Survive coronavirus: Україна на європейській мапі

Уся світова спільнота, починаючи з грудня 2019 р., потрапила під вплив епідемії нового типу коронавірусу, який отримав назву COVID-19. Пандемія, зумовлена цим вірусом, посіяла тривогу та призвела до суттєвих людських і фінансових втрат, наклала суворі обмеження на соціально-культурне життя і похитнула глобальні тренди. Для боротьби з наслідками пандемії коронавірусу в усьому світі Міжнародний валютний фонд (МВФ) прийняв рішення про виділення безоплатної допомоги на суму 650 млрд дол. США. Україні в рамках цієї ініціативи відводиться 2,7 млрд дол. У 2021 р. ми вчимося жити у «новій нормальності», та напередодні нового респіраторного сезону потроху готуємося до можливості нового спалаху коронавірусної хвороби та посилення карантинних обмежень. Як Україна пережила перший рік пандемії та як долає економічні та епідеміологічні виклики сьогодні, на фоні інших європейських країн?

Економічна перспектива

Раптовий початок пандемії коронавірусу похитнув світову економіку. Замість очікуваного приросту багатьом країнам довелося оцінювати глибину спаду. Основними чинниками зниження ВВП виступили запровадження локдаунів та карантинних обмежень з метою стримування стрімкого поширення COVID-19, а також зниження попиту, у тому числі інвестиційного, через пов’язану з пандемією невизначеність.

За підсумками 2020 р. Національний банк України (НБУ) звітував про зниження ВВП на 4%. Водночас наслідки для економіки більшості європейських країн були більш значними (рис. 1).

Рис. 1
Спад ВВП ряду європейських країн у 2020 р.
Спад ВВП ряду європейських країн у 2020 р.
Джерело даних: Світовий банк (data.worldbank.org)

Українська економіка показала себе більш стійкою до поточної кризи порівняно з поперед­німи. Коронакриза не супроводжувалася стрімкою девальвацією та інфляцією, а спад економіки у 2020 р. виявився не таким суттєвим, як очікувалося на початку кризи.

Наразі українська економіка поступово відновлюється, але повільніше, ніж очікувалося, зокрема через посилення карантинних обмежень у І півріччі поточного року. З огляду на втрати від пандемії, НБУ погіршив прогноз збільшення реального ВВП у 2021 р. з 4,2% до 3,8%. Світовий банк також прогнозує приріст на рівні 3,8%, враховуючи зростання ключових галузей економіки та ризик посилення карантинних обмежень через повільні темпи вакцинації.

Епідеміологічна перспектива

Восени 2020 р. та навесні 2021 р. Україна пережила 2 хвилі пандемії коронавірусу (рис. 2), рівень захворюваності досяг найбільшого значення у квітні 2021 р. З 17 червня 2021 р. на всій території України встановлено «зелений» рівень епідемічної небезпеки. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), за весь час пандемії в Україні підтверджено 2,3 млн випадків COVID-19, у тому числі 53,8 тис. з летальним наслідком (станом на 31 серпня 2021 р.).

Рис. 2
Потижнева динаміка кількості підтверджених випадків COVID-19 в Україні та Європі з 1-го тижня 2020 р. по 33-й тиждень 2021 р.
Потижнева динаміка кількості підтверджених випадків COVID-19 в Україні та Європі з 1-го тижня 2020 р. по 33-й тиждень 2021 р.
Джерело даних: ВООЗ

У той же час Європа переживає нову хвилю COVID-19 (див. рис. 2). Кількість виявлених нових випадків все ще демонструє високі показниках, проте за останній тиждень рівень захворюваності дещо знизився.

В Україні ситуація поки залишається спокійною, проте експерти заздалегідь роблять прогнози щодо того, коли чекати на новий спалах. Слід зазначити, що останніми тижнями в Україні намітилася тенденція до зростання кількості нових випадків захворювання на COVID-19, у тому числі інфікування штамом коронавірусу «дельта». За даними МОЗ України, станом на 20 серпня 2021 р. зафіксовано 520 таких випадків.

Коефіцієнт виявлення нових випадків інфікування COVID-19 в Україні порівняно з іншими європейськими країнами високий, що може бути пов’язано з низьким обсягом тестувань (рис. 3).

Рис. 3
Щоденна сумарна кількість проведених ПЛР-тестів та відсоток позитивних результатів (7-денне ковзне середнє) за даними на 31 серпня 2021 р.
Щоденна сумарна кількість проведених ПЛР-тестів та відсоток позитивних результатів (7-денне ковзне середнє) за даними на 31 серпня 2021 р.
Джерело даних: портал Our World in Data (ourworldindata.org)

Коли та як «накриє» Україну новою хвилею COVID-19, залежить від багатьох факторів: поведінки громадян, дотримання ними маскового режиму, гігієни рук та дистанції, відвідування масових заходів, повернення з відпусток та початку шкільного року, поширення штаму «дельта», епідеміологічного сезону підвищення захворюваності на респіраторні інфекції. Одним із елементів підготовки до наступного спалаху коронавірусної хвороби є проведення вакцинації населення.

На проведення вакцинації населення від COVID-19 Держбюджетом України на 2021 р. виділено 2,6 млрд грн. Наразі національна кампанія з вакцинації набирає обертів, значно прискорившись в останні місяці (рис. 4). З 21 липня розпочався п’ятий етап вакцинальної кампанії, під час якого безкоштовно вакцинуватися можуть всі охочі. За підсумками липня, щеплень зроблено більше, ніж сукупно за всі попередні місяці. Слід зазначити, що, враховуючи фактичні темпи проведення вакцинальної кампанії та оновлення інформації щодо закупівель та графіків поставок вакцин, Національний план вакцинопрофілактики COVID-19 оновлено від 28 липня 2021 р. З вересня мінімальна кількість щеплень встановлюється на рівні 8,2 млн, а з жовтня — 8,5 млн.

Рис. 4
Динаміка кількості введених доз вакцин (перша та друга дози) зі старту вакцинації в Україні, дані станом на 31 серпня 2021 р.
Динаміка кількості введених доз вакцин (перша та друга дози) зі старту вакцинації в Україні, дані станом на 31 серпня 2021 р.
Джерело даних: портал СОТА від апарату РНБО України (health-security.rnbo.gov.ua)

Наразі ж за обсягами вакцинації проти COVID-19 Україна значно відстає від європейських країн, зокрема через антивакцинальні настрої. Слід зазначити, що країнами-лідерами за вакцинацією населення в Європі повністю вакциновано щонайменше 50% населення (рис. 5).

Рис. 5
Частка вакцинованого проти COVID-19 населення в європейських країнах станом на 31 серпня 2021 р.
Частка вакцинованого проти COVID-19 населення в європейських країнах станом на 31 серпня 2021 р.
Джерело даних: портал Our World in Data (ourworldindata.org)

За даними опитування, проведеного в березні 2021 р. компанією R&B Group в Україні, майже дві третини українців (60%) не згодні вакцинуватися від COVID-19. Серед основних причин відмови: страх негативних побічних реакцій, а також відсутність довіри до жодної з існуючих вакцин. В той же час, за даними дослідження аналітичної компанії YouGov про готовність вакцинуватися населення різних країн, проведеного наприкінці березня 2021 р., в Італії неготових вакцинуватися 25%, Німеччині — 32%, Франції — 46%.

Катерина Дмитрик,
за матеріалами www.oecd.org, data.worldbank.org, covid19.who.int,
health-security.rnbo.gov.ua, moz.gov.ua, bank.gov.ua

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті