Аптеки світу–2019: менеджмент та економіка аптеки

«ДОСТУПНІ ЛІКИ» — ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ

Звіт про перші 50 днів роботи оновленої урядової програми «Доступні ліки» представила Ірина Ліштаба, експерт Національної служби здоров’я України (НСЗУ) з питань реімбурсації (прим. ред.: нагадаємо, що з 1 квітня 2019 р. її адміністрування перейшло до НСЗУ, а відпуск лікарських засобів у рамках програми тепер здійснюється за електронними рецептами). Так, за перші 50 днів роботи НСЗУ уклала договори з 991 юридичною особою. Станом на 20.05.2019 р. участь у програмі беруть більше 6,5 тис. аптек та аптечних пунктів. У квітні за відпущені в рамках програми реімбурсації ліки аптекам відшкодовано 45,3 млн грн., у першій половині травня — 28,4 млн грн. За звітний період виписано майже 2 млн електрон­них рецептів і відпущено ліків майже за 1,5 млн е-рецептів. Середня вартість рецепта становить 65 грн., а середня тривалість курсу лікування, визначена в рецепті, — 41,5 дня.

Усі процеси відбуваються в електронному форматі. На сайті НСЗУ доступні 8 дашбордів, у яких можна знайти в тому числі інформацію щодо виплат коштів у рамках договорів, виписування е-рецептів та ін. (nszu.gov.ua/e-data) — зазначила І. Ліштаба.

У той же час є проблеми та труднощі, з якими стикаються пацієнти та аптеки, та які, на жаль, не доходять в електронному вигляді до НСЗУ. І їх існування намагаються донести шановні фахівці фармації. Так, Олег Клімов, голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (ВФП), член Ради Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP), зазначив: «Позавчора ми мали зустріч нашої делегації з керівником департаменту охорони здоров’я м. Одеса. При Одеській держ­адміністрації є «гаряча лінія». Більше 90% скарг, які туди надходять, пов’язані з обслуговуванням електронного рецепта». Також О. Клімов підкреслив, що оплату за обслуговування електронного рецепта не повинна здійснювати аптека. Це має робити замовник послуги. «Сьогодні аптеки, які обслуговують електронні рецепти, стали заручниками ситуації. Бізнес пішов назустріч державі, щоб долучитися до програми, вклав гроші, переобладнав свої робочі місця. Що він отримав? Він отримав страшенний негатив від населення, — зазначив голова ГО «ВФП». — Ми за те, щоб працював електронний рецепт. Ми за нові норми. Але не може бути ідея відірвана від реалій».

Руслан Світлий, генеральний директор КП «Фармація» (Київ), поцікавився, чому держава не взяла на себе витрати, пов’язані з наданням доступу до баз даних. При повній загрузці комунальної аптеки в м. Київ її прибуток становить 370 грн. на день при зміні 7 год. Чому аптека має сплачувати власні кошти комерційній структурі для того, щоб мати змогу брати участь в урядовій програмі реімбурсації, яка для аптеки по суті не є рентабельною? Це соціальний проект!

Своєю точкою зору щодо того, які труднощі виникають та що варто було б змінити, поділився і Сергій Гончаров, директор компанії «Аптеки медичної академії». Він зауважив, що найбільше труднощів виникає в аптек, у яких мало кадрів та немає реальної програмної бази. Також, на думку спікера, не варто ставити жорсткі рамки. Варто розуміти, з якими реаліями іноді доводиться мати справу. По-перше, дайте більше свободи: як пацієнт повинен мати право отримати ліки за рецептом, маючи при собі лише телефон, так і лікар має мати право роздрукувати рецепт — вважає С. Гончаров. Адже процедура отримання ліків за елект­ронним рецептом, наприклад, особами похилого віку, може бути досить складною як для них самих, так і для фармацевтів, які їх обслуговують. По-друге, не варто жорстко обмежувати строк дії рецепта — на 30 календарних днів з моменту виписки. Дайте 60 днів або 90. Також спікер наголосив, що у провідних країнах світу фармацевтична послуга аптекам оплачується: «Рано чи пізно і ми маємо до цього прийти. Краще — раніше».

В інших країнах відповідальність за участь у соціальній програмі несуть не тільки аптеки, а й націо­нальні дистриб’ютори, — зауважив Ігор Назаренко, директор компанії «Ліки України», з проханням врахувати міжнародний досвід. Ті зміни, які пропонуються МОЗ задля вирішення проблем з цінами (відповідний проект постанови КМУ оприлюднено для громадського обговорення на сайті МОЗ України 21 травня 2019 р.), — це не вирішення проблеми, — вважає спікер.

Ірина Ступакова, керівник мережі аптек «Лінда-Фарм», звернула увагу на проблеми з відшкодуванням. «Ми брали участь ще в пілотному проекті, і почали працювати в програмі реімбурсації з перших днів. Якщо раніше відшкодування коштів здійснювалося протягом 15 днів, то зараз — фактично протягом місяця. У нас немає такої відстрочки у дистриб’юторів».

Володимир Руденко, директор ГС «Аптечна професійна асоціація України», професор, доктор фармацевтичних наук, поділився результатами опитування серед пацієнтів, які користуються програмою реімбурсації, а також аптек, що беруть участь у «Доступних ліках».

Серед пацієнтів постійно програмою «Доступні ліки» користується 31,3% респондентів, час від часу — 20,9%, не користуються взагалі — 47,8%. Пацієнти, що користуються програмою, повідомляли про такі проблеми, як відсутність необхідних препаратів, довге очікування замовлення, великі черги, необхідність щомісяця записуватися до лікаря (аби отримати новий рецепт), неналежна якість обслуговування, малоефективні ліки за програмою. Не відзначають ніяких проблем лише 1,2%.

На запитання, чи виникали проблеми під час виписування та обслуговування е-рецептів (після 1 квітня 2019 р.), ствердно відповіли 43,9%. Не завжди є необхідні ліки, рецепт виписаний неправильно, система видає неправильний код підтвердження, великі черги, неправильно виписана кількість таблеток в упаковці, програма eHealth видає збій — про такі проблеми повідом­ляли респонденти. Також зазначають, що не всі аптеки обслуговують електронні рецепти, практично неможливо отримати ліки за е-рецептом у сільських аптеках.

За закриття проекту голосують 23% респондентів, 36,1% — бажають розширення переліку нозологій, які підпадають під дію програми «Доступні ліки», 27% — більшої інформованості щодо програми.

Аптечні заклади звітують про такі проблеми, як відсутність достатньої інформації, неправильне виписування е-рецептів лікарями, потреба в додаткових співробітниках в аптеці, збої в роботі програми, велика кількість пацієнтів (які отримують ліки за цією програмою), необхідність отримання цифрових підписів, труднощі з укладанням договорів з медичними та аптечними інформаційними системами (зокрема умови використання платформи та оплата). Часто виникають проблеми з введенням 16-значного коду. Повідомляють про невідповідність реальних цін в аптеках цінам, що внесені до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню. Проблемою вважають відсутність можливості часткового погашення рецепта, а також труднощі з повним забезпечення аптеки ліками за програмою. Серед причин зазначають відсутність препаратів у дистриб’ютора (виробника), а також невідповідність цін у дистриб’ютора (виробника), зазначеним у Реєстрі.

Якщо раніше на обслуговування рецепта зазвичай вистачало до 5 хв, то сьогодні на обслуговування е-рецепта витрачається від 5 хв. Майже половина випадків потребує більше 10 хв. Між тим, якщо за 15 хв е-рецепт не був закритий, програма автоматично обнуляється і всі дії необхідно виконувати спочатку.

Також відзначають проблеми з термінами на відшкодування. При адмініструванні програми «Доступні ліки» місцевими органами розрахунки проводилися протягом 5 днів після подання звіту. При адмініструванні НСЗУ заплановано 10 днів. 5 днів витрачалося на обробку звітів на паперових носіях. На що витрачаються 10 днів, якщо все в елект­ронному форматі?

З точки зору доповідача, програма потребує вдосконалення, вирішення питань, які виникають у ході її виконання, про що ГС «АПАУ» повідомляла МОЗ, НСЗУ, надаючи пропозиції з урахуванням інтересів та побажань людей та аптек.

РОЛЬ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПОСЛУГ У СИСТЕМАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Щороку через неоптимальне використання лікарських засобів близько 8% світових видатків на охорону здоров’я втрачаються даремно, — зазначив Гонсало Соуза Пінто (Gonçalo Sousa Pinto), керівник з розробки практики, адвокатської діяльності та управління даними FIP. З точки зору підвищення ефективності систем охорони здоров’я надзвичайно важливим є, зокрема, покращення здоров’я в умовах обмежених ресурсів (дати якомога більше за ті самі або менші гроші), виключення неефективних послуг, зниження непродуктивних адміністративних витрат, а також сприяння більш ефективному та раціональному використанню лікарських засобів.

Сприяти раціональному та відповідальному використанню препаратів та медичних виробів, профілактиці хвороб, ранньому скринінгу, здоровому старінню населення — усе це можуть робити фармацевти, тим самим здійснюючи свій внесок у підвищення ефективності систем охорони здоров’я та боротьбу з ключовими викликами.

Світовою тенденцією є активний розвиток послуг, що надаються в аптеці за межами безпосередньо відпуску лікарських засобів. Це виробництво ліків в умовах аптеки, збір протермінованих препаратів, обмін використаних шприців, фармацевтична опіка хронічних хворих, популяризація здорового способу життя, тестування на ВІЛ, вакцинація. Так, понад 360 тис. комунальних аптек у 27 країнах можуть надавати послуги з вакцинації. Також фармацевти можуть сприяти підвищенню рівня імунізації населення, виконуючи функції інформування та надання консультацій, беручи участь у кампаніях з популяризації вакцинації тощо. Фармацевти можуть бути цінним активом у боротьбі з неінфекційними захворюваннями. Адже вони — найбільш часто відвідувані медичні працівники, регулярно спілкуються з відвідувачами, можуть надати першу допомогу, проводити перші скринінги на базі аптеки, формувати у пацієнтів прихильність до лікування.

Аптечна практика має бути орієнтованою на пацієнта, сприяти відповідальному використанню лікарських засобів та робити свій внесок у стратегію зміцнення суспільного здоров’я та профілактики захворювань. Національні моделі мають сприяти ефективній участі аптек у розвитку системи охорони здоров’я — впевнений доповідач.

ФАРМДИСТРИБУЦІЯ В УКРАЇНІ

Олександр Суходольський, директор із стратегічного розвитку компанії «БаДМ», прокоментував деякі тенденції ринку. Зокрема, за спостереженнями доповідача, відбувається прискорення концентрації аптек. Витрати аптечних закладів зростають, і тут є 2 шляхи: зменшувати кількість аптек або підвищувати ефективність їх роботи. Проте далеко не всі роблять необхідні для цього кроки. Наприклад, найбільший обсяг продажів в аптеках припадає на п’ятницю. За логікою, днем найбільших замовлень у дистриб’юторів мала б бути субота. Але насправді це не так. Лише деякі аптеки істотно збільшують замовлення в п’ятницю або замовляють товар у суботу або неділю. Між тим, якщо навчитися добре рахувати й враховувати такі моменти, можна було б й істотно збільшувати обсяги продажів і зберігати гроші в обороті.

Варто зазначити, що в Україні працює сервіс, створений для страхових компаній та фізичних осіб, який дозволяє виконувати пошук ліків в аптеках за мінімальними цінами, перевіряти їх наявність, здійснювати бронювання — «Liki24». Можна також визначити аптеку, у якій зручно було б забрати замовлення, або ж скористатися функцією доставки (наразі доступна для 5 міст України), — повідомив Антон Аврінський, генеральний директор компанії «Ліки24».

Денис Гапон, співзасновник компанії «Глюдор», зауважив, що «холодовий ланцюг» по суті закінчується на аптеці. З моменту відпуску препарату всі ризики щодо подальшого транспортування та зберігання лягають на плечі пацієнта. На жаль, у разі необхідності передати ліки (наприклад родичам) можуть використовуватися кур’єрські служби, які не спеціалізуються на доставці ліків і не можуть гарантувати дотримання необхідних вимог щодо зберігання та транспортування. Якщо звернутися до міжнародного досвіду, то варто згадати, що в деяких країнах існує практика складання замовлення для пацієнта та індивідуального фасування ліків в аптеці. Існують сервіси, які спеціалізуються на доставці індивідуальних замовлень. Наприклад, сервіс «PillPack» передбачає доставку препаратів в індивідуальному пакуванні відповідно до часу прийому, «Capsule» — надає можливість спланувати доставку.

Далі буде…

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!