Медичний канабіс, заборона продажу ліків дітям, комунікаційна стратегія з вакцинації — засідання профільного комітету

30 червня під головуванням Михайла Радуцького відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). Під час засідання обговорювалися законопроєкти щодо врегулювання питання обігу конопель в медичних цілях; заборони продажу ліків дітям; фінансування заходів з протидії COVID-19, а також члени Комітету ознайомилися з комунікаційною стратегією МОЗ України з питань вакцинації.

КОМУНІКАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ З ВАКЦИНАЦІЇ

Михайло Радуцький, голова Комітету, нагадав, що 9 червня на засіданні обговорювалося питання щодо проведення МОЗ України комунікаційної кампанії з приводу вакцинації, впровадження сертифікатів чи паспортів з вакцинації та попередження поширення пліток, чуток, фейків з цього питання. Тоді МОЗ поінформувало членів Комітету про розроблену комунікаційну стратегію з питань вакцинації, яка передбачає залучення всіх партнерів на рівні держави та міжнародних організацій, місцевих лідерів думок для максимальної популяризації цього процесу або надання відповідей на ті чи інші запитання населення.

Також він зазначив, що заступник міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін, який 9 червня доповідав з цього питання, зазначив, що Міністерство має певні інструменти, за допомогою яких вимірюється ефективність комунікаційної кампанії з приводу вакцинації. У зв’язку з цим члени Комітету попросили І. Кузіна в 2-тижневий термін надати їм цю комунікаційну стратегію МОЗ для ознайомлення.

Ігор Кузін, представляючи Стратегію, зауважив, що комунікаційний центр працює як з міжнародними партнерами — ВООЗ, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Світовий банк і т.д., так і з представниками державної влади — Офісом Президента України, центральними та місцевими органами влади. Інформаційна спів­праця відбувається і з недержавними організаціями з метою використання єдиних тез, які генеруються комунікаційним центром, для того щоб адекватно й швидко розповсюджувати їх по різних закладах чи регіонах України.

Відповідно до Дорожньої карти з впровадження вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масового щеплення у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021–2022 рр. (далі — Дорожня карта) МОЗ здійснювало комунікацію з пріоритетними групами з вакцинації. Також передбачено другий етап комунікаційної кампанії в рамках масової вакцинації населення віком від 18 років.

Заступник міністра наголосив, що комунікаційні пріоритети залежать від тих груп населення, які отримують щеплення на кожному етапі, передбаченому Дорожньою картою. Так, на І–IV етапах вакцинації основні комунікаційні пріоритети полягають в інформуванні населення про етапність, перебіг вакцинальної кампанії, наявні вакцини, переваги здійснення щеплення, способи запису на вакцинацію та важливість її проведення.

Додатковим елементом і комунікаційним пріоритетом є залучення національних та регіональних організацій, громадського та державного секторів для комунікації з пріоритетними групами з вакцинації і стимулювання серед них попиту на вакцинацію шляхом особистих прикладів здійснення щеплення та залучення до цього процесу лідерів громадської думки.

На наступному етапі комунікації пріоритети полягатимуть у:

  • формуванні знань серед українців про ефективність вакцин для захисту від COVID-19 чи уникнення тяжкості перебігу даного захворювання;
  • залученні пріоритетних груп, які вже завершили вакцинацію, до інформування про переваги та деталі вакцинації;
  • стимулюванні попиту на вакцинацію через залучення громад.

Пріоритетами МОЗ на липень–вересень 2021 р. є робота з медіа та освітянами для підготовки безпечного навчального року. Передбачається проведення 3 масових інформаційних кампаній: «Бабусю і дідусю, вакцинуйтеся», «Обличчя вакцинації «Захищені»», «Постери про те, як записатися, рекомендації щодо вакцинації». Вони будуть спрямовані на мотивацію осіб літнього віку та інших пріоритетних груп робити щеплення.

Ольга Стефанишина, член Комітету, поцікавилася в міністра охорони здоров’я України Вік­тора Ляшко, як МОЗ планує збільшити кількість щоденних вакцинацій до більше 100 тис. осіб, аби вийти на показник в 10 млн вакцинованих до кінця літа. Також вона зауважила, що прихильників проведення щеплення проти COVID-19 набагато більше у великих містах, ніж у селах чи маленьких містах. Тому вона запитала, чи планується проведення інформаційних роз’яснювальних заходів, які були б спрямовані на осіб, які проживають в таких населених пунктах.

На це Віктор Ляшко відповів, що МОЗ має стратегію, як вакцинувати до кінця літа 10 млн осіб і 70% дорослого населення до кінця року, інформацію про яку Міністерство надасть пізніше. За його словами, завдяки комунікаційній кампанії зросла кількість прихильників вакцинації, і число щоденно вакцинованих осіб збільшиться після того, як буде реалізована можливість кожній особі зробити щеплення незалежно від того, віднесено її до пріоритетних груп, чи ні.

Після завершення обговорення Комітет прийняв такі рішення:

  • взяти до відома озвучену інформацію;
  • звернутися до Міністерства культури та інформаційної політики України з рекомендацією пріоритезувати використання соціальних квот для промоції вакцинації, зокрема показ відеороликів про вакцинацію на телевізійних каналах в прайм-тайм;
  • звернутися до керівників обласних державних адміністрацій і голів обласних рад з рекомендацією забезпечити контроль за належними темпами вакцинації, відкриттям цент­рів масової вакцинації тощо.

За пропозицією народного депутата України Лади Булах Комітет також ухвалив рішення звернутися до Державної кримінально-виконавчої служби України з рекомендацією забезпечити контроль за вакцинацією в підпорядкованих їй установах.

МЕДИЧНИЙ КАНАБІС

Другим питанням, яке розглядали члени Комітету, були два законопроєкти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу конопель в медичних цілях, науковій та науково-технічній діяльності (реєстраційний № 5596) та альтернативний йому «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу рослин коноплі в промислових, медичних та наукових цілях» (реєстраційний № 5596-1).

На засіданні законопроєкт № 5596 представляла О. Стефанишина як один із його співавторів. Вона наголосила на актуальності теми врегулювання обігу конопель в медичних цілях, оскільки відповідних лікарських засобів потребують понад 2,5 млн хворих українців. Зокрема, це особи з онкологічними захворюваннями, епілепсією, хворобою Альцгеймера, Паркінсона і т.д. При цьому вона зауважила, що лікарські засоби на основі медичного канабісу вже легалізовані в багатьох країнах світу, серед яких європейські країни, Сполучені Штати Америки тощо.

Вона поінформувала, що 2 грудня 2020 р. Комісія ООН з наркотичних засобів вилучила медичний канабіс зі списку найнебезпечніших наркотичних засобів світу і наприкінці грудня 2020 р. у Верховній Раді України зареєстровано кілька законопроєктів, які намагалися врегулювати обіг ліків на основі канабісу. Тоді було прийнято рішення відкликати їх та розробити один спільний проєкт закону, який регулював би обіг медичного канабісу.

Законопроєктом № 5596 пропонується розширити доступ пацієнтів до лікарських засобів на основі канабісу. Ним дозволяється вирощування конопель та виробництво ліків на їх основі, розширюється можливість українських науковців їх досліджувати. Так, запроваджується посилений контроль за обігом канабісу в медичних та наукових цілях, а саме шляхом ведення елект­ронного реєстру всіх препаратів і проведення їх відпуску виключно за допомогою електронного рецепта, виданого лікарем.

Також передбачається проведення ліцензування будь-якої діяльності, пов’язаної з обігом медичного канабісу, створення надійної дозвільної системи для провадження такої діяльності, звітування та подання інформації контролюючим органам, закріплення розподілу функцій та повноважень між контролюючими органами, створення окремого уповноваженого органу у сфері обігу лікарських конопель. При цьому питання розподілу функцій уповноваженого органу пропонується залишити за Урядом.

Крім того, законопроєктом надається можливість пацієнтам купувати медичний канабіс в аптечних закладах в кількості, вказаній в елект­ронному рецепті. Граничний допустимий вміст тетрагідроканабінолу (ТГК) в промислових коноплях пропонується встановити на рівні 0,2%, що відповідає нормам, встановленим в Європейському Союзі. У той же час лікарські коноплі передбачається класифікувати відповідно до вмісту в них ТГК до 1%. Так, лікарські коноплі з низьким вмістом ТГК можуть вирощуватися на основі ліцензії як у відкритих, так і закритих ґрунтах. Лікарські коноплі з вмістом більше ніж 1% ТГК зможуть вирощуватися на основі ліцензії виключно в закритому ґрунті.

О. Стефанишина також повідомила, що під час підготовки до другого читання проєкт № 5596 буде доповнено такими положеннями щодо:

1) введення в дію закону через 3 міс після його офіційного опублікування з метою надання часу Кабінету Міністрів України для розробки відповідних підзаконних нормативних актів;

2) відповідальності за порушення положень закону, яка настає в установленому законодавством порядку;

3) прозорості функціонування уповноваженого органу у сфері обігу лікарських конопель;

4) рішення про відмову у видачі дозволу на використання об’єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, може бути оскаржено посадовою особою вищого рівня та в порядку адміністративного судочинства.

Андрій Холодов як один із співавторів альтернативного законопроєкту № 5596-1 зазначив, що у цьому проєкті враховуються вимоги міжнародних актів і зобов’язань України у сфері обігу рослин коноплі в промислових, медичних та наукових цілях. Також встановлюється ліцензування та спрощення ведення відповідного виду господарської діяльності, визначаються вичерпні вимоги до таких суб’єктів господарювання та інше.

Відмінностями альтернативного законопроєкту від основного є те, що наприклад, в проєкті № 5596 пропонується встановити класифікацію рослин коноплі залежно від вмісту ТГК:

  • промислові коноплі — вміст ТГК не перевищує 0,2%;
  • лікарські коноплі з низьким вмістом ТГК — від 0,2 до 1%;
  • лікарські коноплі з високим вмістом ТГК — більше 1%.

При цьому вміст ТГК підтверджуватиметься описом сорту рослин, внесеного до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, або встановлюватиметься випробувальною лабораторією або іншою юридичною особою, що проводить експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

Водночас законопроєктом № 5596-1 передбачено класифікацію рослин коноплі залежно від цілей їх застосування:

  • для промислових цілей із вмістом ТГК менше 0,3%;
  • для медичних та наукових цілей із вмістом ТКГ, що перевищує 0,3%.

Також ним передбачено, що культивування рослин роду коноплі для медичних та наукових цілей здійснюється:

  • з використанням кондиційного та репродуктивного насінного матеріалу рослин коноплі, внесеного до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, і не нижче першої та другої репродукції конопель;
  • в умовах закритого ґрунту.

Це відбуватиметься із забезпеченням ліцензіатами заходів щодо охорони посівів, місць зберігання, переробки цих рослин та інше.

Окрім цього, проєктом розподілено функції регулювання обігу між діючими центральними органами виконавчої влади — МОЗ України та Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

Олександр Сальніков, головний спеціаліст відділу стратегічного планування та взаємодії у сфері нормативно-правового забезпечення Управління забезпечення формування державної політики у сфері протидії наркозлочинності Міністерства внутрішніх справ України (МВС), зазначив, що в МВС є ряд питань до цих законопроєктів.

Зокрема, у Міністерстві вважають, що запропоновані законопроєктом № 5596 гранично допустимі розміри вмісту ТГК не мають жодних наукових обґрунтувань. Також ним унеможливлюється визначення розміру квот та ускладнюється порядок призначення ліцензій, оскільки суб’єкти господарювання, використовуючи різні сорти рослин роду коноплі, виготовлятимуть різну кількість лікарських наркотичних засобів. У разі потрапляння в незаконний обіг зазначені рослини роду коноплі становитимуть значну небезпеку, оскільки вміст ТГК у сухій масі навіть з однієї рослини дозволятиме виготовляти велику кількість небезпечних наркотичних засобів.

Окрім цього, в МВС не погоджуються з пропозицією законопроєкту не відносити до наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів промислові коноплі та товари, які виготовлені з них, чи продукти їх переробки, якщо вміст ТКГ в сухій масі цих товарів не перевищує 0,2%. На переконання МВС, виключення промислових конопель з цього переліку призведе до неконт­рольованого вирощування рослин роду коноплі. У зв’язку з великою кількістю правок до законопроєктів О. Сальніков попросив надати можливість надіслати їх у письмовому вигляді на розгляд членів Комітету.

Натомість М. Радуцький зазначив, що під час підготовки проєкту до другого читання Комітет розгляне пропозиції МВС.

За результатами обговорення цього питання Комітет прийняв рішення підтримати законопроєкт № 5596 та рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу, а альтернативний законопроєкт № 5596-1 відхилити.

ПРОДАЖ ЛІКІВ ДІТЯМ

Під час засідання члени Комітету розглядали й проєкт закону України «Про внесення змін до статті 21 Закону України «Про лікарські засоби» щодо заборони продажу лікарських засобів дітям (реєстр. № 5122, друге читання).

М. Радуцький нагадав, що це законопроєкт Комітету, який прийнятий Парламентом за основу 2 червня. Тому Комітету доручено підготувати його до розгляду в другому читанні з урахуванням отриманих до нього пропозицій. Комітет отримав 18 правок та пропозицій, які були опрацьовані підкомітетом з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету.

За результатами розгляду Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти цей законопроєкт у другому читанні та в цілому. Також члени Комітету з 18 правок врахували 10. При цьому самі правки, які були прийняті під час засідання, не озвучувалися.

ПРОТИДІЯ ЗЛОВЖИВАННЮ НАРКОТИКАМИ

Під час засідання розглядався також законопроєкт «Про приєднання України до Часткової угоди про створення Групи зі співробітництва у боротьбі проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу (Група Помпіду)» (реєстр. № 0114).

М. Радуцький звернув увагу, що Комітет не є головним з підготовки цього проєкту, але може надати свій висновок щодо нього Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

В. Ляшко, представляючи цей законопроєкт, зауважив, що Група Помпіду як неурядова організація заснована 1971 р., а в 2007 р. вона розпочала співпрацю з Радою Європи. Використовуючи свій досвід, Група Помпіду розробляє та реалізує програми по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Для цього залучає експертів з 39 країн — членів цієї організації.

Україна ще в 2014 р. повинна була в ході лібералізації візового режиму приєднатися до Групи Помпіду. Однак вирішення цього питання постійно призупиняли через відсутність бачення джерел фінансування участі України в цій групі, яке становить 27 тис. євро. Наразі з Міністерством фінансів України відпрацьовано питання збільшення видатків МОЗ для сплати членських внесків.

За словами міністра, користі від участі буде в рази більше, ніж передбачених витрат. Адже Група Помпіду надає значну експертну і технічну допомогу в протидії незаконному трафіку наркотичних засобів через територію держави, а також у формуванні гуманної наркополітики. Тому він висловив прохання підтримати даний законопроєкт.

Після завершення обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Комітету Верхов­ної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва підтримати цей проєкт та за результатами розгляду в першому читанні рекомендувати Парламенту прийняти його за основу та в цілому.

ПРОТИДІЯ COVID-19

На завершення засідання члени Комітету підтримали проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо заходів із запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та проведення вакцинації від цієї хвороби (реєстр. № 5671).

Представляючи цей законопроєкт, Інна Гарц, начальник відділу охорони здоров’я Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Міністерства фінансів України, повідомила, що метою документа є спрямування надходжень від розмитнення автомобілів на європейських номерах віком старше 5 років, які ввезені в 2020 р., на заходи, пов’язані із запобіганням COVID-19 та проведенням вакцинації. Завдяки цьому планується залучити 1,4 млрд грн на ці заходи.

В. Ляшко додав, що МОЗ підтримує цей проєкт, оскільки раніше для закупівлі вакцин Міністерство перерозподілило 6,5 млрд грн з фінансування Програми медичних гарантій (ПМГ) і наразі триває процес залучення додаткових коштів, аби покрити дефіцит, який виник внаслідок такого перерозподілу.

Після завершення обговорення депутати прийняли рішення запропонувати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету підтримати даний законопроєкт та за результатами розгляду в першому читанні рекомендувати Парламенту прийняти його за основу та в цілому.

Також під час засідання Комітету прийнято рішення разом з Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування провести у вересні 2021 р. спільні слухання на тему «Чисте довкілля — шлях до здорової нації» у форматі відеоконференції. Дата проведення слухань узгоджуватиметься пізніше.

Євген Прохоренко

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті