ХІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ «ДОСТУПНІ ЛІКИ»
За 2 роки реалізації програми кількість включених до неї МНН суттєво не змінилася. Спочатку відшкодування вартості лікарських засобів за цією програмою здійснювалося для 21 МНН, а з 31 грудня 2017 р. програму «Доступні ліки» розширено 2 діючими речовинами.
Таким чином, сьогодні до програми реімбурсації включено 23 МНН препаратів, з яких 17 МНН — для лікування серцево-судинних захворювань, та по 3 МНН для лікування цукрового діабету II типу та бронхіальної астми.
Проте кількість торгових назв препаратів, вартість яких відшкодовується державою, постійно збільшувалася. На початку реалізації реєстр відшкодування налічував 157 торгових назв лікарських засобів (з урахуванням форми випуску, дозування та кількості в упаковці). Чинний Реєстр налічує 258 торгових назв. Також збільшилася кількість препаратів, вартість яких відшкодовується державою на 100%, з 23 на початку реалізації програми до 64 в чинній редакції Реєстру.
Запровадження системи реімбурсації суттєво вплинуло на структуру споживання в розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою (рис. 1).
За перший рік реалізації програми (квітень 2017 — березень 2018 р.) споживання препаратів, які включені до Реєстру та вартість яких відшкодовується державою, збільшилося в натуральному вираженні (DDD) майже на 86% порівняно з періодом квітень 2016 — березень 2017 р. У той самий період для препаратів, вартість яких не відшкодовується, споживання, навпаки, знизилося на 6%. Загалом споживання лікарських засобів, внесених до переліку МНН, збільшилося на 59%.
За другий рік реалізації (квітень 2018 — березень 2019 р.) споживання стабілізувалося. Загальний приріст споживання препаратів з переліку МНН порівняно з періодом квітень 2017 – березень 2018 р. становив 15%.
Загалом за 2 роки реалізації (квітень 2018 — березень 2019 р. до квітня 2016 — березня 2017 р.) споживання лікарських засобів в натуральному вираженні підвищилося на 83%. При цьому для відшкодовуваних препаратів цей показник становить 122%. Споживання невідшкодовуваних скоротилося на 11%.
У грошовому вираженні за 2 роки реалізації (квітень 2018 — березень 2019 р. до квітня 2016 — березня 2017 р.) темпи зростання споживання препаратів, включених до переліку МНН, становлять 49%. Для лікарських засобів, які включені до Реєстру та вартість яких відшкодовується державою, споживання зросло на 105%, а для препаратів, вартість яких не відшкодовується, знизилося майже на 4%. Темпи зростання/зниження за 1-й та 2-й рік реалізації програми наведені на рис. 2.
У цілому за 2 роки реалізації програми «Доступні ліки» (квітень 2018 — березень 2019 р. до квітня 2016 — березня 2017 р.) середньозважена вартість 1 встановленої добової дози (DDD) препаратів, включених до переліку МНН, знизилася на 18%. Для лікарських засобів, вартість яких відшкодовується державою, цей показник знизився на 8%. А для препаратів, які не підпадають під відшкодування, навпаки, підвищився на 18%. Темпи зростання/зниження вартості за 1-й та 2-й рік реалізації програми представлені на рис. 3.
Варто зауважити, що на зміну середньозваженої вартості впливає не тільки зниження цін, а й перерозподіл структури споживання в бік препаратів, вартість яких повністю або частково відшкодовується державою, які значно дешевші за лікарські засоби, вартість яких не відшкодовується, а також обмеження націнок.
Діючий Реєстр препаратів, вартість яких відшкодовується державою, налічує 150 торгових назв лікарських засобів українського та 108 — зарубіжного виробництва.
Щодо динаміки споживання, то за час реалізації програми споживання препаратів зарубіжного виробництва в натуральному вираженні збільшилося у 2,5 раза, а українських — у 2,2 раза. При цьому за 2-й рік реалізації темпи зростання споживання ліків зарубіжного виробництва вищі за такі для вітчизняних препаратів як у грошовому, так і в натуральному вираженні. Хоча в 1-й рік реалізації спостерігалася протилежна картина (рис. 4 та 5).
Загалом за час реалізації програми співвідношення споживання лікарських засобів зарубіжного та вітчизняного виробництва суттєво не змінилося. За період квітень 2016 — березень 2017 р. воно становить 81/19% у натуральному вираженні на користь вітчизняних препаратів, а в грошовому вираженні, відповідно, — 49/51%. У той же час за період квітень 2018 — березень 2019 р. ці показники становлять 78/22 та 48/52% відповідно.
Серед лікарських засобів, вартість яких відшкодовується державою, зниження середньозваженої вартості 1 DDD зафіксовано як для українських, так і для зарубіжних препаратів. Так, за період квітень 2016 — березень 2017 р. середньозважена вартість 1 DDD імпортних препаратів становила 3,53 грн., а українських — 0,89 грн. У період квітень 2018 — березень 2019 р. для ліків, включених до програми, цей показник знизився до 2,86 грн. та 0,86 грн. відповідно.
У розрізі нозологій відзначається зростання споживання препаратів, вартість яких відшкодовується державою, для всіх терапевтичних напрямків. За 2 роки реалізації програми споживання лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань підвищилося в натуральному вираженні у 2,3 раза, цукрового діабету II типу — у 2,2 раза та бронхіальної астми — у 1,3 раза. У грошовому вираженні для всіх нозологій споживання збільшилося приблизно у 2 рази. Темпи зростання споживання препаратів, вартість яких відшкодовується державою, у натуральному та грошовому вираженні за 1-й та 2-й рік реалізації програми наведені на рис. 6 та 7.
Серед лікарських засобів, вартість яких відшкодовується державою, у розрізі нозологій найдорожчими є препарати для лікування бронхіальної астми, середньозважена вартість 1 DDD яких за період з квітня 2018 по березень 2019 р. становить 5,36 грн., а її зростання порівняно з періодом квітень 2016 — березень 2017 р. становить 62%. У той же час середньозважена вартість 1 DDD препаратів для терапії серцево-судинних захворювань та цукрового діабету II типу за аналогічний період знизилася на 7 та 18% і становить 0,95 та 2,42 грн. відповідно. Динаміка середньозваженої вартості 1 DDD препаратів, вартість яких відшкодовується державою, наведена на рис. 8.
Лідером серед виробників за обсягами продажу лікарських засобів, вартість яких відшкодовується державою, як у грошовому, так і в натуральному вираженні є українська компанія «Фармак», яка і загалом є лідером за обсягами продажу лікарських засобів на роздрібному ринку в грошовому вираженні (рис. 9 та 10). При цьому за час реалізації програми більшість виробників із топ-10 значно збільшили обсяги продажу як у грошовому, так і в натуральному вираженні.
ОСВОЄННЯ КОШТІВ
Як відомо, у 2019 р. на реалізацію програми «Доступні ліки» з бюджету виділено 1 млрд грн. При цьому 250 млн грн. — для реалізації програми під патронатом МОЗ в I кв. 2019 р. та 750 млн грн. — НСЗУ з 1 квітня до кінця року.
За даними Державної казначейської служби України, станом на 1 квітня 2019 р. аптечним закладам компенсовано 236,7 млн грн. (рис. 11).
При цьому в 2019 р. знову склалася така сама ситуація з розподілом бюджетних коштів, що і минулого року.
По-перше, також на початку року виникла проблема з розподілом бюджетних коштів у регіонах. Так, у січні 2019 р. аптекам компенсовано лише 14,5 млн грн. У той час як у грудні 2018 р. цей показник становив 170 млн грн.
По-друге, відмічено збільшення обсягів компенсованих коштів наприкінці звітного періоду. У березні 2019 р. аптекам компенсовано 128 млн грн., що становить більше половини коштів, виділених МОЗ на реалізацію програми в I кв. 2019 р.
ПЕРШІ ПІДСУМКИ АДМІНІСТРУВАННЯ НСЗУ
Як уже повідомлялося, з 1 квітня 2019 р. адміністрування програми перейшло від місцевих розпорядників бюджетних коштів до НСЗУ.
Ключовою зміною при передачі адміністрування програми до НСЗУ стало впровадження електронного рецепта. З 1 квітня 2019 р. аптеки відпускають ліки, що підлягають відшкодуванню, лише за електронними рецептами.
Сьогодні працівники аптечних закладів наголошують на певних проблемах з обслуговуванням електронних рецептів. Зокрема, суттєво збільшився час, необхідний для обробки одного рецепта, що зумовлює створення черг та зменшення кількості відвідувань пацієнтами цих аптек. Також аптечники наголошують на складному коді номера рецепта, який складається з 16-значного міксу цифр і латинських букв, який особам похилого віку складно диктувати працівнику аптечного закладу. При цьому при введенні неправильного коду програма видає помилку, а при повторному наборі може «зависнути» на тривалий час.
Окрім того, як зазначив Олег Клімов, голова ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», член ради Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP), в інтерв’ю кореспонденту «Щотижневика «АПТЕКА», за обслуговування 1 рецепта аптека повинна сплачувати постачальникам інформаційних систем від 0,6 грн. до 2% від загальної вартості ліків. Існують певні проблеми з ціноутворенням на лікарські засоби, оскільки фактичні ціни, які формуються в аптеці, інколи значно нижчі, ніж у Реєстрі відшкодування, що створює проблеми з відпуском таких препаратів.
Отже, всі ці питання потребують негайного вирішення.
Попри це, за даними НСЗУ, станом на 26 квітня 2019 р. участь у програмі беруть 6255 аптек. Також з 1 по 26 квітня 2019 р. лікарями виписано понад 1,1 млн рецептів, з яких близько 700 тис. були отоварені в аптеках.
Коментарі