Аптеки світу–2018: економіка аптечного підприємства

Ми починаємо висвітлювати перебіг 2-го насиченого дня 7-го Міжнародного фармацевтичного форуму «Аптеки світу–2018», протягом якого було представлено близько 15 доповідей в рамках двох сесій, присвячених економіці аптечного закладу. Масштабний захід, організаторами якого виступили компанії «МОРІОН» та «УкрКомЕкспо», відбувся 24–25 травня 2018 р. в Одесі. Генеральний спонсор форуму — компанія «Байєр». Спонсором заходу виступила компанія «Нобель». Спеціальні партнери форуму — Національний фармацевтичний університет України (НФаУ), компанії «ІнтерХім», «Becton, Dickinson and Company», «Proxima Research», «Софтінформ» та Асоціація «Оператори ринку медичних виробів» (AMOMD). Туристичний партнер — агентство «Ласпі», генеральний інформаційний партнер — «Щотижневик АПТЕКА».

Місія дистриб’ютора сьогодні і завтра

4-та сесія «Економіка аптечного підприємства. Частина № 1» розпочалася з фокус-дискусії на тему «Місія дистриб’ютора сьогодні і завтра» за участю директора зі стратегічного розвитку компанії «БаДМ» Олександра Суходольського.

Говорячи про подальший вектор розвитку фармацевтичного ринку України, експерт зауважив, що, спостерігаючи за європейськими трендами, ми зможемо відповісти на питання «Що чекає на нас?». У цьому є свій плюс — перевага відставання. Аналізуючи досвід інших країн, можна попередити повторення їх помилок.

Компанія «БаДМ» також не стоїть на місці і постійно оптимізує свою роботу. Так, з минулого року тут впроваджується електронний документообіг з партнерами дистриб’ютора — постачальниками та представниками аптечного ритейлу. «Цей тренд — неминучий… Ми будемо робити кроки у цьому напрямку, і певні успіхи тут будуть», — наголосив О. Суходольський, закликаючи присутніх, якщо є така можливість, переходити на електронний документообіг.

Модернізація складів для надання нової послуги — ще один напрямок удосконалення роботи компанії «БаДМ». Спікер зауважив, що розвиток інтернет-торгівлі — це також неминучий світовий тренд. Тому дистриб’ютор вирішив підтримати аптечні підприємства, які почали працювати в цьому напрямку, і планує найближчим часом почати формувати замовлення не лише для аптеки, але й для конкретного клієнта цієї аптеки.

Поряд із соціальною місією, яку несуть учасники фармацевтичного сектору, не менш важливою частиною бізнесу є гроші. «Про гроші слід говорити так само відверто, як і про все інше… В основі будь-якої діяльності лежать гроші, товар, послуги… Питання грошей в умовах реальної відсутності кредитування в нашій країні буде стояти дуже гостро», — підкреслив О. Суходольський.

Говорячи про цінову політику, спікер запевнив, що з боку дистриб’юторського сегмента, зокрема ТОВ «БаДМ», глобальних змін найближчим часом не очікується.

У контексті ціноутворення на лікарські засоби, що підлягають відшкодуванню, експерт зазначив, що всі ланки — виробники, дистриб’ютори й аптечні заклади мають дотримуватися фіксованих цін, щоб кінцева ціна на препарат була однаковою для споживача у будь-якому аптечному закладі України.

Спеціалізована аптечна мережа. Особливості стратегії і перспективи розвитку

Про особливості роботи спеціалізованої аптечної мережі розповіла Юлія Спальвиш, генеральний директор компанії «Бізнес Центр Фармація».

Якщо народилася ідея створити спеціалізовану аптеку/аптечну мережу, то, перш за все, за словами доповідача, доцільно визначити спеціалізацію і цілі (категорія основних клієнтів, цілі щодо обігу і прибутку, кількість точок і територія). Другий важливий аспект — асортиментний перелік і цінова політика, де брати фармацевтичний товар і на яких умовах. Маркетинг — звідки клієнт про нас дізнається, як його залучити й утримати? «Якщо все це вміло зв’язати в одну структуру, то вона стає успішною», — зауважила Ю. Спальвиш.

Особливості роботи спеціалізованої мережі полягають у наступному:

  • чітке визначення спеціалізованого асортименту, який необхідно мати в наявності постійно;
  • інформування ключових фахівців про наявність товару і, у разі можливості, про ціни. Наприклад, інформування медичних фахівців пологового будинку або дитячої лікарні, біля яких розміщено аптечний заклад;
  • співпраця з представниками виробника;
  • побудова бізнес-процесів з можливістю виділення «fast line» для клієнта — придбання лікарських засобів без черг, наприклад, при ургентних станах пацієнтів;
  • можливість резервування і зберігання товару для клієнтів (наприклад для хронічно хворих пацієнтів або пацієнтів з онкопатологією).

Існують і певні ризики в роботі спеціалізованих аптечних закладів. Вдале розміщення аптечного закладу сприяє великому потоку «звичайних» клієнтів, що може призвести до погіршення сервісу для профільних клієнтів. Ще одна проблема — «низька» маржа і її неправильний облік. Якщо аптека встановлює однаковий рівень націнки для медикаментів із суттєво різною ціною, це є помилкою. Важливо створити гнучку систему ціноутворення, формуючи націнку залежно від ціни препарату: на дорогі медикаменти маржа у відсотках повинна бути нижчою, ніж на дешеві ліки. Якщо ж аптека планує передбачити можливість резервування і зберігання лікарських засобів, вона має розуміти, що відбуватиметься заморожування коштів. Конкуренція з вертикально інтегрованими мережами — ще одна складність, з якою можуть стикнутися спеціалізовані аптечні заклади.

Доповідач представила успішний досвід роботи однієї зі спеціалізованих аптечних мереж. У 1995 р. був відкритий перший аптечний пункт «Аптека гормональних препаратів». У 2017 р. «Аптека гормональних препаратів» — це мережа з 10 аптек та 1 аптечного пункту в місті Київ. За цей час штат мережі збільшився з 5 до 300 фармацевтичних спеціалістів. Якщо в 1995 р. кількість чеків становила лише 972, то у 2017 р. — 765,5 тис. Кількість SKU в асортименті з 1995 р. збільшилася майже в 10 разів і становить близько 12 тис.

Створення спеціалізованих аптек — це лише перший крок. Для їх розвитку і досягнення певних результатів необхідні постійні інновації і відповідність реаліям ринку. Так, у 2000 р. в мережі аптек «Аптека гормональних препаратів» впроваджено дисконтну систему для клієнтів, а також інтернет-сайт для резервування лікарських засобів. У 2006 р. створено цілодобовий call-центр (наразі приймає близько 36 тис. дзвінків на місяць, конверсія становить 35%). У 2008 р. запущено систему управління товарними запасами за теорією обмежень систем (ТОС), що дозволило досягти обіговості 28 днів у всій мережі. Того ж року створено власний розподільний центр з поповненням аптек асортиментом 2 рази на день. Передбачено можливість онлайн-покупки дієтичних добавок і косметики безпосередньо на сайті аптечної мережі.

Як невеликій аптечній мережі бути успішною?

На це питання в рамках доповіді відповіла заступник директора аптечної мережі «Сана» Ольга Дмитрук, говорячи про аптечні мережі з 10–20 аптек.

Мати успішну аптечну мережу означає мати зростаюче підприємство, яке досягає поставлених цілей. «Оскільки і одинична аптека, і велика, і дрібна аптечна мережа можуть зростати і досягати поставлених цілей, то кожна з них може бути успішним підприємством», — наголосила доповідач.

Оцінювати підприємство можна в цілому або кожний структурний підрозділ зокрема. «Я вважаю, що успішність слід оцінювати по кожній з аптек, тому що кожна аптека індивідуальна, і навіть в межах мережі вони різні», — зауважила О. Дмитрук, додавши, що провести оцінку можна як власними силами, так і залучивши зов­нішніх спеціалістів, які здійснять об’єктивну оцінку успішності підприємства.

Кожна аптека працює в певному особливому середовищі, тому претендує на свою унікальну конкурентну перевагу. Тож у рамках аптечної мережі можна визначити для аптек ті напрямки, в яких вони будуть успішними (наприклад аптеки з екстемпоральним виготовленням ліків, геріатричні аптеки та ін.).

Критерії, за якими власник невеликої аптечної мережі оцінює успіх підприємства, такі:

  • товарообіг (виторг денний, місячний, квартальний тощо);
  • прибуток (бажано той, який можна відчути у власній кишені);
  • маржинальність бізнесу;
  • впізнаваність бренду аптеки.

За словами О. Дмитрук, на успішність аптеки напряму впливають такі фактори, як її розташування, зручність входу; просторий торговий зал з доступною для сприйняття викладкою товару; швидкість обслуговування.

Ефективний асортимент, сформований за принципами категорійного менеджменту і диференційованого ціноутворення, дозволяє збільшити дохідність аптеки. Закони економіки однаково діють як на великі, так і на дрібні мережі.

Запорукою успіху аптечної мережі є також кваліфіковані, досвідчені спеціалісти.

Для малої аптечної мережі вигідно мати партнерські взаємовідносини з виробником, оскільки це створює додатковий прибуток, дозволяє проводити за рахунок виробника активності, спрямовані на просування товару, і створює додатковий канал для рекламування конкретної аптеки, оскільки медичні представники виробника зацікавлені в просуванні аптеки, де представлений їх товар.

На переконання О. Дмитрук, рушійною силою аптечної справи стали система лояльності та персональні пропозиції клієнтам. Гарною нагодою нагадати клієнтам про аптеки малої мережі є проведення сезонних промоакцій, вікторин та розіграшів.

Як уже було зазначено, успіх аптеки залежить від її пізнаваності на певній території. Тому невеликій аптечній мережі потрібно створювати локальний бренд із сильною репутацією.

Електронний рецепт як об’єктивна нереальність?

Згідно з рішенням МОЗ України на даний час у 5 містах України — Вінниці, Дніпрі, Івано-Франківську, Черкасах та Бахмуті (Донецька обл.) вже запущено пілотний проект «Електронний рецепт» і до кінця року планується його впровадження на всій території України. Про це повідомила комерційний директор аптечної мережі «D.S.» Каріне Саакян. Електронний рецепт — це медичний документ, створений лікарем за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Його перевагами є цілісність, оскільки вся історія призначень зберігається в одній базі; доступність, адже інформація про призначення доступна лікарю, провізору і пацієнту; аналітичність, оскільки є можливість виведення статистичних даних на основі історії призначень; звітність, що важливо для впровадження державних програм з реімбурсації, тощо.

«У разі використання електронних рецептів додається одна додаткова ланка в ланцюгу руху пацієнта від лікаря до провізора  — це захищене хмарне сховище, в яке потрапляють всі електронні рецепти», — зазначила К. Саакян, підкресливши, що при цьому з’являється можливість отримувати й обробляти аналітичні дані. Зокрема, будувати рейтинги по призначенням у розрізі регіонів, лікарень, лікарів тощо; визначати динаміку за кількістю призначень, що, у свою чергу, дозволить завчасно попереджати сплески захворювань і вживати відповідних профілактичних заходів. Ще одна можливість, яка з’явиться у зв’язку із запровадженням електронного рецепта, — порівняння рекомендацій лікаря з реальною покупкою пацієнта, адже це не завжди одне й те саме. «Крім того, наявність аналітики значно спрощує взаємовідносини бізнес-партнерів. Адже коли мова йде про об’єднання мереж у тому чи іншому аспекті або взаємодію з державними органами у рамках програм з реімбурсації, чим прозоріші стосунки, тим легше знайти спільну мову і кращим буде результат», — зауважила доповідач.

Аптечна мережа «D.S.» вже має власний досвід у сфері електронного рецепта. Так, у рамках програми «Розумне місто» в 2016 р. стартував спільний з медичними закладами пілотний проект «Електронний рецепт», у рамках якого пацієнт отримав доступ до інформації про наявність препаратів в аптеках і, зокрема, через мобільний додаток мережі аптек «D.S.» мав можливість зарезервувати необхідні лікарські засоби у будь-якій зручній аптеці мережі. Даний пілотний проект дозволив збирати аналітичні дані (що виписав лікар; що придбав пацієнт; дані про історію лікування; порівнювати ефективність аналогів та ін.).

Як працює проект «Електронний рецепт»? Лікар формує електронний рецепт з усіма необхідними реквізитами та даними про пацієнта і робить призначення. Створений електронний рецепт потрапляє в захищене хмарне сховище, з якого інтегрується з програмним продуктом аптечної мережі. Інформація про готовність отриманого аптекою замовлення надходить пацієнту у вигляді смс-повідомлення.

Для масштабування даного досвіду на рівні всієї держави необхідно створити єдиний класифікатор лікарських засобів, який буде інтегровано у програмний продукт медичних закладів з подальшим систематичним автоматичним оновленням. Також державним органам необхідно визначити стандарт елект­ронного рецепта. Крім того, слід створити реєстри пацієнтів, медичних закладів, лікарів і цифрових підписів лікарів із захищеними сертифікованими ключами. І, звичайно, необхідно забезпечити медичні заклади технічною можливістю роботи з електрон­ними рецептами.

«Отже, як ми бачимо, всього декілька етапів відділяють нас від впровадження цього важливого проекту», — зауважила доповідач, додавши, що впровадження електронного рецепта — це багатофункціональний процес, у якому задіяні і органи влади, і медичні заклади, і аптечні підприємства, і IT-рішення. При цьому важливою перевагою є можливість скористатися досвідом інших країн. Зокрема, спираючись на наявну практику впровадження електронних рецептів у світі, необхідно враховувати такі нюанси, як:

  • контроль дублювання препаратів, що призначаються;
  • несумісність лікарських засобів, тобто брати до уваги базу клінічної фармації;
  • чітка ідентифікація осіб з однаковим прізвищем;
  • забезпечення достатньої потужності хмарного сховища для обробки мільйонів електрон­них рецептів на рік.

На даний час в Україні відсутні статистичні дані щодо кількості виписаних рецептів на рік і, що дуже важливо, щодо кількості рецептів, що залишилися без уваги пацієнтів. Адже пацієнт, який вирішив не лікуватися, рано чи пізно повернеться до лікаря знову, і вже невідомо, з якими наслідками. А в масштабі держави це все впливає на здоров’я цілої нації. Тому, за словами К. Саакян, впровадження електронного рецепта є досить актуальним і дозволить отримати відповіді на ці та інші не менш важливі питання.

У продовження теми запровадження елект­ронних рецептів генеральний директор компанії «Аптеки медичної академії» Сергій Гончаров зазначив, що для фармацевтичних працівників вкрай важливим є ще одне питання — рух лікарських засобів. «Ми вкрай зацікавлені в тому, щоб електронний рецепт включав не лише ставлення лікаря чи працівника аптеки до пацієнта, а був складовою частиною звіту про рух товару», — наголосив він, наводячи приклад Туреччини, де на кожну упаковку лікарського засобу наноситься індивідуальний номер, за яким відслідковується рух препарату по всіх ланцюгах, починаючи від виробника і закінчую­чи кінцевим споживачем.

Цінність трейд-маркетингових активностей

Менеджери з розвитку бізнесу компанії «Байєр» Інна Соколова та Лідія Кобилінська зупинилися на питанні впливу трейд-маркетингових активностей на вибір покупця, критеріях неуспішних активностей, а також представили досвід компанії з використання трейд-маркетингових активностей в аптеках.

Під час форуму неодноразово згадували про те, що ринок росте за рахунок споживача. Тому всі учасники ринку від виробника до аптечної мережі тримають у фокусі споживача, хочуть впливати на його вибір. Для того щоб впливати на вибір споживача, вкрай важливо розуміти його цінності і потреби, які необхідно задовольнити. Постає питання: чи завжди цінності споживача і покупця співпадають?

Безумовно, цінності для споживача, покупця і ще однієї категорії — партнерів — різні. Для споживача важливими є якість і очікуваний результат. Для покупця — ціна, сервіс, наявність і візуалізація товару на полиці. Для партнера — підтримка, узгодженість дій.

«Існує думка, що завдання менеджерів по роботі з ключовими клієнтами — забезпечити тільки завантаження мережі і свій KPI з виконання квартального плану… Чи так це?», — зауважила І. Соколова.

«Ми в компанії «Байєр» спрямовуємо свої дії і фокусуємо зусилля над створенням цінностей у всіх клієнтів. Споживачам ми надає­мо продукти високої якості. При взаємодії з нашими партнерами — аптечними мережами, ми тримаємо у фокусі не тільки закупівлю, але й продаж наших препаратів з аптек. Підтримуючи спільні трейд-маркетингові активності з нашими партнерами, надаючи актуальну інформацію, допомагаючи у виборі брендів, ми впливаємо на забезпечення покупки», — зазначила Л. Кобилінська.

І. Соколова додала, що «Байєр» також впливає на вибір покупця. Останнім часом активно розвивається digital-активність, однак при цьому результати останнього дослідження Global Web Index демонструють, що ефективним засобом реклами залишається традиційне телебачення. 36% інтернет-користувачів дізнаються про нові бренди з ТВ-реклами. Рекомендації та призначення лікарів і провізорів також істотно впливають на вибір покупця. Цінність трейд-маркетингових активностей у точці продажу — це вплив саме на вашого покупця, у той час як телебачення та інше впливають на всіх.

Трейд-маркетинг (торговий маркетинг) — це один з напрямків маркетингу, який дозволяє збільшувати продаж за рахунок впливу на товаропровідний ланцюг від виробника до кінцевого споживача, максимально впливаючи на вибір останнього.

Компанія «Байєр» спільно з партнерами реалізовує в точці продажу такі види трейд-маркетингових активностей, як:

  • акційні пропозиції;
  • програми лояльності;
  • зовнішня реклама на фасадах аптек;
  • POS-матеріали в аптеках;
  • візуалізація препаратів на полицях;
  • навчання персоналу. «Байєр» надає додатковий сервіс у вигляді навчання персоналу аптек — майстер-класи, тренінги тощо.

«У нас є більше ніж 2-річний досвід не тільки використання, а й аналізу таких активностей», — зазначила І. Соколова.

Компанія «Байєр» провела аналіз впливу різних трейд-маркетингових активностей на приріст обсягів продажу. «Які висновки ми зробили з нашого дослідження? Комбіновані трейд-маркетингові активності працюють краще. Як видно, навчання персоналу є одним з найбільш ефективних інструментів збільшення продажу навіть в одиночному використанні. Тому хочемо нагадати вам, що компанія «Байєр» готова запропонувати вам широкий спектр тренінгів та майстер-класів, де наші тренери навчать ваш персонал працювати із запереченнями, продавати цінність препарату, а не ціну», — підкреслила Л. Кобилінська.

Аналізуючи трейд-маркетингові активності, компанія «Байєр» також визначила критерії їх неуспішності:

  • формальний підхід до проведення, коли менеджмент компанії зосереджений на процесі проведення трейд-маркетингових активностей, а не на результаті;
  • низька поінформованість роздрібних точок щодо умов акцій, програм лояльності, акційних пропозицій;
  • недостатній товарний запас за акційною позицією;
  • знижка менше ніж 10%, що недостатньо мотивує покупця до здійснення покупки.

Резюмуючи вищесказане, доповідачі надали декілька порад аптечному ритейлу, як провести ефективні трейд-маркетингові активності і не викинути гроші на вітер:

  • погоджуйте трейд-маркетинговий план на рік відповідно до фокусів компаній (з огляду на сезон, медійну активність препарату);
  • створіть преміальну викладку;
  • навчайте персонал, підкріпіть продаж фокусної позиції грамотною консультацією фармацевтичними спеціалістами;
  • інформуйте покупців про свої активності (смс-розсилка, публікації в соціальних мережах та ін.);
  • розвивайте власний сайт для залучення нових покупців;
  • створіть і розвивайте відділ трейд-маркетингу;
  • рахуйте та аналізуйте результати і використовуйте тільки ефективні трейд-маркетингові активності.

«Довіряйте своїм клієнтам, вирішуйте їх проб­леми, надаючи їм додатковий сервіс і певну цінність. Тоді вони будуть вам вдячні, повернуться до вас і розкажуть про ваше чудове обслуговування іншим, що приверне до вас більше клієнтів і збільшить ваші доходи і прибутки», — наголосила І. Соколова.

Приватна торгова марка: спір амбіцій з амуніцією

Старший партнер «ABSC» — консалтингової компанії, яка пропонує стратегічні поради та практичні рішення у сфері охорони здоров’я, Кшиштоф Седлецьки представив доповідь на тему «Приватна торгова марка: спір амбіцій з амуніцією», зупинившись на перевагах і вузьких місцях аптечних мереж і виробників внаслідок створення приватної торгової марки.

Дані досліджень аптечного ринку Центральної, Східної Європи та країн СНД демонструють перенасиченість ринку України аптечними точками. При цьому українські аптеки заробляють в рази менше порівняно з найближчими сусідами, наприклад, до 5 разів менше від польської і майже вдвічі менше від білоруської. Відповідно, це впливає на рентабельність аптек. Шукаючи альтернативні шляхи збільшення прибутків, власники аптечного бізнесу розглядають можливість впровадження власних торгових марок.

Говорячи про поточний стан розвитку власних торгових марок в Україні і світі, доповідач відзначив, якщо в Україні найбільші FMCG-мережі вже впровадили власні марки і відзначають поступове зростання попиту, то на світовому ринку, зокрема в США, йде завзята боротьба між власними марками найбільших гравців роздрібного сегменту. Так, власна лінійка OTC-препаратів та медичних виробів є в Amazon — найбільшої за рівнем прибутку інтернет-компанії світу та Walmart — мультинаціональної роздрібної корпорації.

Які переваги отримує аптечна мережа, впроваджуючи власну торгову марку? Це може послужити ефективним способом підвищення маржинальності; надає можливість побудови власного бренду; підвищує лояльність і довіру покупця до товару і, відповідно, до мережі. При цьому аптечні мережі мають враховувати такий фактор, як спроможність забезпечення обсягів реалізації, що буде гарантією взаємовигідних відносин з контрактним виробництвом. Чи не найперше місце посідає якість товарів, адже лояльність та безпека покупця безпосередньо впливають на імідж аптеки. Має бути врахований момент, пов’язаний з просуванням власної торгової марки за власний рахунок.

Критеріями при виборі асортименту товарів для власної торгової марки можуть слугувати маржинальність; попит; обіговість товару; унікальні споживчі характеристики; низька брендозалежність товару (тобто сприйняття споживача не орієнтоване на бренд); сегмент (економ/середній/преміум).

У продовження цієї теми відбулася фокус-дискусія за участю директора компанії «Калина медична виробнича компанія» Павла Харчика та заступника директора з маркетингу та продажів компанії «Київський вітамінний завод» Романа Матківського.

Говорячи про розвиток власних торгових марок у Європі, П. Харчик відзначив, що у 2016 р. їх частка у грошовому вираженні становила 31,4%. Наприклад, у Швейцарії цей показник становив 43%. В Україні ж — трохи більше 12%.

Основними причинами покупки власних торгових марок є те, що вони дешевші за оригінальний продукт і не поступаються їм за якістю.

Компанія «Калина медична виробнича компанія» співпрацює з багатьма учасниками українського FMCG та аптечного ринку, які виступають замовниками власних торгових марок.

Чому власна торгова марка може бути цікавою та актуальною для аптечних мереж? П. Харчик навів реальний приклад аптечної мережі, яка у травні–вересні 2015 р. реалізувала близько 11 тис. штук брендового пластиру. В аналогічний період 2016 р. в продаж введено таку ж позицію, але вже під власною торговою маркою, що дозволило збільшити кількість проданого товару до більше ніж 25 тис. штук і на 206% — у грошовому вираженні. Зміна бренду на власну торгову марку дозволила підвищити загальний прибуток майже 4 рази.

«Я вважаю, що на сьогодні власна торгова марка — це тренд прибутковості, додаткова реклама та лояльність покупців. Але до неї потрібно підходити з розумом. Підписавши з нами контракт, ви отримуєте товар під вашою ТМ «під ключ» та не оплачуєте додатково за упаковку, не займаєтеся легалізацією продукту в Україні. Ви не ризикуєте нічим, так як сплачуєте лише тоді, коли отримуєте готовий продукт», — резюмував П. Харчик.

На думку Р. Матківського, власна торгова марка має місце в такій групі товарів, як медичні вироби. Натомість в рецептурній групі препаратів вона не має права на життя з різних точок зору, починаючи з реєстрації субстанції, продукту, досьє, розробки тощо.

«Небезпека власної торгової марки для лікарських засобів полягає в тому, що вона буде йти в розріз з якістю субстанції. Не секрет, що ті, хто займаються субстанцією, знають, що на ринку є десятки різних компаній, тому завжди дуже важливо балансувати ціну/якість субстанції. Тому що виробник зможе знизити собівартість продукції тільки за рахунок субстанції», — заува­жив Р. Матківський, додавши, що виробник може йти у конфлікт з собою та своєю совістю, закуповуючи менш якісну, але дешевшу субстанцію, вносити зміни в реєстраційне досьє і пропонувати цей продукт ринку. Компанії, які не готові йти цим шляхом, знімають продукт з виробництва. «Тому контролюйте те, що ви купляєте. Порівнюйте ціни, а ще правильніше — робіть регулярний аналіз продукції, яку вам постачають із застосуванням власної торгової марки», — підкреслив спікер.

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи