатиме і надалі у 2018–2019 рр. Відповідно, буде зменшуватися кількість тих, хто має 1, 5, 10, 20 аптек», — припустив доповідач, додавши, що такі аптеки будуть поглинатися, об’єднуватися з великими аптечними мережами. Таким чином, у мережі аптек «Подорожник» очікують, що у 2019 р. частка великих аптечних мереж сягатиме близько 65% ринку.

Що ж робити окремим аптекам або невеликим мережам? За словами спікера, таким учасникам необхідно шукати можливості для розвитку. Якщо таких можливостей немає, можна продати бізнес. Інший варіант — інтегруватися з топовою компанією.

Що треба знати про продаж аптечного бізнесу? Торгове обладнання і торгова марка аптеки не мають ніякої цінності. Компанія, яка має намір придбати аптечний бізнес, має свої вимоги й стандарти до обладнання, власну торгову марку. Більше того, як уже було зазначено, певний відсоток аптек з мережі, яка продається, нерентабельні, а отже, нецікаві для потенційного покупця з економічної точки зору. «Тому, швидше за все, найправильніше рішення — забути про них», — зазначив О. Креденець, додавши, що продажна вартість бізнесу невеликих мереж та одиничних аптек знижується з кожним днем.

За словами спікера, покупець платить перш за все за місце (право оренди), фаховий персонал і клієнтів.

Говорячи про інтеграцію аптек у великі аптечні мережі, О. Креденець детально зупинився на кількох варіантах співпраці:

  • передача в управління, коли велика компанія повністю управляє вашими ресурсами, взамін сплачує певний відсоток від доходу або сталу суму щомісяця;
  • прямий франчайзинг;
  • зворотний франчайзинг, у рамках якого власник франшизи бере на себе операційне управління аптекою, займається пошуком, підбором і управлінням персоналом та ін.

«У будь-якому випадку інтеграція — це хороший варіант залишитися на фармринку, продовжувати свою діяльність, але на якісно новому рівні, об’єднавшись з крупним гравцем», — зазначив О. Креденець, додавши, що мережа аптек «Подорожник», яка щомісяця відкриває нові аптеки й до кінця цього року буде представлена в 15 регіонах України, готова розглядати можливість придбання аптечного бізнесу і залучати партнерів для співпраці на умовах франчайзингу.

Далі буде…

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека

*Роздріб+госпіталь без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополь і частини зони проведення АТО.
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Ігор 04.06.2018 10:24
"Погляд в майбутнє українського аптечного РОЗДРОБУ!"))) Це помилка чи навмисно!)). Може час ...справді дробити те вважається аптечними мережами у нас... та не "винаходити велисопед"..а справді переймати досвіт сусідів! Аптека буде аптекою а не торговую точкою тільки тоді коли власником буде провізор!
Тетяна 04.06.2018 6:02
Підтримую думку, що тільки власник-провізор, що контактує зі своїми "прихожанами" зацікавлений у тому, щоб їм "допомогло".... А не в кількості проданий позицій, середньому чеку etc.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті