Фармацевтичне самоврядування в Україні: депутати Кіровоградської обласної ради звернулися до Парламенту

02 Жовтня 2018 12:16 Поділитися
21 вересня депутати Кіровоградської обласної ради прийняли рішення № 566 звернутися до Верховної Ради України та обласних рад щодо розвитку фармацевтичного самоврядування в Україні. Кіровоградська обласна рада просить підтримати ініціативу щодо прийняття Верховною Радою України Закону України «Про фармацевтичне самоврядування» та внести зміни до Податкового кодексу України щодо зменшення ставок ПДВ на лікарські засоби, які виготовляються в умовах аптек, що дасть можливість підвищити рівень фармацевтичних послуг, збільшити кількість робочих місць у галузі, а також загалом стимулюватиме розвиток економіки, відновлення вітчизняного виробництва. Нагадаємо, що в березні цього року аналогічні рішення прийняли депутати Полтавської та Волинської обласних рад.

УКРАЇНА
КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА РАДА
ДВАДЦЯТА СЕСІЯ СЬОМОГО СКЛИКАННЯ
РІШЕННЯ

від 21 вересня 2018 р. № 566

м. Кропивницький

Про звернення депутатів Кіровоградської обласної ради до Верховної Ради України та обласних рад щодо розвитку фармацевтичного самоврядування в Україні

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласна рада

ВИРІШИЛА:

1. Ухвалити звернення депутатів Кіровоградської обласної ради до Верховної Ради України та обласних рад щодо розвитку фармацевтичного самоврядування в Україні.

2. Доручити голові Кіровоградської обласної ради направити звернення депутатів Кіровоградської обласної ради сьомого скликання до Верховної Ради України та обласних рад.

Голова обласної радиО. Чорноіваненко

ЗВЕРНЕННЯ
Кіровоградської обласної ради до Верховної Ради України та обласних рад
щодо розвитку фармацевтичного самоврядування в Україні

Протягом останнього часу аптечна мережа в Кіровоградській області формується хаотично й практично безконтрольно. Так, на території області функціонує 582 аптечні заклади, тобто один аптечний заклад обслуговує 1,63 тис. населення (у середньому по Україні цей показник становить один аптечний заклад на 1,85 тис. населення), для порівняння: у Польщі — одна аптека на 3,0 тис. населення, у Німеччині — на 4,0 тис. населення, у Великобританії — на 4,7 тис. населення. При цьому варто враховувати, що переважна їх кількість розташована в місті Кропивницький і районних центрах, де аптеки відкриваються практично «двері в двері».

В аптечних закладах зникла екстемпоральна рецептура, лише у двох аптеках області здійснюється виготовлення ліків за індивідуальним приписом лікаря, така ситуація характерна й для України в цілому (виготовлення ліків на кожні 100 тис. населення передбачено у 0,81 аптеці). Відсутність внутрішньоаптечного виготовлення лікарських засобів негативно впливає на підготовку професійних кадрів для аптечних закладів області, бо існує лише мізерна кількість повноцінних баз для проходження інтернатури та стажування, а за відсутності якісно підготовленого фармацевтичного працівника аптека перетворюється із закладу охорони здоров’я на торгову точку, де продають ліки, а не надають фармацевтичні послуги, від чого страждають у першу чергу пацієнти.

Для покращення ситуації з ліками, виготовленими в аптечних умовах, необхідно внести зміни до розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI щодо зменшення ставки ПДВ на лікарські засоби, які виготовлені в умовах аптеки. Так, чинною редакцією ст. 193 Податкового кодексу України ставка ПДВ передбачена в розмірі 20%. Доповнення пункту «в» ст. 193 Податкового кодексу України абзацом про те, що ставка ПДВ 7% застосовується до операцій із виготовлення лікарських засобів в умовах аптек, дозволить суттєво знизити ціни на такі лікарські засоби і, як наслідок, покращить доступність цих ліків для населення, збільшить мотивацію бізнесу до випуску індивідуально вироблених ліків в умовах аптек, а отже, сприятиме створенню додаткових робочих місць.

Однією з причин системної кризи, що склалася в роздрібному сегменті фармацевтичного сектору економіки, є відсутність нормативно затверд­жених критеріїв доцільності відкриття аптечних закладів. Користуючись неврегульованістю даного питання на законодавчому рівні та практично відсутністю контролю з боку контролюючих органів влади на території області, значно розширилися аптечні мережі з інших більш фінансово сталих регіонів України. Так, лише в обласному цент­рі функціонує 40 мережевих аптек із Харківської, Дніпропетровської та інших областей. «Вимиваючи» кошти з регіону, вони, фактично не сплачуючи податки до місцевих бюджетів усіх рівнів, погіршують фінансово-економічний стан регіону, не беруть участі в соціальних програмах щодо забезпечення хронічно хворих лікарськими засобами, не прагнуть до створення умов для надання паліативної допомоги тяжкохворим громадянам, не створюють аптечних закладів у сільській місцевості, саме там, де утримання аптек є збитковим через низьку купівельну спроможність сільського населення та високі витрати на логістику. Висока концентрація аптечних закладів перешкод­жає доступу населення до якісних, безпечних лікарських засобів, і навіть більше — призводить до погіршення медикаментозного забезпечення через застосування методів недобросовісної конкуренції, таких як демпінгування, маніпулювання назвами аптек з використанням інформації щодо цін («Аптека низьких цін», «Аптека оптових цін» та ін.), що вводить в оману споживачів і порушує вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII та Закону Украї­ни «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996 р. № 236/96-ВР.

За таких умов одним з напрямків унеможливлення продовження існування в суспільстві тих негативів, що мають сьогодні місце в фармацевтичній галузі як в області, так і в державі, є розвиток фармацевтичного самоврядування, яке буде враховувати інтереси держави, професійних учасників аптечної діяльності, сприятиме реформуванню системи управління аптечною діяльністю через делегування функцій держави самоврядним фармацевтичним організаціям. Саме за участю професійної самоврядної організації можливе успішне впровадження стандартів і настанов належної аптечної практики (GPP) та акредитації аптечних закладів на початковому етапі — на добровільних засадах, що дозволить отримати позитивний ефект, а саме:

  • суттєво покращиться якість підготовки фармацевтичних фахівців;
  • підвищаться кваліфікаційні вимоги до персоналу;
  • нарешті в аптеках почнуть запроваджуватися фармацевтичні послуги як основне джерело фінансової ефективності аптеки, що, у свою чергу, сприятиме зниженню цін;
  • якість обслуговування пацієнтів і перелік фармацевтичних послуг, що надаються, стануть основними критеріями визначення ступеня акредитації аптечного закладу.

Успіх фармацевтичної галузі розвинених країн у першу чергу пов’язаний із функціонуванням сильної фармацевтичної спільноти та професійним самоврядуванням, що реалізуються через громадські організації, такі як Королівське фармацевтичне товариство у Великобританії, Польське фармацевтичне товариство і Ізба Аптекарська у Польщі, Американське фармацевтичне товариство у США та інші й закріплені на законодавчому рівні. Національні самоврядні інституції (товариства, асоціації, лікарські палати тощо) несуть юридичну та моральну відповідальність перед державою і суспільством за якість медичної та фармацевтичної допомоги, професійну підготовку, безпеку та забезпечення прав пацієнтів.

Відповідно до ст. 93 Конституції України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України. Враховуючи вищевикладене, Кіровоградська обласна рада просить підтримати ініціативу щодо прийняття Верховною Радою України Закону України «Про фармацевтичне самоврядування» та внести зміни до Податкового кодексу України щодо зниження ставок ПДВ на лікарські засоби, які виготовлені в умовах аптек, що дасть можливість підвищити рівень фармацевтичних послуг, збільшити кількість робочих місць у галузі, а також загалом стимулюватиме розвиток економіки, відновлення вітчизняного виробництва.

Ухвалено рішенням
Кіровоградської обласної ради
від 21 вересня 2018 р. № 566
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

ФАРМАЦЕВТ 02.10.2018 3:26
Сети позволяют себе работать без провизоров ,фармацевтов ...эти функции у них выполняют ,во многих случаях, медсестры , акушеры ,которые числятся консультантами торгового зала и кассирами ....и это не единичные случаи .а устоявшаяся практика ...

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті