Нове керівництво НСЗУ працюватиме над врегулюванням реклами в МІС — засідання Комітету

24 листопада під головуванням Михайла Радуцького відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). На порядок денний засідання було винесено два проєкти законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги» (реєстр. № 6306) та «Про лікарські засоби» (реєстр. № 5547, друге читання). Однак за пропозицією МОЗ розгляд законопроєкту № 5547 було перенесено на наступне засідання Комітету, яке відбудеться 26 листопада. Окрім цього, в рамках засідання відбулася презентація плану роботи Національної служби здоров’я України (НСЗУ) на 2022 р.

УДОСКОНАЛЕННЯ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Обговорюючи законопроєкт № 6306, Михайло Радуцький, голова Комітету, поінформував, що розробка цього документа зумовлена необхідністю підвищення ефективності діяльності НСЗУ як єдиного державного закупівельника медичних послуг, поліпшення медичного обслуговування населення, а також з метою виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 р. «Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою» (далі — рішення РНБО).

Ольга Стефанишина, член Комітету та спів­автор законопроєкту, повідомила, що проєктом закріплюються повноваження НСЗУ щодо моніторингу відповідності лікарень встановленим вимогам. Тобто НСЗУ матиме надійну законодавчу базу для контролю послуг, які надаються закладами охорони здоров’я, з метою їх покращення для пацієнта.

Також документом передбачено, що кошти, які виділені на програму медичних гарантій (ПМГ), мають використовуватися виключно на ці цілі, аби медична допомога надавалася відповідно до наявних фінансових ресурсів держави.

Окрім цього, ним врегульовується питання надання лікарнями додаткових медичних послуг, які не увійшли в ПМГ, але які лікарні можуть надавати пацієнтам за окрему плату.

Наразі це питання регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах». За словами О. Стефанишиної, положення цієї постанови застаріли і бюрократизовані, що не дає повної свободи для ефективної роботи лікарень. Саме тому законо­проєктом пропонується надати їм більш ефективний механізм для надання платних послуг.

Типи медичної допомоги також будуть відкориговані відповідно до міжнародних практик, вводиться поняття «спеціалізована медична допомога», яка включатиме вторинну та третинну медичну допомогу, і передбачається запровадження Реєстру орфанних пацієнтів.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, повідомив, що МОЗ підтримує цей законопроєкт, оскільки серед його ключових новацій наступні:

  • усунення розбіжностей та неузгодженостей в законодавстві щодо реалізації ПМГ;
  • встановлення можливості обробки персональних даних з метою моніторингу виконання договорів про медичну допомогу;
  • встановлення норми, що Порядок реалізації ПМГ та Порядок моніторингу виконання ПМГ затверджуватимуться Урядом;
  • передбачена вимога до заявника (лікарні) відповідати вимогам закупівлі та специфікації при укладенні договору з НСЗУ в рамках ПМГ та їх контактування з урахуванням потреб у наданні медичної допомоги в ме­жах госпітального округу. Це дозволить правильно розвивати мережу закладів охорони здоров’я в межах госпітального округу;
  • об’єднання понять вторинної та третинної медичної допомоги, як це передбачається в рішенні РНБО;
  • врегулювання моделі госпітальних округів, а також поділ закладів охорони здоров’я за кластерним принципом;
  • деталізація процедури надання платних послуг державними та комунальними закладами охорони здоров’я;
  • встановлення можливості залучення студентів, інтернів, фармацевтів до надання медичної допомоги в порядку, передбаченому галузевими стандартами або окремим рішенням Уряду. Вони залучатимуться тільки на період карантину або іншої надзвичайної ситуації, яка була введена в дію відповідно до чинного законодавства;
  • уточнення вимог щодо реімбурсації лікарських засобів в 2022 р., які включені до Національного переліку основних лікарських засобів.

У зв’язку з цим міністр попросив підтримати законопроєкт № 6306, але доопрацювати його між першим та другим читанням, оскільки МОЗ має певні непринципові зауваження, але які потрібно детально проаналізувати для того, щоб після набрання ним чинності його положення можна було б відразу реалізовувати.

Наталія Гусак, голова НСЗУ, також повідомила, що НСЗУ підтримує цей законопроєкт, але водночас в Комітет було направлено певні технічні правки до цього проєкту документа, які вона попросила розглянути між першим та другим читанням.

Олексій Соловйов, заступник cекретаря РНБО, звернув увагу, що незважаючи на те, що законопроєкт ініційовано народними депутатами, було прийнято рішення РНБО, яке стосується функціонування закладів охорони здоров’я. Передбачені проєктом зміни стосуватимуться насамперед засад діяльності закладів, які надають третинну медичну допомогу.

У першу чергу, це стосується діяльності Націо­нальної академії наук України та Національної академії медичних наук України. Згідно з проєктом закону медичну допомогу не зможуть надавати державні установи наукового напрямку, хоча в рішення РНБО закладалося, щоб усі можливості надання високоспеціалізованої допомоги були використані. Адже до положення законопроєкту, яким затверджено перелік закладів, які можуть надавати спеціалізовану медичну допомогу, не увійшли лікувально-діагностичні підрозділи наукових установ медичного спрямування, клінічні бази закладів освіти у сфері охорони здоров’я, університетські клініки. У зв’язку з цим О. Соловйов підкреслив, що перед другим читанням це варто врегулювати, аби зберегти медичну науку та освіту.

На це В. Ляшко відповів, що дане питання врегульовується проєктом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування населення» (реєстр. № 5873), який Комітет розглядатиме 26 листопада.

По завершенню обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Парламенту включити законопроєкт № 6306 до порядку денного шостої сесії Верховної Ради Україні дев’ятого скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу, скоротивши наполовину термін подання суб’єктами права законодавчої ініціативи пропозицій і поправок до другого читання.

ПЛАН РОБОТИ НСЗУ

Обговорюючи план роботи НСЗУ на 2022 р., Н. Гусак звернула увагу, що порівняно з 2021 р. в проєкті Державного бюджету України на 2022 р. на ПМГ виділено додаткових 34 млрд грн, що дасть змогу підвищити тарифи на оплату основних медичних послуг, які надаватимуться закладами наступного року, та покращити якість надання цієї допомоги.

Стосовно програми реімбурсації лікарських засобів, яка стала частиною ПМГ, Н. Гусак повідомила, що до 1 липня 2022 р. НСЗУ готова додати до неї препарати для лікування невропатології (хвороба Паркінсона).

Також до 1 лютого 2022 р. планується розширити програму реімбурсації лікарськими засобами для лікування хвороб органів дихання, зокрема хронічного обструктивного захворювання легень.

Крім того, триває робота над функціоналом електронної системи охорони здоров’я для впровадження електронних рецептів для рецептурних лікарських засобів. За словами очільника НСЗУ, в 2022 р. можна розраховувати на перші електрон­ні рецепти стосовно антибіотиків, наркотичних засобів, але за умови відсутності непередбачуваних ситуацій, які час від часу змушували переглядати плани НСЗУ (прим. ред.: заува­жимо, наказом МОЗ України від 16.09.2021 р. № 1971 передбачено, що з 1 квітня 2022 р. виписування рецептів на лікарські засоби, які згідно з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу підлягають відпуску за рецептом, здійснюється у формі електронного рецепта).

М. Радуцький зазначив, що найближчим часом НСЗУ буде уповноважена на виконання функцій моніторингу надання медичної допомоги. У зв’язку з цим він поінформував, що йому надходять скарги на медичні інформаційні системи (МІС), які розміщують рекламу лікарських засобів. При цьому в першу чергу здійснюється рекламування препаратів без доведеної ефективності. Через це лікарі вважають, що на 30% знижується швидкість роботи МІС. Тому голова Комітету поцікавився, що НСЗУ планує робити з рекламою в МІС?

На це Н. Гусак відповіла, що найближчим часом НСЗУ проведе зустріч з усіма зацікавленими сторонами, в першу чергу з ДП «Електрон­не здоров’я», в рамках якої вона ініціюватиме розгляд питання щодо надання послуг МІС в частині того, що вони своїми діями відволікають увагу медичного персоналу непотрібною інформацією.

Після завершення обговорення Комітет прийняв рішення взяти до відома озвучену Н. Гусак інформацію.

Також під час засідання Комітет підтримав ініціативу народного депутата Валерія Зуба звернутися до Голови Парламенту щодо спрямування невикористаних коштів Верховною Радою України у державному бюджеті поточного року на закупівлю обладнання для лікарень, які надають медичну допомогу хворим на COVID-19.

Крім того, Комітет підтримав напрацьовані спільно з МОЗ пропозиції до Плану законопроєктної роботи Парламенту на 2022 р.

Наступне засідання Комітету заплановане на 26 листопада, під час якого розглядатимуться законопроєкти № 5547 та № 5873.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Ирина 26.11.2021 11:09
Зачем в МИС вообще реклама???

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті