Деякі побічні явища великого страху гадолінію

Наше видання продовжує слідкувати за розвитком світових тенденцій та уявлень щодо гадолінійвмісних контрастних засобів, які використовуються для МРТ-діагностики. Нагадаємо, що 20 березня 2018 р. МОЗ України видало наказ № 509 «Про заборону застосування та обмеження застосування лікарських засобів — гадолінійвмісних контрастних засобів на території України». Наказом МОЗ України від 20.04.2018 р. № 763 заборону на застосування та обмеження застосування лікарських засобів — гадолінійвмісних контрастних засобів на території України відтерміновано до 1 січня 2019 р. Але незважаючи не це, МОЗ України не здійснює перереєстрацію лінійних гадолінійвмісних контрастних засобів, у тому числі закуплених за бюджетні кошти, які зараз застосовуються в лікарнях, що, у свою чергу, призводить до дефіциту контрастних засобів в Україні та ускладнює МРТ-діагностику, зокрема онкохворих. Раніше МОЗ України повідомляло, що рішення про заборону застосування контрастів, що містять гадоліній, прийнято на основі висновку Європейської комісії та Європейського агенства з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA ; рішення ЕМА/625317/2017 від 23 листопада 2017 р.).

У попередніх публікаціях ми детально розглядали кейс з гадолінійвмісними контрастними засобами та знайомили читачів з новими даними щодо гадолінійвмісних контрастних засобів. Більшість країн з жорсткою регуляторною системою, такі як США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, проаналізувавши аргументи ЕМА та провівши власну експертизу, не ввели заборону на використання лінійних гадолінійвмісних контрастних засобів.

Наразі тема отримала продовження. Зокрема, несподівані та сенсаційні висновки щодо резонансу в ЄС навколо заборони гадолінійвмісних контрастних засобів, які використовуються для МРТ-діагностики, у тому числі й онкохворих, зробив Пітер Рінк (Dr. Peter Rinck), доктор філософії, професор візуальної діагностики та президент Ради Фонду круглого столу (the Council of the Round Table Foundation — TRTF) та Європейського форуму магнітного резонансу (European Magnetic Resonance Forum — EMRF), автор підручника Європейського форуму магнітного резонансу «Магнітний резонанс у медицині».

У статті «Деякі побічні явища великого страху гадолінію» (Some side effects of the great gadolinium scare), опублікованій «AuntMinie Europe», науковець нагадав, як та коли у США почалися дебати з приводу осадження гадолінію після запровадження обмежень у ЄС. 5 років тому після 3 досліджень МРТ Чак Норріс і його дружина Гена заявили про розвиток «захворювання осадження гадолінію». Зіркова пара вирішила подати заяву до суду на італійську компанію Bracco — виробника контрастного засобу MultiHance та висунула вимогу щодо компенсації заподіяної шкоди в розмірі 10 млн дол. США.

«У США відбувається полювання на відьом, спрямоване проти італійської компанії Bracco та її контрастного засобу MultiHance (гадобенат, гадобенова кислота), який з точки зору автора має ліпші склад та властивості, ніж у конкурентів. Наукових або статистичних підстав для заборони MultiHance та просування замість нього препарату Primovist для діагностики захворювань печінки, як це зробило Європейське агентство з лікарських засобів, немає», — стверджує науковець.

Також автор статті повідомляє, що у професійному середовищі зростає недовіра до деяких рішень EMA, зокрема тому, що подекуди агентство бере до уваги думки суперечливих експертів.

Термін «хвороба накопичення гадолінію» введено у 2016 р. До його симптомів віднесені — головний біль, когнітивні порушення, гіперпігментація шкіри та артралгія, які, за даними авторів, є клінічними проявами передбачуваної токсичності гадолінію у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Тим часом клінічне дослідження, яке повинно було довести існування «хвороби накопичення гадолінію», було призупинене. Відтак на сьогодні доказів щодо наявності такого захворювання немає.

Починаючи з 1980-х років пацієнти отримали щонайменше 400 млн доз гадолінійвмісних контрастних засобів, й на сьогодні не існує переконливих доказів систематичної появи симптомів після застосування лінійних гадолінійвмісних контрастних засобів, за винятком розвитку нефрогенного системного фіброзу у пацієнтів з порушенням функції нирок. З огляду на це автор статті повторив заяву Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (Food and Drug Administration — FDA): «Причинно-наслідкового зв’язку між цими побічними ефектами та утриманням гадолінію не встановлено».

Вибір безпечного гадолінійвмісного контрастного препарату для МРТ

У лютневому номері «Radiology» опублікована стаття, у якій викладений підхід до оцінки співвідношення користь/ризик для загальної популяції при виборі гадолінійвмісного контрастного препарату в США. Автор статті — експерт з безпеки та ефективності радіографічних контрастних препаратів, професор Метью Девенпорт (Matthew Davenport).

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (Organization for Economic Cooperation and Development), коефіцієнт проведення МРТ у США у 2016 р. склав 120,7 обстеження на 1000 осіб (наразі чисельність населення країни становить близько 320 млн). Це означає, що у США протягом року аналізується близько 38 млн МР-зображень. Близько 70% (27 млн) таких досліджень проводиться із застосуванням контрастних гадолінійвмісних препаратів.

Частота тяжких побічних реакцій при використанні одного з лінійних препаратів становила 0,16 на 10 тис. осіб, тоді як частота тяжких побічних реакцій для 3 комерційно доступних макроциклічних препаратів варіювалася від 1,2 до 1,8 на 10 тис. осіб, що в 10 разів більше, ніж при застосуванні лінійного гадолінійвмісного препарату.

У цьому порівнянні інші ризики й переваги вибору гадолінійвмісного препарату не беруться до уваги (наприклад застосування гадолінійвмісних препаратів пацієнтами з важким хронічним захворюванням нирок). Але дослідження демонструє потенційний негативний ефект для популяції при переході на застосування виключно макроциклічних препаратів.

Враховуючи вищенаведені дані, німецький радіолог Олександр Радбрух (Alexander Radbruch) у статті, опублікованій у травневому номері журналу «Radiology», зазначає, що рішення щодо вибору конкретного гадолінійвмісного препарату не залежить виключно від специфічної здатності вивільнення гадолінію. Рішення має прийматися з урахуванням інших факторів, таких як діагностичний потенціал та здатність викликати алергічні реакції.

На сьогодні відомо, що макроциклічні препарати викликають алергічні реакції частіше, ніж лінійні. Тобто при вилученні лінійних гадолінійвмісних препаратів з ринку, пацієнти, у яких раніше спостерігалися побічні реакції після застосування макроциклічних контрастних засобів, залишаться без можливості обстеження. Тому в таких країнах, як США, Канада, Австралія, нова Зеландія і Японія, залишили на ринку як лінійні, так і макроциклічні контрастні засоби, щоб усі пацієнти мали можливість отримати МРТ-діагностику.

У підсумку

Наведені дані підтверджують, що у країнах з жорсткою регуляторною системою можуть виникати суперечності та різні підходи до вирішення одного питання. Які висновки має зробити Україна? Незважаючи на рішення країн з жорсткими регуляторними системами, національні органи повинні проводити власну експертизу й мати власну неупереджену позицію, особливо коли органи різних країн займають протилежні позиції в дискусії.

Усунення з українського ринку лінійних гадолінійвмісних препаратів призведе до того, що велика частка пацієнтів буде позбавлена можливості пройти МРТ-діагностику, адже, по-перше, лінійні гадолінійвмісні препарати доступніші з економічної точки зору, а по-друге, вони рідше викликають алергічні реакції, ніж макроциклічні. Відтак Україна як незалежна держава, яка на теперішній час не є членом ЄС, повинна мати власну точку зору, замість того, щоб виконувати рішення EMA або іншого регуляторного органу країн ЄС.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Интересная информация для Вас:

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи