Аптека — заклад охорони здоров’я чи місце продажу ліків?

22 лютого 2018 р. у приміщенні Кіровоградського медичного коледжу ім. Є.Й. Мухіна під головуванням Олега Клімова відбулися загальні збори членів ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (далі — ГО «ВФП»). Учасники заходу підбили підсумки діяльності ГО «ВФП» за 2017 р., окреслили актуальні питання роботи роздрібного сегменту фармринку, надали пропозиції щодо удосконалення аптечної діяльності та роботи ГО «ВФП» зокрема, а також визначили план дій на 2018 р. По завершенню загальних зборів ГО «ВФП» за участю народного депутата України, члена Комітету Верховної ради України з питань охорони здоров’я Костянтина Яриніча відбувся відкритий діалог з представниками влади, депутатами Кіровоградської обласної ради, керівництвом Департаменту охорони здоров’я та соціального захисту населення, керівниками та власниками аптек на тему «Аптека — заклад охорони здоров’я чи місце з продажу ліків».

ПІДСУМКИ РОБОТИ ГО «ВФП» У 2017 Р.

Відкриваючи захід, заступник голови правління ГО «ВФП», голова правління ПрАТ «Ліки Кіровоградщини» Сергій Хільченко закликав учасників загальних зборів активно брати участь у зібранні й висловлювати свої пропозиції щодо удосконалення аптечної діяльності та подальшої роботи ГО «ВФП». «Усе те, що ми сьогодні напрацюємо, ми обговоримо і приймемо рішення, які, думаю, задовольнять кожного», — наголосив він.

Перш ніж передати слово представникам регіональних філій ГО «ВФП», Олег Клімов подякував запрошеним гостям — депутату Полтавської обласної ради Валерію Прядку та генеральному директору чернігівського КП «Ліки України» Ігорю Назаренку за значну допомогу й внесок у розвиток фармацевтичного самоврядування на місцях.

О. Клімов поінформував присутніх про те, що завдяки зусиллям регіональних філій ГО «ВФП» 23 листопада 2017 р. депутати Волинської обласної ради прийняли рішення № 16/33 звернутися до Верховної Ради України та депутатів обласних рад щодо розвитку фармацевтичного самоврядування в Україні. 16 лютого 2018 р. аналогічне рішення прийняли депутати Полтавської обласної ради. 2 березня очікується прийняття аналогічного звернення на сесії Кіровоградської обласної ради. У своїх рішеннях депутати наголошують на надзвичайно гострих проблемах у цій сфері. «Насамперед, це фізична й економічна недоступність лікарських засобів для значної кількості громадян України, що пов’язано з невідповідністю нормативно-правової бази щодо нераціонального розміщення аптечної мережі в містах, недостатньою кількістю аптечних закладів у сільській місцевості», — йдеться у рішеннях.

Голови регіональних філій, департаментів і секторів ГО «ВФП» представили звіти про їх діяльність у 2017 р., надали пропозиції щодо удосконалення подальшої роботи громадської організації а також окреслили актуальні проблеми, які існують на місцях під час здійснення аптечної діяльності.

За словами керівника Полтавської обласної філії ГО «ВФП» Володимира Чопенка, для врегулювання взаємовідносин, які виникають під час здійснення фармацевтичної діяльності, вкрай необхідне профільне законодавство.

Заступник голови правління ГО «ВФП» Ганна Бігдан закликала присутніх активніше брати участь в обговоренні ініціатив державної влади, а також власних напрацювань ГО «ВФП», надаючи свої пропозиції та зауваження. «Ми маємо швидко реагувати на всі ініціативи та зміни, щоб фармацевтична галузь залишалася галуззю», — підкреслила вона.

«Для нас, я вважаю, дуже важливим буде законодавчий акт з фармацевтичної опіки. На сьогодні законодавство регулює в основному торговельні відносини, встановлення націнок, Ліцензійні умови. Саме фармацевтичної опіки як такої в Україні немає. Інтеграція у європейський простір не зупиняється, тому пропоную, щоб у цьому напрямку ми були активнішими», — зауважила Г. Бігдан.

Голова правління Київської обласної асоціації аптечних працівників, керівник філії ГО «ВФП» в Київській обл. Людмила Горюнова також підтримала необхідність розробки профільної законодавчої бази. «Вкрай потрібен закон «Про фармацевтичну діяльність», який би в тому числі врегулював питання, пов’язані з кваліфікаційними вимогами до фармацевтичних працівників», — зазначила вона, додавши, що також потрібно створити сприятливі умови для збереження «вимираючих» сільських аптек, аптек з екстемпоральним виготовленням ліків та таких, що здійснюють відпуск підконтрольних лікарських засобів.

Володимир Самуляк, заступник директора ДВТП «Волиньфармпостач», поінформував присутніх про ряд проблем, з якими стикається аптечна мережа в процесі участі в програмі «Доступні ліки». Так, труднощі пов’язані зі збільшенням навантаження на першостільників; допущенням лікарями помилок під час виписування рецептів на доступні ліки і, як наслідок, неможливість відпустити їх пацієнтам; витратою додаткового часу на формування звітності щодо відпущених ліків; встановленням низького рівня торгових надбавок на доступні ліки. «За звітний період підприємство недоотримало приблизно 1 млн грн. доходу внаслідок участі в програмі», — зауважив В. Самуляк.

Доповідач виступив з рядом пропозицій щодо того, на чому має закцентувати увагу ГО «ВФП», здійснюючи свою роботу в поточному році:

  • зосередити увагу на розробці та всебічному обговоренні проекту закону «Про фармацевтичну діяльність» з подальшим поданням його до Парламенту;
  • всебічно сприяти прийняттю Верховною Радою України закону «Про фармацевтичне самоврядування»;
  • провести низку заходів з освітянами, власниками аптечних закладів, ЗМІ, представниками профільних громадських організацій з метою популяризації необхідності запровадження системи стандартів.

«Більшість проблем й у фармацевтичній галузі, і в діяльності нашої організації зокрема, виникає через відсутність законодавчого врегулювання. Тому необхідна законодавча база і прийняття закону «Про фармацевтичне самоврядування», — підкреслила Ольга Семеняченко, керівник філії ГО «ВФП» в Кіровоградській обл.

С. Хільченко, зі свого боку, позитивно оцінив роботу ГО «ВФП» у 2017 р. У той же час активну роботу громадська організація має вести в напрямку залучення до її роботи представників невеликих аптечних мереж та окремих аптек. «Ми маємо донести до них ідею про те, що ГО «ВФП» — це той інструмент, завдяки якому вони будуть захищені», — підкреслив він.

Генеральний директор чернігівського КП «Ліки України» Ігор Назаренко звернув увагу на проблему, пов’язану з дефіцитом професійних кадрів, особливо у віддалених районах. Він поінформував присутніх про те, що у 2017 р. в Чернігові відкрилася філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Украї­на», яка готує фахівців у тому числі за спеціальністю «Фармація». За словами І. Назаренка, на базі КП «Ліки України» студенти матимуть змогу проходити практику з можливістю подальшого їх залучення до роботи на підприємстві.

Керівник Департаменту обліку та аудиту ГО «ВФП» Олег Борисенко традиційно представив звіт про фінансовий стан організації за 2017 р., виконання членами фінансових зобов’язань у частині сплати вступних та членських внесків.

Директор КП «Кіровоградфармація» Світлана Жилка підняла питання щодо необхідності врегулювання діяльності інтернет-аптек. «На законодавчому рівні доцільно встановити формат і межі такого виду діяльності», — зазначила вона.

На її думку, необхідно зробити так, щоб інтернет-аптеки функціонували як філії аптечних закладів, що мають ліцензії на роздрібну реалізацію лікарських засобів і надають додаткові послуги, які б слугували не стільки для отримання прибутку, як для підвищення доступності лікарських засобів для населення. «По-перше, це інформаційно-консультаційні послуги; по-друге, організація гарячих ліній, де кваліфіковані спеціалісти можуть допомогти з індивідуальним підбором безрецептурних лікарських засобів або порекомендувати звернутися до лікаря для встановлення діагнозу; по-третє, це можливість замовити препарат, який можна забрати безпосередньо в аптеці», — зазначила С. Жилка.

Заслухавши звіти представників регіональних філій, О. Клімов презентував розгорнутий звіт щодо діяльності ГО «ВФП» у 2017 р.

За результатами засідання учасники напрацювали спільні дії та напрямки подальшої роботи громадської організації, відобразивши їх у рішенні загальних зборів ГО «ВФП».

ВІДКРИТИЙ ДІАЛОГ

У рамках виїзного засідання правління ГО «ВФП» відбулася професійна подія — відкритий діалог з представниками влади, депутатами обласної ради, керівництвом регіональних підрозділів з охорони здоров’я та соціального захисту населення Кіровоградщини, керівниками та власниками аптечних підприємств, фармацевтичними працівниками на тему «Аптека — заклад охорони здоров’я чи місце з продажу ліків?». У заході взяли участь Костянтин Яриніч, народний депутат України, Олег Рибальченко, директор Департаменту охорони здоров’я Кіровоградської облдержадміністрації, Оксана Макарук, начальник управління охорони здоров’я Міської ради м. Кропивницький.

Дискусію розпочав Сергій Хільченко, зазначивши, що аптечний бізнес має соціальне спрямування. Згідно із законодавством, аптека — це заклад охорони здоров’я. Відтак вектор розвитку аптечного сегменту має відповідати вимогам законодавства та соціальному запиту на якісні фармацевтичні послуги.

Ініціатива щодо проведення широкої дискусії із залученням представників влади та місцевого самоврядування покликана надати відповідь на питання: чи відповідає ситуація, що склалася на сьогодні в українському фармацевтичному ритейлі, європейським вимогам та очікуванням суспільства? «Ми повинні обговорити проблеми фармацевтичного ринку, які наразі найбільше турбують професійну спільноту, презентувати наші напрацювання та можливі шляхи їх втілення на законодавчому рівні задля поліпшення системи надання фармацевтичних послуг, аби аптеки, які на сьогодні в більшості випадків виконують функцію звичайного магазину з продажу ліків, перетворилися на справжні заклади охорони здоров’я, що надають якісні фармацевтичні послуги та забезпечують населення якісною фармацевтичною продукцією», — підкреслив спікер.

Олег Клімов зауважив, що одним з важливих напрямків діяльності очолюваної ним громадської організації є забезпечення конструктивного діалогу між представниками влади різного рівня, керівниками фармацевтичних підприємств та фармацевтичними працівниками. Мета таких заходів — донести до влади та суспільства розуміння реальних проблем фармацевтичного сектору та вибудувати стратегію розвитку, яка дозволить усунути ці проблеми та забезпечити сталий розвиток системи фармацевтичного забезпечення за європейськими правилами.

На даний час економічна доступність лікарських засобів для населення є низькою внаслідок того, що держава самоусунулася від вирішення реальних проблем, пов’язаних із здоров’ям громадян — участь держави в медикаментозному забезпеченні населення у грошовому вираженні становить 10–12% від загального обсягу фармацевтичного ринку. Це означає, що українці змушені нести фінансовий тягар фармацевтичного забезпечення самотужки.

Ситуацію погіршує те, що аптечний сектор не мотивований брати участь у державних соціальних програмах. Наприклад, більша частина аптечних закладів не виявила бажання долучитися до урядової програми «Доступні ліки». Хоча сама по собі реімбурсація — це ефективний спосіб впливу держави на розвиток фармацевтичного ринку та формування такої структури споживання ліків, яка б відповідала європейській.

Внаслідок того, що суб’єкти господарювання беруть участь у цій програмі на добровільних засадах, виникла ситуація, коли соціально орієнтовані аптечні підприємства опиняються у нерівних конкурентних умовах з аптечними закладами національних мегамереж, які не несуть жодних соціальних зобов’язань та відкриваються поруч з невеликими регіональними підприємствами.

Не секрет, що протягом останніх років спостерігається неконтрольований, стихійний процес відкриття нових аптечних закладів. Не лише фармацевтичні фахівці, а й українське суспільство бачить, як аптеки відкриваються двері у двері. При цьому часто буває так, що зайшовши в заклад, який має вивіску «Аптека», споживач потрапляє у звичайний магазин, де головна мета — великий чек. Добре, якщо в такому закладі за першим столом працює фармацевтичний спеціаліст. Але непоодинокі випадки, коли функцію фармацевтичного працівника виконує людина без фармацевтичної освіти.

Ігнорування вимог Ліцензійних умов провад­ження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови), які стосуються кваліфікації аптечного працівника, породжує знецінення його фахового рівня. Працівник без фармацевтичної освіти коштує для роботодавця менше, ніж кваліфікований провізор. Як наслідок, праця фармацевтичних фахівців, задіяних в аптечному сегменті, часто залишається недо­оціненою як з боку керівників та власників аптечних закладів, так і з боку держави, хоча аптечний бізнес вважається прибутковим.

У зв’язку із цим ГО «ВФП» запитує в українських освітян: навіщо готувати фахівців фармації, якщо лікарські засоби в аптеці може відпускати фельдшер, студент медичного факультету та навіть людина без медичної освіти?

«Коли ми приходимо до лікарні, то, зрозуміло, хочемо отримати допомогу лікаря. Можливість надання медичної допомоги нефахівцем навіть не розглядається. Тоді чому всі заплющують очі на те, що в аптечному закладі відпуск лікарських засобів, навіть рецептурних, може здійснювати особа без фармацевтичної освіти?», — наголосив спікер.

З проблемою знецінення професії провізора тісно пов’язані питання професійної освіти. На сьогодні в Україні фармацевтичну освіту можна отримати заочно. Цей факт викликає подив у зарубіжних колег. У жодній з розвинених країн не існує заочної форми отримання вищої освіти, принаймні фармацевтичної. Натомість післядип­ломна дистанційна освіта — як один з напрямків професійного розвитку, активно розвивається, особливо з огляду на широкі можливості цифрових технологій. О. Клімов висловив переконання в тому, що Україна має відмовитися від заочної форми отримання вищої фармацевтичної освіти, передбачивши достатній перехідний період.

Знецінення професії провізора призвело до зниження якості фармацевтичних послуг. Функція працівника, що відпускає ліки, звузилася до механічної — прийняв кошти, передав покупцю товар. Рецептурні ліки, у тому числі антибіотики, відпускаються без рецепта. Змінилася навіть професійна мова — майже зникли з вжитку такі терміни, як «фармацевтична опіка», «аптека з виготовленням», а замість цього з’явилися «маркетингові договори», «величина чека».

Крім того, у контексті проблем, які потрібно вирішувати на державному та місцевому рівнях, О. Клімов навів наступні дані. На сьогодні в Україні налічується близько 20 тис. аптечних закладів. З них лише 2% займаються виготовленням лікарських засобів в умовах аптеки. Цей вид господарської діяльності непривабливий з точки зору економіки аптечного підприємства. Він потребує додаткових приміщень та устаткування, кваліфікованих працівників — провізорів-аналітиків. При цьому ставка ПДВ на препарати, виготовлені в умовах аптеки, становить 20%, тоді як на лікарські засоби промислового виробництва розповсюджується податкова пільга — 7% ПДВ. ГО «ВФП» намагається усунути цю невідповідність у Податковому кодексі протягом 3 років.

Також не секрет, що в Україні відмічаються суттєві проблеми з доступністю паліативної допомоги внаслідок того, що відповідний вид господарської діяльності, пов’язаний з необхідністю отримання ліцензії на обіг наркотичних засобів та підконтрольних речовин, є геть не цікавим для бізнесу.

Ситуація, що склалася, суперечить вимогам законодавства, яке гарантує людині право на отримання якісної фармацевтичної продукції та послуги. Разом з тим 4 роки поспіль держава не контролювала якість лікарських засобів та дотримання суб’єктами фармацевтичного ринку Ліцензійних умов.

(Прим. ред.: Нагадаємо, що постановою КМУ від 18.12.2017 р. № 1104, затверджено перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія мораторію на проведення планових перевірок суб’єктів господарювання. Серед них — Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) та її територіальні органи. Таким чином, мораторій на перевірки суб’єктів фармацевтичного ринку скасовано).

На думку доповідача, якщо вектор розвитку фармацевтичного ринку, й зокрема його аптечної ланки, не зміниться, то суперечності, які намітилися в системі медикаментозного забезпечення населення, лише загострюватимуться.

«Що пропонує ГО «ВФП»? Ми пропонуємо братися громадою на місцях й починати перетворювати аптеки на заклади охорони здоров’я. Бізнес, місцева влада, фахівці фармації повин­ні об’єднати зусилля», — наголосив О. Клімов.

Наприклад, керівники аптечних підприємств разом з депутатами місцевих рад можуть розглянути питання щодо зниження ставки оренди приміщень для аптек, які беруть участь у державних соціальних програмах.

Цікаву ситуацію можна спостерігати в аптечних пунктах, розташованих у лікарнях. Як правило, вони не беруть участь у соціальних програмах, натомість у їх номенклатурі наявні саме ті препарати, які частіше призначають лікарі відділень, а ціни у цих аптечних пунктах часто є вищими за середньозважені. Для вирішення цієї ситуації необхідно, щоб комісія, яка погоджує надання частини приміщення лікарні в оренду, передбачила низку функцій, які має виконувати аптечний заклад, розташований у лікарні. Зокрема, це забезпечення пацієнтів препаратами для паліативної допомоги, лікарськими засобами, які підлягають відшкодуванню з боку держави, виготовлення ліків в умовах аптеки, зокрема, стерильних розчинів.

Дієвим механізмом об’єднання фармацевтичної громади на державному рівні є професійне самоврядування. Єдина всеукраїнська громадська організація, яка залучає до своїх лав виключно фахівців з фармацевтичною освітою, — це ГО «ВФП» — дійсний член FIP.

За ініціативою ГО «ВФП» розроблено проект закону «Про фармацевтичне самоврядування». Наразі триває його доопрацювання, після чого проект буде зареєстровано в Парламенті України. О. Клімов висловив надію на те, що цю ініціативу підтримають народні депутати, зокрема й К. Яриніч. Ухвалення закону про фармацевтичне самоврядування докорінно змінить систему взаємовідносин між державою, фармацевтичним бізнесом, аптечними працівниками та споживачами.

Суть професійного самоврядування полягає в передачі частини державних функцій самоврядній організації, яка об’єднує членів за професійною ознакою. У самоврядні організації можуть об’єднуватися представники так званих «публічних професій» або «професій публічного права». Мова йде про фахівців, професійна діяльність яких пов’язана із задоволенням особистих потреб людини. До них належать лікарі, провізори, адвокати, нотаріуси, архітектори та ін. Самоврядні організації вирішують етичні проблеми, що виникають під час взаємовідносин між адміністрацією закладу, фахівцями та споживачами, опікуються питаннями професійної освіти, ведуть реєстри фахівців та стежать за тим, щоб їх кваліфікаційний рівень відповідав вимогам законодавства та соціальному запиту.

Головна новела, яку пропонує проект закону «Про фармацевтичне самоврядування», — це запровадження реєстру провізорів та фармацевтів України як інституту допуску до професії. Існування інституту допуску до професії сприятиме підвищенню престижу професії провізора, поліпшенню якості фармацевтичного обслуговування, та унеможливить відпуск в аптеках лікарських засобів працівниками без фармацевтичної освіти.

Включення фахівця до реєстру має відбуватися автоматично разом з отриманням диплома про освіту. Надалі самоврядна організація за необхідності допомагає фахівцю влаштуватися на роботу в аптечний заклад, забезпечує умови для вчасного підвищення кваліфікації, організовуючи навчання та тестування, вирішує етичні питання.

Ще одна важлива законодавча ініціатива ГО «ВФП» — це проект закону «Про фармацевтичну діяльність». Нещодавно ГО «ВФП» оголосила конкурс на його розробку. Цей документ повинен базуватися на європейських вимогах та відповідати українському законодавству. Зрозуміло, що розробкою цього нормативного акта повинні займатися науковці у сфері медичного та фармацевтичного права.

Костянтин Яриніч відзначив, що наразі у фармацевтичному секторі відбуваються важливі події — завдяки зусиллям професійної спільноти, зокрема ГО «ВФП», в Україні розпочався розвиток професійного фармацевтичного самоврядування.

На думку народного депутата, система фармацевтичного забезпечення в нашій країні розбалансована — насправді часто буває так, шо аптека не може вважатися закладом охорони здоров’я. Зрозуміло, що вирішення цієї проблеми лежить у площині законодавчого регулювання.

«Ми з ГО «ВФП» об’єднали наші зусилля з втілення ідей фармацевтичного самоврядування на рівні законодавства», — повідомив К. Яриніч. У фармацевтичної спільноти ще є час для того, щоб надати свої пропозиції до законопроекту «Про фармацевтичне самоврядування». Після доопрацювання цей проект буде винесено на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

К. Яриніч зауважив, що ця законодавча ініціатива влаштовує далеко не всіх учасників фармацевтичного ринку. Тому очікується певний спротив з боку окремих представників аптечного бізнесу.

Між тим суб’єкти законодавчої ініціативи розуміють реальну ситуацію в аптечному сегменті. «Окремі бізнесмени забули, що аптека — це заклад охорони здоров’я, і там повинні працювати кваліфіковані фахівці. Адже аптечна мережа має працювати в тісному зв’язку з лікувально-профілактичними закладами», — наголосив спікер.

Він зауважив, що великі аптечні мережі навіть не є платниками податків у регіонах, де отримують прибуток їх аптечні заклади. А це означає, що регіон втрачає податки.

К. Яриніч повідомив, що його мета — почути професійні думки щодо подальшого розвитку фармацевтичного сектору, аби враховувати професійне бачення в законодавчих ініціативах, у тому числі й щодо фармацевтичного самоврядування.

За його словами, на сьогодні МОЗ України не є лобістом розвитку професійного самоврядування. «Хоча Роман Романович Ілик (заступник міністра охорони здоров’я України) — фахова людина, але він не вирішує всі питання, які повинне вирішувати МОЗ. Міністерство сьогодні не є лобістом змін у фармацевтичному секторі. Хоча Р. Ілик і хоче, і знає, як це робити разом з нами, але є гальма, які працюють зверху, у тому числі в Міністерстві», — повідомив народний депутат.

К. Яриніч зауважив, що ініціативи ГО «ВФП» знаходять підтримку серед народних депутатів. Зокрема, це стосується законопроекту «Про фармацевтичне самоврядування». На думку доповідача, цей документ дозволить вирішити багато проблем фармацевтичного сектору, сприятиме підвищенню якості надання фармацевтичних послуг та поліпшенню доступності якісних ефективних та безпечних лікарських засобів для громадян.

За словами народного депутата, на сьогодні на рівні Уряду розглядаються можливості впровадження заходів, спрямованих на зниження цін на лікарські засоби, у тому числі через обмеження націнки на ліки. К. Яриніч висловив думку, що запровадження додаткових обмежень націнок призведе до прискорення консолідації аптечного сегменту та витіснення з нього невеликих аптечних підприємств. Тому особисто він буде виступати проти подібних ініціатив.

Вікторія Заболотна, керівник ТОВ «Аптекар-груп» (м. Кропивницький), підтримала законодавчі ініціативи ГО «ВФП», зауваживши, що нині невеликому регіональному аптечному підприємству, до складу якого входить декілька десятків аптечних закладів, складно конкурувати ціною з аптеками національних мегамереж, тому що завдяки маркетинговим договорам вони отримують значні знижки від виробників.

Коментуючи це зауваження, О. Клімов повідомив, що в законопроекті «Про фармацевтичну діяльність» планується визначити обмеження на відкриття нових аптек, наприклад, це може бути відстань або кількість аптек, що належать одному суб’єкту в межах певної адміністративно-територіальної одиниці. Наприклад, у Польщі встановлено подібне обмеження — аптечна мережа, що належить одному оператору, не може займати більше 1% регіонального ринку за кількістю торговельних точок.

У свою чергу, С. Хільченко повідомив, що нині кіровоградський регіональний осередок ГО «ВФП» разом з обласними депутатами опрацьовує питання щодо підтримки законопроекту «Про фармацевтичне самоврядування» та направлення відповідного листа народним депутатам України. У свою чергу, професійна спільнота за результатами цієї дискусії підготує резолюцію, яку буде направлено депутатам кіровоградської обласної ради.

Лев Брагінський, директор ТОВ «Ескулап», зауважив, що в Україні можна підготувати якісний закон та навіть забезпечити його ухвалення Парламентом. Але, як казав класик, суворість законів компенсується необов’язковістю їх виконання.

Так, протягом останніх років правоохоронними органами було порушено значну кількість справ, пов’язаних з фальсифікацією ліків. Але жодну з них не доведено до кінця.

Також доповідач навів певні факти. Під час одного з публічних заходів Наталія Гудзь, голова Держлікслужби, наголосила на необхідності невідкладного опрацювання порядку ввезення лікарських засобів, що існує нині. Крім того, вона підняла питання щодо існування в Україні так званого комплексного виробника, коли різні етапи відбуваються на окремих виробничих майданчиках, часто розміщених у різних містах та навіть країнах. На думку спікера, це свідчить про те, що система контролю на фармацевтичному ринку перебуває в жахливому стані.

За словами Л. Брагінського, національні мегамережі витісняють з ринку аптечні заклади, які належать регіональним підприємствам та виконують соціальні зобов’язання. Доповідач висловив думку, що у збереженні такого порядку зацікавлені окремі представники влади, а відтак, лише вирішення проблеми ефективного державного контролю на фармацевтичному ринку змінить ситуацію на краще.

З цього приводу О. Клімов зазначив, що запровадження фармацевтичного самоврядування відкриває нові можливості для забезпечення дієвого громадського контролю із залученням представників професійної спільноти.

Валерій Прядко, депутат Полтавської обласної ради, повідомив, що Полтавська обласна рада підтримує ініціативу ГО «ВФП» щодо запровад­ження фармацевтичного самоврядування та вирішила направити відповідне звернення депутатам Верховної Ради України та обласних рад. Спікер висловив сумнів щодо ухвалення закону «Про фармацевтичне самоврядування» нинішнім складом Парламенту. Проте проект однозначно потрібно виносити на розгляд профільного комітету, реєструвати у Верховній Раді та забезпечувати його активну інформаційну підтримку.

Олег Рибальченко зауважив, що лікувально-профілактичні та аптечні заклади мають бути партнерами в лікувальному процесі. За його словами, без якісної фармацевтичної послуги неможливо забезпечити якісну медичну допомогу. Медична галузь потребує міцної професійної підтримки з боку фармацевтичного сектору. Тому регіональні підрозділи з охорони здоров’я органів місцевого самоврядування, зокрема м. Кропивницький, зацікавлені в наведенні ладу на фармацевтичному ринку країни. Очільник департаменту підтримав законодавчі ініціативи ГО «ВФП» та пообіцяв посильну підтримку.

На завершення заходу О. Клімов повідомив, що за підсумками дискусії буде підготовлено резолюцію, яку ГО «ВФП» направить народним депутатам України та депутатам обласних рад. У резолюції громадська організація, серед іншого, закликатиме народних обранців підтримати законопроекти «Про фармацевтичне самоврядування» та «Про фармацевтичну діяльність».

Спікер закликав фармацевтичну громаду Кіровоградщини долучатися до лав ГО «ВФП», аби разом, об’єднавши зусилля, відстоювати інтереси професійної спільноти та просувати корисні для аптечного сегменту ініціативи. З поточною діяльністю ГО «ВФП» можна ознайомитися на сайті організації ( farmpalata.com.ua).

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Микола 05.03.2018 12:33
Шановний О.Клімов для того щоб аптечний пункт відпускав стерильні р-ни виготовлені в аптеці повинен бути попит, а лікарі в більшості наполягають на р-нах виготовлених на фарм.підприємствах. ціна виготовлення в аптеці завжди ВИЩА а якість -???
Микола 05.03.2018 12:47
(У зв’язку із цим ГО «ВФП» запитує в українських освітян: навіщо готувати фахівців фармації, якщо лікарські засоби в аптеці може відпускати фельдшер, студент медичного факультету та навіть людина без медичної освіти?) Ви забули сказати за РОБОТІВ які теж відпускають ліки і надають консультацію (фарм опіку)

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті