Презентовано «Перехідну книгу» з напрацюваннями для наступного складу Уряду

21 серпня відбулося чергове засідання Уряду, під час якого Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України, представив «Перехідну книгу». У цій книзі зазначено всі завершені напрацювання, здійснені чинним складом Кабінету Міністрів України, а також подальші кроки з продовження реформ в Україні. Ця книга призначена для наступного складу Уряду з метою продовження реформ, які було розпочато.

Стосовно системи охорони здоров’я Володимир Гройс­ман зауважив, що наразі вже 28 млн осіб уклали декларації зі своїми лікарями, що становить близько 70% населення України і, на його переконання, наступний Уряд повинен довести цей показник до 100%, щоб реформа первинної ланки медицини було закінчено.

Також він зауважив, що завдяки реформування цієї ланки медицини вдалося підвищити заробітну плану сімейних лікарів в 2–3 рази. Такого ж підвищення очікують лікарі вторинної ланки медицини з 2020 р., коли реформа фінансування запрацює на цій ланці.

«Ми побудували фактично прототип страхової медицини. Національна служба здоров’я, це не що інше, ніж інфраструктура, яку можна використовувати для впровадження страхової медицини. Але страхова медицина — це радше питання фінансів, фінансового ринку, фінансових гарантій, ніж питання самої медицини. Тому що у медицині слід створити якісну інфраструктуру. Тому я розраховую на те, що всі ті проекти, які ми розпочали, і системні зміни будуть підтримані і продовжені новим Урядом. Коли вони глибше зануряться у проб­леми, я думаю, що відповідь буде очевидною. Вдосконалювати — будь ласка, розвивати — будь ласка, але не відмовлятися», — зазначив очільник Уряду.

Він додав, що наступний Уряд повинен сприя­ти завершенню будівництва нових корпусів НДСЛ «Охматдит» і так само, як чинний склад Уряду, допомагати областям України в будівництві перинатальних центрів, центрів кардіо-судинної хірургії та інше. Оскільки завдяки розвитку центрів кардіо-судинної хірургії вдалося на 25% знизити смертність від інфарктів, інсультів, знижується показник інвалідизації.

Також необхідно продовжувати та вдосконалювати програму «Доступні ліки», у рамках якої державою вже відшкодовано кошти за близько 40 млн рецептів.

Стосовно подальших кроків, які має зробити наступний Уряду, В. Гройсман назвав закінчення пілотного проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та Києві у 2019 р. У 2020 р., за його словами, необхідно провести:

  • повноцінне реформування екстреної медичної допомоги;
  • впровадження етапу реформи системи охорони здоров’я в частині безкоштовної діагностики, пілотний проект якої так і не розпочався з 1 липня. За словами прем’єр-міністра, наступному Уряду потрібно лише визначити період, коли розпочати даний етап реформи;
  • реформування вторинної ланки медицини.

«Якщо ці кроки здійснити, вдосконалювати, робити краще, але дотримуватися генеральної лінії, то якісний результат в медицині буде досягнутий неодмінно», — зазначив В. Гройсман.

Також під час засідання прийнято ряд постанов КМУ у сфері охорони здоров’я:

  • «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1133 і від 28 березня 2018 р. № 302»;
  • «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 р. № 1114»;
  • «Про внесення змін до переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі за напрямами використання бюджетних коштів у 2019 році за програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру»;
  • «Про внесення змін до переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі за напрямами використання бюджетних коштів у 2018 році за програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру»;
  • «Про внесення змін до Положення про Націо­нальну службу здоров’я України».

Дані постанови прийнято без процедури обговорення на підставі параграфа 21 Регламенту Кабінету Міністрів України.

Також під час засідання Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України, просила доповнити порядок денний засідання Уряду проектом постанови КМУ «Про утворення деяких казенних підприємств». Даним проектом пропонується змінити організаційно-правову форму НСДЛ «Охматдит», Національного інституту серця, Національного інститут раку, Центру дитячої кардіології і кардіохірургії на казенне підприємство. Проект розроблено з метою виконання Закону України від 19.10.2017 р. № 2168 «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», згідно з яким з 1 січня 2020 р. державне фінансування ці заклади зможуть отримати після укладення з НСЗУ договору про надання медичних послуг населенню. Для того щоб укласти такий договір, заклади охорони здоров’я повинні мати організаційно-правову форму у вигляді казенних або некомерційних підприємств.

Очільник МОЗ повідомила, що проект пройшов погодження з усіма міністерствами й отримав позитивний висновок Міністерства юстиції України (далі — Мін’юст).

Однак Олена Сукманова, перший заступник міністра юстиції України, повідомила, що у Мін’юсту є певні застереження стосовно цього проекту документа, оскільки при реорганізації в казенні підприємства основним видом діяльності цих закладів визначається наукова діяльність. Тому Мін’юст рекомендує вказати, що основним видом їх діяльності є медичне обслуговування населення.

На це У. Супрун повідомила, що на погоджувальній нараді перед засіданням Уряду це питання обговорювалося, і що це є застереженням, а не зауваженням до проекту постанови, тому не заважатиме в прийнятті цього документа.

Також вона зазначила, що перелік видів діяльності НДСЛ «Охматдит» доповнено науковим видом діяльності лише з метою надання можливості цьому закладу отримувати міжнародні гранти в якості додаткового фінансування.

Вислухавши сторони, В. Гройсман зауважив, що оскільки немає чіткої юридичної позиції з цього питання, а назріла необхідність прийняття рішення щодо реорганізації цих закладів, то він запропонував включити його в «Перехідну книгу» для наступного Уряду, який і прийматиме рішення.

Однак із цим не погодилася У. Супрун, яка підкреслила, що з 1 січня ці заклади втратять можливість отримувати бюджетне фінансування, якщо не запустити процес зміни організаційно-правової форми цих закладів, який займає не один місяць. Тому покладання ухвалення цього рішення на наступний склад Уряду є помилкою, оскільки заклади не встигнуть вчасно змінити свої організаційно-правові форми та укластти договір з НСЗУ.

За підсумками голосування урядовці підтримали пропозицію В. Гройсмана, а не У. Супрун.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи