Ліки — людині: сучасні проблеми фармакотерапії та призначення лікарських засобів

14–15 березня 2019 р. кафедрою фармакотерапії Національного фармацевтичного університету (НФаУ) була організована ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Ліки — людині. Сучасні проблеми фармакотерапії і призначення лікарських засобів. Сучасна фармакотерапія захворювань людини та вивчення клінічних ефектів нових лікарських засобів». Традиційна науково-практична конференція, яку щороку проводить кафедра фармакотерапії, протягом тривалого часу має великий успіх серед практикуючих лікарів, сімейних лікарів, фармацевтів, науковців, експертів з профільних медичних та фармацевтичних закладів України та зарубіжних організацій, третій рік поспіль має статус міжнародної. Під час заходу було застосовано режим онлайн-конференції, що дало можливість лікарям, науковцям та фармацевтам з різних регіонів України та зарубіжжя обговорити сучасні питання та проблеми медицини і фармації з провідними науковцями та експертами.

Загалом у заході взяли участь близько 700 осіб (за даними реєстрації). На конференції було представлено наукові доробки понад 560 учасників з 11 країн (Естонія, Італія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Узбекистан, Польща, Словакія, Литва, Азербайджан, Росія) і 12 областей України. Учасники з більше ніж 70 установ та організацій взяли участь у науковому заході, серед яких НФаУ, Харківська медична академія післядипломної освіти, ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського Національної академії медичних наук (НАМН) України», Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця (Київ), Національна медична академія післядип­ломної освіти (НМАПО) ім. П.Л. Шупика (Київ), Запорізький державний медичний університет, Івано-Франківський національний медичний університет, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Одеський національний медичний університет, Гянджинський державний університет (м. Гянджа, Азербайджан), Азербайджанський медичний університет (м. Баку), Інститут ботаніки АН Азербайджану (м. Баку), ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України» (Київ), ДП «Державний експертний центр МОЗ України», Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського та інші.

На пленарному засіданні до учасників конференції з вітальною промовою звернувся Андрій Загайко, проректор з науково-педагогічної роботи НФаУ, професор, доктор біологічних наук. Він наголосив, що «конференція «Ліки — людині» є однією з найстаріших, однією із славних традицій, а цьогоріч до того ж набула статусу міжнародної», та побажав учасникам форуму плідної роботи, цікавих обговорень та успіхів у науковій діяльності.

Доцент кафедри фармакотерапії, кандидат медичних наук Наталія Жаботинська виступила з доповіддю на тему «Сучасна фармакотерапія хронічної серцевої недостатності». Хронічна серцева недостатність (ХСН) значно поширена в популяції (500 випадків на 100 тис. населення) та має достатньо несприятливий прогноз (більше половини пацієнтів помирають протягом 5 років). Але тривала фармакотерапія препаратами базисної терапії дозволяє збільшити тривалість життя хворих. У доповіді було детально висвітлено особ­ливості призначення хворим на ХСН препаратів базової фармакотерапії, до яких належать інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ або комбінація інгібіторів рецепторів ангіотензину та неприлізину, антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів. Також була приділена увага препаратам, які не рекомендовані хворим на ХСН, і препаратам, які можна застосовувати при коморбідній патології (ХСН і цукровий діабет, фібриляція передсердь, артеріальна гіпертензія та ішемічна хвороба серця — ІХС).

Ігор Кіреєв, професор кафедри фармакотерапії НФаУ, доктор медичних наук, у своїй доповіді висвітлив нові аспекти фармакотерапії ХСН, охарактеризувавши останню як найбільш актуальну проблему сучасної охорони здоров’я через значну поширеність і несприятливий прогноз. Половина пацієнтів з ХСН помирають протягом 5 років після встановлення діагнозу. Серцева недостатність кровообігу зумовлює зміну багатьох показників гемодинаміки: зменшуються ударний і хвилинний об’єми серця внаслідок послаблення скоротливої здатності міокарда, надходження венозної крові до серця; уповільнюється кровообіг; знижується артеріальний систолічний і діастолічний тиск. Причинами даного стану можуть бути порушення систолічної чи діастолічної функції серця (частіше — обох). Компонентом ефективної терапії, яка знижує серцево-судинну смертність і поліпшує прогноз хворих із серцевою недостатністю (СН), є препарати, що пригнічують активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), що чинить значний вплив на патогенез СН.

Професор І. Кіреєв підкреслив, що в даний час новою терапевтичною страте­гією при ХСН є одночасна блокада РААС і неприлізину (інгібування якого протидіє вазоконстрикції, затримці натрію і ремоделюванню міокарда). Наприклад, комбінація валсартану і сакубітрилу забезпечує коригувальний вплив на патофізіологічні механізми, які запускають СН (зокрема у пацієнтів зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка), перевищує за ефективністю кожну з цих терапевтичних стратегій.

Марина Савохіна, доцент кафедри фармакотерапії, кандидат медичних наук, свою доповідь розпочала з сумної статистики щодо хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), яке на сьогодні віднесено до глобальних загроз здоров’я людства. Про це свідчать дані ВООЗ: смертність від ускладнень ХОЗЛ майже в 2 рази вища, ніж смертність від раку легень, і є 3-ю основ­ною причиною смерті в світі після серцево-судинних захворювань та інсульту, а у 2013 р. ХОЗЛ була 5-ю за значимістю причиною втрати працездатності, а нині займає 2-ге місце, поступаючись тільки ІХС.

Доповідач звернула увагу на істотні зміни, що були внесені в рекомендації щодо фармакотерапії ХОЗЛ у звіті GOLD за 2019 р. Багатовимірна оцінка ХОЗЛ, переглянута в 2017 р., залишається актуальною. Спірометрія потрібна для встановлення ступеня бронхіальної обструкції і підтвердження ХОЗЛ, а оцінка симптомів, ризику загострень і наявність супутніх захворювань впливають на вибір фармакотерапії. Початкова та подальша фармакотерапія для зрозумілості представлені в двох окремих алгоритмах фармакотерапії, які значно спростилися. Бронходилататори тривалої дії залишаються основою фармакотерапії. Початкова терапія базується на групі GOLD і включає нефармакологічні, а також фармакологічні підходи. Після призначення підтримувальної терапії необхідно проводити наступний огляд пацієнта для контролю відповіді на терапію. Конт­роль необхідний з метою прийняття рішення щодо необхідності ескалації чи деескалації терапії. Вперше GOLD 2019 рекомендує визначення еозинофілів у крові в якості циркулюючого біомаркера для прийняття рішення про призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів (ІГКС) у хворих в групі D, які можуть бути призначені в потрійній комбінації з бронходилататорами. Це нові фіксовані комбінації ІГКС + антихолінергічний препарат тривалої дії + β2-агоніст тривалої дії: беклометазон/формотерол/глікопіроній та флютиказону фуроат/умедлідиніум/вілантерол.

Олена Самойлова, старший науковий співробітник відділу невідкладної психіатрії та наркології ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», у своїй доповіді «Тютюнокуріння. Сучасний стан та профілактика ХОЗЛ» продовжила тему ХОЗЛ і навела статистику куріння тютюну як етіологічного фактора розвитку ХОЗЛ: у 2011 р. палили 1,2 млрд осіб, зараз, за статистикою, — 700 млн курців-підлітків. За прогнозом, до 2030 р. будуть курити 6 млрд осіб. Із 131 країни Україна займає 40-ве місце за кількістю жінок, що палять, 4-те місце за кількістю курців. Нікотин є речовиною, яка викликає залежність, і, за статистикою, стійка 3-річна ремісія після лікування досягається тільки у 5% хворих.

Головний позаштатний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Харківської міської ради за спеціальністю «Пульмонологія», доцент кафед­ри фтизіатрії і пульмонології Харківської медичної академії післядипломної освіти, кандидат медичних наук Едуард Ходош представив доповідь про клінічний випадок «Тромбоз легеневої артерії внаслідок генетичної тромбофілії», його висновки були наступними: тромбофілія не є захворюванням, це клінічної стан, при якому підвищується ризик розвитку тромбозів кровоносних судин; особливої тактики ведення тромбофілії не існує з огляду на численну кількість мутацій, крім того, розрізняється й спосіб життя особи з тромбофілією; хворий, виписаний з клініко-рентгенологічним одужанням, отримує основну рекомендацію — подальший прийом Продаксу по 110 мг двічі на добу, припинення куріння та спостереження генетика.

Доцент кафедри фтизіатрії та пульмонології Харківської медичної академії післядипломної освіти, кандидат медичних наук Петро Потейко висвітлив питання «Сучасна фармакотерапія саркоїдозу». Саркоїдоз не належить до соціально значущих або інфекційних захворювань. Виявлення саркоїдозу тісно пов’язане з рівнем знань лікарів про ознаки цієї хвороби, оскільки його прий­нято вважати «великим імітатором». Частота захворюваності на саркоїдоз у світі становить 0,2–64 на 100 тис. населення і неухильно зростає. На сьогодні діагноз «саркоїдоз» може бути встановлений тільки тоді, коли клініко-рентгенологічні і лабораторні ознаки підтверджені гістологічно наявністю неказеїфікуючих гранулем. Дотепер немає згоди в питанні про терміни початку, тривалості та медикаментозної терапії саркоїдозу. Найчастіше автори погоджуються в наступній позиції: лікувати саркоїдоз необхідно при ураженні життєво важливих органів (серце, нервова система, очі) і при вираженому погресуванні процесу (збільшення вираженості змін при променевому обстеженні, зниження дифузійної здатності легень, залучення в процес нових органів і систем). При безсимптомному перебігу, компенсованому стані пацієнта без прогресування можна залишити хворого без лікування при ретельному спостереженні. Медикаментозна терапія: кортикостероїди (інгаляційні, системні); альтернативні препарати (метотрексат, азатіоприн, циклофосфамід); інгібітори фактору некрозу пухлини α; антиоксиданти. Немедикаментозні методи: лікувальне голодування; еферентні методи; киснева терапія.

Доцент кафедри фармакотерапії НФаУ, кандидат медичних наук Оксана Рябова у своїй доповіді на тему «Сучасні аспекти фармакотерапії атопічного дерматиту» представила атопічний дерматит (АтД) як одну з актуальних проблем медицини в усьому світі. Захворюваність у світі на АтД становить близько 15–30% серед дітей та 2–10% — у дорослих. Доповідач зазначила, що АтД — хронічне алергічне захворювання, яке розвивається в осіб з генетичною схильністю до атопії, має рецидивуючий перебіг, вікові особливості клінічних проявів та характеризується підвищеним рівнем загального та специфічних Ig E у сироватці крові. О. Рябова розповіла про етіопатогенез, класифікацію АтД залежно від вікових особливостей клінічних проявів, основні та додаткові діагностичні критерії цієї патології. Велику увагу доповідач приділила аспектам сучасної фармакотерапії АтД. Фармакотерапія АтД залежить від ступеня тяжкості захворювання та включає проведення базисної терапії із застосуванням емолієнтів, місцевої терапії з використанням топічних глюкокортикостероїдів і топічних інгібіторів кальциневрину та системної терапії з використанням імуносупресантів. О. Рябова звернула увагу на впровадження в світову медичну практику сучасних лікарських засобів, зокрема топічного інгібітора фосфодіестерази-4 кризаборолу та системного інгібітора інтерлейкіну дупілумабу. Спікер також окреслила рекомендації щодо проведення алергенспецифічної імунотерапії при АтД.

Цікавою виявилася доповідь доцента кафед­ри технології ліків і біофармації Наталії Гудзь (Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького), присвячена порівняльному вивченню життєздатності клітин HepG2 i Vero у присутності традиційних розчинів для перитонеального діалізу. Для вивчення життєздатності клітин використовувалися три тести, а саме тест з МТТ для вивчення метаболічної активності клітин, тест з нейтральним червоним для визначення мембранної цілісності і лізосомальної активності клітин і тест з сульфородаміном для вивчення здатності клітин до проліферації. Робота виконана при консультуванні доктора фармацевтичних наук, професора Раїси Коритнюк (Київ, НМАПО ім. П.Л. Шупика) і професора П. Вєчорика (Університет Ополе, Польща) і підтримана Міжнародним Вишеградським фондом.

Проведені дослідження є методологічною основою для доклінічного вивчення розчинів для перитонеального діалізу та запровадження об’єктів дослідження в серійне фармацевтичне виробництво в країнах з незначним фінансуванням охорони здоров’я. Серійне виробництво розчинів для перитонеального діалізу дозволить забезпечити дешевшим лікуванням пацієнтів з V стадією хронічної хвороби нирок.

Важко переоцінити значення антибактеріальних засобів у сучасній медицині, і так само важко визначити спектр їх побічних ефектів. Викладач кафедри фармакотерапіїї НФаУ Юлія Верховодова у своїй доповіді «Використання пробіотиків для попередження антибіотикасоційованої діареї, викликаної клостридіальною інфекцією» звернула увагу на досить високу поширеність антибіотикасоційованої діареї (ААД), яка реєструється у 5–30% пацієнтів під час лікування антибіотиками і протягом 12 тиж після його завершення. Найчастіше ААД розвивається при терапії антибіотиками широкого спектру дії — кліндаміцином, цефалоспоринами, пеніцилінами, фторхінолонами. Однак ААД є поліетіологічним захворюванням, яке може бути спричинене низкою інфекційних та неінфекційних причин. Clostridium difficile (C. difficile) — найпоширеніша інфекційна причина ААД серед дітей і дорослих, що зумовлено знач­ною захворюваністю і смертністю. Ю. Верховодова наголосила, що, враховуючи досить високу поширеність ААД, актуальним завданням є розробка двох ефективних заходів її профілактики — раціональне застосування антибіотиків та застосування пробіотиків з доведеною ефективністю в адекватних дозах з першого дня антибіотикотерапії, особливо у хворих груп ризику. Сучасний фармацевтичний ринок насичений різними пробіотичними препаратами. У разі профілактики та лікування ААД раціональним є застосування препаратів, які містять штами, з доказовою базою. Максимально доказову базу мають Lactobacillus rhamnosus GG (LGG) та Saccharomyces boulardii (S. boulardii). Ю. Верховодова повідомила про застосування пробіотиків для профілактики антибіотикасоційованого дисбіозу, механізми дії пробіотиків S. boulardii та Lactobacillus rhamnosus GG, а також зробила огляд доказової бази досвіду використання цих штамів для профілактики та корекції антибіотикасоційованих дисбіотичних порушень.

Професор кафедри внутрішньої медицини № 2, клінічної імунології та алергології Харківського національного медичного університету, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Володимир Бабаджан розповів про діагностичні підходи та сучасні терапевтичні заходи щодо харчової алергії, якою називається побічна реакція на їжу, опосередкована імунологічними механізмом (IgE- або/та не-IgE-опосередкована). У доповіді представлено симптоми харчової алергії, які можуть варіювати від легких до тяжких і в окремих випадках призвести до анафілаксії; алгоритм проведення діагностики харчової алергії, яка проводиться на підставі даних анамнезу, прик-тестів з алергенами, результатів дослідження на наявність специфічних IgE (імунокап, ISAC, ALEX), результатів провокаційних харчових проб, проведених подвійним сліпим методом.

В. Бабаджан детально висвітлив стратегію лікування харчової алергії. На його думку, це усунення контакту з «винними» (та потенційними) алергенами (елімінаційні дієти), застосування лікарських засобів для контролю симптомів захворювання у разі їх появи, у деяких випадках — проведення алергенспецифічної імунотерапії.

Після пленарного засідання робота конференції продовжилася на секційних засіданнях за такими напрямами: сучасна фармакотерапія захворювань людини та вивчення клінічних ефектів нових лікарських засобів, синтез та доклінічне вивчення біологічних сполук, розробка складу та технології лікарських препаратів, аспекти викладання дисциплін у закладах вищої освіти, економіка, менеджмент, маркетинг у фармації.

Одним з головних завдань сучасної фармацевтичної технології є створення нових лікарських препаратів з високою терапевтичною активністю. У ході засідання секції «Синтез та доклінічне вивчення біологічних сполук. Розробка складу та технології лікарських препаратів» були оприлюднені результати експериментальних та клінічних досліджень, аспекти вивчення та впровадження нових лікарських засобів, доклінічних фармакологічних досліджень біологічно активних речовин природного і синтетичного походження, розробки складу та технології лікарських засобів на основі субстанцій природного та синтетичного походження, пошук та впровадження нових допоміжних речовин для розробки лікарських препаратів. Декілька доповідей було присвячено фармакогностичному дослідженню деяких видів з флори Азербайджану (види роду Salvia L., роду Phlomis L., Achillea nobilis L. та ін.).

Карина Толмачова, аспірант кафедри фармакотерапії НФаУ, представила доповідь на тему «Доклінічне дослідження фітокомплексу з пагонів багна звичайного», присвячену доклінічному вивченню вперше отриманого фітокомплексу на основі пагонів багна звичайного (Ledum palustre). Унікальність фітокомплексу полягає в тому, що він відокремлений від баластних речовин, що дозволяє позбутися токсичної дії багна звичайного. Спікер звернула увагу на раціо­нальність використання фітотерапії, зокрема багна звичайного, для лікування захворювань органів дихання. У презентації представлені методи та результати дослідження, які свідчать, що фітокомплекс з пагонів багна звичайного — нетоксична речовина з вираженою протикашльовою дією, до того ж фітокомплекс має антимікробну дію стосовно Haemophilus influenzae і Morraxella cattarrhalis та виражену протизапальну дію, яка є чудовим доповненням до основної дії фітокомплексу, оскільки перебіг більшості захворювань органів дихання супроводжується ознаками запалення.

У своїй доповіді «Антибактеріальна активність галенових та новогаленових фітосубстанцій з листя брусниці звичайної» викладач кафедри фармакотерапії НФаУ Карина Цеменко представила результати власних досліджень з вивчення антибактеріальної активності фітосубстанцій з листя брусниці, які вперше були отримані на кафедрі фармакогнозії під керівництвом завідуючого кафедрою професора Олега Кошового. Дослідження були проведені на базі бактеріологічної лабораторії інституту ім. І.І. Мечникова з використанням музейних штамів. Результати дослідження підтверджують наявність вираженого антибактеріального та антисептичного ефектів фенольного комплексу брусниці звичайної з аргініном.

Сьогодні для впровадження нових лікарських засобів необхідно, щоб діюча речовина мала доказову базу згідно з міжнародними стандартами. Саме для цього у всьому світі проводять клінічні випробування, під час яких пацієнтам довільно призначають або реальний препарат, або плацебо.

У своїй доповіді «Використання ефектів плацебо і ноцебо в лікарський практиці» Христина Камінська, лікар-кардіолог комунального некомерційного підприємства «5-а міська клінічна лікарня м. Львова», розтлумачила терміни «плацебо» та «ноцебо» (від лат. nocebo — «я пошкоджу») та зазначила, що найкраще ефект плацебо зумовлює контекст, у якому пацієнт отримує лікування. Це гарні стосунки з лікарем, місце, де надається допомога, увага персоналу, позитивна налаш­тованість на лікування. Дослідники дійшли висновку, що загалом чим вищий ступінь віри та довіри людини до лікарських засобів, медичної процедури або якогось «медичного» ритуа­лу, тим більш вираженими будуть ефекти плацебо та ноцебо.

Робота секції «Аспекти викладання дисцип­лін у вищих навчальних закладах» привернула значну увагу учасників конференції з огляду на світові тенденції у вищій освіті та пройшла у теплій, дружній атмосфері. Вища школа як соціальний інститут покликана давати студентам міцні знання основ науки, виробляти навички і вміння застосовувати їх на практиці і в подальшому житті. Вирішення цього соціального завдання безпосередньо пов’язане з удосконаленням форм, методів і засобів навчання.

У своїй доповіді «Особливості викладання предмета «Дерматологія» у провізорів косметологів» доцент кафедри косметології і аромології НФаУ, кандидат медичних наук Катерина Шмелькова зазначила, що для провізорів-косметологів фармацевтичних закладів вищої освіти формування клінічного мислення досить актуальне і є найважливішою складовою освітнього процесу, а безпосереднє залучення студентів до активної навчально-пізнавальної діяльності у ході навчального процесу пов’язане із застосуванням активних методів навчання. К. Шмелькова зазначила, що в основі клінічного мислення — процедури вирішення проблемних або ситуаційних завдань як активного методу навчання, пов’язаних з пошуком та ідентифікацією симптомів захворювань, їх аналізом, медичною діагностикою та плануванням лікувально-профілактичних заходів. Ситуаційна задача являє собою конкретну клінічну ситуацію, яка викладається коротко, але містить достатньо інформації для оцінки і прийняття рішення, використовується для зацікавлення аудиторії, щоб загострити увагу на окремих проблемах, підготувати до творчого сприйняття досліджуваного матеріалу. Таким чином, формування клінічного мислення при вирішенні ситуаційних завдань у студентів є складним багатофакторним процесом.

Цікавою та пізнавальною була доповідь доцента кафедри технологій ліків та соціальної фармації, факультету фармації Литовського університету медичних наук, куратора Литовського музею історії медицини та фармації Вільми Гудьєне (Vilma Gudienė) «Фармацевти Литви, які навчалися в Харківському університеті до Першої світової війни». Було проаналізовано первинні джерела, архівні документи, спогади фармацевтів, публікації у професійній газеті «Фармацевтичні справи», а також офіційний реєстр працівників фармацевтів у незалежній Литві з метою оцінки того, як часто литовська молодь обирала фармацевтичне навчання в Харківському університеті після закриття Вільнюського університету Царським урядом після повстання 1830–1831 рр.

Після проголошення незалежності Литви в 1918 р. випускники різних університетів царської Росії працювали в литовських аптеках. У 1924 р. в Литві було 265 сертифікованих фармацевтів і 415 помічників фармацевтів. З них 4 литовських і 15 єврейських сертифікованих аптекарів були випускниками Харківського університету, а також ще більше було помічників фармацевтів, які закінчили цей навчальний заклад. Усього в Харкові отримали освіту 26 литовців.

Доцент Н. Жаботинська розповіла про досвід організації викладання курсу «Перший на місці події» для співробітників Національної поліції в Харківській області на базі НФаУ. Поліцейські першими прибувають на місце події. За статистикою, допомога, надана протягом перших 4 хв, збільшує шанси потерпілих на порятунок на 30%. Тому навчання саме поліцейських навичкам надання домедичної допомоги до приїзду екстреної медичної допомоги набуває особливої актуальності. Організація курсу проводилася відповідно до наказів МОЗ України від 29.03.2017 р. № 346 «Про удосконалення підготовки з надання домедичної допомоги осіб, які не мають медичної освіти» та від 14.09.2018 № 1688 «Про державне замовлення на підготовку та підвищення кваліфікації осіб з надання домедичної допомоги у 2018 році». Була акцентована увага на високій ефективності навчання (поліцейські успішно закінчили курс з середнім результатом 90,3% під час тестового контролю та 91% — під час складання екзамену з практичних навичок).

З сучасними методами навчання медичних рятувальників у Польщі ознайомив у своїй доповіді Ярослав Савка (Jaroslaw Sawka), доктор медичних наук, спеціаліст з екстреної медицини, медичної реабілітації та спортивної медицини (Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa), Польща.

Основною метою програми «Еразмус» є підвищення якості освіти в Європі, розвиток мобільності та культурних зв’язків студентів європейських і сусідніх з ЄС країн, розширення співробітництва між інститутами і збагачення освітнього середовища приймаючих установ, а також сприяння розвитку молодих людей як висококваліфікованих і неупереджених майбутніх професіоналів з міжнародним досвідом. Саме тому були цікавими доповіді в режимі онлайн-конференції Valentynа Bakhnivskyi, кандидата філологічних наук з Краківського економічного університету (лікарня Стефана Жеромського, Краків, Польща) про систему медичної освіти в Польщі та «Історія — Сьогодні — Майбутнє, обговорення майбутньої мобільності персоналу Erasmus в рамках KA2 Erasmus» Piotrа Luliński, доктора фармацевтичних наук, заступника декана з інтернаціоналізації та розвитку Варшавського медичного університету.

У своїй практиці клінічний фармацевт стикається з необхідністю персоніфікованого призначення лікарських засобів хворим з коморбідною патологією, тому відпрацювання відповідних клінічних навичок є важливим завданням під час навчання. Професор В. Бабаджан повідомив про об’єктивізований структурований клінічний іспит (ОСКІ) в підготовці лікаря та фармацевта, який згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 334 «Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров’я» є однією з головних складових єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Він пояснив, що ОСКІ складається зі станцій.

Кожна станція ОСКІ — конкретний клінічний сценарій дій, у період виконання якого екзаменатор оцінює одну або кілька клінічних компетентностей, здатність студента застосовувати клінічні знання і навички при роботі з пацієнтом або у фантомному залі. Для кожної станції розробляються сценарій, критерії бальної оцінки. З кожного навчального предмета створюється 3–4 станції. При проходженні ОСКІ студенти отримують оцінки за кожен етап станції і кожен крок. Наприкінці листа станції екзаменатор підраховує суму балів, отриману студентом на всіх етапах оцінки навички. Сума балів усіх станцій визначає загальну оцінку ОСКІ з дисципліни.

У ході дискусій доповідачам було поставлено багато запитань, обговорювалися проблеми, пов’язані з особливостями викладання різних дисциплін у фармацевтичних та медичних закладах вищої освіти. Учасники засідання дали високу оцінку організації роботи секції та конференції в цілому. У рамках конференції присутні обмінялися передовим досвідом та отримали можливість практичного застосування цих знань у своїй професійній діяльності. За результатами Міжнародної науково-практичної конференції «Ліки — людині. Сучасні проблеми фармакотерапії і призначення лікарських засобів» видано Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції у двох томах загальною кількістю 592 с. (том 1 загальним обсягом 252 с., до якого увійшли статті, та том 2 загальним обсягом 340 с., до якого увійшли тези). Видання дає можливість лікарям та провізорам ознайомитися та застосовувати на практиці новітні досягнення сучасної фармакотерапії з акцентом на взаємодію лікарських засобів та впроваджувати в практику охорони здоров’я лікарські засоби, ефективність яких доведена науковими дослідженнями.

Проведення конференції «Ліки — людині» є важливим етапом у програмі післядипломної освіти лікарів та провізорів з позиції ефективного та безпечного використання засад фармакотерапії. Участь провідних фахівців різних ланок охорони здоров’я України, зарубіжних вчених та лікарів різних спеціальностей ще раз свідчить про високопрофесійний рівень цього заходу.

Марина Савохіна,
доцент кафедри фармакотерапії НФаУ,
кандидат медичних наук,
фото надані НФаУ
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті