Куди рухатися вітчизняній фармації: погляд експерта через призму світових практик

Успіх — це ще не крапка, невдача — це ще не кінець:
єдине, що має значення, — це мужність продовжувати боротьбу.
Вінстон Черчилль

Професійна роль фармацевта на світовій арені невпинно розширяється, модифікується та трансформується задля кращого забезпечення потреб глобальної охорони здоров’я. Системи охорони здоров’я також починають визнавати, що аптека і фармацевти дійсно можуть сприяти поліпшенню результатів лікування і розвитку стійкої моделі охорони здоров’я. Ряд клінічних і заснованих на фактичних даних послуг був розроблений фармацевтичною спільнотою, щоб поліпшити життя пацієнтів. Однак якою дорогою потрібно рухатися вітчизняному професійному фармацевтичному товариству, щоб відповідати світовим стандартам та йти в ногу з часом? Про те, що необхідно зробити задля правильної зміни фармацевтичних парадигм в Україні відповідно до міжнародного досвіду, та про основні тенденції роботи Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP) розповів голова ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (далі — «ВФП»), член Ради FIP Олег Клімов.

— Олегу Івановичу, ви вкотре представили Україну на світовій арені та привезли останні новини глобальної фармацевтичної спільноти на рідну землю. Розкажіть, будь ласка, як «працює» Всесвітній конгрес фармації і фармацевтичних наук (78th World Congress of pharmacy and pharmaceutical sciences) FIP та що цікавого чи значимого було для вас цьогоріч?

— 78-й Конгрес FIP став для мене ось уже четвертим, на якому я представляю Україну в особі «ВФП» як єдиного організаційного члена цієї організації від нашої держави. Варто відмітити, що цьогорічний конгрес, що проходив під гаслом «Pharmacy: transforming the outcomes», став одним з найбільш відвідуваних за останні роки. Так, у ньому взяли участь 3104 делегати із 108 країн світу, серед яких і українська делегація в моїй особі, а також Михайла Півнюка, заступника голови правління ГО «ВФП», директора ДВТП «Волиньфармпостач», Сергія Хільченка, заступника голови правління ГО «ВФП», голови правління ПрАТ «Ліки Кіровоградщини», та вашому як представника «ВФП» та кореспондента «Щотижневика АПТЕКА».

Для мене особисто конгрес умовно поділяється на 2 частини: засідання Ради FIP та безпосередньо робота секцій конгресу. Засідання Ради FIP проходили цьогоріч 1–2 вересня, у їх рамках розглядалися основні стратегічні питання, що стосуються діяльності FIP за попередній рік, та плани на майбутнє.

Чим відрізнявся цьогорічний конгрес від інших? Уперше я був присутній та брав безпосередню участь у виборах відразу двох керівних посадовців FIP — президента (President) та генерального секретаря (Chief Executive Officer — CEO). Хочу відмітити, що сама процедура виборів є дуже захопливою та абсолютно полярною від «демократичних» процедур виборів в Україні. У першу чергу саме за критеріями вибору та визначення переможця. Генеральним секретарем було офіційно затверджено Кетрін Дугган (Catherine Duggan), Нідерланди, яка замінила на даній посаді Люка Безансона (Luc Besançon). Крім того, Карлос Лакава (Carlos Lacava), Уругвай, Саміра Шаммас (Samira Shammas), Йорданія, Ашок Соні (Ashok Soni), Великобританія, стали новими віце-президентами FIP.

Так, на посаду президента FIP було 2 кандидати — Ендрю Грей (Andrew Gray) з Південної Африки та Домінік Джордан (Dominique Jordan) із Швейцарії, які представили широкій аудиторії Ради свої передвиборчі програми. Я уважно послухав і одного, і другого та був вражений, що з 369 присутніх у залі 273 віддали перевагу Домініку. Саме ця людина змогла переконати поважних фахівців фармацевтичної справи із 140 країн, що він достойний представляти світову фармацевтичну спільноту. Я впевнений, що він зможе гідно відстоювати інтереси нашої професії на світовій арені строком до 2022 р., у тому числі завдяки таким якостям, як вміння слухати, розуміти та «вбирати» в себе найкращі пропозиції та досвід.

Після його обрання ми мали коротку особисту зустріч, під час якої пан президент запевнив, що, як і раніше, він буде максимально підтримувати та допомагати Україні в запровадженні світових і найбільш прогресивних стандартів фармацевтичної діяльності.

— Окрім виборів, чи є щось більш практично цікаве для фармацевтичних фахівців, що обговорювалося на засіданні Ради?

— Це буквально все. Наприклад, виступ професійного секретаря FIP Еми Пауліно (Ema Paulino) щодо проведення вебінарів. Сьогодні розвиток технологій дозволяє використовувати їх і задля отримання чи надання знань та ефективного розвитку, підготовки та перепідготовки фахівців. Після особистої розмови з Емою було погоджено, що вона візьме під патронат розвиток програми дистанційного навчання через вебінари «ВФП» та надасть матеріально-технічну підтримку з основних установчих положень такої ініціативи.

Зараз ми проводимо низку зустрічей з рядом фахівців для реалізації цього проекту. На мою думку, це дуже цікавий напрямок роботи, нові технології надання та отримання знань. Проте щоб ці заняття мали попит і мотиваційну складову для фахівця, необхідно вносити зміни до низки законодавчих норм.

Окрім цього, було затверджено Стратегічний план FIP 2019–2024 рр. (FIP strategic plan 2019–2024), який охоплює фармацевтичну науку, практику, освіту й регуляцію та базується на 6 основ­них парадигмах:

  1. Кожен має доступ до ліків, яких потребує.
  2. Кожен має доступ до інформації щодо здоров’я чи ліків, якої він потребує.
  3. Кожен отримує переваги від нових ліків, сервісів та медичних технологій.
  4. Фармацевти забезпечують відповідальне та якісне застосування ліків.
  5. Працівники сфери охорони здоров’я та пацієнти працюють разом для забезпечення всебічної охорони здоров’я для всіх.
  6. FIP — це резонуюча організація, що розвивається задля задоволення потреб свої членів.

Окрім того, було затверджено:

  • політики FIP: «Влада фармацевта у виборі фармацевтичного продукту: терапевтичний обмін та заміна» (Pharmacist’s authority in pharmaceutical product selection: therapeutic interchange and substitution), «Зменшення шкоди» (Harm Reduction);
  • довідкові документи: «Фармацевти, які підтримують жінок та відповідальне використання ліків» (Pharmacists supporting Women and Responsible use of medicines), «Роль фармацевтів при неінфекційних захворюваннях» (Role of pharmacists in non-communicable diseases);
  • та представлено доповіді: «Фармацевти в ланцюзі поставок: роль експерта з ліків у забезпеченні якості та доступності» (Pharmacists in the supply chain: The role of the medicines expert in ensuring quality and availability) та «Застосування ліків особами похилого віку: роль аптеки в просуванні прихильності» (Use of medicines by the elderly: The role of pharmacy in promoting adherence).

Як ви бачите, це величезний пул даних та попередньої роботи, з якою ми заздалегідь ознайомлювалися, обговорювали та затверджували.

— Наскільки мені відомо, FIP для кожного Конгресу обирає гасло, під яким організація працює наступного року та святкується Всесвітній день фармацевта. Яку тему обрали на 2019 р.?

— У 2018 р. гаслом Всесвітнього дня фармацевта було «Фармацевт — ваш експерт з ліків» (Pharmacist — your medicines expert). На наступний рік темою обрано «Безпечні та ефективні ліки для всіх» (Safe and effective medicines to all). І ось на цьому я би хотів зупинитися більш детально. Адже за цим реченням стоїть велика проблема глобального масштабу — фальсифіковані ліки. Про те, що для України це питання дуже болюче, мабуть, і зазначати не варто.

На мою думку, є декілька основних мотиваційних чинників, які впливають на створення «благодатних» умов для появи фальсифікованих ліків на ринку. Одним з найважливіших та найвагомішим з тих, що варто розглядати в цьому контексті, — недостатній рівень підготовки фармацевтичних кадрів, відсутність належного контро­лю з боку державних органів, на яких покладена ця функція, поступове та планомірне знищення в Україні системи контролю якості лікарських засобів шляхом так званого удосконалення роботи цієї служби. На форумі «Аптеки світу–2018», що відбувся у травні у м. Одеса, ми свідомо з модераторами форуму перед моїм виступом провели інтерактивне опитування. На питання «Чи задовольняє роботодавця якість підготовки фармацевтичних кадрів вищими навчальними закладами України?» 85,21% респондентів відповіли негативно. Майже навпіл розділилася аудиторія, відповідаючи на питання «Чи підтримуєте ви заочну форму підготовки фармацевтичних працівників з вищою освітою?», 52% її не підтримують. 79% респондентів вважали, що неможливо надавати в повному обсязі фармацевтичну допомогу за такої якості підготовки фармацевтичних працівників. Адже велика кількість студентів, що отримують вищу фармацевтичну освіту сьогодні, — випускники заочної форми навчання. Остання для більшості країн світу є абсолютно незрозумілою. Окрім того, рівень знань фахівців з такою підготовкою, як бачимо, не задовольняє потреби роботодавців, багато з яких прагнуть створення аптек європейського рівня.

Саме тому ми ініціювали діалог з ректором провідного професійного ВНЗ України — Націо­нального фармацевтичного університету, доктором фармацевтичних наук Аллою Котвіцькою. Однозначно заборонити нині підготовку фармацевтичних кадрів з вищою фармацевтичною освітою заочної форми навчання буде неправильно. Для цього необхідний перехідний період, як мінімум 6 років. За цей час головним завданням, яке слід вирішити, стане розробка та запровадження найсучасніших стандартів професії, створення високоморального інституту професійного громадянського суспільства. Я впевнений, що з таким підходом ця проблема зникне сама по собі.

Враховуючи спільне бажання підвищувати стандарти якості підготовки фармацевтичного працівника, ректор НФаУ та голова ГО «ВФП» дійшли висновку, що щоденна співпраця може принести бажаний результат завдяки створенню в Харківській обл. філії ГО «ВФП», в яку ввійдуть представники освітньої ланки підготовки кадрів та безпосередньо працівники аптечних закладів, та досягли згоди щодо бачення розвитку та трансформації фармацевтичної освіти в Україні.

— Дійсно, підготовка професійних фармацевтичних кадрів в нашій країні часто залишає бажати кращого. Що вже казати про іноземців, яким пояснити концепцію заочної (дистанційної) освіти в якості базової просто неможливо. У розвинених країнах такий вид навчання — це підвищення кваліфікації чи здобуття вищого рівня акредитації на основі поперед­ньо отриманої базової професійної освіти. Проте вирішити таке питання можна за допомогою професіонального ліцензування, чи не так?

— Дійсно, ключове питання, яке належить вирішити, це створення інституту допуску до професії за прикладом розвинених країн. Врегулювання всіх подібних моментів було б можливим з прийняттям закону про фармацевтичне самоврядування. Зі свого боку, ГО «ВФП» вже почала створення єдиного реєстру фармацевтичних працівників, до нього внесено 1,5 тис. фахівців, які є членами ГО «ВФП». До речі, у Європі виключена можливість працювати в аптеці особам, які не є членами професійної самоврядної організації та не зареєстровані в єдиному націо­нальному реєстрі фармацевтичних працівників. Чому «борці» за прозорий фармацевтичний бізнес категорично проти «відкриття» доступної для медичної та фармацевтичної спільноти інформації про те, хто реально стоїть за першим столом їх аптек?

Щодо запровадження низки законів, а саме нової редакції закону про лікарські засоби та закону про фармацевтичне самоврядування, то ми стикнулися з вагомим спротивом бізнесу з цього питання. Адже у разі прийняття цих документів вони будуть змушені приводити свою діяльність у відповідність з європейськими стандартами. Роботодавцям доведеться «відкрити карти» та показати, які фахівці та з яким рівнем підготовки у них працюють. Залишається невирішеним і питання, де майже 21 тис. аптек, що здійс­нюють діяльність в Україні сьогодні, знайшли таку велику кількість фахівців з вищою фармацевтичною освітою? Особливо — на посаду Уповноваженої особи, яка має відповідати за перевірку якості та безпеки лікарських засобів та товарів, що надходять в аптеку. А в українських реа­ліях ця посада — фікція, яку найчастіше займають на умовні 0,25% ставки чи взагалі це одна людина на мережу аптек. У даному контексті виникає багато запитань до фармацевтичного бізнесу щодо етичного та морального боку їх діяльності.

Тому «Безпечні та ефективні ліки для всіх» — це гасло, під яким «ВФП» буде звертатися до всіх державних органів, представників різних сфер фармацевтичної діяльності та зацікавлених сторін задля того, щоб український пацієнт максимально міг відчувати ось це гасло не на словах, а на ділі.

— Щороку в рамках конгресу делегація «ВФП» зустрічається з представниками керівництва FIP, що саме по собі є дуже важливою та, мабуть, найбільш значимою складовою роботи під час цього заходу. Чи вдалося цьогоріч організувати таку зустріч?

— Зустрічі з такого рівня особами необхідно планувати та резервувати заздалегідь, як мінімум за декілька місяців. Беручи до уваги, що президент та генеральний секретар цього року обиралися безпосередньо на конгресі, визначити переможця наперед та запланувати з ним зустріч неможливо. Саме з цих причин було визначено особу, яка мала представницькі функції FIP та зустрічалася з офіційними делегаціями. Такою людиною став Гонсало Суса Пінто (Gonçalo Sousa Pinto) — директор з професійного розвит­ку та інформаційно-просвітницької діяльності (Professional Development and Advocacy Manager).

Під час нашої зустрічі з ним було обговорено величезний пул питань, а саме: електронний рецепт, фармацевтична послуга, участь аптек у соціальних програмах, фармацевтичне самоврядування, забезпечення паліативної допомоги, класифікація аптек за видом діяльності, вакцинація через аптеки та проведення виставки на наступному конгресі, який проходитиме в Абу-Дабі у 2019 р. Головною її тематикою будуть освітні можливості України під національним трендом — «Україна фармацевтична освітня». Плекаємо надію, що наші колеги-освітяни зможуть на достойному рівні продемонструвати міжнародній фармацевтичній спільноті потужну наукову базу та свої можливості з підготовки кваліфікованих фармацевтичних кадрів.

Як ми впевнилися під час зустрічі, кожне з цих питань є пріоритетним не тільки для України, а й для світової фармацевтичної спільноти загалом.

У свою чергу, FIP гарантувала надання методологічної допомоги «ВФП» як організації, що є її рупором в Україні, всебічну підтримку для проведення системних змін у фармацевтичному (аптечному) сегменті охорони здоров’я. Більше того, на сьогодні ми вже отримали величезний пласт матеріально-технічної допомоги з цих питань і найближчим часом плануємо їх обробку та підготовку публікацій на їх основі.

У продовження розмови щодо бажання вищого керівництва FIP допомогти українським фармацевтам запроваджувати найсучасніші та найефективніші світові моделі надання фармацевтичної допомоги є підтвердження з їх боку участі в роботі щорічного форуму «Аптеки світу–2019». Теми, які спікери FIP донесуть до широкого кола учасників фармацевтичного ринку України, — світовий досвід з питання запровадження оплати фармацевтичної послуги та критерії оцінки й класифікації аптек за видами діяльності, що, на моє глибоке переконання, є дуже важливим. Окрім того, представники FIP зможуть відповісти на важливі питання, хто від цього виграє, для чого це необхідно робити та які переваги отримають фармацевти, пацієнти та бізнесмени.

Така підтримка вкрай важлива, адже більшість проблем, що сьогодні існують в українській фармації, — це відсутність відповідної законодавчої бази. Дана підтримка FIP є показником надання міжнародною фармацевтичною спільнотою реальної допомоги в проведенні реформ в Україні, яку, на превеликий жаль, не завжди зможеш отримати у рідній країні. Це надає нам сил та натхнення, впевненості в правильності вибору вектору розвитку суспільних відносин. Ми бачимо та хочемо поділитися своїм досвідом та знаннями з цього питання з усіма учасника фармацевтичного ринку та, об’єднавши зусилля всіх небайдужих до фармацевтичної справи, впевнено крокувати на шляху до успіху!

Хочу донести до всіх учасників фармацевтичного сектору охорони здоров’я наступне: висока професійність фармацевтичної справи має бути основним мотиваційним критерієм для розвитку фармацевтичного бізнесу. З огляду на українські реалії, з’являються ознаки того, що фармацевтичний бізнес знищує фармацевтичну справу, а така модель не має права на існування, адже це шлях в безодню. Допустити реалізацію цього сценарію ми всі не маємо права!

Місія «ВФП» спрямована в першу чергу на добровільну зміну суспільних відносин між державою, бізнесом, лікарем та фармацевтом заради збереження здоров’я пацієнта. Необхідно всім, хто зайнятий у роздрібному фармацевтичному секторі, бути чесними перед пацієнтом і дотримуватися балансу між економічною та соціальною функціями аптеки.

Я закликаю всіх небайдужих представників фармацевтичної спільноти, яких хвилює майбутній розвиток фармації в Україні, долучатися до лав світової фармацевтичної спільноти задля збереження статусу професії фармацевтичного працівника та впровадження світових стандартів в наданні медикаментозної допомоги пацієнтам.

Ірина Бондарчук,
фото автора та надані FIP
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті