Проєкт постанови КМУ «Про затвердження Порядку запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції»

06 Липня 2020 3:42 Поділитися

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції» (далі — проєкт постанови)

  1. Резюме

Метою розробки проєкту постанови є визначення чіткої процедури запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції (далі  ̶  постанова).

  1. Проблема, яка потребує розв’язання

Згідно з абзацом першим частини першої статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (далі — Закон) державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Розширення сфери застосування вільних цін є одним з основних напрямів державної цінової політики (пункт 3 частини першої статті 4 Закону).

Проведена в Україні на початку 90-х років лібералізація цін значно скоротила вплив держави на процес ціноутворення і на сьогодні пряме державне регулювання охоплює близько 20% цін.

У період становлення повноцінної ринкової економіки механізми адміністративного регулювання цін мають гнучко поєднуватися з ринковими механізмами і супроводжуватись, зокрема, подальшим розширенням сфери застосування вільних (ринкових) цін із посиленням державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Абзацом другим частини першої статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (далі — Закон) визначено, що державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

Проте вказана норма Закону не застосовується через відсутність дієвого інструменту. Чинне на сьогодні Положення про державне регулювання цін  (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1995 № 135, що визначає порядок державного цінового регулювання на товари суб’єктів  господарювання,  які  порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, недосконале та не відповідає законодавству. У зв’язку з цим виникла необхідність розробки проєкту постанови.

Водночас виклики сьогодення потребують впровадження оперативних методів державного тимчасового втручання в цінові процеси. Так, наразі поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) в Україні спровокувало стрімке і неконтрольоване зростання цін на окремі види соціально значущих товарів, зокрема виробів медичного призначення та індивідуальних засобів захисту. Зокрема споживча ціна на маски медичні одноразові з початку карантину встановленого постановою Кабінетом Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», зросла у десятки разів.

Практика державного регулювання цін на товари і послуги, стосовно яких запроваджені заходи контролю (проведення розслідування, винесення рішення антимонопольними органами тощо) поширена у країнах європейського Союзу, зокрема в Австрії, Норвегії, Хорватії. Світовий досвід запровадження державного регулювання цін урахований при розробці проєкту постанови.

  1. Суть проєкту акта

проєкт постанови затверджує Порядок, який визначає механізм запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, або вчиняють дії, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі — суб’єкти господарювання), встановлюючи такі ціни чи інші умови придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, або застосовуючи різні ціни чи різні інші умови до рівнозначних угод з суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причин.

Передбачається, що підставою для розгляду питання щодо запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання є рекомендації органів Антимонопольного комітету.

Рішення щодо запровадження державного регулювання цін приймаються такими суб’єктами регулювання:

на загальнодержавних товарних ринках, за винятком ринків лікарських засобів і виробів медичного призначення, — Мінекономіки;

на ринках лікарських засобів і виробів медичного призначення (загальнодержавних і регіональних) — МОЗ;

на регіональних товарних ринках, за винятком ринків лікарських засобів і виробів медичного призначення, — Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями.

проєкт Порядку визначає перелік документів, який зобов’язані подати  суб’єкти господарювання та встановлює мінімальний термін їх подання (10 робочих днів).

проєктом Порядку також передбачено, що:

державне регулювання цін не може перевищувати 120 календарних днів;

державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію), прибуток від його продажу (реалізації) та  включати інвестиційну складову частину;

запровадження державного регулювання цін здійснюється шляхом видання суб’єктом регулювання у межах своїх повноважень регуляторного акту, який розробляється, розглядається, приймається та оприлюднюється з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

  1. Вплив на бюджет

Реалізація проєкту постанови не потребує додаткового фінансування з державного чи місцевого бюджетів.

  1. Позиція заінтересованих сторін

проєкт постанови буде винесений на громадське обговорення відповідно до вимог Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010  № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

  1. Прогноз впливу

проєкт постанови матиме вплив на ринкове середовище, суб’єктів господарювання всіх форм власності. Прогноз впливу додається.

  1. Позиція заінтересованих органів

проєкт постанови потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством охорони здоров’я України, Антимонопольним комітетом, Державною регуляторною службою України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, обл(міськ)держадміністраціями та підлягає проведенню правової експертизи Міністерством юстиції України.

  1. Ризики та обмеження

У проєкті постанови відсутні положення, що стосуються прав та свобод, гарантованих конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

У проєкті постанови відсутні положення, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, у зв’язку з чим оцінка гендерного впливу проєкту акта не здійснювалась.

У проєкті постанови відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

проєкт постанови не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.

У проєкті постанови відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією.

проєкт постанови не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

  1. Підстава розроблення проєкту акта

проєкт постанови розроблено відповідно до абзацу другого частини першої статті 12 Закону України «Про  ціни і ціноутворення».

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства УкраїниІгор Петрашко

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ

реалізації проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції»

Суть проєкту акта: визначення механізму запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

Заінтересована сторона Ключовий інтерес Очікуваний  вплив на ключовий інтерес, позитивний (+) або негативний (-) Пояснення
Короткостроковий вплив (до року) Середньостроковий вплив (до року)
Суб’єкти господарювання Вдосконалення відносин між державою і бізнесом + + Чітко регламентована процедура запровадження адміністративного цінового регулювання відносно порушників законодавства про захист економічної конкуренції спрятиме удосконаленню державного захисту конкуренції. Конкуренція стимулювати підприємців пропонувати на ринок найкращі товари за найнижчими цінами, а також знижувати витрати на їх виробництво. Утриматися на ринку, де панує конкуренція, і при цьому отримати прибуток можливо, лише якщо виконувати зазначені вимоги
Громадяни Скорочення витрат на оплату товарів (послуг) + + Встановлення справедливої ціни дозволить зменшити витрати на придбання товарів (послуг)

Проєкт

оприлюднений на сайті

Мінекономіки 09.06.2020 р.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Про затвердження Порядку запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про  ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України постановляє:

  1. Затвердити Порядок запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, що додається.
  2. Доручити Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерству охорони здоров’я України, Антимонопольному комітету України спільно давати роз’яснення щодо застосування Порядку.
  3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем’єр-міністр УкраїниД. Шмигаль

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

ПОРЯДОК

запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції

  1. Цей Порядок визначає механізм запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, або вчиняють дії, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі — суб’єкти господарювання), встановлюючи такі ціни чи інші умови придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, або застосовуючи різні ціни чи різні інші умови до рівнозначних угод з суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причин.
  2. Для цілей цього Порядку терміни вживаються у такому значенні:

базовий період — календарний рік, що передує планованому періоду;

планований період — період тривалістю 12 місяців, на який здійснюється розрахунок ціни;

товар — продукція, роботи, послуги, що підлягають продажу (реалізації);

ціна — виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару (продукції, робіт, послуг), що підлягає продажу (реалізації), який застосовується як тариф, розмір плати, ставка або збір, крім ставок  і зборів, що використовуються в системі  оподаткування.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України «Про  ціни і ціноутворення», «Про захист економічної конкуренції».

  1. Рішення щодо запровадження державного регулювання цін згідно з цим Порядком приймається такими суб’єктами регулювання:

на загальнодержавних товарних ринках, за винятком ринків лікарських засобів і виробів медичного призначення, — Мінекономіки;

на ринках лікарських засобів і виробів медичного призначення (загальнодержавних і регіональних) — МОЗ;

на регіональних товарних ринках, за винятком ринків лікарських засобів і виробів медичного призначення, — Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання здійснюється шляхом видання суб’єктом регулювання у межах своїх повноважень регуляторного акту, який розробляється, розглядається, приймається та оприлюднюється з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

  1. Підставою для розгляду питання щодо запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання є рекомендації органів Антимонопольного комітету України.
  2. До розгляду питання запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання суб’єкт регулювання, у разі потреби, може залучати в установленому порядку спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).
  3. Державне регулювання цін на товари суб’єктів господарювання здійснюється із застосуванням способів, визначених частиною першою статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію), прибуток від його продажу (реалізації) та  включати інвестиційну складову частину.

  1. Строк дії державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, запроваджених згідно з цим Порядком, не може перевищувати 120 календарних днів.

8. При запровадженні державного регулювання цін, суб’єкти господарювання, зобов’язані у терміни, встановлені суб’єктом регулювання, але не менше як протягом 10 робочих днів від дня отримання письмового запиту від суб’єкта регулювання, подати: пояснювальну записку до розрахунку цін; обсяги виробництва товарів за попередній та базовий періоди, очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями;розрахунок рівнів цін на планований період з усіма підтвердними і обґрунтовуючими документами, що використовувалися під час його проведення;розрахунок планованих витрат та динаміку фактичних витрат за попередній та базовий період, очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями. Витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном;розрахунок планованого прибутку з урахуванням суми капітальних інвестицій на планований період та динаміку відповідних показників за попередній, базовий і на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями;інвестиційну програму (план капітальних інвестицій);копії фінансової звітності (за попередній звітній період).На вимогу суб’єкта регулювання надаються інші додаткові матеріали.9. Засвідчені відповідно до законодавства документи, зазначені у пункті 8 цього Порядку, подаються суб’єкту регулювання у паперовій або електронній формі.Подання документів в електронній формі здійснюються з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг».10. Відповідальність за недостовірність зазначеної у документах інформації, поданих суб’єкту регулювання для запровадження державного регулювання цін, несе суб’єкт господарювання.11. Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання державних регульованих цін, запроваджених відповідно до цього Порядку, здійснюється Держпродспоживслужбою.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

ПЕРЕЛІК

постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995 р. № 135 «Про Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень» (ЗП України,  1995 р., № 5, ст. 127; Офіційний вісник України, 2001 р., № 44, ст. 1964; 2002 р., № 24,  ст. 1163).
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1397 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995 р. № 135» (Офіційний вісник України, 2001 р., № 44, ст. 1964).
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2002 р. № 807 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995 р. № 135» (Офіційний вісник України, 2002 р., № 24, ст. 1163).

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції» (далі — проєкт постанови)

  1. Визначення проблеми

У період становлення повноцінної ринкової економіки механізми адміністративного регулювання цін мають гнучко поєднуватися з ринковими механізмами і супроводжуватись, зокрема, розширенням сфери застосування вільних (ринкових) цін із посиленням державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Абзацом другим частини першої статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

Проте вказана норма Закону не застосовується через відсутність дієвого інструменту. Чинне на сьогодні Положення про державне регулювання цін  (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995 р. № 135, що визначає порядок державного цінового регулювання на товари суб’єктів  господарювання,  які  порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, недосконале та не відповідає законодавству.

Актуальність затвердження механізму державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, значно зростає в умовах надзвичайних ситуацій. Зокрема епідемічна ситуація в країні, обумовлена  поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), спровокувала  ажіотажний попит і стрімке зростання цін на окремі види товарів, що мають істотну соціальну значущість, та товарів протиепідемічного призначення.  Ціновий моніторинг, який проводився  Антимонопольним комітетом, свідчить, що ціни на певні продукти та засоби індивідуального захисту зростали синхронно в різних торгівельних мережах, що може свідчити про антиконкурентну поведінку учасників ринку. Коли ціноутворення відбувається під впливом ажіотажного попиту та обмеженої кількості товаровиробників, може мати місце свідоме утримання високих цін внаслідок домовленості між цими товаровиробниками.

Слід зазначити, що практика державного регулювання цін на товари і послуги, стосовно яких запроваджені заходи контролю (проведення розслідування, винесення рішення антимонопольними органами тощо) поширена у країнах Європейського Союзу, зокрема в Австрії, Норвегії, Хорватії. Світовий досвід запровадження державного регулювання цін урахований при розробці проєкту постанови.

Таким чином, прийняття проєкту постанови є необхідним, оскільки:

проблема не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів, у зв’язку з тим, що адміністративне регулювання  ціноутворення досягається за допомогою, прийнятих нормативних актів;

проблема не може бути розв’язана за допомогою діючих регуляторних актів, оскільки чинний регуляторний акт, який вирішує описану проблему, не відповідає нормам діючого законодавства та не ураховує світовий досвід.

Основні групи (підгрупи), на які проблеми справляють вплив:

Групи (підгрупи) Так Ні
Громадяни +
Держава +
Суб’єкти господарювання, +
у тому числі суб’єкти малого підприємництва +

ІІ. Цілі державного регулювання

Цілями державного регулювання є встановлення чіткої процедури запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, або вчиняють дії, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі — суб’єкти господарювання), встановлюючи такі ціни чи інші умови придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, або застосовуючи різні ціни чи різні інші умови до рівнозначних угод з суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причин.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

  1. Визначення альтернативних способів

Як альтернативу до запропонованого регулювання можна розглянути, так званий «status quo», тобто збереження чинного регулювання зазначених питань.

Вид альтернативи Опис альтернативи
Альтернатива 1 Збереження чинного регулювання зазначених питань «status quo».
Альтернатива 2 Погодження та затвердження проєкту постанови.
  1. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1 Вигоди відсутні 1) Відсутність сучасного механізму запровадження державного цінового регулювання на товари суб’єктів господарювання — порушників вимог законодавства про захист економічної конкуренції, підвищує ризик  придбання споживачами  товарів за економічно необґрунтованими цінами.

2) Репутаційні втрати Уряду через втрату контролю за ціноутворенням та непередбачувані інфляційні сплески.

Альтернатива 2 1) Встановлення прозорої та зрозумілої  процедури дозволить оперативно, на підставі рекомендацій Антимонопольного комітету, запровадити державне регулювання цін на товари суб’єкта господарювання-порушника вимог законодавства про захист економічної конкуренції, що сприятиме покращенню конкурентного середовища на відповідних ринках товарів (послуг), забезпечить стабілізацію цін та уповільнення інфляції.

2) Забезпечення реалізації норм частини першої статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Економічні витрати держави пов’язані із виконанням вимог регулювання відсутні.

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1 Вигоди відсутні. Додаткові витрати на придбання товарів, вироблених (реалізованих)   суб’єктами  господарювання, що недотримується вимог конкурентного законодавства, за економічно необґрунтованими цінами.
Альтернатива 2 Придбання товарів та послуг за економічно обґрунтованими (справедливими) цінами.

 

Економічні витрати громадян пов’язані із виконанням вимог регулювання відсутні.

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

У 2018 році в Україні зареєстровано 1 840 тис. суб’єктів господарювання, діяльність яких охоплює всі види економічної діяльності. З них суб’єктів великого підприємництва — 446 одиниць, середнього — 16,5 тис., малого −  1 823 тис. одиниць (з них 1765 тис. одиниць є суб’єктами мікропідприємництва). проєкт постанови вчинятиме тимчасовий регуляторний вплив на суб’єктів господарювання, які будуть визнані Антимонопольним комітетом такими, що порушили вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

За даними Антимонопольного комітету, за період 2014-2019 років загальна кількість наданих комітетом рекомендацій склала 183 одиниці, або в середньому 30 за рік (максимальна кількість рекомендацій була надана у 2019 році — 60). При цьому жодна з цих рекомендацій не стосувалася запровадження державного цінового регулювання.

Враховуючи викладене, для цілей аналізу регуляторного впливу було зроблено припущення про те, що максимальна кількість суб’єктів господарювання, на яких може вчиняти вплив прийняття постанови складатиме 20 одиниць всі суб’єкти господарювання на яких може розповсюджуватися регулювання будуть відноситися до суб’єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва за наступним розподілом:

 

Показник Мікро Малі Середні Великі Разом
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць 0 5 10 5 20
Питома вага групи у загальній кількості, % 0 25 50 25 100

 

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1 Прямі вигоди можуть отримувати  лише порушники законодавства про захист економічної конкуренції, отримуючи додаткові доходи внаслідок неправомірного застосування економічно необґрунтованих цін на товари (послуги).

 

Добросовісні суб’єкти господарювання потерпають від недобросовісної конкуренції, витрачають додаткові ресурси на придбання товарів (послуг) за неринковими цінами.
Альтернатива 2 Покращення рівня конкуренції на ринках, створення рівних умов для господарювання, можливість купувати продукцію за економічно обґрунтованими цінами.

 

Реалізація проєкту постанови не потребуватиме додаткових витрат суб’єктів господарювання на адміністративне цінове регулювання.
  1. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення встановлених цілей

Вибір оптимального альтернативного способу здійснено з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей.

Вартість балів визначається за чотирибальною системою оцінки ступеня досягнення визначених цілей, де:

4 — цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті повною мірою (проблема більше не існуватиме);

3 — цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті майже повною мірою (усі важливі аспекти проблеми не існуватимуть);

2 — цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті частково (проблема значно зменшиться, деякі важливі та критичні аспекти проблеми залишаться нерозв’язаними);

1 — цілі прийняття регуляторного акта, які не можуть бути досягнуті (проблема продовжує існувати).

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми) Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки) Коментарі щодо присвоєння відповідного бала
Альтернатива 1 1 Альтернатива зберігає всі наявні недоліки, що наведені у розділі ІІІ.
Альтернатива 2 4 Очікується, що альтернатива дозволить досягти цілей, що зазначені в розділі ІІ.

 

Рейтинг результатив-ності Вигоди (підсумок) Витрати (підсумок) Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу
Альтернатива 1 Для держави: відсутні

Для громадян: відсутні

Для суб’єктів господарювання:

отримання неправомірного доходу, внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Для держави: неврегульованість питання запровадження державного цінового регулювання створює ризики для спотворення  економічної конкуренції.

Для громадян: підвищує ризики придбання товарів за економічно необґрунтованими цінами.

Для суб’єктів господарювання: витрата додаткових ресурсів на придбання товарів (послуг) за неринковими цінами внаслідок порушення конкуренції на ринку

Дана альтернатива є неефективною, оскільки не дозволяє вирішити проблеми.
Альтернатива 2 Для держави: виконання  норми Закону, покращення конкурентного середовища на відповідних ринках товарів (послуг), стабілізація цін, уповільнення інфляції.

Для громадян: можливість придбання товарів та послуг за економічно обґрунтованими цінами

Для суб’єктів господарювання:

прозорий та зрозумілий порядок запровадження державного регулювання цін, покращення рівня конкуренції на ринках, створення рівних умови для господарювання.

 Для держави: відсутні

Для громадян: відсутні

Для суб’єктів господарювання: відсутні

Альтернатива є доцільною з огляду на перспективні вигоди

 

Рейтинг Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/ причини відмови від альтернативи Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта
Альтернатива 1 Дана альтернатива не здатна вирішити проблеми, що наведені у розділі І документу. Ризиків зовнішніх чинників не виявлено
Альтернатива 2 Дана альтернатива є найбільш доцільною з огляду на поточний стан проблеми та потенційні вигоди від її реалізації для держави, громадян та суб’єктів господарювання. Ризиків зовнішніх чинників не виявлено

Враховуючи вищенаведені позитивні та негативні сторони альтернативних способів досягнення встановлених цілей, доцільно прийняти розроблений проєкт постанови.

  1. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

З метою досягнення цілей, визначених у розділі ІІІ аналізу регуляторного впливу, пропонується погодити проєкти постанови.

Заходи, які необхідно здійснити органам влади для розв’язання проблеми:

1) провести погодження проєкту постанови, яким затверджується Порядок державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції,  який  передбачає, що:

підставою для розгляду питання щодо запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання є рекомендації органів Антимонопольного комітету.

рішення щодо запровадження державного регулювання цін приймаються такими суб’єктами регулювання:

а) на загальнодержавних товарних ринках, за винятком ринків лікарських засобів і виробів медичного призначення, — Мінекономіки;

б) на ринках лікарських засобів і виробів медичного призначення (загальнодержавних і регіональних) — МОЗ;

в) на регіональних товарних ринках, за винятком ринків лікарських засобів і виробів медичного призначення, — Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями;

державне регулювання цін не може перевищувати 120 календарних днів;

державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію), прибуток від його продажу (реалізації) та  включати інвестиційну складову частину;

запровадження державного регулювання цін здійснюється шляхом видання суб’єктом регулювання у межах своїх повноважень регуляторного акту, який розробляється, розглядається, приймається та оприлюднюється з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

проєкт постанови визначає чіткий перелік документів, які зобов’язані подати суб’єкти господарювання для цілей цінового регулювання, та встановлює мінімальний термін їх подання (10 робочих днів).

2) забезпечити інформування громадськості про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (www.me.gov.ua) та провести громадське обговорення проєкту постанови.

Заходи, які необхідно здійснити суб’єктам господарювання відповідно до вимог проєкту постанови:

ознайомитися з вимогами регулювання (пошук та опрацювання регуляторного акту в мережі Інтернет).

Розв’язання проблеми можливе лише шляхом прийняття проєкту постанови.

VІ. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги.

Можливість виконання вимог регуляторного акта оцінюється як висока, оскільки у розпорядженні компетентних органів та суб’єктів господарювання, на яких поширюватимуться відповідні вимоги, є достатньо ресурсів для їх виконання.

Витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта відсутні.

Державне регулювання за проєктом постанови не передбачає утворення нового державного органу або нового структурного підрозділу діючого органу.

VІI. Обґрунтування строку дії акта

Дія цього регуляторного акта встановлюється на необмежений строк, оскільки він регулює відносини, які мають пролонгований характер. Зміна строку дії регуляторного акта можлива в разі зміни міжнародно-правових актів чи законодавчих актів України вищої юридичної сили, на виконання яких розроблений цей проєкт регуляторного акта.

Термін набрання чинності регуляторним актом — з дня його офіційного оприлюднення.

VІII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

  1. Кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акта — незначний не більше 0,2% від загальної кількості зареєстрованих великих, середніх та малих суб’єктів господарювання.
  2. Розмір коштів і часу, які витрачаються суб’єктами господарювання у зв’язку із виконанням вимог акта — низький;
  3. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та (або) фізичних осіб із основними положеннями проєкту регуляторного акта — високий, оскільки зазначений проєкт акта розміщений на офіційному веб-сайті Мінекономіки (www.me.gov.ua) в розділі «Документи» підрозділ «Обговорення проєктів документів».

Показниками результативності регуляторного акта є:

1) кількість випадків запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції;

2) відсоток зміни цін на відповідні товари та послуги внаслідок  застосування механізму державного регулювання цін;

3) динаміка цін у відповідній сфері державного цінового регулювання.

ІX. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Відносно цього регуляторного акта повинно послідовно здійснюватися базове, повторне та періодичне відстеження його результативності. Зокрема:базове відстеження результативності регуляторного акта буде проведено після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта;повторне відстеження результативності — через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом;періодичне відстеження результативності — один раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.Метод проведення відстеження результативності — статистичний.Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності —  статистичні та дані моніторингу, який здійснюватиметься  Держстатом, Мінекономіки, МОЗ, обл(міськ)держадміністраціями тощо.Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Мінекономіки протягом усього терміну його дії шляхом розгляду інформації, яка надійде до Міністерства.

Міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства УкраїниІгор Петрашко

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті