Що турбує людство — що турбує Україну? Ексклюзивний репортаж з 72-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я

Всесвітня асамблея охорони здоров’я (ВАОЗ) є найвищим керівним органом Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Щороку цей захід збирає делегації усіх країн — членів ВООЗ, а також представників недержавного сектору, щоб обговорити нагальні питання охорони здоров’я. З моменту створення ВООЗ Міжнародна фармацевтична федерація (International Pharmaceutical Federation — FIP) набула статусу неурядової організації, яка перебуває в офіційних стосунках з ВООЗ. Тому FIP залучається до участі в засіданнях керівних органів ВООЗ, зокрема ВАОЗ та відповідних дотичних до неї заходах, щоб висловлювати свої думки та обговорювати питання, які хвилюють світову фармацевтичну спільноту. Делегація FIP на ВАОЗ–72 (20–28 травня 2019 р., Женева, Швейцарія) нараховувала близько 20 членів — як співробітників центрального апарату федерації, так і представників національних професійних фармацевтичних спільнот з усього світу. Делегацію очолювали президент FIP д-р Домінік Джордан (Швейцарія) та виконавчий директор FIP Кетрін Дугган (Великобританія). Цьогоріч до складу делегації FIP на ВАОЗ вперше увійшли представники України: Олег Клімов, член Ради FIP, голова правління громадської організації «Всеукраїнська фармацевтична палата» (ГО «ВФП»), Пилип Снєгірьов, представник компанії «МОРІОН», радник президента НАМН України, уповноважений з міжнародних стосунків ГО «ВФП». Робота українського дивізіону делегації FIP відзначилася не лише участю в офіційних заходах Асамблеї, але й зустрічами та перемовинами в кулуарах ВАОЗ–72 стосовно нагальних питань та болючих проблем діяльності вітчизняного фармацевтичного сектору. Адже раніше повідомлялося, що ГО «ВФП» має на меті використати майданчик ВАОЗ–72 з утилітарною метою: а саме, з’ясувати долю національних політик щодо ліків в Україні (бути їм — чи не бути?..). Тож, як обіцяли — так і робимо: вельмишановний читач «Щотижневика АПТЕКА» дізнається про це першим.

У своїй офіційній промові при відкритті роботи ВАОЗ–72, що відбулося 20 травня 2019 р. у Пленарній залі Палацу Націй (Офіс ООН у Женеві), генеральний директор ВООЗ д-р Тедрос Адханом Гебрейєсус (Dr Tedros Adhanom Ghebreyesus) підбив ключові підсумки року минулого, охарактеризував найактуальніші виклики, що постають перед сучасною глобальною системою охорони здоров’я, а також окреслив коло стратегічних пріоритетів для забезпечення відповіді на ці виклики.

«Протягом 71 року світове співтовариство проводить зустрічі в Женеві для того, щоб обговорити та з’ясувати, як ми можемо зробити світ здоровішим, безпечнішим, справедливішим. Цей рік не є винятком. Упродовж наступних 9 днів ми багато говоритимемо — можливо, навіть надмірно багато. Але ми повинні й слухати. Ми повинні чути один одного. Ми маємо чути голоси молодих людей, оскільки вони успадкують від нас той світ, який ми їм залишимо. Вод­ночас ми зобов’язані почути голоси людей, яких немає у цій залі. Тих, чий голос нечутний. Тих, хто обділений увагою. Адже саме заради них ми несемо свою службу, — зазначив керманич ВООЗ, після чого стисло окреслив досягнення минулого року за кожною з цілей «трьох мільярдів», проголошених у Тринадцятій загальні програмі роботи на 2019–2023 рр. — Ми знаємо, наскільки важливою для держав-членів є нормотворча робота ВООЗ. Минулого року ми розробили сотні нових нормативних документів, які використовуються системами охорони здоров’я в усьому світі в інтересах захисту та зміцнення здоров’я людей. Ми здійснили прекваліфікацію понад 200 продуктів, зокрема першої в світі теплостійкої вакцини проти ротавірусу; опублікували перший Модельний перелік основних діагностичних засобів; випустили довгоочікуване 11-те видання Міжнародної класифікації хвороб, яке готове для розгляду та прийняття поточною сесією ВАОЗ».

За оцінкою д-ра Т.А. Гебрейєсуса, 2018 р. був дуже продуктивним роком. Насамперед, світ домігся суттєвого прогресу на шляху до забезпечення всезагального охоплення послугами охорони здоров’я. А таке охоплення неможливе без первинної медико-санітарної допомоги (підтвердженням чого стала Астанінська декларація про первинну медико-санітарну допомогу, схвалена минулого року 194 державами-членами). «Результат битви за здоров’я людини вирішується саме на рівні первинної медико-санітарної допомоги: якщо ця система надійна, то вона становить передовий рубіж захисту права на здоров’я. Водночас дієва первинна медико-санітарна допомога неможлива без кваліфікованих фахівців охорони здоров’я, які вміють працювати єдиною медичною командою. Лікарі, медичні сест­ри, акушерки, лаборанти, фармацевти — кожен з них на своєму місці відіграє важливу роль. Однак нині для досягнення всезагального охоп­лення послугами охорони здоров’я до 2030 р. і подальшої його підтримки світові не вистачає 18 млн працівників охорони здоров’я. Для ліквідації цього дефіциту і забезпечення тотального охоплення населення медичними послугами вкрай важливо, щоб всі країни виділяли кошти на створення і заповнення відповідних робочих місць, а також приділяли належну увагу підготовці та професійному вдос­коналенню фахівців охорони здоров’я», — цими декількома цитатами ми допоки обмежимо огляд програмної промови д-ра Т.А. Гебрейєсуса (відклавши це до наступних публікацій), а зараз докладніше зупинимося на справах суто вітчизняних і заглиб­лено фармацевтичних.

Втім, наперед звернімо увагу на прямий змістовий зв’язок, що виник між промовою очільника ВООЗ та ґрунтовною професійною дискусією на рівні керівництва FIP та ГО «ВФП» стосовно проблем українського фармацевтичного сектору та шляхів їх вирішення, яка відбулася в кулуарах Асамблеї за ініціативою української сторони. Зв’язок цей залягає передусім у кадровій площині. Так, якщо д-р Т.А. Гебрейєсус б’є на сполох щодо дефіциту 18 млн медичних працівників у всьому світі, то д-р Олег Клімов стурбований здебільшого питаннями, пов’язаними з рівнем кваліфікації та якістю підготовки фармацевтичних фахівців охорони здоров’я в Україні.

«З високої трибуни ВАОЗ–72 питання про глобальний кадровий дефіцит поставлено у кількісному контексті. Але я хотів би зосередити увагу на якісній стороні обговорюваної проблеми. Ось просте питання. Чи існує пряма залежність здоров’я пацієнта від кількості медичних працівників? Може бути так, а може бути й ні; п’ятдесят на п’ятдесят — ситуативно. Але чи залежить здоров’я пацієнта від рівня компетентності, якості професійної підготовки спеціаліста охорони здоров’я? Безсумнівно і безпосередньо, за будь-яких умов і в будь-якому клінічному або амбулаторному випадку», — розмірковує громадський діяч професійного фармацевтичного ешелону.

Насамперед, д-р Олег Клімов (Dr Oleg Klimov) представив керівництву FIP власне бачення актуальної проб­лематики на перетині векторів «фармацевтична діяльність» vs «фармацевтична освіта». «Рівень професійної компетентності — це безпосередня похідна від якості спеціалізованої освіти. Тому, на мою скромну думку, у цій сфері важливіша якість, ніж кількість. Зокрема, фармацевтична освіта є невід’ємною частиною навчання фахівців охорони здоров’я (як сама фармація є невід’ємною ланкою первинної медичної допомоги та всезагального охоплення послугами охорони здоров’я, — значущість поєднання яких підкреслював у своїй промові д-р Т.А. Гебрейєсус). Ніхто не бачив, щоб лікаря вчили заочно. Ніхто не бачив, щоб і фармацевта вчили заочно. Такий нечуваний феномен існує чомусь лише в Україні. Однак якщо аптека є невід’ємною частиною системи охорони здоров’я, а фармацевт — невід’ємним членом тріумвірату єдиної медичної команди «лікар — фармацевт — пацієнт», то чому в нас фармацевтична освіта так «по-живому» відокремлена від медичної. Може, фармацевт гірший за лікаря, нижчий за статусом, несе меншу відповідальність перед пацієнтом? Ні, в жодному разі. Просто один надає лікувально-діагностичну, інший — фармацевтичну допомогу — і це два боки однієї медалі, дві ланки надання населенню консолідованого і неподільного комплексу ПОСЛУГ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я. Натомість відсутність в Україні законодавчого визначення того, хто саме має право займатися фармацевтичною справою, поряд з існуванням заочної форми підготовки фармацевтичних кадрів, — створили спрощену процедуру отримання диплома про вищу освіту».

Серед іншого, д-р О. Клімов поінформував керівництво FIP про те, що прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2018 р. № 1022 «Про затвердження Державної стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 року» не має статусу програми як Політики держави, а являє собою лише загальну декларацію стратегічного напрямку розвитку, яка не наповнена предметним змістом.

Також обговорювалися проблеми, пов’язані з монополізацією фармацевтичного ринку в аптечному сегменті, що призвело практично до знищення соціального спрямування та сільських аптек, до катастрофічної нестачі аптек з надання паліативної допомоги й виготовлення ліків в аптечних умовах. Глибоку тривогу викликає у О. Клімова тотальне нехтування фармацевтичними працівниками та власниками аптек вимог наказу МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків» — насамперед стосовно відпуску препаратів рецептурної групи без рецепта, що, у свою чергу, призводить до небачених масштабів самолікування, а також шалених витрат коштів пацієнтів на ліки, які до їх недуги не мають жодного стосунку.

Під час бесіди в зоні уваги постали проблеми підтримки з боку МОЗ України напрацювань ГО «ВФП» та компанії «МОРІОН» в частині розробки та широкого використання можливостей Єдиного реєстру фармацевтичних працівників України та багато інших нагальних питань, пов’язаних з роллю фармацевтичного працівника в системі охорони здоров’я. Враховуючи, що проведення в Україні міжнародного форуму «Аптеки світу–2019» співпало з ВАОЗ–72, було прийнято рішення, що на підставі узагальнених результатів роботи Єви Терасалмі та Гонсало Соуза Пінто FIP буде підготовлено документ для Президента України з рекомендаціями та порадами щодо імплементації світових стандартів у царині фармацевтичної справи.

У свою чергу, д-р Кетрін Дугган (Dr Catherine Duggan) заявила про глибоке розуміння стурбованості української фармацевтичної спільноти, висловила повну підтримку ініціатив ГО «ВФП» та її партнерів. «Ми з радістю та готовністю підставимо плече українським колегам у їх прагненні до запровадження сучасних світових стандартів фармацевтичної діяльності в Україні. Одразу після закінчення Асамблеї ми на рівні штаб-квартири FIP скликаємо спеціальну робочу групу, що опікуватиметься українською проблематикою. До неї, зокрема, увійдуть представники топ-менеджменту FIP Єва Терасалмі та Гонсало Соуза Пінто, які прибувають в Україну, щоб не лише взяти участь в роботі форуму «Аптеки світу–2019», але й провести «рекогносцировку» щодо можливостей втілення чудової ініціативи ГО «ВФП» — найближчими роками провести в Україні черговий Світовий конгрес FIP з фармації та фармацевтичних наук (Україна вже офіційно зареєстрована як країна — заявник/претендент на проведення одного з майбутніх Світових конгресів FIP; на прийдешньому цьогорічному Конгресі в Абу-Дабі Рада FIP визначиться з роком; після чого ГО «ВФП» отримає опитувальний лист і почне організовувати безпрецедентний прийом світової фармацевтичної спільноти на нашій українській землі: отака ступінчаста процедура. — прим. авт.). Ця робоча група без зволікань почне готувати блок документів, який за форматом буде адресно спрямований органам державної влади України, але за змістом — міститиме ті ж самі стандарти фармацевтичної діяльності, які FIP рекомендує для впровадження усім країнам світу. Адже Україні не потрібен власний, спеціально для неї винайдений «ровер». Треба просто раціонально адаптувати вищезгадані міжнародні стандарти до національних реалій. Але наголошую: з тією кінцевою метою, щоб самі українські реалії «підтягувати» до світових стандартів (власне, це логічно замкнене коло). І запорукою цього повинні стати політична воля і розуміння з боку осіб, що приймають рішення. Тому ми готові не просто направити документи у відповідні державні інстанції. Ми готові разом з вами пліч-о-пліч йти у високі державні кабінети, щоб особисто обстоювати, безпосередньо пояснювати і чітко аргументувати посадовцям, які відповідальні за прийняття стратегічних рішень в охороні здоров’я вашої країни, необхідність конкретних змін у фармацевтичному секторі України. Не тому, що ми збираємося когось повчати, як треба жити. А тому, що так живе увесь світ», — запевнила виконавчий директор FIP.

Слідами дискусії було записано блискавичне відеозвернення керівництва FIP до українських колег, яке вже через 2 дні прозвучало з великого екрану перед живою українською аудиторією — в Одесі, у рамках відкриття форуму «Аптеки світу–2019». Так, президент FIP д-р Домінік Джордан (Dr Dominique Jordan) зазначив (див. відео), що ключовим драйвером сучасної фармацевтичної діяльності є перенесення фокусу уваги з лікарського препарату на фармацевтичну послугу. «Якщо ми, фармацевти, прагнемо відігравати помітну роль у системі охорони здоров’я, то повинні змінювати себе, своє мислення, свої пріоритети. Наші знання та вміння, професіоналізм та компетентність повинні давати пацієнтам конкретний результат. Це і є результативна для пацієнта фармацевтична допомога, яка робить:

  • аптеку — повноцінним закладом охорони здоров’я,
  • фармацевтичного працівника — повноправним, конче необхідним і високо авторитетним членом єдиної медичної команди (як це вже звучало сьогодні у змістовній доповіді гендиректора ВООЗ д-ра Т.А. Гебрейєсуса),
  • фармацевтичний сектор загалом — невід’ємною складовою системи охорони здоров’я», — нагадав д-р Д. Джордан основні принципи спільної парадигми ВООЗ та FIP.

Далі буде…

Пилип Снєгірьов (Dr P. Sniegirov),
фото (окрім офіційного портрету гендиректора ВООЗ) та відео — авторські

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи