Мінекономіки вчергове пропонує запроваджувати цінове регулювання на товари порушників конкурентного законодавства

5 січня на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі — Мінекономіки) для обговорення в черговий раз оприлюднено проєкт постанови КМУ, яким пропонується затвердити Порядок запровадження державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції (далі — Порядок). Зауважимо, до цього Мінекономіки вже оприлюднювало в червні та вересні даний документ.

Запропонований до прийняття Порядок визначає механізм запровадження державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі — суб’єкти господарювання), яке полягає у зловживанні монопольним становищем у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, або застосовування різних цін чи різних умов до рівнозначних угод з суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причин.

Як і раніше, Порядком передбачається, що рішення про запровадження державних регульованих цін прийматиметься, зокрема, МОЗ на ринках лікарських засобів і медичних виробів (загальнодержавних і регіональних). Підставою для цього стане рішення органів Антимонопольного комітету (АМКУ) про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке полягає у зловживанні монопольним становищем.

АМКУ не пізніше 10 робочих днів з дати прийняття рішення надсилатиме його МОЗ, яке розпочинатиме розгляд питання про запровадження державних регульованих цін не пізніше 5 робочих днів з дати реєстрації цього рішення та направлятиме суб’єктам господарювання в електронному вигляді засобами електронної пошти чи у паперовому вигляді рекомендованим листом з повідомленням про вручення, запит про надання наступної інформації (далі — запит):

• пояснювальної записки до розрахунку цін;
• обсягів виробництва та/або реалізації товарів за попередній та базовий періоди, очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями;
• розрахунок рівнів цін на планований період;
• розрахунок планованих витрат та динаміку фактичних витрат за попередній та базовий період, очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями;
• розрахунок планованого прибутку з урахуванням суми капітальних інвестицій на планований період та динаміку відповідних показників за попередній, базовий і на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями;
• інвестиційну програму (план капітальних інвестицій);
• копії фінансової звітності (за попередній звітний період).

Ця інформація подається суб’єктами господарювання у терміни, встановлені у запиті, але не менше як протягом 10 робочих днів від дня його отримання.

На запит МОЗ може надаватися інша інформація, пов’язана з розрахунками рівнів цін та витрат.

У разі ненадання такої інформації у встановлені у запиті терміни МОЗ запроваджуватиме державні регульовані ціни, рівень яких визначатиметься на основі даних статистики, адміністративних даних, основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України.

Після отримання від суб’єктів господарювання вищезазначеної інформації, але не пізніше 10 робочих днів після закінчення термінів надання інформації, встановлених у запиті, МОЗ здійснюватиме аналіз отриманих даних. За результатами аналізу прийматиметься рішення про доцільність або недоцільність запровадження державних регульованих цін. Зауважимо, що у вересневому проєкті Порядку також передбачалося, що за результатами проведеного аналізу вищезазначеної інформації може прийматися рішення й про спосіб державного регулювання цін згідно зі ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та про термін дії цього регулювання цін. Однак новий проєкт не містить таких положень.

Наразі під час прийняття рішення про доцільність або недоцільність запровадження державних регульованих цін обов’язково братиметься до уваги:

• можливість виходу на ринок інших суб’єктів господарювання, які здатні ефективно конкурувати із суб’єктом господарювання, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
• можливість усунення негативних наслідків зловживання монопольним (домінуючим) становищем для споживачів без запровадження державних регульованих цін;
• негативні наслідки запровадження державних регульованих цін для функціонування ринку та їх співвідношення з очікуваними позитивними наслідками для споживачів від їх запровадження.

Окрім цього, Порядком передбачено, що регулювання цін не запроваджуватиметься у разі, якщо:

• на ринок, на якому мало місце зловживання монопольним (домінуючим) становищем, не пізніше як протягом 2 міс з моменту отримання від суб’єкта господарювання вищезазначеної інформації, вступатимуть нові суб’єкти господарювання, здатні ефективно конкурувати з суб’єктом господарювання, який вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції; та/або
• негативні наслідки для споживачів від встановлення цін, які неможливо було б установити за умов існування значної конкуренції на ринку, можуть бути усунуті протягом 2 міс з моменту отримання від суб’єкта господарювання, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вищезазначеної інформації, без запровадження державних регульованих цін на відповідному(них) ринку(ах); та/або
• негативні наслідки від застосування державних регульованих цін для функціонування ринку переважатимуть позитивні наслідки для споживачів від його запровадження.

Спосіб державного регулювання цін суб’єкти регулювання обирають згідно зі ст. 13 Закону України «Про ціни та ціно­утворення», а саме шляхом:

1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:

• фіксованих цін;
• граничних цін;
• граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);
• граничних нормативів рентабельності;
• розміру постачальницької винагороди;
• розміру доплат, знижок (знижувальних кое­фіцієнтів);

2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Строк дії державних регульованих цін не перевищуватиме 120 календарних днів.

Також зазначається, що державні регульовані ціни не запроваджуватимуться раніше, ніж через 2 міс після одержання рішення АМКУ про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому відповідні рішення МОЗ скасовуватимуться, якщо рішення АМКУ визнано судом недійсним або його дію зупинено, або АМКУ зупинив виконання рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у зв’язку з його перевіркою чи переглядом, або за результатами перевірки чи перегляду рішення скасовано.

Нагадаємо, Асоціація «Оператори ринку медичних виробів»^® (AMOMD^®) виступила проти прийняття цього Порядку в частині медичних виробів та вважає її необґрунтованою, невиваженою, безпідставною. Оскільки граничні надбавки як один з механізмів державного регулювання цін на медичні вироби вже було скасовано, адже таке регулювання не враховувало витрати на сервісне обслуговування обладнання та витрати на навчання інженерів для сервісного, гарантійного та постгарантійного обслуговування, які надають послуги закладам охорони здоров’я. Тому ця практика державного регулювання цін на медичні вироби проіснувала близько 10 років і систематично призводила до ряду негативних наслідків, зокрема до обмеження конкуренції та зникнення з України якісних медичних виробів та виробів для застосування в терапії орфанних захворювань, зменшення надходжень до Державного та місцевих бюджетів через втрату платників податків, тінізації ринку та ін. У той же час скасування цінового регулювання сприяло зниженню цін на таку продукцію.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!