Проєкт Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про зайнятість населення» щодо залучення провідних фахівців до роботи у системі охорони здоров’я України»

13 Вересня 2021 2:46 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України, у порядку законодавчої ініціативи, вноситься на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про зайнятість населення» щодо залучення провідних фахівців до роботи у системі охорони здоров’я України».

Доповідати законопроєкт на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Дмитрієва О.О.

Народні депутати України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону України
«Про внесення змін до Законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про зайнятість населення» щодо залучення провідних фахівців до роботи у системі охорони здоров’я України»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Вітчизняна галузь охорони здоров’я тривалий час зіштовхується із проблемами власного функціонування та розвитку. У першу чергу такі проблеми пов’язані із кадровим потенціалом галузі. Значна частина українських медичних фахівців внаслідок низької оплати праці та неналежних умов роботи покинула країну. Крім того, у стані реформування знаходиться процес підготовки фахівців медичної освіти, метою якого є впровадження провідних підходів до навчання та перевірки студентів на відповідність вимог, визнаних у розвинутих державах.

Негативні явища у вітчизняній системі охорони здоров’я тільки посилились внаслідок пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Пандемія ще більше загострила проблему нестачі кваліфікованих кадрів.

Разом з тим, незважаючи на відтік кадрів з України, є значна частина медичних фахівців, що отримали профільну освіту закордоном, які бажають працювати у нашій державі.

Однак, такі професіонали зіштовхуються з проблемою законності перебування на території України. Відповідно до частини третьої статті 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я іноземні медичні фахівці, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в навчальних закладах іноземних держав, допускаються до професійної діяльності після перевірки їхньої кваліфікації у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, якщо інше не передбачено законодавством або міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Порядок перевірки медичної кваліфікації, отриманої закордоном, визначається Порядком допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну чи фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.08.1994 № 118-С (зареєстрованим в Мін’юсті України від 12.09.1994 № 218/428) (далі — Порядок). Хоча Порядок встановлює, що процедура надання права на професійну діяльність в Україні особам, які пройшли медичну (фармацевтичну) підготовку в навчальних закладах іноземних країн, здійснюється протягом місяця, однак до цього строку не включається виконання додаткових умов на підтвердження кваліфікації (пункт 11 Порядку). Згідно пункту 6 Порядку додатковими умовами можуть бути визначені:

– для лікарів (провізорів) — підготовка в інтернатурі, на курсах спеціалізації, стажування з присвоєнням (підтвердженням) звання лікаря (провізора) — спеціаліста, легалізація кваліфікаційної категорії;

– для фахівців — курси спеціалізації чи вдосконалення.

Як наслідок, проходження додаткових умов може тривати до 6 місяців, не враховуючи строк в один місяць на загальну процедуру підтвердження диплому, а також збір документів, необхідних для подачі в Міністерство охорони здоров’я.

Такий строк значно перевищує дозволений строк перебування в Україні для громадян, що оформлюють короткострокові візи або в’їжджають на територію України на підставі угод про безвізові поїздки, оскільки на сьогодні закон не визначає як окрему підставу законного перебування на території України проходження процедури підтвердження кваліфікації.

Крім того, достатньо складно дотриматись цієї процедури для медичних фахівців з сусідніх держав, які мають бажання працювати в Україні.

З вище описаного випливає необхідність впровадження нових належних підстав законного перебування іноземних медичних фахівців на території України на період перевірки їхньої кваліфікації та працевлаштування у заклади охорони здоров’я України.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Метою ухвалення законопроєкту є залучення найкращих фахівців у сфері охорони здоров’я для розвитку вітчизняної системи охорони здоров’я.

3. Загальна характеристика і основні положення проєкту акта

Новою частиною двадцять четвертою статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі — Закон) проєкт Закону вводить нову категорія іноземців та осіб без громадянства, які мають право на законних підставах перебувати на території України, — іноземці та особи без громадянства, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в навчальних закладах іноземних держав та проходять перевірку їхньої кваліфікації у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, з метою працевлаштування у закладі охорони здоров’я на території України незалежно від форми власності.

Такі іноземці та апатриди матимуть можливість перебувати на законних підставах на території України на період проходження перевірки їхньої кваліфікації та отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства закладом охорони здоров’я, що має намір їх працевлаштувати.

Для отримання посвідки на тимчасове проживання такі особи зобов’язані подати відповідну заяву, дійсний поліс медичного страхування та подання закладу охорони здоров’я, який має намір працевлаштувати відповідного спеціаліста, а також загальний перелік документів, передбачений для інших категорій іноземців та апатридів, що подають заяву на отримання посвідки (частина вісімнадцята статті 5).

Такі іноземці та апатриди вважатимуться особами, які перебувають на території України на законних підставах на дату звернення за оформленням посвідки на тимчасове проживання та до дня її отримання. Впровадження цієї норми є необхідним, оскільки, як зазначалось вище, значна частина медичних фахівців, які мають намір працювати в Україні, є спеціалістами, що покинули Білорусь. Відповідно, такі особи не завжди можуть повернутися на батьківщину після закінчення законного короткострокового терміну перебування на території України. Аналогічна гарантія із тих же мотивів вже була надана для іноземців та апатридів, які підтримують армію України у виконанні її завдань (частини двадцята та двадцять перша статті 4 Закону).

Строк дії посвідки на тимчасове проживання, яка видається таким особам становитиме один рік (відповідного до чинного положення пункту 5 частини першої статті 5-1 Закону).

Строк дії їхньої посвідки може бути продовжено на період навчання і на період оформлення дозволу на застосування праці такого іноземця або особи без громадянства закладом охорони здоров’я (включаючи період, необхідний для збору та подачі відповідних документів). Разом з тим, у продовженні строку дії посвідки має бути відмовлено у разі:

відмови в наданні права на професійну діяльність в Україні за результатом перевірки кваліфікації;

якщо заклад охорони здоров’я, який має намір працевлаштувати таку особу, протягом шістдесяти днів з дня завершення процедури перевірки кваліфікації такої особи не подав заяву на отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства;

відмови у видачі дозволу на застосування праці такого іноземця або особи без громадянства.

З метою встановлення обставин, що забороняють продовження строку дії посвідки, здійснюється обмін відповідною інформацією між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Крім того, передбачає, що на період протягом двох років з дня набрання чинності пропонованого Закону безоплатно здійснюватиметься видача та продовження дії дозволу на застосування праці таких іноземців та осіб без громадянства. Такий період визначений з метою забезпечення балансу інтересів. З однієї сторони у зв’язку з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19 Україна терміново потребує висококваліфікованих працівників, тому держава не може створювати додаткових перешкод для їх працевлаштування. З іншої сторони повне скасування плати за отримання дозволу на працевлаштування іноземця/апатрида (або ж взагалі відміна вимоги отримувати такий дозвіл) у довгостроковій перспективі може негативно позначитись на вітчизняних фахівцях медичної галузі внаслідок їх потенційного витіснення на ринку праці.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Відносини в даній сфері регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття та реалізація законопроєкту не потребує додаткового фінансування з державного чи місцевого бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття цього законопроєкту забезпечить Україну висококваліфікованими фахівцями у галузі охорони здоров’я, чого наша держава особливо потребує у період пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 та відтоку кадрів закордон.

Народні депутати України

Проєкт

зареєстровано в Парламенті

03.09.2021 р. № 5888

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про зайнятість населення» щодо залучення провідних фахівців до роботи у системі охорони здоров’я України

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 19–20, ст. 179 із наступними змінами):

1) у статті 4:

у частині двадцять першій після слів «зазначені у частині двадцятій» доповнити словами «та двадцять четвертій»;

доповнити частиною двадцять четвертою такого змісту:

«24. Іноземці та особи без громадянства, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в навчальних закладах іноземних держав та проходять перевірку їхньої кваліфікації у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, з метою працевлаштування у закладі охорони здоров’я на території України незалежно від форми власності, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України, на період проходження такої перевірки та отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства таким закладом охорони здоров’я.»;

2) у статті 5:

у частині третій слова «та двадцятій» замінити словами «двадцятій та двадцять четвертій»;

у частині вісімнадцятій після слів «частинами першою — сімнадцятою» доповнити словами «двадцять другою»;

доповнити частиною двадцять другою такого змісту:

«22. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною двадцять четвертою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування та подання відповідного закладу охорони здоров’я.»;

3) статтю 51 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

«5. Строк дії посвідки на тимчасове проживання, виданої іноземцю або особі без громадянства, визначеній частиною двадцять четвертою статті 4 цього Закону, не може бути продовжений у разі:

відмови в наданні права на професійну діяльність в Україні за результатом перевірки кваліфікації;

якщо заклад охорони здоров’я, який має намір працевлаштувати таку особу, протягом шістдесяти днів з дня завершення процедури перевірки кваліфікації такої особи не подав заяву на отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства;

відмови у видачі дозволу на застосування праці такого іноземця або особи без громадянства.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, повідомляють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, відповідно про відмову в наданні права на професійну діяльність в Україні за результатом перевірки кваліфікації та про відмову у видачі дозволу на застосування праці іноземців або осіб без громадянства.»

2. Розділі XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 24, ст. 243 із наступними змінами) доповнити пунктом 52 такого змісту:

«52. Установити, що протягом двох років з дня набрання чинності Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» за заявами закладів охорони здоров’я безоплатно здійснюються видача та продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, які у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, отримали право на професійну діяльність в Україні після проходження медичної (фармацевтичної або реабілітаційної) підготовки в навчальних закладах іноземних держав.

Протягом двох років з дня набрання чинності Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, зазначених у абзаці першому цього пункту, крім документів, зазначених у частині першій статті 42-2 цього Закону, роботодавець подає копію документа, що підтверджує отримання іноземцем або особою без громадянства права на професійну діяльність в Україні після проходження медичної (фармацевтичної або реабілітаційної) підготовки в навчальних закладах іноземних держав.»

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через тридцять днів з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо приведення у відповідність із цим Законом підзаконних нормативно-правових актів, забезпечивши набрання ними чинності одночасно із набранням чинності цим Законом.

Голова Верховної Ради УкраїниДмитро Разумков

Порівняльна таблиця
до проєкту Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про зайнятість населення» щодо залучення провідних фахівців до роботи у системі охорони здоров’я України»

Чинна редакція Редакція з урахуванням змін
Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 19–20, ст. 179:
Стаття 4. Підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України

21. Іноземці або особи без громадянства, зазначені у частині двадцятій статті 4 цього Закону, на дату звернення за оформленням посвідки на тимчасове проживання та до дня її отримання вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах.

22. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, зобов’язані мати дійсний паспортний документ. Іноземець або особа без громадянства у разі втрати або обміну паспортного документа повинні протягом трьох робочих днів письмово повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Особа, яка не може отримати паспортний документ у зв’язку з тим, що вона не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону, має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою про визнання особою без громадянства, незважаючи на законність чи незаконність її перебування на території України.

23. Особи, яких визнано особами без громадянства в порядку, встановленому цим Законом, та які отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах, на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

Стаття 4. Підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України

21. Іноземці або особи без громадянства, зазначені у частині двадцятій та двадцять четвертій статті 4 цього Закону, на дату звернення за оформленням посвідки на тимчасове проживання та до дня її отримання вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах.

22. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, зобов’язані мати дійсний паспортний документ. Іноземець або особа без громадянства у разі втрати або обміну паспортного документа повинні протягом трьох робочих днів письмово повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Особа, яка не може отримати паспортний документ у зв’язку з тим, що вона не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону, має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою про визнання особою без громадянства, незважаючи на законність чи незаконність її перебування на території України.

23. Особи, яких визнано особами без громадянства в порядку, встановленому цим Законом, та які отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах, на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

частина відсутня 24. Іноземці та особи без громадянства, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в навчальних закладах іноземних держав та проходять перевірку їхньої кваліфікації у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, з метою працевлаштування у закладі охорони здоров’я на території України незалежно від форми власності, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України, на період проходження такої перевірки та отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства таким закладом охорони здоров’я.
Стаття 5. Посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання

3. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій — п’ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.

18. Окрім документів для відповідної категорії осіб, визначених частинами першою — сімнадцятою цієї статті, іноземці та особи без громадянства подають для отримання посвідки на тимчасове проживання такі документи:1) чотири кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;

2) паспортний документ іноземця або особи без громадянства з відповідною довгостроковою візою та копією сторінки паспортного документа з такою візою, крім випадків, якщо особа не зобов’язана отримувати таку візу відповідно до цього Закону, інших законів України або міжнародних договорів України. Іноземці або особи без громадянства, зазначені у частині двадцятій статті 4 цього Закону, можуть подавати паспортний документ, термін дії якого закінчився або який підлягає обміну, у разі якщо за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 року № 68/262;

3) копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку;

4) документ, що підтверджує сплату державного мита та адміністративного збору за видачу, оформлення або продовження строку дії посвідки.

У разі продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання іноземці та особи без громадянства додатково подають оригінал посвідки на тимчасове проживання.

Уповноважений орган повертає паспортний документ особі одразу після прийняття заяви про видачу або продовження строку дії посвідки.

Стаття 5. Посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання

3. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій — п’ятнадцятій, вісімнадцятій, двадцятій та двадцять четвертій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.

18. Окрім документів для відповідної категорії осіб, визначених частинами першою — сімнадцятою, двадцять другою цієї статті, іноземці та особи без громадянства подають для отримання посвідки на тимчасове проживання такі документи:

1) чотири кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;

2) паспортний документ іноземця або особи без громадянства з відповідною довгостроковою візою та копією сторінки паспортного документа з такою візою, крім випадків, якщо особа не зобов’язана отримувати таку візу відповідно до цього Закону, інших законів України або міжнародних договорів України. Іноземці або особи без громадянства, зазначені у частині двадцятій статті 4 цього Закону, можуть подавати паспортний документ, термін дії якого закінчився або який підлягає обміну, у разі якщо за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 року № 68/262;

3) копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку;

4) документ, що підтверджує сплату державного мита та адміністративного збору за видачу, оформлення або продовження строку дії посвідки.

У разі продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання іноземці та особи без громадянства додатково подають оригінал посвідки на тимчасове проживання.

Уповноважений орган повертає паспортний документ особі одразу після прийняття заяви про видачу або продовження строку дії посвідки.

частина відсутня 22. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною двадцять четвертою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування та подання відповідного закладу охорони здоров’я.
Стаття 5-1. Строк дії посвідки на тимчасове проживання

1. Строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить:

1) у випадку, визначеному частиною четвертою статті 4 цього Закону, — строк дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства;

2) у випадку, визначеному частиною п’ятою статті 4 цього Закону, — строк реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проєкту;

3) у випадку, визначеному частиною дванадцятою статті 4 цього Закону, — два роки;

4) у випадку, визначеному частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, — період навчання, який зазначається в документі, що підтверджує факт навчання в Україні;

4-1) у випадку, визначеному частиною двадцятою статті 4 цього Закону, — три роки;

5) в усіх інших випадках, визначених статтею 4 цього Закону, — один рік.

2. Строк дії посвідки на тимчасове проживання не може перевищувати строку дії паспортного документа іноземця або особи без громадянства. Це положення не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині двадцятій статті 4 цього Закону.

3. Строк дії посвідки на тимчасове проживання може бути продовжено необмежену кількість разів, за наявності підстав, передбачених законом.

4. Для продовження строку дії посвідки іноземець або особа без громадянства має підтвердити працевлаштування у цій юридичній особі щонайменше трьох громадян України, які приступили до роботи не менш як за шість місяців до дати звернення про продовження строку дії посвідки, або сплату юридичною особою податку на прибуток підприємств у розмірі не менш як 50 мінімальних заробітних плат за останній повний фінансовий рік до дати звернення про продовження строку дії посвідки.

Стаття 5-1. Строк дії посвідки на тимчасове проживання

1. Строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить:

1) у випадку, визначеному частиною четвертою статті 4 цього Закону, — строк дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства;

2) у випадку, визначеному частиною п’ятою статті 4 цього Закону, — строк реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проєкту;

3) у випадку, визначеному частиною дванадцятою статті 4 цього Закону, — два роки;

4) у випадку, визначеному частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, — період навчання, який зазначається в документі, що підтверджує факт навчання в Україні;

4-1) у випадку, визначеному частиною двадцятою статті 4 цього Закону, — три роки;

5) в усіх інших випадках, визначених статтею 4 цього Закону, — один рік.

2. Строк дії посвідки на тимчасове проживання не може перевищувати строку дії паспортного документа іноземця або особи без громадянства. Це положення не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині двадцятій статті 4 цього Закону.

3. Строк дії посвідки на тимчасове проживання може бути продовжено необмежену кількість разів, за наявності підстав, передбачених законом.

4. Для продовження строку дії посвідки іноземець або особа без громадянства має підтвердити працевлаштування у цій юридичній особі щонайменше трьох громадян України, які приступили до роботи не менш як за шість місяців до дати звернення про продовження строку дії посвідки, або сплату юридичною особою податку на прибуток підприємств у розмірі не менш як 50 мінімальних заробітних плат за останній повний фінансовий рік до дати звернення про продовження строку дії посвідки.

5. Строк дії посвідки на тимчасове проживання, виданої іноземцю або особі без громадянства, визначеній частиною двадцять четвертою статті 4 цього Закону, не може бути продовжений у разі:

відмови в наданні права на професійну діяльність в Україні за результатом перевірки кваліфікації;

якщо заклад охорони здоров’я, який має намір працевлаштувати таку особу, протягом шістдесяти днів з дня завершення процедури перевірки кваліфікації такої особи не подав заяву на отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства;

відмови у видачі дозволу на застосування праці такого іноземця або особи без громадянства.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, повідомляють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, відповідно про відмову в наданні права на професійну діяльність в Україні за результатом перевірки кваліфікації та про відмову у видачі дозволу на застосування праці іноземців або осіб без громадянства.

Закон України «Про зайнятість населення» Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 24, ст.243
Розділ XI

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

5-1. Установити, що на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України:

Кабінет Міністрів України має право вирішувати питання щодо тимчасового призупинення видачі дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, в тому числі в окремих регіонах чи на окремі види діяльності;центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, має право визначати особливості реєстрації, перереєстрації, надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю, відмінні від встановленого порядку;статус безробітного надається особам з першого дня реєстрації їх у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за їх особистою заявою без вимог до наявності підходящої роботи.

Розділ XI

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

5-1. Установити, що на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України:

Кабінет Міністрів України має право вирішувати питання щодо тимчасового призупинення видачі дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, в тому числі в окремих регіонах чи на окремі види діяльності;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, має право визначати особливості реєстрації, перереєстрації, надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю, відмінні від встановленого порядку;статус безробітного надається особам з першого дня реєстрації їх у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за їх особистою заявою без вимог до наявності підходящої роботи.

пункт відсутній

5-2. Установити, що протягом двох років з дня набрання чинності Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» за заявами закладів охорони здоров’я безоплатно здійснюються видача та продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, які у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, отримали право на професійну діяльність в Україні після проходження медичної (фармацевтичної або реабілітаційної) підготовки в навчальних закладах іноземних держав.

Протягом двох років з дня набрання чинності Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, зазначених у абзаці першому цього пункту, крім документів, зазначених у частині першій статті 42-2 цього Закону, роботодавець подає копію документа, що підтверджує отримання іноземцем або особою без громадянства права на професійну діяльність в Україні після проходження медичної (фармацевтичної або реабілітаційної) підготовки в навчальних закладах іноземних держав.

Народні депутати України

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті