АПАУ за зміни, але з логічним підґрунтям

Понад 10 років права та інтереси своїх учасників, які представляють найбільші аптечні мережі в Україні, відстоює і захищає ГС «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ). Сьогодні, в часи економічної нестабільності, політичних перипетій, «турборежимів», різноманітних законодавчих змін, які часто не мають під собою логічного підґрунтя, діяльність громадських організацій необхідна, як ніколи. Чим сьогодні займається АПАУ? Вирішення яких питань нині на часі? Кому вигідно нівелювати значимість аптек загалом і професії фармацевта зокрема? Про це ми запитали в директора АПАУ, професора, доктора фармацевтичних наук Володимира Руденка.
— Володимире Васильовичу, все ж таки, скажіть кілька слів про діяльність АПАУ. Як працює громадська спілка в умовах карантину — додалося клопотів?

— Роботи у нас завжди вистачає. Життя взагалі щедре на «сюрпризи», а останнім часом й поготів — законопроєкти з’являються, як гриби після дощу. Часто ці документи ніщо інше, як результат чиїхось політичних амбіцій, кулуарних домовленостей. Не всі, ні, але й не мало таких, які, окрім здивування, нічого не викликають. Тому, звісно ж, доводиться захищати інтереси наших учасників, які нам довіряють і на нас розраховують.

Карантин вніс також певні корективи в роботу аптек, і, відповідно, й нашу. Адже аптекарі практично опинилися з перших днів пандемії на передовій. Ажіотаж, величезні черги, розгнівані пацієнти. Розкуповувалися всі медпрепарати, маски, антисептики. Треба чи не треба. Брали все. А потім, коли виник дефіцит деяких препаратів і тих же масок, саме до аптек люди почали висувати претензії…

АПАУ за цей час підготувала ряд відкритих звернень до представників влади, регуляторних органів, власників аптек щодо соціального захисту прав провізорів та фармацевтів. Питання фармопіки, тестування — все це зараз тримаємо на контролі.

Щодо безоплатного тестування, то тут взагалі цікава історія. Про фармацевтів практично забули, коли приймали рішення, кого тестувати безкоштовно з тих представників професій, які зараз у зоні найвищого ризику через COVID-19. Довелося стукати, як кажуть, у двері багатьох інстанцій, поки нас почули. Як результат, наказом від 20.05.2020 р. № 1227, за сприяння ГС «АПАУ», внесено зміни до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», та включено фармацевтичних працівників до переліку осіб, які підлягають обов’язковому регулярному тестуванню. Визначена періодичність обов’язкового тестування для фармацевтів, а саме 1 раз на 30 днів.

— Чи є випадки захворювання серед фармацевтів? І ще: чому завжди саме в аптечних працівників, коли виникає епідемія чи відбуваються зміни цін, летять перші «списи» невдоволених громадян?

— Випадки захворювань є. І тому тестування для аптекарів вкрай необхідне.

У нас люди звикли, як тільки що занепокоїть — йти відразу в аптеку. Фармацевту часто доводиться і надавати допомогу відповідно до правил фармацевтичної опіки, і вислуховувати скарги, невдоволення, не тільки з приводу роботи аптечного закладу, а й взагалі на життя. Це завжди пряме спілкування з хворими, тобто зона високого ризику.

Щодо зміни цін, то громадяни наші не думають та й не знають про те, що ціни на ліки формує винятково виробник. Хоча й наголошуємо на цьому на кожному кроці. Але ж у нас дорожчає все, не тільки ліки. Просто лікарські засоби — це те, без чого більшості дійсно складно обійтися. І тому підвищення ціни на них завжди найпомітніше. Але вини аптечних працівників у тому точно не варто шукати.

Хочу наголосити, що роль аптеки як закладу охорони здоров’я, роль провізора, фармацевта потребують більшої уваги та поваги в суспільстві. Це одне з питань, яке ми постійно озвучуємо в засобах масової інформації, обговорюємо з професійною спільнотою в рамках Аптечного саміту, який АПАУ проводить щороку від часу свого заснування.

— «Аптечний саміт–2020» також вже анонсовано. Можливо, й зарано про це говорити, але що буде головним для обговорення цього разу?

— Анонсовано, бо як тільки ми проводимо один саміт, так відразу розпочинаємо підготовку до наступного. Цей захід потужний, інтерес до нього з роками не спадає. Плануємо його провести традиційно в грудні цього року. Тому й роботи організаційної вже нині багато. Питань за поточний рік назбиралося немало. Те, що влада намагається нібито вдосконалити, не завжди йде фармгалузі й аптекам, зокрема, на користь.

— Що саме Ви маєте на увазі?

— Та хоч би й дистанційну торгівлю, яку було дозволено Урядом виключно на час карантину. Наразі окремі представники бізнесу, які не мають ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, але займаються незаконною доставкою, активно закликають владу дозволити дистанційну торгівлю й доставку ліків на постійній основі, розгорнули велику піар-компанію з метою легалізації в подальшому своєї діяльності, нівелювання в логістичному ланцюгу ролі та значення аптеки, її фахівців — провізорів та фармацевтів — у забезпеченні населення ліками.

Хтось десь традиційно заявляє, що аптека — монополіст, що аптека не хоче змін… Це зовсім не так. Аптека не проти змін, у цьому питанні так точно. Але ці зміни мають бути доречними, адекватними. Бо навіть до нових законопроєктів, які невдовзі мають розглядати парламентарі, у нас купа запитань.

Законотворці знову ставлять в жорсткі рамки відповідальності аптечні заклади. А за що відповідатимуть ті поштові оператори, яким дозволяється займатися сьогодні доставкою лікарських засобів. Де прописано роль кур’єра? Хто відповідатиме за ліки, якщо вони принесуть шкоду хворому — кур’єр? Ні. Він прийшов і пішов. Кого цікавить, як він ніс чи віз ті ліки. Може, він їх взагалі замінив на інші дорогою. Усе в наш час трапляється. А аптека знову буде крайньою.

Представник МОЗ нещодавно під час одного з останніх засідань Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування дуже влучно охарактеризувала нові законопроєкти щодо дистанційної торгівлі препаратами, зазначивши, що лікарські засоби є особливим товаром та потребують особливих умов зберігання, транспортування, відпуску з метою збереження їх якості й лікувального ефекту. Порушення цих умов при дистанційній торгівлі може завдати шкоди здоров’ю та становити загрозу життю пацієнтів. Крім того, як зазначила вона, у нас поширений безрецептурний відпуск рецептурних ліків. Це також порушення правил.

МОЗ передбачає, що кількість фальсифікату, якого й так вистачає на ринку, може з прийняттям законопроєктів щодо вищесказаного, в такому вигляді, як вони є, тільки збільшитися. Підтримуємо цю позицію й розраховуємо на здоровий глузд та відчуття відповідальності наших народних обранців.

Також вчора, під час онлайн-зустрічі з представниками Американської торговельної палати в Україні, голова Міністерства охорони здоров’я Максим Степанов підкреслив, що в Україні великою проблемою є фальсифікація та нелегальна торгівля лікарськими засобами. За його словами, МОЗ України спільно з Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками розробили проєкт закону, який має на меті, зокрема, посилити адміністративні санкції за відпуск не­якісних лікарських засобів та за недотримання умов їх зберігання.

Отже, і неврегульована доставка лікарських засобів може спричиняти розповсюдження таких фальсифікованих ліків.

До того ж, якщо повернутися до обговорення профільним комітетом законопроєкту № 3615 і альтернативного документа № 3615-1, то майже всі учасники засідання — народні депутати Сергій Кузьміних, Валерій Зуб, Лада Булах, Ольга Стефанишина одностайно підтримали думку, що правила дистанційної торгівлі лікарськими засобами мають бути врегульовані належним чином, слід прописати відповідальність всіх учасників, відповідно до Директиви 2001/83/Європейського Парламенту та Ради ЄС. Побачимо, як насправді буде.

— А що конкретно пропонує АПАУ?

— Ми підготували з цього приводу кілька запитів, аналітичних матеріалів. Дистанційна торгівля — це ризики для здоров’я людей. Народний депутат, лікар В. Зуб правильно зазначив, що не можуть доставлятися ліки невідомо ким, без належного транспортування прямо в операційні, наприклад, онкохворим. Коли ніхто не знає, що це за ліки, хто їх виробник, бо невідомо, чи допоможуть вони хворому, а чи, навпаки, нашкодять.

Тому із впровадженням дистанційної торгівлі не варто поспішати. Такі речі впроваджуються поступово й помірковано. Необхідно обов’язково передбачити відповідальність за незаконну доставку шляхом змін до Кодексу України про адміністративну відповідальність та Кримінального кодексу України, провести аналіз внутрішнього законодавства ЄС щодо вимог до транспортувальника та доставки ліків.

Ми також виступили з пропозиціями щодо встановлення вичерпного переліку вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатом з метою провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами через інтернет-аптеку.

Вважаємо, що треба дозволити здійснювати дистанційну торгівлю та доставку ліків через інтернет-аптеку виключно ліцензіатам, які провадять господарську діяльність з роздрібної торгівлі ліками, згідно з отриманою ліцензією.

Пропонуємо вилучити з переліку суб’єктів господарювання, які можуть залучатися на договірних засадах до здійснення доставки ліків, що наведені у законопроєкті № 3615-1, кур’єрські служби доставки, оскільки їх діяльність не врегульована чинним законодавством, та чітко прописати вимоги до суб’єктів господарства (операторів поштового зв’язку), які будуть залучатися до доставки ліків, а саме: зобов’язати отримати ліцензію та дотримуватися вимог законів України «Про лікарські засоби», «Про ліцензування видів господарської діяльності», вимог Ліцензійних умов у частині здійснення доставки лікарських засобів.

Усі ці та інші побажання та зауваження було озвучено під час круглого столу, проведеного АПАУ за участі представників влади, регуляторних служб, громадських організацій і власників аптек, та надіслано на адресу профільного комітету Верховної Ради України.

Сподіваємося, до наших зауважень та пропозицій прислухаються.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті