Олег Петренко, голова НСЗУ, зазначив, що є 2 основних варіанти впровадження змін. Перший — докладне вивчення питання, виважене прийняття всіх рішень, підготовка та тривале випробування процесу, що може розтягнути його на довгі роки. На жаль, НСЗУ не мало такої розкоші у вигляді часу, та пішло іншим, стрімким шляхом впровадження змін. На підставі досвіду роботи з електронними деклараціями служба вирішила заходити в програму одразу, що, у свою чергу, не могло відбутися без «подразнень».«Той факт, що все впроваджується «з коліс», спонукає нас дуже швидко вирішувати питання, які стоять перед програмою. На мій погляд, програма запрацювала, і запрацювала успішно. Центральний компонент розроблено, медичні інформаційні системи (МІС) поступово приєднуються та виконують необхідні функції. У нас на сьогодні є відкрита інформація про програму, яку можна побачити на відкритих дашбордах. На даний момент виписано вже майже 1 млн рецептів та більш ніж 504 тис. з них отоварено. 871 юридична особа серед аптечних закладів уклали договір, що відповідає більше ніж 5811 місцям відпуску. Проте лише 2168 з них реально почали відпускати ліки, що пов’язано з різними нюансами, які ми сьогодні і хочемо обговорити», — зазначив О. Петренко.
Представники фармацевтичної компанії «Кусум Фарм» повідомили, що у них наразі виникла проблема з реалізацією лікарського засобу з упаковкою № 100. При виписуванні е-рецепта існує обмеження в курсі лікування на 90 днів. При цьому упаковка виробника розрахована на 100 днів по 1 таблетці. Таким чином, пацієнт не може отримати препарат, який застосовував, оскільки лікар не може його виписати.
Олександр Жигінас, радник міністра охорони здоров’я та виконавчий консультант НСЗУ, відповідаючи на це питання, зазначив, що в окремих випадках даний препарат відповідно до інструкції доцільно застосовувати в дозуванні більше ніж 1 таблетка на добу. При цьому положення про лікування протягом 3 міс, чи 90 днів, не є вимогою якоїсь системи чи НСЗУ. Це передбачено правилами виписування рецептів. «Наразі ми запроваджуємо механізм, який відсікатиме виписування надмірної кількості препарату пацієнтові. Це не клінічний моніторинг, а чиста математика для відсікання технічних помилок з кількості лікарського засобу на курс лікування. Враховуватимуться початок та кінець курсу лікування, максимально допустима доза речовини за інструкцією та кратність прийому, оскільки теоретично при клінічній необхідності буде можливість виписування більше ніж 1 таблетки цього препарату. МІС сьогодні отримали опис технічної реалізації даного рішення. Тобто на рівні МІС це питання буде вирішено. Стосовно строків реалізації потрібно розуміти, що електронна охорона здоров’я складається з 2 компонентів: центрального та периферійного. Якраз інформаційні системи належать до периферійного. При цьому ні МОЗ, ні НСЗУ не мають впливу на них. Це бізнес, який також має свою логіку існування та запровадження процесів. На центральному компоненті така зміна також буде впроваджена, проте це потребуватиме більше часу. Тому для оперативного рішення ми вже надали технічні описи МІС щодо вирішення цієї проблеми», — підкреслив О. Жигінас.
Володимир Руденко, директор громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)», подякував НСЗУ за можливість зустрітися та обговорити всі болючі питання. Як зазначив спікер, від імені АПАУ вже було надіслано багато листів та звернень з пропозиціями та описом проблем, які сьогодні існують. Серед таких — неможливість підключення до системи eНealth деяких суб’єктів господарювання та завершення процедури реєстрації аптек внаслідок технічних помилок у самій програмі. Наприклад, є юридичні особи, які мають ліцензію на медичну практику, і в той же час — ліцензію на роздрібну торгівлю ліками. Тобто в них один власник, один директор, один ЄДРПОУ. Такі суб’єкти господарювання, за словами В. Руденка, вже протягом місяця не можуть підключитися до програми. Є схожа ситуація — 3 юридичні особи, один директор, один бухгалтер, 3 ЄДРПОУ. А система змішує ці 3 юридичні особи і не дозволяє ідентифікувати їх як окремі.
Однією з найголовніших проблем, на думку АПАУ, є невідповідність цін на лікарські засоби в аптеках таким у Реєстрі. На сьогодні регулюється тільки 2 ціни — оптово-відпускна ціна виробника та роздрібна гранична ціна, за якою відпускається препарат в аптеці. «Проте чудеса продовжуються. Наприклад, виробник декларує ціну, проте відпускає за значно нижчою ціною. До аптек уже надійшли так звані «листи щастя» від Держпродспоживслужби, де зазначається, що в аптеках, які підписали угоди, будуть проводитися перевірки щодо ціноутворення на лікарські засоби. Проте наразі немає ні роз’яснення, ні офіційної позиції від МОЗ чи НСЗУ, як вирішити цю ситуацію та яким чином формувати ціни», — відмітив В. Руденко.
За словами доповідача, велика кількість помилок відмічається безпосередньо в роботі МІС — неправильно встановлені ціни, переплутані позиції та ін. Ще одне ноу-хау від інформаційних систем — ціна 1 копійка на засоби, що повинні відпускатися без доплати.
Також В. Руденко звернув увагу на відсутність функції формування звіту за кожним суб’єктом господарювання. Тобто якщо у суб’єкта господарювання працює 100 аптек, то він може створити тільки загальний реєстр і не має можливості зробити його для кожної аптеки окремо. Технічно це досить просте завдання, просто наразі воно не враховане та значно ускладнює роботу.
Інша проблема полягає в неможливості перегляду повного переліку SKU (одиниця обліку запасів), за яким здійснюється відпуск препаратів та який повинен відповідати затвердженому Реєстру. Тобто програма видає не весь перелік (випадають назви). Наприклад, торгових назв сальбутамолу, що відповідають необхідній формі випуску та дозуванню, є 3, а в МІС їх тільки 2. Тобто одна SKU просто не врахована.
«Питання викликають самі е-рецепти. Про них досить яскраво в своєму інтерв’ю «Щотижневику АПТЕКА» розповів Олег Клімов. Це цілий мікс цифр, знаків та букв латиницею. При цьому слід пам’ятати, що не всі є впевненими користувачами телефонів чи смартфонів. Сьогодні програма працює так, що не завжди у лікаря є змога роздрукувати рецепт (з різних причин) і його виписують від руки. Це може призвести до того, що він виписаний некоректно чи нерозбірливо. Після неправильного введення провізором номера рецепта у систему необхідно повторити його, через що програма зависає хвилин на 20. Можна лише уявити, що відбувається в цей час в аптеці. До того ж аптека втрачає серйозні кошти, адже пацієнти, що прийшли не за «Доступними ліками», через таку психологічну ситуацію та чергу йдуть в іншу аптеку, що не бере участі в програмі», — підкреслив В. Руденко.
За словами доповідача, проблеми також виникають, коли один пацієнт має декілька рецептів. Адже, як відомо, за новою системою можна виписати лише один препарат на одному е-рецепті. Після погашення першого рецепту та введення другого з таким самим прізвищем система блокує його на певний час. Тобто стає неможливим отоварення декількох рецептів для однієї людини одномоментно.
Сергій Вовк, представник вінницької аптечної мережі «Конекс», зазначив: «Можна сказати, що ми виступаємо емоційно, проте це далеко не все, що чують наші провізори першого столу. Необхідно створити робочу групу, що може вирішувати оперативно з усіх боків проблемні питання. Можливо, у вигляді відеоконференцій. Також, ймовірно, доцільним буде долучення додатково інших аптеки до участі в програмі. Адже ті, що наразі працюють, виконують соціальну функцію. Причому за власний рахунок. Необхідно переглянути систему націнок на лікарські засоби за цією програмою, адже 15% недостатньо для покриття витрат. Окрім іншого, ніхто не попереджав аптеки, що вхід до програми буде платним. Мається на увазі обслуговування кожного рецепта МІС. «Гарячі лінії» останніх, до речі, зовсім не надають технічної підтримки, проте залюбки беруть плату».
Ольга Задорожня, представник Департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації, наголосила, що в регіоні є багато дотаційних районів. І минулого року для підключення їх до програми «Доступні ліки» залучали весь інформаційний та адміністративний ресурс. Нині постала проблема саме з сільською місцевістю, де маленькі аптеки не можуть чи не хочуть брати участі в програмі. «Це дуже обмежує права пацієнтів на отримання лікування. Можливо, буде доцільним прописати в Ліцензійних умовах преференції для аптек, що беруть участь в державних програмах», — наголосила спікер.
Тетяна Котляр, голова ГС «Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМУКРАЇНА», підкреслила, що питання ціноутворення є вкрай важливим для аптек. Причому за діючим законодавством у сфері цін та ціноутворення порушенням є реалізація лікарських засобів з позитивною різницею при продажу. Тобто наразі, коли за програмою продаж відбувається за ціною нижчою, ніж вказана в Реєстрі, аптеки нічого не порушують. За словами Т. Котляр, важливо врахувати потребу в перехідному періоді на етапі, коли в липні оновлюватиметься Реєстр. «Необхідно зібрати робочу групу вузького кола зацікавлених сторін, що зможуть оперативно вирішити такі питання», — підкреслила доповідач.
Ігор Крячок, директор ТОВ «МОРІОН», зазначив, що він вдячний НСЗУ, яка на підготовчому етапі передала перелік SKU, який діяв на той час. Він містив близько 10 помилок, про які було повідомлено МОЗ. Спікер наголосив, що за державними стандартами України НСЗУ як адміністратор програми має оприлюднити перелік SKU, що підлягають відшкодуванню. «Це потрібно аптеці, щоб вона могла звірити та контролювати інформацію, яку надає МІС. Також це допоможе аптекам оперативно виправляти помилки».
І. Крячок підкреслив, що для вирішення проблеми незадоволення пацієнтів слід організувати сервіс, за допомогою якого пацієнт зможе самостійно роздрукувати свій рецепт. Такий сайт чи сервіс, за словами доповідача, зробити досить просто, це потребує декількох днів роботи. А доступ можна отримувати за номером телефону, на який приходить сам рецепт. «Важливим аспектом роботи електронних систем є оповіщення щодо помилок. Велике прохання, щоб вони робилися державною мовою. Адже провізор за першим столом абсолютно не розуміє коди, які вбиває йому система», — підсумував І. Крячок.
Олег Клімов, голова ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», зазначив: «Даний проект є експериментом над пацієнтами України. При цьому в будь-якій цивілізованій країні за експеримент людина отримує кошти. А у нас аптеки і споживачі ще й самостійно його оплачують. Ми одними з перших підтримували електронний рецепт та е-систему охорони здоров’я. Проте в перших своїх презентаціях НСЗУ зазначало, що буде єдиний реєстр лікарів та єдиний реєстр фармацевтів. Щоб спеціалісти з обох боків могли перевірити, хто виписує чи відпускає ліки та звернутися до них. Наразі про це залишається лише мріяти. Також не йшлося й про оплату за адміністрування кожного рецепта, що взагалі є нонсенсом. Моя пропозиція — залишити електронний рецепт, але без телефона, а у вигляді контактної картки, за прикладом «картки киянина». Це усуне безліч питань. Ми пропонуємо зобов’язати аптеки незалежно від форми власності обов’язково брати участь у соціальних проектах. Це зрівняє правила гри для аптек на ринку».
Наостанок спікер подарував представникам НСЗУ білі халати та запропонував хоч на день долучитися до роботи провізора в аптеці. Тоді питання про емоційність та надмірну драматичність представників ринку відпадуть самі собою.
О. Жигінас у відповідь на питання В. Руденка стосовно підключення до програми юридичних осіб, які мають ліцензію і на медичну, і на фармацевтичну практику, зазначив, що на рівні центрального компоненту проблему вирішено. Наразі вона вирішується на рівні МІС, і вже є як мінімум дві системи, що її реалізували — «Поліклініка без черг» та «Скарб». Інші, за словами спікера, у процесі, і вони також зроблять це найближчим часом. Те саме стосується ситуації, коли одна особа є директором декількох юридичних осіб.
«Мабуть, основним питанням є проблема ціноутворення та націнок. Ми наразі знайшли рішення, що найближчим часом будуть представлені у вигляді змін до постанови КМУ № 152 та Постанови КМУ № 955. Через декілька днів вони будуть оприлюднені для громадського обговорення. Спрощено це виглядає так: якщо дистриб’ютор ставить націнку меншу, ніж 10%, то різницю може додати аптека. Те саме стосується ціни виробника. Звісно, є нюанси застосування такого підходу, наприклад перехідні періоди та інше». За словами представника НСЗУ, наступний раунд дискусії з цього питання є сенс проводити на підставі опублікованих змін. Адже більшість проблемних питань будуть усунені чи вирішені в опублікованих проектах.
«Те, що стосується відпуску за 1 копійку, — фантазія одного конкретного МІС, де взято за основу твердження, що не можна зафіксувати операцію, яка виражається в 0 копійок. Щодо формування звітів за місцями продажу, то на рівні центрального компоненту такий функціонал неможливо надавати. Це належить до компетенції МІС. Саме вони можуть надавати дані в такому розрізі, у якому запитують аптеки», — відповів О. Жигінас. Повертаючись до питання переліку SKU, він відмітив, що найближчим часом буде проконтрольовано його виконання на сайті НСЗУ. Стосовно технічних помилок представник НСЗУ зауважив, що система не може видавати помилки державною мовою з технічних причин. Проте вирішенням може стати опублікування інформації на сайті відомства щодо того, який код відповідає якій помилці. Так зацікавлена сторона зможе порівняти код та самостійно визначити тип помилки.
Олександр Комаріда, генеральний директор фармацевтичного директорату МОЗ України, повідомив, що після опублікування проектів для громадського обговорення з метою живої дискусії буде запрошено всіх представників зацікавлених сторін, які матимуть змогу висловити свої зауваження та пропозиції.
На завершення зустрічі О. Петренко відмітив: «Ми активно працюємо без вихідних та свят,щоб забезпечити успішну роботу проекту. В інших країнах це займає роки, а в нас — місяці. Ми відкриті до спілкування, проте не сприймаємо огульну критику, а запрошуємо до конструктивного діалогу. Реімбурсація — це лише маленька частка в усьому пулі завдань НСЗУ та програмі медичних гарантій. Тому всі завдання обслуговуються відповідно до пріоритезації. Ми завжди відкриті до діалогу та робимо все від нас залежне, щоб пацієнти України отримували необхідні лікарські засоби вчасно».
фото Сергія Бека
Коментарі