Що обговорили депутати під час чергового засідання парламентського комітету з питань охорони здоров’я

21 листопада 2018 р. відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) у форматі круглого столу. Комітет зібрався у складі, недостатньому для прийняття рішень. Відтак, за відсутності кворуму під час засідання учасники обговорили ряд важливих питань.

Першим питанням порядку денного голова Комітету Ольга Богомолець запропонувала заслухати голову підкомітету з питань медичної освіти та науки Комітету Костянтина Яриніча. Він доповів про результати виїзного засідання Комітету, яке відбулося 14 листопада 2018 р. в м. Харків, та ухвалені на ньому важливі рішення. Серед них прозвучали рішення щодо необхідності:

  • розроблення та затвердження загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на 2019–2024 рр.;
  • розроблення та затвердження регіональних програм боротьби з онкологічними захворюваннями;
  • забезпечення фінансування в повному обсязі видатків на закупівлю лікарських засобів для онкохворих;
  • реалізації в усіх регіонах Закону України «Про екстрену медичну допомогу»;
  • виділення цільових бюджетних коштів на будівництво онкологічного центру в м. Харків;
  • перегляду Національного переліку основних лікарських засобів та включення до нього препаратів для лікування онкологічних захворювань та лікарських засобів, необхідних для надання екстреної медичної допомоги.

Серед озвучених прозвучало також рішення Комітету щодо підтримки поширення досвіду Харківської обл. з організації роботи служб медичної допомоги на всі регіони України. За словами К. Яриніча, члени Комітету після візиту до харківських закладів охорони здоров’я та цент­рів екстреної медичної допомоги були вражені побаченим і вважають, що такий досвід організації роботи медичних служб треба поширювати та впроваджувати по всій Україні.

Важливим моментом обговорення стало бажання обласної адміністрації, обласної ради, міської ради та районних рад м. Харків працювати в одному медичному просторі — єдиному госпітальному окрузі Харківської обл. Проте, за словами члена Комітету Ігоря Шурми, аби надати їм таку можливість, потрібна політична воля Прем’єр-міністра, оскільки МОЗ України майже рік не виносить дане питання на розгляд Кабінету Міністрів. У зв’язку із зазначеним було запропоновано якнайшвидше підготувати відповідний лист від Комітету до Уряду та МОЗ з підтримкою цієї ініціативи.

У рамках порядку денного члени Комітету розглянули питання щодо недопущення закриття державного закладу «Український спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення МОЗ України» (далі — ДЗ «УСДРЗН»), який знаходиться в курортній зоні Києва — Пущі-Водиці. ДЗ «УСДРЗН» працює з 1986 р., надаючи амбулаторну допомогу дітям та дорослим і стаціонарну допомогу дітям віком від 1 до 18 років, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). Він знаходиться в прямому підпорядкуванні МОЗ, і колектив, який складається з 302 осіб (з яких 68 — лікарські посади), занепокоєний негативною думкою в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун щодо доцільності продовження його діяльності.

Головний лікар ДЗ «УСДРЗН» Вадим Боженко повідомив, що заклад сьогодні приймає дітей з 8 областей України, які потребують обстеження або лікування та є постраждалими від наслідків аварії на ЧАЕС. За час існування в стаціонарі проліковано 59 тис. пацієнтів, виявлено більше 40 випадків онкологічних захворювань на доклінічному рівні та відмічено інші позитивні результати роботи. Проте, за словами головного лікаря, з 2006 р. періодично відбуваються зазіхання на територію закладу, яка знаходиться у його віданні, а також спроби передати утримання ДЗ «УСДРЗН» на баланс місцевого бюджету. Це рівнозначно банкрутству, оскільки в середньому на курс лікування та харчування однієї дитини під час перебування в ДЗ «УСДРЗН» витрачається 7500 грн.

В. Боженко також нагадав про те, що в Україні більше мільйона постраждалих від аварії в Чорнобилі, з яких понад 400 тис. — діти, відтак він розкритикував позицію У. Супрун щодо того, що «немає такої проблеми, як чорнобильська». «Замість того, щоб надати допомогу на поновлення медичної апаратури, у нас виникають питання щодо того, що наша земля більш цікава іншим», — зауважив він. У свою чергу, К. Яриніч процитував висловлювання пані Супрун про те, що зараз таке лікування вже не потрібно, у диспансері проводять сумнівні маніпуляції, при цьому він займає величезну територію. Таким чином, він зауважив, що акцент в.о. міністра поставлений на непотрібності такого закладу та його території, хоча в 2016 р. заклад пройшов акредитацію, яка визнала його роботу задовільною.

«Ми надсилали МОЗ листи про актуальність нашого закладу, але ми ще повідомляли, що можемо фінансуватися тільки з центрального бюджету», — додав В. Боженко та відповів на питання О. Богомолець, що не володіє конкретною інформацією про те, хто саме зазіхає на територію закладу. Голова Комітету зазначила, що при підготовці матеріалів до засідання відповідний запит вже було направлено до МОЗ, але відповіді поки не отримано.

З метою недопущення тотального порушення ст. 49 Конституції України (щодо заборони скорочення існуючої мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я) І. Шурма запропонував долучати громадськість, а саме осіб, потерпілих від аварії на ЧАЕС, для того, щоб вони висловили власну точку зору з цього приводу.

За результатами обговорення цього питання О. Богомолець запропонувала проголосувати щодо недоцільності закриття вказаного закладу за наявності кворуму Комітету.

Перейшовши до розгляду наступного питання, голова Комітету зазначила, що МОЗ не надало жодної інформації щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до життєво необхідних лікарських засобів.

І. Шурма зауважив, що раніше Комітет отримував від МОЗ хоча б якусь інформацію, яка, за його словами, була недостовірною та запізнілою. Але нові таблиці з інформацією про стан поставок лікарських засобів взагалі не піддаються аналізу. У зв’язку із цим було запропоновано письмово звернутися до МОЗ з проханням вказувати в таблицях суми, які освоєні за здійсненими в Україну поставками.

Члени Комітету нагадали присутнім про те, що Генеральною прокуратурою України ще в 2016 р. було відкрито декілька кримінальних проваджень за справами про закупівлю ліків, а договори, за якими працює МОЗ в даному напрямку, є закритими для громадськості. У зв’язку із цим депутати вже звертали увагу на вказані порушення та подавали звернення в правоохоронні органи, проте на сьогодні відповіді від органів прокуратури немає.

Відтак, на думку І. Шурми, потрібна спільна позиція Парламенту для того, щоб звернутися до Національного антикорупційного бюро України, а також Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та з’ясувати, що відбувається із закупівлею ліків, і хто з МОЗ відповідальний за ситуацію за вказаними кримінальними провадженнями. Він запропонував прийняти підготовлений ним проект постанови щодо звернення до правоохоронних органів з проханням розслідувати кримінальні порушення та притягнути до відповідальності посадових осіб, винних у завданні збитків державі внаслідок проведення державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів із залученням спеціалізованих організацій. Прим. ред.: наразі проект постанови у Парламенті не зареєстровано. І. Шурма запропонував подати даний проект до Парламенту від імені всіх членів Комітету.

Далі за порядком денним слово надали Володимиру Курпіті, генеральному директору державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України» (далі — ЦГЗ), щодо створення Опікунської ради Центру згідно з наказом МОЗ від 12.10.2018 р. № 67-од.

В. Курпіта повідомив, що з метою незалежної оцінки діяльності ЦГЗ відповідним наказом Центру вже утворено Опікунську раду та затверджено її положення. Згідно із вказаним положенням до складу ради повинні увійти представники від Уряду, громадських об’єднань та асоціацій, галузевої профспілки, інших органів та представник від Комітету, пропозицію щодо кандидатури якого поки не надано. Дане питання О. Богомолець пообіцяла розглянути пізніше, коли члени Комітету зберуться в кількості, достатній для голосування.

Серед розглянутих питань — й урядовий законопроект № 9115 «Про внесення зміни до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду» від 21.09.2018 р. Зокрема, було відзначено, що поширити на Глобальний фонд привілеї та імунітети згідно з Конвенцією про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН було б неправильно, оскільки він не є установою чи організацією, яка входить до переліку спеціа­лізованих установ ООН, визначених Конвенцією. Присутні представники Міністерства закордонних справ підтримали цю позицію, вважаючи, що такий спосіб регулювання повноважень засновників Глобального фонду не є коректним.

Через відсутність кворуму запланований до розгляду законопроект «Про лікарські засоби» (реєстр. № 2162) народні депутати не розглянули.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи