R&D в країнах, що розвиваються

Дослідження та розробки (англ. research and development — R&D) традиційно вважаються особливістю ринків розвинених країн: індустрія, що переживає постійний розвиток, а також конкурентна боротьба та зміна уподобань споживачів — усе це змушує компанії регулярно переглядати властивості та асортимент своїх продуктів, а відтак, з кожним разом вдосконалювати їх або розробляти нові. Однак в останні роки намітилася зміна тенденцій: великі фармацевтичні компанії мають на меті задоволення медичних потреб не тільки розвинених ринків, але й тих, що розвиваються. Тому вони переорієнтовуються з просування брендованих генериків у країнах, що розвиваються, на формування в них R&D-центрів, що дозволяють проводити дослідження та розробки інноваційних ліків спеціально для пацієнтів цих (переважно азіатських) країн.

Чому саме Азія? Як відзначає Патрик Кехен (Patrick Keohane), віце-президент з питань R&D компанії «AstraZeneca plc» у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Японії, згідно з прогнозами впродовж наступного десятиліття саме країни Азії доженуть Європу за обсягом продажу лікарських засобів (ЛЗ), які є драйверами росту на ключових ринках країн, що розвиваються. Так, наприклад, Китай до 2013?р. може стати 3-м за розміром фармацевтичним ринком у світі після Сполучених Штатів (Pharmerging Shake-Up: New Imperatives in a Redefined World, 2010 ). Не кажучи вже про те, що близько 85% популяції земної кулі проживають саме у країнах з економікою, що розвивається, а впродовж останніх 5?років економічний ріст був досягнутий саме за рахунок цих ринків (The Pharmaceutical Market Outlook to 2015: Implementing innovative, long-term strategies for sustainable future growth, 2005; IMS Announces 17?Countries Now Rank as High-Growth ‘Pharmerging’ Markets, 2010).

Такі спостереження допомагають пояснити, чому останнім часом численні фармкомпанії розширили або прагнуть розширити свою присутність на ринках, що розвиваються, — особливо у Китаї (див. блок), а також інших країнах, включаючи Індію, Бразилію, Росію, Корею та Мексику. Зростання такої присутності відмічають все більше і більше після того, як фармацевтичні компанії уклали угоди з дослідницькими організаціями, а також контракти щодо просування продуктів та досліджень з виявлення специфічних медичних потреб пацієнтів, які проживають у цих регіонах.

Зрозуміти та задовольнити

Задоволення медичних потреб ринків, що розвиваються, — завдання досить складне. Забезпечити доступність ЛЗ та створити нові комбінації, які сприяли б більшій комплаєнтності пацієнті­в, — усе це особливо важливо для населення країн, що розвиваються. Однак разом з тим жителі цих країн являють собою досить різношерсту популяцію з різним рівнем добробуту, вони схильні до різних захворювань, крім того, мають різний ступінь доступності медичної допомоги. Усе це відкриває широкі можливості для фармацевтичних компаній, що прийшли на такі ринки. Наприклад, у Китаї — країні настільки великій, що її населення поділене на кластери, які живуть у певній віддаленості один від одного, а також багато з яких не мають регулярного доступу до медичної допомоги, — фармацевтичні компанії змушені думати про те, які саме дозування або форма препарату є для цього ринку найоптимальнішими, щоб такий ЛЗ мав конкурентні переваги перед іншими продуктами. До того ж динаміка локальних ринків може разюче відрізнятися від одного ринку, що розвивається, до іншого. Їх відмінності полягають у пацієнтах, інфраструктурі охорони здоров’я, доступі пацієнтів до медичного обслуговування, страховому покритті, процесі схвалення ЛЗ, а також у присутності локальних конкурентів.

Усі вищевказані міркування відображені у тому діапазоні ЛЗ, які великі фармацевтичні компанії прагнуть вивести на ринки країн, що розвиваються. Переважно вони потрапляють до 3?досить об’ємних категорій: вакцини (у випадку компаній, що мають потенціал для їх розробки), генеричні препарати та оригінальні ЛЗ. Також важливо, що сьогодні компанії роблять кроки для того, щоб подолати розрив у часі між схваленням нових оригінальних препаратів на ринках, що розвиваються, й таким у США та Європі. Подібної позиції дотримуються, наприклад, компанії «Pfizer» та «AstraZeneca». Так, Стівен Янг (Steven Yang), віце-президент та голова R&D-підрозділу компанії «Pfizer» у країнах Азії, відмітив, що одне із зусиль компанії полягає в тому, щоб прискорити виведення нових ліків із глобального продуктового портфеля на фармринки всіх краї­н. У компанії «AstraZeneca», за словами П. Кехена, постійно створюються умови для того, щоб її китайська команда могла брати участь у клінічних проектах та подавати заявки на схвалення, аби лонч продуктів на ринок Китаю здійснювався у мінімальний термін (через 1–2?роки після першого лончу того чи іншого ЛЗ на глобальному ринку).

Один зі способів, який може допомогти гарантувати, що нові ЛЗ будуть з’являтися на ринках, що розвиваються, своєчасно, полягає у залученні пацієнтів відповідних країн до програм клінічних досліджень. Для більшості великих фармкомпаній така практика є звичною: вони досить часто вдаються до того, щоб клінічні проекти реалізовувалися у найширшому колі країн — у Європі, Сполучених Штатах та все більше і більше у країнах Азіатсько-Тихоокеанскього регіону. Насправді: залучення пацієнтів із країн, що розвиваються, до клінічних досліджень допомагає компаніям зареєструвати достатньо велику кількість учасників з певними захворюваннями (наприклад серцево-судинними або метаболічними порушеннями), яким притаманна висока летальність, а також дозволяє вивчати захворювання, для яких потрібно розробляти все більше і більше ЛЗ. Провести такі дослідження було б неможливим, якби не внесок Китаю, вважає Тревор Мандель (Trevor Mundel), голова підрозділу з розробок «Novartis Pharma AG» холдингу «Novartis International AG».

Як приклад можна навести програму з розвитку препарату дапагліфлозину («Bristol-Myers Squibb Co.»/«AstraZeneca»). Цей препарат є інгібітором транспортного білка — натрійзалежного переносника глюкози-2 (sodium-glucose transport proteins — SGLT2), який призначений для лікування цукрового діабету. Білки SGLT2?знаходяться на клітинах ниркового канальця та відповідают­ь за зворотне захоплення глюкози з сечі та її надходження в кров. Дапагліфлозин вивчається у ході глобальних клінічних досліджень ІІІ фази, й компанії докладають зусиль для того, щоб він був схвалений в Індії та Китаї. «Bristol-Myers Squibb» та «AstraZeneca» також вивели на ринок Індії препарат саксагліптин, що належить до групи інгібіторів дипептидилпептидази 4-го?типу (DPP4), відомий під торговим найменуванням Onglyza™/Онгліза™, що застосовується для терапії цукрового діабету ІІ типу. Лонч цього продукту в Індії відбувся 1?квітня 2010?р., менш ніж через рік після того, як препарат був схвалений Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration) у червні 2009?р. На теперішній час маркетингова заявка на саксагліптин знаходиться на розгляді у Китаї.

Немає злого, щоб на добре не вийшло…

Разом з тим стрімкий рух вперед країн, що розвиваються, приводить не тільки до вирішення проблем охорони здоров’я, а й має і зворотні наслідки — наприклад збільшення кількості захворювань, асоційованих зі способом життя. Так, препарати для лікування цукрового діабету найвірогідніше з часом стануть все більш затребуваними у Китаї та Індії, оскільки рівень даного захворювання у цих країнах підвищується. Таке зростання захворюваності продиктоване збільшенням тривалості життя та зміною стилю життя мешканців цих країн внаслідок інтенсивного економічного росту — з ростом ринків, що розвиваються, відбувається також і ріст чисельності подібних захворювань. Так, у статті «Поширеність діабету серед чоловіків та жінок у Китаї» («Prevalence of Diabetes among Men and Women in China»), надрукованій наприкінці березня 2010?р. у журналі «The New England Journal of Medicine», на основі результатів дослідження, яке тривало з липня 2007?по травень 2008?р., відмічається, що у Китаї існують близько 92,4?млн осіб з діабетом (9,7% населення) та близько 148?млн осіб (15,5%) з переддіабетом. Для порівняння: за результатами подібного дослідження, проведеного у 1994?р., було зареєстровано 2,4 та 3,2% випадків відповідно. Безперечно, це зумовлює необхідність виведення на дані ринки нових поколінь протидіабетичних засобів. Так, нещодавно у Китаї був здійснений лонч інгібітора DPP-4 Januvia™ (ситагліптин), відмічає Мерв Тернер (Merv Turner), головний директор з питань стратегічного планування та старший віце-президент з R&D на ринках, що розвиваються, компанії «Merck Research Laboratories». Крім того, у Китаї вже нараховується близько 100?млн осіб з артеріальною гіпертензіє­ю, а також 62% чоловіків із нікотиновою залежністю; захворюваність на рак легені у цій країні — найвища у світі (www.nejm.org; Wenying Yang, Juming Lu, Jianping Weng, 2010; Liu Zh., 1992; http://aje.oxfordjournals.org; Mortality from Smoking in Developed Countries 1950-2000 ; Peto R., Lopez A. D., Boreham J. et al., 2006).

У ще одній з країн, що розвиваються, — Індії, також спостерігають подібне зростання кількості захворювань, асоційованих зі способом життя. Так, згідно з прогнозами до 2025?р. кількість населення Індії віком старше 60?років становитиме 189?млн осіб, а також зросте частка населення з надмірною масою тіла, що несе ризик розвитку цукрового діабету та серцево-судинних захворювань. Тому фармкомпанії вже зараз повинні думати не тільки над тим, ліки для терапії яких захворювань важливо вивести на ринки цих країн, але й також про те, щоб вони були доступними їх жителям.

Вітер змін у R&D

Поряд з тим, що на сьогодні основні акценти робляться на своєчасному виведенні препаратів на ринок країн Азії з метою лікування таких поширених захворювань, як, наприклад, цукровий діабет, ми також спостерігаємо збільшення кількості досліджень у галузі терапії специфічних захворювань — тих, які не зустрічаються, приміром, у Сполучених Штатах та Європі. Компанії все більше схиляються не до того, щоб знайти точки прикладання для раніше схвалених ЛЗ, які були розроблені для пацієнтів з країн, що розвиваються, скільки у ході розробок намагаються виявити та розвинути певні ліки, дотичні до терапії захворювань, поширених в Азії, — відзначає Пол Болно (Paul Bolno), віце-президент з питань онкології компанії «GlaxoSmithKline». Це також відображено у тих терапевтичних галузях, на яких зараз зосереджена робота фармкомпаній, що провадять науково-дослідну роботу в Азії (таблиця).

Онкологія — це одна з тих терапевтичних галузей, у яких компанії найбільш активно реалізовують свою стратегію з отримання знань про пацієнтів з Азії та розробки методів, спрямованих на їх лікування. Частково це пов’язано з тим, що такі захворювання, як рак печінки (що розвивається внаслідок гепатиту В та С), рак шлунка, рак голови та шиї, відносно високо поширені у популяції саме вихідців з Азії. Крім того, визначення біомаркерів у деяких популяціях хворих виявилося цінним механізмом прогнозування того, які пацієнти з більшою вірогідністю будуть відповідати на специфічні методи терапії раку. Наприклад, низькомолекулярний препарат Iressa™ (гефетиніб, «АstraZeneca»), що інгібує рецептори епідермального фактора росту (EGFR), виявився більш ефективним у пацієнтів з локальним прогресуючим або метастазуючим недрібноклітинним раком легені, в яких є мутація EGFR. Такі мутації найбільш часто відмічають саме у пацієнтів-азіатів, ніж, приміром, у європейців (content.nejm.org; Mok TS, Wu YL, Thongprasert S et al., 2009 ).

У 2007?р. «AstraZeneca» почала реалізацію проекту «Азіатський онкологічний стратегічний альянс» (Asia Oncology Strategic Alliance), завдання якого — дати оцінку новим засобам терапії ракових захворювань шлунка та печінки. Фокусовання проекту на таких країнах, як Китай, Японія, Корея та Сінгапур, стало можливим тому, що їх уряди обрали лікування раку як пріоритетний напрямок (www.astrazeneca.com). Одним із прикладів співробітництва, яке було встановлене у результаті такого альянсу, стало співробітництво з генеральним госпіталем у провінції Гуандун (Guangdong General Hospital; Китай), що був обраний «AstraZeneca» як партнер для розробки ЛЗ для терапії раку легені, печінки, шлунка та стравоходу. Цей госпіталь надав у розпорядження компанії своїх клініцистів, лабораторії та надав можливість проводити тестування пухлинних тканин, а «AstraZeneca» забезпечила експертизу в ході розробки онкопрепаратів та фінансування досліджень.

У рамках даного альянсу «AstraZeneca» також був створений Китайський центр інновацій (Innovation Centre China) у Шанхаї, основне завдання якого — отримання знань про китайських пацієнтів, що хворіють на рак, включаючи дослідження відповідних біомаркерів та генетичної інформації. Так само й американська компанія «Johnson&Johnson Pharmaceutical R&D» нещодавно почала співробітництво з Інститутом онкології та госпіталем Тяньцзиньського медичного університету (Tianjin Medical University Cancer Institute and Hospital; Китай) з метою поглиблення своїх знань у галузі онкології. Вивчаються фармакогенетичні особливості, що стосуються продуктів з портфоліо компанії, а також досліджуються причини розвитку новоутворень, що мають високу поширеність серед жителів Азії, — в іншому випадку це б не вивчалося так інтенсивно в плані генетичної схильності та наявності біомаркерів.

Інший дослідницький центр — Сінгапурський центр розробки ліків компанії «Eli Lilly&Co.» (Lilly Singapore Centre for Drug Discovery — SCDD) сфокусований на застосуванні біологічних систем для виявлення онкологічних біомаркерів та розробки методів лікування раку. Наявність команди спеціалістів у галузі інтегративної обчислювальної наукової експертизи (метою якої є розробка нових алгоритмів методів аналізу даних та програмних засобів для розвитку ЛЗ) у SCDD також відіграє ключову роль у нещодавно сформованій Азіатській групі досліджень раку (Asian Cancer Research Group — ACRG) — незалежній некомерційній організації, засновниками якої стали «Eli Lilly&Co.», «Merck&Co.» та «Pfizer» у лютому 2010?р., щоб прискорити дослідження та в кінцевому результаті покращити методи лікування пацієнтів з Азії з діагностованими раковими захворюваннями.

Мета ACRG полягає у тому, щоб зібрати когорту проб пухлинних тканин та отримати дотичні клінічні дані, а також результати генетичних тестів. Як тільки дані будуть зібрані та досліджені, результати стануть доступними широкому загалу — академічним вченим-дослідникам, урядовим установам, біотехнологічним та фармацевтичним компаніям. Створення та реалізація такого проекту зусиллями лише академічних учених були би просто неможливими через складність знайти фінансову підтримку для його реалізації. У свою чергу реалізація даного проекту дозволить зібрати інформацію, що домопоже відшукати певні категорії пацієнтів, які відповідають на лікування тим чи іншим препаратом. Таким чином, з досліджень та розробок ЛЗ, що здатні допомогти найширшому колу пацієнтів із США та Європи, компанії все більше переключають свою увагу на дослідження у галузі персоніфікованої терапії (patient-tailored therapy) та виявлення біомаркерів, що дозволить краще розуміти сутність розробки ліків та їх важливість для тієї чи іншої категорії пацієнтів.

Таблиця Основні R&D-ділянки на території Азії десяти великих фармацевтичних компаній*
Компанія Основні підрозділи та їх діяльність Напрямок діяльності у терапевтичних галузях
«AstraZeneca plc» Китайський центр інновацій (Innovation Centre China; Шанхай); відкрився у жовтні 2007 р. У 2010 р. «AstraZeneca» оголосила, що у 2012 р. його буде перенесено до нової сучасної будівлі. Онкологічні захворювання зі сфокусованістю на трансляційній медицині**, що розвиває знання в галузі біомаркерів та генетики щодо китайських пацієнтів. Проект у цей час розширюється і буде включати дослідження в галузі респіраторних захворювань.
R&D-центр у Бангалорі (Індія), виник більш ніж 20 років тому. У 2003 р. при ньому було відкрито науково-дослідницький центр з вивчення проблем захворюваності на туберкульоз. Дослідження інфекційних захворювань.
Проведення клінічних досліджень в Осаці та Токіо (Японія). Створений у 2000 р. після того, як у квітні 1999 г. відбулося злиття компаній «Astra AB» та «Zeneca Group plc».
«Bristol-Myers Squibb Co.» Центр «Biocon Bristol-Myers Research Centre» ?у Бангалорі (Індія); було відкрито у 2009 р. для глобальної підтримки науково-дослідницької діяльності впродовж доклінічного вивчення та II фази клінічних досліджень.
«Eli Lilly&Co. Inc.» У 2002 р. було відкрито «Lilly Singapore Centre for Drug Discovery». Компанія також має штаб-квартиру в Шанхаї (Китай), яку було організовано у 2008 р. До її завдань входить підтримка глобальної R&D-діяльності компанії у всіх терапевтичних галузях через співробітництво з тамтешніми компаніями та академічними вченими-дослідниками. Розробка препаратів для лікування раку та цукрового діабету в рамках досліджень, що сфокусовані на питаннях епігенетики; ідентифікація онкомаркерів та розробка терапевтичних підходів, включаючи популяцію азіатів; інтегративні науки.
«GlaxoSmithKline plc» Відкриття у 2007 г. «GlaxoSmithKline Global R&D Centre» у Шанхаї (Китай). Китайський підрозділ також є штабом для сприяння у сфері R&D-послуг у Сінгапурі. Нейродегенеративні захворювання зі сфокусованістю досліджень на вивченні розсіяного склерозу, хвороби Паркінсона та хвороби Альцгеймера.
«Johnson&Johnson Services Inc.» У 2009 р. був організований Азійський R&D-центр у Шанхаї (Китай). Рак, інфекційні захворювання, порушення обміну речовин.
«Merck&Co., Inc.» Не має в Азії великих організацій; R&D-активності по відношенню до країн, що розвиваються, включені до глобальних програм.
«Novartis International AG» Інститут «Novartis» із вивчення тропічних хвороб (Novartis Institute for Tropical Diseases); державно-приватне партнерство між компанією «Novartis» та Сінгапурською радою з економічного розвитку (Singapore Economic Development Board); засновано у 2002 р. Лихоманка денге, туберкульоз, малярія.
Інститут біомедичних досліджень компанії «Novartis» (Novartis Institute of BioMedical Research; Шанхай, Китай); засновано у 2008 р. Вивчаються інфекційні причини раку, який було в першу чергу виявлений в Азії, хімічні дослідження та дослідження біомаркерів.
Фармацевтичний підрозділ, що відповідає за подальший розвиток препаратів-кандидатів, що створені Інститутом біомедичних досліджень компанії «Novartis»; базується в Шанхаї та Чаншу (Китай), Токіо (Японія) та Хайдарабаді (Індія).
«Pfizer Inc.» У 2001 р. організовано підрозділ компанії з проведення клінічних досліджень в Сінгапурі.
У 2005 р. виник Китайський науково-дослідний центр компанії «Pfizer», завдання якого ?— підтримка глобальної R&D-діяльності через створення партнерств з організаціями, що проводять клінічні випробування, біотехнологічними компаніями та академічними дослідниками.
У 2006 р. було відкрито Азійський дослідний центр компанії «Pfizer» з метою відбору, створення, пошуку інноваційних продуктів в Азії, використовуючи віртуальну біотехнологічну модель для цього регіону. Захворювання, характерні для країн з економікою, що розвивається (наприклад туберкульоз).
«Roche Holding AG» У 2004 р. заснований науково-дослідний центр «Roche» в Шанхаї (Китай), мета якого —? допомога міжнародним командам у галузі медичної хімії. У 2008 р. діяльність центру було переорієнтовано на розробку інноваційних ліків та їх розвиток на ранніх етапах вивчення. ?У 2007 р. «Roche» було відкрито Центр фармацевтичного розвитку (Pharma Development Center) у Шанхаї для проведення клінічних досліджень в Азії як частини глобальної мережі з розробки ЛЗ. Вірусологія, онкологія.
«sanofi–aventis S.A.» Компанією у Китаї була заснована дослідницька платформа, що залучає до стратегічного партнерства інститути, які знаходяться у цьому регіоні. Неврологічні захворювання, цукровий діабет і рак.
Китайський підрозділ з проведення клінічних досліджень у Шанхаї (Китай), заснований у 2005 р., а також Центр біометрії (Biometrics Center) у Пекіні (заснований у 2008 р.), завданнями яких є підтримка проведення глобальних та локальних клінічних досліджень.


*Таблиця містить лише спеціалізовані лабораторії або штаб-квартири з координації діяльності у галузі R&D. Вона не містить відомостей щодо академічних дослідницьких програм, які підтримуються за рахунок грантів, стратегічних альянсів або придбаних компаній, що базуються в Азії.
**Медицина, що базується на оперативному упровадженні нових досягнень в практику.
Незаповнена чарунка таблиці показує, що R&D здійснюється по відношенню до всіх терапевтичних галузей, в яких фармацевтична компанія розробляє ЛЗ.
Валерій Юдін
за матеріалами www.nature.com;
info.cancerresearchuk.org; ec.europa.eu;
www.astrazeneca.com; www.imshealth.com

На початку 2009 р. компанією «GlaxoSmithKline» була організована науково-дослідна група у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Японії та на ринках, що розвиваються (Asia Pacific, Japan, and Emerging Markets R&D — APJEM R&D group), створення якої дозволило об’єднати групу вчених, зайнятих у дослідницькій діяльності у країнах, що розвиваються, з рештою дослідників з компанії «GlaxoSmithKline».

Група «APJEM R&D» на ринках, що розвиваються, займається трьома проблемами: брендованими генериками, внутрішньорегіональним розвитком бізнесу та розвитком на локальному рівні. Так, наприклад, компанія впродовж тривалого часу виробляє брендовані препарати — зокрема антибактеріальний засіб Augmentin™/Аугментин™ SR (амоксицилін+клавуланова кислота). Він присутній на світовому фармацевтичному ринку впродовж вже майже 30?років. Незважаючи на велику кількість генеричних версій даного препарату та суттєву конкуренцію, компанія проводить його активну промоцію серед лікарів, а також дотепер підтримує проведення досліджень його ефективності та безпеки. Таким чином серед лікарів формується довіра до бренда, оскільки вони знають, що він виробляється, розповсюджується та просувається авторитетною компанією.

З метою розробки генеричних препаратів «GlaxoSmithKline» у червні 2009?р. оголосила про створення альянсу з індійською генеричною компанією «Dr. Reddy’s Laboratories Ltd.» (www.gsk.com). За умовами договору, що набув чинності 15?червня 2009?р., «GlaxoSmithKline» отримує повний доступ до багатого та різноманітного портфоліо індійської компанії, а також до більш ніж сотні нових брендів, що знаходяться на стадії розробки та належать до кількох великих терапевтичних груп, таких як кардіоваскулярні, діабетичні, онкологічні та знеболювальні препарати. Ці продукти будуть вироблятися компанією «Dr. Reddy’s», а «Glaxo­SmithKline» забезпечуватиме ліцензування та поставки ліків до різних країн Африки, Середньої Азії, Азіатсько-Тихоокеанського регіону та Латинської Америки. На окремих ринках препарати будуть вироблятися спільно двома компаніями (www.gsk.com). Такий союз являє собою унікальну комбінацію R&D-компанії, як «GlaxoSmithKline», та компанії, що спеціалізується у галузі генеричних ЛЗ, як «Dr. Reddy’s».

Прикладом внутрішньорегіонального розвитку бізнесу є укладання компанією «GlaxoSmithKline» ліцензійної угоди з «Amgen Inc.», яка була підписана у липні 2009?р. щодо препарату денозумаб — гуманізованого моноклонального антитіла, що проходить фінальну фазу дослідження за такими показаннями, як остеопороз та рак. У рамках цієї угоди «GlaxoSmithKline» буде відповідати за клінічний розвиток, вирішення питань, пов’язаних з регуляторними органами та маркетингом денозумаба на ринках, що розвиваються. «Amgen» знаходилася у пошуках партнера, з яким можна було б працювати на вказаних ринках. Ним стала «Glaxo­SmithKline», що має у своєму розпорядженні на локальних ринках представництва або компанії з багатим досвідом роботи з контролюючими органами, групами, що беруть участь у ціноутворенні на ліки та реімбурсації у даних регіонах. Таким чином, співробітництво з «GlaxoSmithKline» стає легким шляхом для реалізації наявного у «Amgen» комерційного потенціалу стосовно ринків, що розвиваю­ться (www.gsk.com; www.contractpharma.com).

У рамках локального розвитку команда «APJEM R&D» компанії «GlaxoSmithKline» оцінює медичні потреби або комерційні можливості для розвитку певних продуктів з метою їх виведення на ринки, що розвиваються: для необхідного проекту готується економічне обґрунтування, після чого компанія інвестує у нього свої кошти. Таким чином, альянс зосереджується на таких проектах, для яких необхідно проведення досліджень ІІІ фази, а також на препаратах, що планується вивести на ринок, однак які при цьому потребують подальшої розробки, перш ніж можуть бути схвалені у країнах з економікою, що розвивається. Наприклад «GlaxoSmithKline» має продукт, що у країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону вимагає іншого дозування, ніж, приміром, у США або Європі; ще один продукт вивчається стосовно лікування захворювання, поширеного у країнах з економікою, що розвивається; компанія також виробляє новий варіант одного зі своїх основних препаратів, який планує зробити більш доступним за ціною саме для цих країн.

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи