Pharma Day: на порядку денному фінансові та податкові аспекти ведення бізнесу

Як раніше повідомляло наше видання, 13 листопада компанією KPMG Україна проведено семінар «Pharma Day», який став платформою для обговорення різних аспектів ведення фармацевтичного бізнесу. У заході взяли участь представники національних та зарубіжних фармацевтичних компаній, Агентства США з міжнародного розвитку (United States Agency for International Development — USAID) та Антимонопольного комітету України (АМКУ). Під час заходу обговорювалися актуальні інструменти захисту фармацевтичного бізнесу, а також юридичні, бухгалтерські, податкові та фінансові аспекти ведення фармацевтичної діяльності, актуальні питання трансферного ціноутворення, нагальні проблеми законодавства у сфері конкуренції на фармацевтичних ринках. У даній публікації висвітлено податкові, фінансові складові та трансфертне ціноутворення на фармацевтичному ринку.

 

Анастасія Мосунова, менеджер, відділ міжнародного оподаткування, зауважила, що у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (реєстр. № 1210).

Серед нововведень, що можуть вплинути на бізнес-моделі фармацевтичних компаній, доповідач виокремила такі: положення, що стосуються постійних представництв; введення правил контрольованих іноземних компаній (далі — КІК); запровадження нових податкових різниць для цілей податку на прибуток, зокрема «ділової мети», курсових різниць; правил розширення концепції бенефіціарного власника, запровадження тесту основної мети і т.ін.

ПОСТІЙНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА

Доповідач зазначила, що проєктом пропонується змінити визначення терміну «постійне представництво». Відповідно до чинної редакції Податкового кодексу України постійним представництвом може визнаватися фізична особа, яка юридично уповноважена погоджувати істотні умови договорів з українськими покупцями від імені нерезидента, тобто яка має відповідні повноваження на підставі довіреності або договору. Нове визначення передбачає, що постійним представництвом може визнаватися також фізична особа, яка фактично виконує будь-які дії, спрямовані на узгодження істотних умов договорів, які в подальшому лише формально укладаються нерезидентом, зокрема виконує вказівки нерезидента, використовує корпоративну пошту нерезидента, має повноваження розпоряджатися запасами нерезидента тощо.

Згідно з положенням законопроєкту, якщо співробітники (медичні представники) сервісної компанії або некомерційного представництва або, в деяких випадках, комерційного (постійного) представництва, які входять в міжнародну групу компаній, фактично будуть погоджувати істотні умови договорів купівлі-продажу товарів з українськими покупцями, тобто фактично допомагатимуть іноземній компанії групи продавати товар на території України, то частина прибутку від продажу таких товарів підлягатиме оподаткуванню в Україні. Наприклад, якщо мова йде про сервісну компанію, то така компанія повинна буде оподатковувати не прибуток від виконання «сервісних» функцій (маркетинг, реклама, консалтинг тощо), а прибуток від здійснення торгової діяльності із застосуванням відповідних правил трансфертного ціноутворення щодо алокації прибутків на постійні представництва.

ПОДАТКОВІ РІЗНИЦІ

Проєктом пропонується запровадити додаткові податкові різниці для цілей податку на прибуток підприємств, які матимуть вплив на податковий облік фармкомпаній. Зокрема, фармкомпанії матимуть право на витрати в податковому обліку у зв’язку зі здійсненням операцій з нерезидентами лише якщо доведуть, що такі операції мають «ділову мету». Зазначена податкова різниця є досить фіскальною та надасть податковим органам право відмовляти в праві на «податкові витрати», якщо однією з основних цілей здійснення господарської операції було отримання податкової вигоди.

Крім того, проєктом пропонується виключити вплив курсових різниць на об’єкт оподаткування податком на прибуток. Зокрема, у разі знецінення гривні імпортери лікарських засобів в Україну не матимуть права на витрати від курсових різниць у податковому обліку. Фактично це призведе до того, що такі компанії будуть змушені покривати ці збитки за свій рахунок.

КОНТРОЛЬОВАНІ ІНОЗЕМНІ КОМПАНІЇ

Суть правил КІК полягає в тому, що нерозподілений/розподілений прибуток іноземної юридичної особи або утворення без статусу юридичної особи, контролюючою особою якої є резидент України, враховується в складі доходів останньої та підлягає оподаткуванню в Україні. Правила КІК спрямовані на протидію переміщенню центру прибутку в низькоподаткові юрисдикції з фактичною відстрочкою сплати податків контролюючою особою.

Контролюючою особою щодо КІК вважатиметься фізична або юридична особа — податковий резидент України, яка володіє 50% корпоративних прав в іноземній компанії або кілька фізичних або юридичних осіб — податкових резидентів України, кожен з яких володіє не менше ніж 10%, але сукупно їх частка становить 50% корпоративних прав в іноземній компанії. Також, контролюючою особою буде вважатися резидент України, який здійснює фактичний контроль щодо такої КІК, зокрема якщо контролююча особа дає обов’язкові до виконання вказівки органам управління такої іноземної компанії або резидент України управляє рахунком іноземної особи, або контролююча особа має довіреність від КІК на здійснення суттєвих правочинів, або якщо при відкритті рахунку резидент України вказується як бенефіціар. Для КІК законопроєктом встановлюються такі ставки податків:

  • 5% податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) + 1,5% військовий збір. Застосовується у випадках, коли українська компанія через ланцюг пов’язаних осіб розподіляє дивіденди фізичній особі, яка контролює КІК;
  • 9% ПДФО + 1,5% військовий збір. Застосовується щодо прибутку КІК, який розподіляється фізичній особі, яка контролює КІК, на банківський рахунок в Україні;
  • 18% ПДФО + 1,5% військовий збір. Застосовується щодо нерозподіленого прибутку КІК або якщо такий прибуток розподіляється або розподіляється на іноземний банківський рахунок фізичної особи, яка контролює КІК;
  • 18% податку на прибуток. Застосовується щодо нерозподіленого та розподіленого прибутку КІК, якщо контролюючою особою є юридична особа — резидент України.

Законопроєктом передбачені і винятки, коли прибуток КІК буде звільнено від оподаткування, зокрема:

1. Якщо загальний прибуток усіх КІК не перевищує 1 млн євро.

2. Якщо між Україною і юрисдикцією, податковим резидентом якої є КІК, підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування (далі — Конвенція), і якщо юрисдикція, податковим резидентом якої є КІК, не входить до переліку низькоподаткових юрисдикцій (наприклад Кіпр), а також якщо виконується хоча б одна з таких умов:

  • ефективна ставка оподаткування в юрисдикції, податковим резидентом якої є КІК, становить 13% і більше;
  • частка пасивних доходів КІК перевищує 50%, та КІК виконує суттєві функції, несе ризики та має необхідні ресурси.

Контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про КІК, а також повідомлення про набуття частки в КІК/ набуття фактичного контролю над КІК, відчуження частки КІК/втрати фактичного контролю над КІК. У разі невиконання зазначених зобов’язань застосовуються наступні штрафи:

  • 1000 мінімальних заробітних плат (близько 4 млн грн) за неподання звіту про КІК;
  • 3% від суми доходу КІК або 25% від прибутку (максимальна межа в такому випадку 3 тис. мінімальних заробітних плат — близько 12 млн грн) за нерозкриття всієї або частини інформації про КІК у звіті;
  • 500 мінімальних заробітних плат (близько 2 млн грн) у разі неповідомлення про набуття частки в КІК/ набуття фактичного конт­ролю над КІК, відчуження частки КІК/ втрати фактичного контролю над КІК.

Зазначені правила КІК є критичними для фармацевтичних компаній, які здійснюють імпорт/експорт товарів через торгові компанії в низькоподаткових юрисдикціях, які контролюються резидентами України. Якщо зазначені правила набудуть чинності, такі структури повин­ні бути переглянуті.

КОНСТРУКТИВНІ ДИВІДЕНДИ

Наступним нововведенням, яке пропонується законопроєктом, є так звані конструктивні дивіденди. Дивідендами буде вважатися вартість імпортних/експортних товарів (робіт/послуг) понад суму, що відповідає принципу «витягнутої руки». Наприклад якщо українські фармкомпанії здійснюватимуть так звані дорогі закупівлі медичних препаратів у зарубіжних компаній групи, сума перевищення імпортних цін над тими, що відповідають принципу «витягнутої руки», вважатиметься дивідендами та зніматиметься з «податкових витрат» із застосування податку на доходи нерезидентів. Якщо такі компанії не контролюватимуть ціни відповідно до правил трансфертного ціноутворення, податкові наслідки можуть бути суттєвими. Також конструктивними дивідендами будуть вважатися будь-які операції, що призводять до зменшення нерозподіленого прибутку, а також доходи, що виплачуються нерезиденту пов’язаній особі, або нерезиденту із переліків КМУ понад суму, що відповідає принципу «витягнутої руки».

ТЕСТ «БЕНЕФІЦІАРНОГО ВЛАСНИКА» ТА «ОСНОВНОЇ МЕТИ»

Законопроєкт передбачає розширення поняття бенефіціарного власника, а також введення додаткової умови для застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування — тесту «основної мети». У разі здійснення фармкомпаніями виплат роялті або інших пасивних доходів нерезидентам слід проаналізувати зазначені операції на предмет проходження зазначених тестів. У разі здійснення таких виплат компаніям-посередникам проходження зазначених тестів буде майже неможливим, якщо тільки ці компанії не несуть значних ризиків, виконують суттєві функції та мають відповідні ресурси, а також якщо їх існування обґрунтоване відповідними економічними обставинами, а не отриманням податкової вигоди згідно з конвенціями про уникнення подвійного оподаткування.

ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ

Про проблемні питання трансфертного ціноутворення в Україні розповіла Ганна Чеботарьова, менеджер групи трансфертного ціноутворення KPMG Україна. Вона звернула увагу, що при підготовці документації з трансферного ціноутворення українські дистриб’ютори зазвичай використовують метод чистого прибутку. Суть цього методу полягає в тому, що компанії рахують фактичний показник рентабельності від здійснення контрольованих операцій (господарські операції, в результаті яких завищуються/занижуються доходи, тим самим впливаючи на розмір податку на прибуток) та порівнюють його з так званим ринковим діапазоном (показником інших незалежних компаній, які здійснюють імпорт та продаж товарів на ринку України). Показник рентабельності зазвичай обчислюють сукупно від усіх контрольованих операцій (імпорт, послуги реєстрації та маркетинг). Тобто один показник рентабельності для всіх операцій дистриб’ютора.

Доповідач зауважила, що при обранні цього методу й обґрунтуванні показника рентабельності слід дотримуватися кількох умов. По-перше, слід групувати операції за відповідними критеріями: рецептурні/безрецептурні препарати; ліки, що підпадають під державне регулювання, і т.ін. Після проведення такого групування стане зрозуміло, яка рентабельність кожної групи товарів, та яким чином проводити подальше групування, опираючись на показники рентабельності та фактори ціноутворення.

По-друге, по компаніям, з якими проводиться порівняння рентабельності, слід провести дослідження господарської діяльності і скласти досьє на кожну зіставну компанію. Для цього можна перевірити портфель товарів компанії через Прозоро, e-tender, сайт компанії з метою отримання інформації про продукцію, яку вона реалізує.

Також слід звертати увагу, під якою торговою маркою (ТМ) зіставна компанія реалізує ліки. Оскільки найчастіше в контрольованих операціях беруть участь товари відомих світових виробників і порівняння їх з маловідомими ТМ може вплинути на націнку, з якою порівнює компанія.

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Про проблемні податкові питання переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) для фармацевтичного бізнесу розповіла Дарья Ломанцова, менеджер KPMG в Україні. По-перше, Податковий кодекс України в своїй термінології орієнтований на національні стандарти і часто не враховує специфіку МСФЗ. Наприклад, МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» містить таке поняття, як «резерв щодо очікуваних збитків». Однак положення Податкового кодексу не регулюють коригування резерву від очікуваних кредитних збитків.

Наступною проблематикою є те, що Міністерство фінансів України абстрагувалося від роз’яснення щодо МСФЗ. В свою чергу, податкові органи інколи надають податкові консультації, в яких, зокрема, роз’яснюють підходи до застосування МСФЗ.

Також проблемними питаннями є відсутність перехідних положень в Податковому кодексі України щодо переходу на МСФЗ; практика трактування та документування окремих операцій (виплата покупцям бонусів, премій, знижок відповідно до умов угоди про купівлю-продаж); технічні неузгодженості (застосування таксономії).

А. Мосунова звернула увагу, що кредит-нота залишається популярним інструментом внутрішньогрупового фінансування, а також для здійснення корегування для цілей трансфертного ціноутворення. Однак при її використанні слід враховувати ряд можливих ризиків.

По-перше, кредит-нота надається наприкінці року, коли товар вже поставлено і гроші заплачені. Ст. 632 Цивільного кодексу України заборонено змінювати ціну договору, якщо договір був виконаний. Тому для того щоб була можливість використовувати кредит-ноту, слід передбачити в договорі так звану формулу ціни з можливістю видачі кредит-ноти, наприклад, для цілей трансфертного ціноутворення або щоб зобов’язання сторін за договором не були виконані. По-друге, існують певні ризики з точки зору ПДВ у разі отримання кредит-ноти. Зокрема, отримання кредит-ноти може визнаватися податковими органами платою за маркетингові послуги або іншим чином трактуватися з метою донарахування ПДВ зобов’язань. По-третє, при отриманні кредит-ноти слід враховувати ризики з точки зору антимонопольного законодавства, валютного контролю та застосування регульованих цін.

Для того щоб знизити податкові ризики при застосуванні кредит-ноти, доповідач порекомендувала в договорі поставки передбачити можливість видачі кредит-ноти. При цьому в договорі не повинно бути зазначено, що вона видається за досягнення певних економічних показників, оскільки в такому разі вона може бути розглянута як мотиваційна виплата. Також доповідач зауважила, що кредит-нота повинна відповідати вимогам первинного документа.

Також під час заходу виступили Лариса Антощук, старший менеджер практики з вирішення податкових спорів KPMG Україна, та Наталія Мусієнко, старший юрист практики з вирішення податкових спорів KPMG Україна, які висвітлили судову практику податкових спорів за участю фармацевтичних компаній.

Євген Прохоренко,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті