R&D в країнах, що розвиваються

Чому саме Азія? Як відзначає Патрик Кехен (Patrick Keohane), віце-президент з питань R&D компанії «AstraZeneca plc» у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Японії, згідно з прогнозами впродовж наступного десятиліття саме країни Азії доженуть Європу за обсягом продажу лікарських засобів (ЛЗ), які є драйверами росту на ключових ринках країн, що розвиваються. Так, наприклад, Китай до 2013?р. може стати 3-м за розміром фармацевтичним ринком у світі після Сполучених Штатів (Pharmerging Shake-Up: New Imperatives in a Redefined World, 2010 ). Не кажучи вже про те, що близько 85% популяції земної кулі проживають саме у країнах з економікою, що розвивається, а впродовж останніх 5?років економічний ріст був досягнутий саме за рахунок цих ринків (The Pharmaceutical Market Outlook to 2015: Implementing innovative, long-term strategies for sustainable future growth, 2005; IMS Announces 17?Countries Now Rank as High-Growth ‘Pharmerging’ Markets, 2010).

Такі спостереження допомагають пояснити, чому останнім часом численні фармкомпанії розширили або прагнуть розширити свою присутність на ринках, що розвиваються, — особливо у Китаї (див. блок), а також інших країнах, включаючи Індію, Бразилію, Росію, Корею та Мексику. Зростання такої присутності відмічають все більше і більше після того, як фармацевтичні компанії уклали угоди з дослідницькими організаціями, а також контракти щодо просування продуктів та досліджень з виявлення специфічних медичних потреб пацієнтів, які проживають у цих регіонах.

Зрозуміти та задовольнити

Задоволення медичних потреб ринків, що розвиваються, — завдання досить складне. Забезпечити доступність ЛЗ та створити нові комбінації, які сприяли б більшій комплаєнтності пацієнті­в, — усе це особливо важливо для населення країн, що розвиваються. Однак разом з тим жителі цих країн являють собою досить різношерсту популяцію з різним рівнем добробуту, вони схильні до різних захворювань, крім того, мають різний ступінь доступності медичної допомоги. Усе це відкриває широкі можливості для фармацевтичних компаній, що прийшли на такі ринки. Наприклад, у Китаї — країні настільки великій, що її населення поділене на кластери, які живуть у певній віддаленості один від одного, а також багато з яких не мають регулярного доступу до медичної допомоги, — фармацевтичні компанії змушені думати про те, які саме дозування або форма препарату є для цього ринку найоптимальнішими, щоб такий ЛЗ мав конкурентні переваги перед іншими продуктами. До того ж динаміка локальних ринків може разюче відрізнятися від одного ринку, що розвивається, до іншого. Їх відмінності полягають у пацієнтах, інфраструктурі охорони здоров’я, доступі пацієнтів до медичного обслуговування, страховому покритті, процесі схвалення ЛЗ, а також у присутності локальних конкурентів.

Усі вищевказані міркування відображені у тому діапазоні ЛЗ, які великі фармацевтичні компанії прагнуть вивести на ринки країн, що розвиваються. Переважно вони потрапляють до 3?досить об’ємних категорій: вакцини (у випадку компаній, що мають потенціал для їх розробки), генеричні препарати та оригінальні ЛЗ. Також важливо, що сьогодні компанії роблять кроки для того, щоб подолати розрив у часі між схваленням нових оригінальних препаратів на ринках, що розвиваються, й таким у США та Європі. Подібної позиції дотримуються, наприклад, компанії «Pfizer» та «AstraZeneca». Так, Стівен Янг (Steven Yang), віце-президент та голова R&D-підрозділу компанії «Pfizer» у країнах Азії, відмітив, що одне із зусиль компанії полягає в тому, щоб прискорити виведення нових ліків із глобального продуктового портфеля на фармринки всіх краї­н. У компанії «AstraZeneca», за словами П. Кехена, постійно створюються умови для того, щоб її китайська команда могла брати участь у клінічних проектах та подавати заявки на схвалення, аби лонч продуктів на ринок Китаю здійснювався у мінімальний термін (через 1–2?роки після першого лончу того чи іншого ЛЗ на глобальному ринку).

Один зі способів, який може допомогти гарантувати, що нові ЛЗ будуть з’являтися на ринках, що розвиваються, своєчасно, полягає у залученні пацієнтів відповідних країн до програм клінічних досліджень. Для більшості великих фармкомпаній така практика є звичною: вони досить часто вдаються до того, щоб клінічні проекти реалізовувалися у найширшому колі країн — у Європі, Сполучених Штатах та все більше і більше у країнах Азіатсько-Тихоокеанскього регіону. Насправді: залучення пацієнтів із країн, що розвиваються, до клінічних досліджень допомагає компаніям зареєструвати достатньо велику кількість учасників з певними захворюваннями (наприклад серцево-судинними або метаболічними порушеннями), яким притаманна висока летальність, а також дозволяє вивчати захворювання, для яких потрібно розробляти все більше і більше ЛЗ. Провести такі дослідження було б неможливим, якби не внесок Китаю, вважає Тревор Мандель (Trevor Mundel), голова підрозділу з розробок «Novartis Pharma AG» холдингу «Novartis International AG».

Як приклад можна навести програму з розвитку препарату дапагліфлозину («Bristol-Myers Squibb Co.»/«AstraZeneca»). Цей препарат є інгібітором транспортного білка — натрійзалежного переносника глюкози-2 (sodium-glucose transport proteins — SGLT2), який призначений для лікування цукрового діабету. Білки SGLT2?знаходяться на клітинах ниркового канальця та відповідают­ь за зворотне захоплення глюкози з сечі та її надходження в кров. Дапагліфлозин вивчається у ході глобальних клінічних досліджень ІІІ фази, й компанії докладають зусиль для того, щоб він був схвалений в Індії та Китаї. «Bristol-Myers Squibb» та «AstraZeneca» також вивели на ринок Індії препарат саксагліптин, що належить до групи інгібіторів дипептидилпептидази 4-го?типу (DPP4), відомий під торговим найменуванням Onglyza™/Онгліза™, що застосовується для терапії цукрового діабету ІІ типу. Лонч цього продукту в Індії відбувся 1?квітня 2010?р., менш ніж через рік після того, як препарат був схвалений Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration) у червні 2009?р. На теперішній час маркетингова заявка на саксагліптин знаходиться на розгляді у Китаї.

Немає злого, щоб на добре не вийшло…

Разом з тим стрімкий рух вперед країн, що розвиваються, приводить не тільки до вирішення проблем охорони здоров’я, а й має і зворотні наслідки — наприклад збільшення кількості захворювань, асоційованих зі способом життя. Так, препарати для лікування цукрового діабету найвірогідніше з часом стануть все більш затребуваними у Китаї та Індії, оскільки рівень даного захворювання у цих країнах підвищується. Таке зростання захворюваності продиктоване збільшенням тривалості життя та зміною стилю життя мешканців цих країн внаслідок інтенсивного економічного росту — з ростом ринків, що розвиваються, відбувається також і ріст чисельності подібних захворювань. Так, у статті «Поширеність діабету серед чоловіків та жінок у Китаї» («Prevalence of Diabetes among Men and Women in China»), надрукованій наприкінці березня 2010?р. у журналі «The New England Journal of Medicine», на основі результатів дослідження, яке тривало з липня 2007?по травень 2008?р., відмічається, що у Китаї існують близько 92,4?млн осіб з діабетом (9,7% населення) та близько 148?млн осіб (15,5%) з переддіабетом. Для порівняння: за результатами подібного дослідження, проведеного у 1994?р., було зареєстровано 2,4 та 3,2% випадків відповідно. Безперечно, це зумовлює необхідність виведення на дані ринки нових поколінь протидіабетичних засобів. Так, нещодавно у Китаї був здійснений лонч інгібітора DPP-4 Januvia™ (ситагліптин), відмічає Мерв Тернер (Merv Turner), головний директор з питань стратегічного планування та старший віце-президент з R&D на ринках, що розвиваються, компанії «Merck Research Laboratories». Крім того, у Китаї вже нараховується близько 100?млн осіб з артеріальною гіпертензіє­ю, а також 62% чоловіків із нікотиновою залежністю; захворюваність на рак легені у цій країні — найвища у світі (www.nejm.org; Wenying Yang, Juming Lu, Jianping Weng, 2010; Liu Zh., 1992; http://aje.oxfordjournals.org; Mortality from Smoking in Developed Countries 1950-2000 ; Peto R., Lopez A. D., Boreham J. et al., 2006).

У ще одній з країн, що розвиваються, — Індії, також спостерігають подібне зростання кількості захворювань, асоційованих зі способом життя. Так, згідно з прогнозами до 2025?р. кількість населення Індії віком старше 60?років становитиме 189?млн осіб, а також зросте частка населення з надмірною масою тіла, що несе ризик розвитку цукрового діабету та серцево-судинних захворювань. Тому фармкомпанії вже зараз повинні думати не тільки над тим, ліки для терапії яких захворювань важливо вивести на ринки цих країн, але й також про те, щоб вони були доступними їх жителям.

Вітер змін у R&D

Поряд з тим, що на сьогодні основні акценти робляться на своєчасному виведенні препаратів на ринок країн Азії з метою лікування таких поширених захворювань, як, наприклад, цукровий діабет, ми також спостерігаємо збільшення кількості досліджень у галузі терапії специфічних захворювань — тих, які не зустрічаються, приміром, у Сполучених Штатах та Європі. Компанії все більше схиляються не до того, щоб знайти точки прикладання для раніше схвалених ЛЗ, які були розроблені для пацієнтів з країн, що розвиваються, скільки у ході розробок намагаються виявити та розвинути певні ліки, дотичні до терапії захворювань, поширених в Азії, — відзначає Пол Болно (Paul Bolno), віце-президент з питань онкології компанії «GlaxoSmithKline». Це також відображено у тих терапевтичних галузях, на яких зараз зосереджена робота фармкомпаній, що провадять науково-дослідну роботу в Азії (таблиця).

Онкологія — це одна з тих терапевтичних галузей, у яких компанії найбільш активно реалізовують свою стратегію з отримання знань про пацієнтів з Азії та розробки методів, спрямованих на їх лікування. Частково це пов’язано з тим, що такі захворювання, як рак печінки (що розвивається внаслідок гепатиту В та С), рак шлунка, рак голови та шиї, відносно високо поширені у популяції саме вихідців з Азії. Крім того, визначення біомаркерів у деяких популяціях хворих виявилося цінним механізмом прогнозування того, які пацієнти з більшою вірогідністю будуть відповідати на специфічні методи терапії раку. Наприклад, низькомолекулярний препарат Iressa™ (гефетиніб, «АstraZeneca»), що інгібує рецептори епідермального фактора росту (EGFR), виявився більш ефективним у пацієнтів з локальним прогресуючим або метастазуючим недрібноклітинним раком легені, в яких є мутація EGFR. Такі мутації найбільш часто відмічають саме у пацієнтів-азіатів, ніж, приміром, у європейців (content.nejm.org; Mok TS, Wu YL, Thongprasert S et al., 2009 ).

У 2007?р. «AstraZeneca» почала реалізацію проекту «Азіатський онкологічний стратегічний альянс» (Asia Oncology Strategic Alliance), завдання якого — дати оцінку новим засобам терапії ракових захворювань шлунка та печінки. Фокусовання проекту на таких країнах, як Китай, Японія, Корея та Сінгапур, стало можливим тому, що їх уряди обрали лікування раку як пріоритетний напрямок (www.astrazeneca.com). Одним із прикладів співробітництва, яке було встановлене у результаті такого альянсу, стало співробітництво з генеральним госпіталем у провінції Гуандун (Guangdong General Hospital; Китай), що був обраний «AstraZeneca» як партнер для розробки ЛЗ для терапії раку легені, печінки, шлунка та стравоходу. Цей госпіталь надав у розпорядження компанії своїх клініцистів, лабораторії та надав можливість проводити тестування пухлинних тканин, а «AstraZeneca» забезпечила експертизу в ході розробки онкопрепаратів та фінансування досліджень.

У рамках даного альянсу «AstraZeneca» також був створений Китайський центр інновацій (Innovation Centre China) у Шанхаї, основне завдання якого — отримання знань про китайських пацієнтів, що хворіють на рак, включаючи дослідження відповідних біомаркерів та генетичної інформації. Так само й американська компанія «Johnson&Johnson Pharmaceutical R&D» нещодавно почала співробітництво з Інститутом онкології та госпіталем Тяньцзиньського медичного університету (Tianjin Medical University Cancer Institute and Hospital; Китай) з метою поглиблення своїх знань у галузі онкології. Вивчаються фармакогенетичні особливості, що стосуються продуктів з портфоліо компанії, а також досліджуються причини розвитку новоутворень, що мають високу поширеність серед жителів Азії, — в іншому випадку це б не вивчалося так інтенсивно в плані генетичної схильності та наявності біомаркерів.

Інший дослідницький центр — Сінгапурський центр розробки ліків компанії «Eli Lilly&Co.» (Lilly Singapore Centre for Drug Discovery — SCDD) сфокусований на застосуванні біологічних систем для виявлення онкологічних біомаркерів та розробки методів лікування раку. Наявність команди спеціалістів у галузі інтегративної обчислювальної наукової експертизи (метою якої є розробка нових алгоритмів методів аналізу даних та програмних засобів для розвитку ЛЗ) у SCDD також відіграє ключову роль у нещодавно сформованій Азіатській групі досліджень раку (Asian Cancer Research Group — ACRG) — незалежній некомерційній організації, засновниками якої стали «Eli Lilly&Co.», «Merck&Co.» та «Pfizer» у лютому 2010?р., щоб прискорити дослідження та в кінцевому результаті покращити методи лікування пацієнтів з Азії з діагностованими раковими захворюваннями.

Мета ACRG полягає у тому, щоб зібрати когорту проб пухлинних тканин та отримати дотичні клінічні дані, а також результати генетичних тестів. Як тільки дані будуть зібрані та досліджені, результати стануть доступними широкому загалу — академічним вченим-дослідникам, урядовим установам, біотехнологічним та фармацевтичним компаніям. Створення та реалізація такого проекту зусиллями лише академічних учених були би просто неможливими через складність знайти фінансову підтримку для його реалізації. У свою чергу реалізація даного проекту дозволить зібрати інформацію, що домопоже відшукати певні категорії пацієнтів, які відповідають на лікування тим чи іншим препаратом. Таким чином, з досліджень та розробок ЛЗ, що здатні допомогти найширшому колу пацієнтів із США та Європи, компанії все більше переключають свою увагу на дослідження у галузі персоніфікованої терапії (patient-tailored therapy) та виявлення біомаркерів, що дозволить краще розуміти сутність розробки ліків та їх важливість для тієї чи іншої категорії пацієнтів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!