Повідомлення про оприлюднення
проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я»
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я» розроблено за власною ініціативою Міністерства охорони здоров’я України.
Проект Закону України та повідомлення про оприлюднення проекту розміщено на сайті Міністерства охорони здоров’я України: http://moz.gov.ua/gromadske-obgovorennja.
Пропозиції та зауваження просимо надсилати впродовж місяця з дня оприлюднення до медичного департаменту Міністерства охорони здоров’я України або в електронному вигляді на адресу: [email protected]
Контактна особа – Гаврилюк А.О. (тел. 200-07-94)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я»
Мета: підвищити увагу держави до дітей віком від 10 до 18 років шляхом введення в законодавство України терміну «підліток», а також вдосконалення порядку реалізації неповнолітніми прав у сфері охорони здоров’я
- Підстава розроблення проекту акта
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я» розроблено за власною ініціативою Міністерства охорони здоров’я України.
- Обґрунтування необхідності прийняття акта
У вересні 2010 року Генеральний секретар ООН оголосив про початок реалізації Глобальної стратегії охорони здоров’я жінок і дітей з метою об’єднання зусиль світової спільноти для порятунку життів і підвищення добробуту жінок і дітей. Уже у 2015 році була представлена оновлена Глобальна стратегія, яка охоплює і підлітків, оскільки вони відіграють ключову роль у досягненні поставлених завдань і в успіху Порядку денного на період до 2030 року у більш широкому сенсі.
Доповідь Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) «Здоров’я підлітків світу: другий шанс у другому десятилітті», представлена державам-членам на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я у 2014 році, була зосереджена на поясненні того, чому підлітки потребують особливої уваги, що відрізняється від уваги до дітей і дорослих.
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, підлітковий вік є періодом росту і розвитку людини, який настає після дитинства і триває до досягнення зрілого віку, тобто з 10 до 19 (18) років. Це один з критичних перехідних періодів життєвого циклу, для якого характерні бурхливі темпи росту і змін фізіологічних функцій організму та психології особистості.
Поряд з величезними фізичними і психологічними змінами, якими супроводжується цей період, особистість зазнає змін і в аспекті соціальних взаємодій та відносин. Підлітковий вік є періодом можливостей, але також і ризиків. Це період можливостей для закладання основ здорового і продуктивного зрілого віку, а також для зниження ймовірності проблем у наступні роки. Водночас це період ризику, коли можуть виникати проблеми зі здоров’ям з серйозними наслідками, або коли може проявитись поведінка, що матиме значні негативні ефекти для здоров’я в майбутньому.
Специфічні проблеми охорони здоров’я підлітків, а також роль, яку ця категорія відіграє у здійсненні суспільних перетворень, набувають все більшого визнання.
Більшість країн висловили свою прихильність міжнародним конвенціям, в яких визнається право підлітків на найвищий досяжний рівень здоров’я.
Дорожньою картою для реалізації права підлітків на володіння найвищим досяжним рівнем здоров’я та благополуччя є вже згадана Глобальна стратегія охорони здоров’я жінок, дітей і підлітків (2016–2030 рр.).
Концепцією Глобальної стратегії визначено забезпечення до 2030 року для кожної жінки, кожної дитини і підлітка в будь-якому місці в світі можливості для здійснення права на фізичне і психічне здоров’я, соціальні та економічні можливості, а також можливість повноцінно брати участь у формуванні благополучного і сталого суспільства.
Проте наразі законодавство України не містить терміну «підліток», що, в свою чергу, не дозволяє здійснювати формування та реалізацію державної політики щодо такої соціальної групи, збирати та аналізувати відповідну статистику тощо. Внаслідок законодавчої неврегульованості правового статусу підлітка, останні фактично залишаються поза увагою держави, отримуючи можливість реалізації своїх прав, свобод та правомочностей виключно у правовій площині дитини.
Діючі нормативно-правові акти не передбачають чітких процедур щодо особливостей реалізації підлітками своїх прав, хоч вказаний термін використовують. Зокрема, термін «підліток» згадується в Основах законодавства України про охорону здоров’я (ст.ст. 59, 60, 65, 66).
Водночас право особи на таємницю про стан свого здоров’я наразі реалізується повною мірою виключно після досягнення нею повноліття. При цьому законодавство України встановлює безмежне право батьків мати безперешкодний доступ до інформації про стан здоров’я дитини (ст. 39 Основ законодавства України про охорону здоров’я; ст. 285 Цивільного кодексу України).
Набуття права на інформацію про стан здоров’я виключно після досягнення повноліття не дозволяє реалізовувати інші права у сфері охорони здоров’я (право на згоду на медичне втручання, право на вибір лікаря тощо), зважаючи на непоінформованість. В свою чергу, можливість батьків отримувати інформацію про стан здоров’я дитини часто призводить до відмови дитини звертатися до лікаря через острах осуду, нерозуміння або й фізичне покарання зі сторони батьків.
Починаючи з 16 років, особа вже має або набуває певний обсяг додаткових прав щодо себе, зокрема самостійно звертатися до суду (із 14 років), самостійно визначати своє місце перебування (проживання) (із 14 років), працювати за трудовим договором (із 16 років, за згоди батьків із 15 років), здійснювати підприємницьку діяльність (із 16 років), самостійно нести кримінальну та адміністративну відповідальність (із 16 років, в обмежених випадках із 14 років) тощо.
Проте на сьогодні особи, які досягли 16 років, не можуть повною мірою реалізувати права у сфері охорони здоров’я, зокрема на таємницю та доступ до інформації про стан свого здоров’я, що часто зумовлює відмову таких осіб від звернення до лікаря.
Як випливає зі статті 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я, невід’ємною складовою права на охорону здоров’я є гарантована можливість отримувати кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров’я.
Аналіз законодавства України, зокрема частини другої статті 284 та частини першої статті 43 Основ законодавства України про охорону здоров’я, дозволяє дійти висновку, що по досягненні 14 років особа самостійно реалізує своє право на охорону здоров’я, в тому числі на медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов’язаних із впливом на організм людини).
Однак, зважаючи на положення статті 32 Цивільного кодексу України, особа, яка не має повної цивільної дієздатності, не може повною мірою реалізувати надане їй право на вибір лікаря, методів лікування, адже надання медичних послуг супроводжується необхідністю оформлення правочину (укладення договору з надавачем медичних послуг), який повинен бути підтверджений законними представниками.
Закріплення можливості укладати правочини, спрямовані на реалізацію права на охорону здоров’я, дозволяє забезпечити повною мірою реалізацію такого права неповнолітніми.
- Суть проекту акта
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я» передбачає внесення змін та доповнень до 3 чинних законів України та приводить норми діючого законодавства у відповідність із позицією ВООЗ.
Суть основних змін та доповнень:
– до Закону України «Про охорону дитинства» – полягає у внесенні поняття «дитина підліткового віку (підліток)» та напрямків соціального становлення підлітків; можливість визначати особливості прав підлітків у сфері охорони здоров’я.
– до Основ законодавства України про охорону здоров’я – полягає у внесенні змін до статті 39 шляхом обмеження права батьків у доступі до інформації про стан здоров’я дітей, які досягли 16 років, згодою останніх;
– до Цивільного кодексу України – полягає у внесенні змін до статті 285 шляхом обмеження батьків у доступі до інформації про стан здоров’я дітей, які досягли 16 років, згодою останніх, а також доповненням статті 32 положеннями про можливість неповнолітніх укладати правочини щодо реалізації права на охорону здоров’я.
- Правові аспекти
Основними у даній сфері нормативно-правового регулювання є Конституція України, Закон України «Про охорону дитинства», Основи законодавства України про охорону здоров’я, Цивільний кодекс України, Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».
- Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я» не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України та не впливає на його показники.
- Прогноз впливу
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я» за предметом правового регулювання не матиме безпосереднього впливу на ринкове середовище, розвиток регіонів, ринок праці та інші сфери суспільних відносин.
- Позиція заінтересованих сторін
Консультації з заінтересованими сторонами не проводилися.
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я» не стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери чи сфери наукової та науково-технічної діяльності та не впливає на права осіб з інвалідністю.
Прогноз впливу додається.
- Громадське обговорення
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я» потребує громадського обговорення.
- Позиція заінтересованих органів
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я» потребує погодження з Міністерством соціальної політики України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством фінансів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
- Правова експертиза
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я» потребує проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.
- Запобігання дискримінації
У проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я» відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.
- Запобігання корупції
У проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я» відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією.
Громадська антикорупційна експертиза не проводилась.
- Прогноз результатів
Прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я» дозволить:
– визначити поняття «підліток», як дитину у віці від 10 до 18 років;
– визначити основні засади соціального становлення підлітків;
– створити можливість формування та реалізації державної політики щодо підлітків;
– здійснювати формування статистичних даних щодо підлітків, зокрема стану їх здоров’я;
– надати підліткам особливі права у сфері охорони здоров’я;
– гарантувати особам, які досягли шістнадцятирічного віку, додаткові права на таємницю про стан свого здоров’я;
– створити реальну можливість неповнолітнім особам самостійно укладати правочини щодо реалізації права на охорону здоров’я.
Прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я» стане важливим етапом на шляху запровадження європейських стандартів та підходів до забезпечення прав підлітків, посилить захист їх прав на охорону здоров’я.
| В.о. Міністра | У. Супрун |
ПРОГНОЗ ВПЛИВУ
реалізації проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я» на ключові інтереси заінтересованих сторін
- Введення в законодавство України терміну «підліток». Створюється можливість неповнолітнім особам самостійно укладати договори на отримання медичних послуг. З 16 років гарантується таємниця інформації про стан свого здоров’я.
| Заінтересована сторона | Ключовий інтерес | Очікуваний (позитивний чи негативний) вплив на ключовий інтерес із зазначенням передбачуваної динаміки змін основних показників (у числовому або якісному вимірі) | Пояснення (чому саме реалізація акта призведе до очікуваного впливу) | |
| короткостроковий вплив
(до року) |
Середньостроковий вплив
(більше року) |
|||
| Підлітки з 16 років до 18 років | Можливість самостійно звертатися за наданням медичних послуг та гарантування таємниці інформації про стан свого здоров’я, в тому числі від батьків; | + | + | Підлітки не можуть без батьків отримувати інформацію про стан свого здоров’я та побоюються звертатись до лікаря через можливий осуд. Після прийняття акта підлітки зможуть без побоювань самостійно звертатися до лікаря, здавати тест на ВІЛ, прийти на консультацію, самостійно приймати рішення щодо медичного втручання тощо |
| Батьки підлітків з 16 років до 18 років | зберегти виключне право мати безперешкодний доступ до інформації про стан здоров’я своєї дитини | – | – | Батьки повністю контролюють життя підлітка стосовно його здоров’я.
Після прийняття акта, батьки без згоди дитини не отримуватимуть інформації щодо стану її здоров’я, відповідно інструмент впливу на самостійні рішення дитини щодо медичного втручання буде втрачений. |
Проект
оприлюднено на сайті
МОЗ України 13.11.2018 р.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
- У Законі України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001 р., № 30, ст.142 із наступними змінами):
1) частину першу статті 1 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
«дитина підліткового віку (підліток) – дитина у віці від 10 до 18 років».
У зв’язку з цим абзаци третій – двадцять перший вважати відповідно абзацами четвертим – двадцять другим;
2) статтю 3 доповнити новими частинами третьою та четвертою такого змісту:
«Держава сприяє соціальному становленню підлітків, яке базується на засадах:
поваги до загальнолюдських цінностей, прав людини і народів, історичних, культурних, національних особливостей України, її природи;
врахування потреб підлітків, співвіднесення їх реалізації з економічними можливостями держави;
доступності для кожного підлітка соціальних та медичних послуг і рівності правових гарантій.
Державна політика щодо підлітків є обов’язковою складовою державної політики щодо охорони дитинства»;
3) статтю 6 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:
«Особливості реалізації підлітками прав у сфері охорони здоров’я визначаються Законом».
- В Основах законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами):
1) у частині першій статті 39 слова «повноліття» замінити словами «шістнадцятирічного віку»;
2) частину другу статті 39 доповнити новим реченням такого змісту:
«Отримання батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками, іншими законними представниками інформації про стан здоров’я дитини, яка досягла шістнадцятирічного віку, здійснюється виключно за її згодою».
- У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40–44, ст. 356):
1) у статті 32 частину першу доповнити новим пунктом 5 такого змісту:
«5) самостійно укладати та виконувати правочини, що пов’язані із наданням послуг з медичного обслуговування.»;
2) у частині другій статті 284 після слів «…на вибір лікаря» доповнити словами «в порядку, встановленому законодавством»;
3) у частині першій статті 285:
слово «повнолітня» виключити;
після слів «фізична особа» доповнити словами «,яка досягла шістнадцятирічного віку»;
4) частину другу статті 285 доповнити новим реченням такого змісту:
«Отримання батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками, іншими законними представниками інформації про стан здоров’я дитини, яка досягла шістнадцятирічного віку, здійснюється виключно за її згодою».
- Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Голова Верховної Ради України
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я»
| Зміст (положення) норми чинного законодавства | Зміст відповідного (положення) проекту акту |
| Закон України «Про охорону дитинства» | |
| Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: дитина – особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше; дитинство – період розвитку людини до досягнення повноліття; |
Стаття 1. Визначення термінів У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
дитина – особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше; дитинство – період розвитку людини до досягнення повноліття; |
| норма відсутня; | дитина підліткового віку (підліток) – дитина у віці від 10 до 18 років; |
| забезпечення найкращих інтересів дитини – дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити; | забезпечення найкращих інтересів дитини – дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити; |
| Стаття 3. Основні принципи охорони дитинства
Всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги. |
Стаття 3. Основні принципи охорони дитинства
Всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги. |
| Норма відсутня; | Держава сприяє соціальному становленню підлітків, яке базується на засадах:
поваги до загальнолюдських цінностей, прав людини і народів, історичних, культурних, національних особливостей України, її природи; врахування потреб підлітків, співвіднесення їх реалізації з економічними можливостями держави; доступності для кожного підлітка соціальних та медичних послуг і рівності правових гарантій. Державна політика щодо підлітків є обов’язковою складовою державної політики щодо охорони дитинства. |
| Стаття 6. Право на життя та охорону здоров’я
… З цією метою держава вживає заходів щодо: зниження рівня смертності немовлят і дитячої смертності; забезпечення надання необхідної медичної допомоги всім дітям; боротьби з хворобами і недоїданням, утому числі шляхом надання дітям доступу до достатньої кількості якісних харчових продуктів та чистої питної води; створення безпечних і здорових умов праці; надання матерям належних послуг з охорони здоров’я у допологовий і післяпологовий періоди; забезпечення всіх прошарків суспільства, зокрема батьків і дітей, інформацією щодо охорони здоров’я і здорового харчування дітей, переваг грудного вигодовування, гігієни, санітарних умов проживання дітей та запобігання нещасним випадкам; розвитку просвітницької роботи, послуг у галузі планування сім’ї та охорони репродуктивного здоров’я; пільгового забезпечення дітей ліками та харчуванням у порядку, встановленому законодавством. |
Стаття 6. Право на життя та охорону здоров’я
… З цією метою держава вживає заходів щодо: зниження рівня смертності немовлят і дитячої смертності; забезпечення надання необхідної медичної допомоги всім дітям; боротьби з хворобами і недоїданням, у тому числі шляхом надання дітям доступу до достатньої кількості якісних харчових продуктів та чистої питної води; створення безпечних і здорових умов праці; надання матерям належних послуг з охорони здоров’я у допологовий і післяпологовий періоди; забезпечення всіх прошарків суспільства, зокрема батьків і дітей, інформацією щодо охорони здоров’я і здорового харчування дітей, переваг грудного вигодовування, гігієни, санітарних умов проживання дітей та запобігання нещасним випадкам; розвитку просвітницької роботи, послуг у галузі планування сім’ї та охорони репродуктивного здоров’я; пільгового забезпечення дітей ліками та харчуванням у порядку, |
| Відсутня норма | особливості реалізації підлітками прав у сфері охорони здоров’я визначаються Законом. |
| Основи законодавства України про охорону здоров’я | |
| Стаття 39. Обов’язок надання медичної інформації
Пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров’я. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров’я дитини або підопічного. Медичний працівник зобов’язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров’я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я. |
Стаття 39. Обов’язок надання медичної інформації
Пацієнт, який досяг шістнадцятирічного віку, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров’я. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров’я дитини або підопічного. Отримання батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками, іншими законними представниками інформації про стан здоров’я дитини, яка досягла шістнадцятирічного віку, здійснюється виключно за її згодою. Медичний працівник зобов’язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров’я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я. |
| Цивільний кодекс України | |
| Стаття 32. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від
чотирнадцяти до вісімнадцяти років 1. 1. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку). |
Стаття 32. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від
чотирнадцяти до вісімнадцяти років 1. 1. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку). |
| Норма відсутня | 5) самостійно укладати та виконувати правочини, що пов’язані із наданням послуг з медичного обслуговування. |
| 2. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників
… |
2. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників
… |
| Стаття 284. Право на медичну
допомогу 1. Фізична особа має право на надання їй медичної допомоги. 2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років і яка звернулася за наданням їй медичної допомоги, має право на вибір лікаря та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій. 3. Надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, провадиться за її згодою. … |
Стаття 284. Право на медичну
допомогу 1. Фізична особа має право на надання їй медичної допомоги. 2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років і яка звернулася за наданням їй медичної допомоги, має право на вибір лікаря в порядку, встановленому законодавством, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій. 3. Надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, провадиться за її згодою. … |
| Стаття 285. Право на інформацію про стан свого здоров’я
1. Повнолітня фізична особа має право на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються її здоров’я. 2. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на інформацію про стан здоров’я дитини або підопічного. 3. Якщо інформація про хворобу фізичної особи може погіршити стан її здоров’я або погіршити стан здоров’я фізичних осіб, визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право дати неповну інформацію про стан здоров’я фізичної особи, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами. … |
Стаття 285. Право на інформацію про стан свого здоров’я
1. Фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, має право на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються її здоров’я. 2. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на інформацію про стан здоров’я дитини або підопічного. Отримання батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками, іншими законними представниками інформації про стан здоров’я дитини, яка досягла шістнадцятирічного віку, здійснюється виключно за її згодою. 3. Якщо інформація про хворобу фізичної особи може погіршити стан її здоров’я або погіршити стан здоров’я фізичних осіб, визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право дати неповну інформацію про стан здоров’я фізичної особи, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами. … |
| В.о. директора Медичного департаменту | А. Гаврилюк |
Коментарі