Перспективи розвитку малого підприємництва на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами

Захід відбувся 1 лютого 2019 р. у столичному Президент Готелі. До його організації долучилися Олена Пруднікова, голова ГО «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціа­ція «ФармРада» (ВОМФАФР); Тамара Литвиненкова, голова правління громадської організації «Фармацевтична асоціація Дніпропетровської області»; Лариса Просяник, голова правління «Вінницької обласної асоціації фармацевтів «Кум Део». Більше 320 ФОП з різних регіонів країни приїхали, аби поспілкуватися з представниками влади стосовно важкої ситуації, в якій опинилися підприємці після набрання чинності Законом України № 2628-VIII.

Підтримати малий бізнес — місія здійсненна

Презентуючи свої законодавчі ініціативи, Ірина Сисоєнко повідомила, що після 1 січня 2019 р. ДФС почала активно перевіряти ФОП щодо виконання ними вимог Закону України № 2628-VIII. Про це повідомляють представники малого бізнесу з різних регіонів України. Разом з тим статистика свідчить, що за останній рік частка ФОП на фармацевтичному ринку дещо зменшилася. На сьогодні співвідношення юридичних осіб та ФОП становить 72:28%. У містах розташовано 15,1 тис. торгових точок (73,5%), в селищах міського типу (смт) — 2,7 тис., а в селах — 2,8 тис. (сумарно 26,5%). При цьому частка ФОП у селах становить 54,6% (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 4 (1175) від 4 лютого 2019 р.).

Народний депутат наголосила, що останніми роками у роздрібній ланці фармринку виявляються ознаки монополізації. Тому держава має створити законодавчі умови для запобігання цьому явищу, сприяння розвитку здорової конкуренції на ринку роздрібної реалізації ліків та зниження адміністративного тиску на малий бізнес.

І. Сисоєнко нагадала, що в липні минулого року в Парламенті за № 8591 зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Закону Украї­ни «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами». За словами спікера, цей документ має на меті імплементацію європейських вимог до провадження господарської діяльності з роздрібної реалізації лікарських засобів. Зокрема, йдеться про надання права на здійснення фармацевтичної діяльності виключно фахівцям у сфері фармації. На думку народного депутата, це цілком виправдана вимога, яку слід впровадити в українське законодавство, адже аптека — це заклад охорони здоров’я. Нині в умовах відсутності будь-яких обмежень на відкриття аптечного закладу цей вид діяльності фактично перетворився на звичайний продаж фармацевтичної продукції. Аптечні мережі продовжують зростання, а аптеки, що до них входять, усе більше схожі на супермаркети. Головна мета діяльності таких монопольних утворень — отримання прибутку та постійне збільшення власної частки на ринку. Про соціальну складову такого бізнесу не йдеться. На думку І. Сисоєнко, запровадження професійних вимог до засновників аптек забезпечить ефективне усунення вищезазначених негативних явищ.

Окремо спікер зупинилася на проблемі доступності фармацевтичної продукції для сільського населення. Нині аптечні заклади, розташовані в сільській місцевості, працюють на межі рентабельності. Вони не витримують цінової конкуренції з великими аптечними мережами. При цьому національні аптечні мережі витісняють невеликі аптечні підприємства не лише з сільської місцевості, у містах з ними також складно конкурувати. Фахівцям аптечної справи відомі ситуації, коли поруч з аптекою, якою володіє ФОП, відкривається аптечний заклад великої мережі. З боку мережевої аптеки відбувається демпінг цін, й аптека ФОП, не витримуючи конкуренції, припиняє діяльність. Законопроект № 8591 розроблявся з метою створити умови, які б унеможливили недобросовісну конкуренцію в роздрібній ланці.

На жаль, більшість членів Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я не підтримали цей проект. Наразі документ знаходиться на до­опрацюванні, й автор законодавчої ініціативи сподівається, що найближчим часом він знову буде зареєстрований у Парламенті.

Наступний документ — законопроект № 9495. Як зазначила народний депутат, це друга спроба вплинути на ситуацію. Документ має на меті створення умов для запобігання монополізації роздрібної ланки фармацевтичного ринку та зниження адміністративного тиску на представників малого бізнесу. Його розробка та реєстрація пов’язані з ухваленням Закону України № 2628-VIII.

Спікер нагадала, що Парламент ухвалив Закон України № 2628-VIII того самого дня, коли й Державний бюджет на 2019 р. У проект «з голосу» були внесені численні правки, й серед них — вимога щодо обов’язкового застосування РРО при реалізації лікарських засобів та медичних виробів. А вже з 3 січня 2019 р. ДФС почала перевіряти суб’єктів господарювання на предмет дотримання ними нових вимог законодавства. Запроваджуючи вимогу щодо РРО, законодавець мав передбачити достатній перехідний період — не менше ніж півроку. Але, як це часто буває, коли правка вноситься без обговорення, про перехідний період для представників малого бізнесу поки що не йдеться.

Законопроектом № 9495 пропонується скасувати положення, які стосуються обов’язкового застосування РРО при реалізації лікарських засобів та медичних виробів. На думку І. Сисоєнко, запровадження цієї вимоги було передчасним. Для початку слід навести лад у роздрібній ланці фармацевтичного ринку — забезпечити усунення монополій, а вже потім запроваджувати вимоги щодо застосування РРО, адже це тягне за собою додаткові витрати з боку представників малого бізнесу. Не кажучи вже про елементарні технічні проблеми віддалених населених пунктів, пов’язані з відсутністю безперебійного доступу до мережі Інтернет та мобільного зв’язку. Найближчим часом документ має розглядатися у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. «Як автор я буду боротися за цей законопроект», — наголосила І. Сисоєнко.

Чого хочуть ФОП?

Олена Пруднікова висловила власне бачення щодо співвідношення сил на роздрібному ринку лікарських засобів. За її словами, роздрібна ланка фармацевтичного ринку поступово монополізується національними аптечними мережами, що підтверджує Антимонопольний комітет України. Тобто частка національних мереж на ринку збільшується, що призводить до зменшення кількості комунальних аптек та аптечних закладів, які належать ФОП. «Великі гравці ринку ведуть нечесну конкурентну боротьбу, застосовують практику маркетингових угод, порушують цінову політику», — наголосила О. Пруднікова. На думку доповідача, у зв’язку з поступовим зменшенням кількості комунальних аптек ФОП стає головним конкурентом аптечних мереж. Разом з тим ФОП — найбільш уразливий гравець роздрібної ланки, оскільки він не має доступу до великих фінансових ресурсів та надійної юридичної підтримки.

Закон України № 2628-VIII передбачає, що з 1 січня поточного року усі аптечні заклади повинні встановити РРО. Але, як зазначила О. Пруднікова, на придбання РРО, його обслуговування та навчання персоналу потрібні чималі кошти. «За рахунок чого малому підприємцю компенсувати ці витрати? Якщо підвищити націнки на неконтрольований державою асортимент, то ФОП остаточно втратить конкурентоспроможність. Про існування аптек у селах тоді взагалі можна забути», — наголосила спікер.

Спрощена система оподаткування та право не застосовувати РРО — це механізми, які використовує держава для розвитку малого підприємництва. З 1 січня 2019 р. ФОП на фармацевтичному ринку позбавлені права не застосовувати РРО. «Нам залишилася лише спрощена система, однак прихильники запровадження РРО наголошують, що РРО дасть можливість скасувати спрощену систему, оскільки, на їх думку, щорічний обіг ФОП, які володіють аптечним бізнесом, перевищує 1 млн грн. Тут варто нагадати, що обмеження суми обігу для необхідності реєстрації платником ПДВ — 1 млн грн. було актуальним, коли долар США коштував 8 грн. А на сьогодні, за нинішнього валютного курсу, цін на енергоносії, рівня мінімальної заробітної плати цей показник, очевидно, має бути переглянутий у бік збільшення», — підкреслила О. Пруднікова.

Щодо наслідків прийняття Закону України № 2628-VIII доповідач зауважила наступне: «Чим більше ФОП зникне з ринку лікарських засобів, тим більшу частку ринку захоплять аптечні мережі. При цьому вони отримають не лише споживача, а й інфраструктуру, яка нині належить ФОП, й все це за безцінь. Тобто монополізація ринку набере ще більше обертів. Підкреслюю, йдеться про монополізацію ринку в містах. У селах картина ще гірша: закриття аптек ФОП разом із згортанням комунальних закладів змусить легалізувати торгівлю через інтернет та поштою. Контролювати таку торгівлю ще складніше, ніж діяльність ФОП».

Тамара Литвиненкова розповіла про проблеми, які хвилюють ФОП, що займаються аптечним бізнесом у віддалених населених пунктах. Не секрет, що чим далі розташований населений пункт від обласного центру, тим гірше розвинена його інфраструктура. «Для обслуговування РРО потрібен безперебійний доступ до інтернету, а у віддалених селах не те що інтернету, місцями мобільного зв’язку немає», — наголосила доповідач. Стан доріг часто жахливий. До деяких селищ навіть не доїжджає комунальний транспорт. ФОП, розуміючи відповідальність перед громадою, не закриває аптеку у віддаленому селі, хоча й працює на межі рентабельності. Тут держава мала б підтримати підприємця, але все відбувається навпаки — запроваджена жорстка вимога щодо РРО, яка тягне додаткові витрати з боку підприємця без урахування технічних можливостей місцевості, де ФОП здійснює господарську діяльність. «Ми не проти РРО, але для того, щоб його встановити та обслуговувати нам потрібні час та умови, створення яких від нас не залежить, зокрема, йдеться про безперебійний доступ до мережі Інтернет», — наголосила спікер.

Учасники зустрічі підтримали необхідність запровадження достатнього часу для виконання вимоги щодо застосування РРО. Більшість представників малого бізнесу згодні працювати з РРО, але для реалізації цієї вимоги вони потребують півроку перехідного періоду.

Безумовно, парламентарі повинні почути заклики представників малого бізнесу та піти їм на зустріч. Чому на фармацевтичному ринку має залишитися малий бізнес? По-перше, органи місцевого самоврядування зацікавлені в тому, щоб місцеві мешканці створювали власний бізнес та наповнювали за рахунок податків місцевий бюджет. Натомість нині аптечні мережі витісняють малий бізнес з ринку, а від цього страждають місцеві бюджети, адже національні мережі сплачують податки за місцем реєстрації, а не за місцем провадження діяльності. По-друге, ФОП дуже скрупульозно підходять до підбору кадрів, їх навчання та професійного виховання. У бізнес ФОП прийшли не заради того, щоб його якомога вигідніше продати, а для того, щоб створити робочі місця й потім передати свій бізнес у спадок дітям.

На питання ФОП відповідає ДФС

До зустрічі долучився Андрій Бондаренко, заступник директора департаменту — начальник управління перевірок з окремих питань Департаменту податкового та митного аудиту. Він нагадав, що законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу ініціював Уряд. Ст. 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає, що КМУ за поданням окремих центральних органів виконавчої влади може встановити терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО. Тобто КМУ може встановити перехідний період, але не зобов’язаний цього робити.

Щодо початку перевірок ФОП стосовно дотримання вимоги щодо застосування РРО А. Бондаренко повідомив, що 22 грудня минулого року ДФС направила регіональним структурам лист, у якому надано доручення організувати роз’яснювальну роботу серед суб’єктів господарювання та ознайомити їх з вимогами щодо застосування РРО. З метою інформування підприємців ДФС забезпечила розміщення повідомлень на сайтах регіональних ДФС та в соціальних мережах, проведення круглих столів, консультацій та інші заходи. Тобто служба доклала максимум зусиль, щоб довести важливу інформацію до відома суб’єктів господарювання.

Перевірки почалися, але, як відомо, за вчинене вперше порушення передбачено штраф у розмірі 1 грн. А вже за кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості проданих з порушеннями товарів. Якщо закон не буде змінений, то його всім доведеться виконувати.

На питання щодо терміну експлуатації РРО посадовець відповів, що у зв’язку з постійним оновленням Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій він становить до 9 років.

Щодо штрафних санкцій за порушення ведення книг обліку розрахункових операцій доповідач звернув увагу на нещодавні зміни наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій». На сьогодні ведення книг обліку розрахункових операцій здійс­нюється за бажанням підприємця. «Але якщо не буде світла і не вестиметься книга, то проводити операції буде неможливо», — наголосив спікер.

Також А. Бондаренко повідомив, що найближчим часом будуть внесені зміни до постанови Правління Національного банку України (НБУ) від 29.12.2017 р. № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у націо­нальній валюті в Україні». З цього Положення також будуть виключені вимоги стосовно щоденного запису у книзі. За словами посадовця, ДФС та НБУ розуміють, що порушення ведення книги — проблема технічна, й не впливає на результати діяльності.

Відповідаючи на питання, коли електрон­ні чеки замінять РРО, А. Бондаренко зазначив, що на сьогодні при Міністерстві фінансів України працює робоча група, до складу якої входять представники ДФС. На жаль, дотепер жодного програмного продукту або пристрою на засіданні міжвідомчої робочої групи при Міністерстві фінансів не розглядалося. Спікер висловив сподівання, що відповідні продукти можуть з’явитися у квітні.

Підсумки

Закон України № 2628-VIII передбачає, що з 1 січня поточного року суб’єкти, які здійснюють роздрібну реалізацію лікарських засобів та медичних виробів, повинні встановити РРО. ДФС здійснює перевірки, але за вчинене вперше порушення передбачено штраф у розмірі 1 грн.

Стосовно запровадження перехідного періоду зауважимо, що відповідно до ст. 11 закону про застосування РРО перехідний період запроваджує Уряд за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, формування та реалізації державної податкової і митної політики, Державної податкової адміністрації України та НБУ.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!