Студенти-фармацевти виступають за впровадження фармацевтичного самоврядування як елемента захисту їх прав

7 грудня 2022 р., в День місцевого самоврядування в Україні, на фармацевтичному факультеті Київського міжнародного університету (КиМУ) за ініціативою ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (ГО «ВФП») відбувся круглий стіл на тему «Професійне самоврядування у фармацевтичному секторі галузі охорони здоров’я України» за участю Олега Клімова, голови правління ГО «ВФП», члена Ради Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP), а також науково-педагогічних працівників і здобувачів освіти фармацевтичного, стоматологічного факультетів та Медичного інституту. Під час заходу обговорювався проєкт Закону України «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні» (Законопроєкт), який МОЗ виносився на громадське обговорення 8 вересня 2022 р.

Ольга Гетало, кандидат фармацевтичних наук, доцент, завідувач кафедри фармації, технології ліків та фармацевтичного менеджменту, модератор круглого столу, ознайомила присутніх з основними положеннями Законопроєкту, наголосивши на його меті та завданнях. Вона зауважила, що прагнення України стати дійсно європейською державою потребує здійснення глибинних соціально-економічних і політичних реформ, формування в суспільстві відповідної системи цінностей, розвиненої політичної культури, надійної системи взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів державної влади. Законопроєкт — один із таких законодавчих актів, що має пряме відношення до євроінтеграції. Його прийняття мало б вагомий вплив на розвиток самоврядування медичних професій, а головне — подолання корупції, що досить глибоко вкорінилася в нашому суспільстві, боротьба з якою є одним із головних завдань сьогодення.

Олег Клімов підкреслив, що необхідно в першу чергу прийняти Закон України «Про фармацевтичну діяльність», розробити в подальшому на добровільних засадах професійні стандарти, зокрема настанови Всесвітньої організації охорони здоров’я та FIP — Стандарти Належної аптечної практики. Також варто запровадити класифікацію аптек за видами діяльності: громадські, госпітальні, військові, надзвичайних ситуацій, відомчі та ін.

Він зазначив, що з 2019 р. працював над тим, щоб відповідний законопроєкт про самоврядування у сфері охорони здоров’я містив також положення про фармацевтичне самоврядування. Адже аптека — це місце, де фармацевтичний працівник здійснює свою професійну діяльність, а власник аптеки не має права в неї втручатися. Пацієнт довіряє своє здоров’я шляхом надання згоди лікарю на здійснення ним медичної допомоги, а фармацевту — на здійснення медикаментозної терапії. Саме тому ці професії віднесені до професій пуб­лічної довіри.

Добровільна акредитація аптечних закладів — І, ІІ, ІІІ ступінь, запровадження інституту допуску до професії — стануть мотиваційним чинником підвищення ролі фармацевтичного працівника як члена команди охорони здоров’я, а перелік фармацевтичних послуг, які надаються фармацевтами, стане маркером успішності аптечного закладу.

Проте оскільки реалізація напрацювань законотворців потребуватиме періоду для внесення змін до низки нормативних актів, які регламентують медичну та фармацевтичну діяльність, необхідними будуть і зміни у свідомості професійної спільноти.

Наявність інституту медичного самоврядування в розвинених країнах — це, в першу чергу, важлива ознака довіри влади до професійної медичної спільноти та яскравий маркер професійної свідомості носіїв медичних професій. В економічно розвинених країнах медичне самоврядування є важливою ознакою демократичності та партнерства держави, влади і самоврядної медичної спільноти.

На переконання доповідача, професійне самоврядування виступає також інструментом захисту прав фармацевтичних працівників від власників аптек, які встановлюють 12–14-годинний робочий день, запроваджують штрафи за низькі обсяги продажу тощо. Професійне самоврядування захищатиме й інтереси пацієнтів шляхом запровадження персональної відповідальності фармацевтичних працівників за надання неякісних фармацевтичних послуг.

Виступ О. Клімова викликав жваву дискусію серед науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти.

Наталія Кризина, директор Медичного інституту КиМУ, доктор наук з державного управління, професор, заслужений лікар України, зауважила, що наразі є актуальними розгляд та прийняття Законопроєкту як нового етапу розвитку країни та реформування сфери охорони здоров’я. Адже формування пацієнтоорієнтованої системи надання медичних послуг — це основне завдання державної політики в даній сфері.

Олена Глушкова, доцент кафедри хімії та фармако­гнозії, кандидат хімічних наук, вважає, що саме зараз здобувачі освіти повинні долучатися до питань своєї майбутньої професійної діяльності, аби:

  • вони могли працювати як спеціалісти у своїй галузі й отримувати гідну заробітну плату, яка залежатиме не від грошового обігу аптеки, а від якості наданої фармацевтичної послуги;
  • роботодавці не тиснули на фахівців і не принижували їх кабальними умовами праці;
  • маркетологи, які не мають взагалі ніякого відношення до медичної професії, не диктували умови реалізації лікарських засобів з ігноруванням принципів фармацевтичної опіки та Етичного кодексу фармацевтів.

О. Глушкова зауважила, що для того, щоб виховати активного громадянина держави та щоб здобувач вищої освіти більш детально розумівся на принципах професійного самоврядування й у майбутньому брав участь у таких громадських об’єднаннях, ці питання слід включити в перелік компонентів освітньо-професійної програми підготовки магістрів фармації та готувати здобувача вищої освіти до активної роботи в самоврядних професійних організаціях.

Тому розгляд і впровадження Законопроєкту є нагальною і важливою умовою розвитку фармацевтичної галузі. Бо якщо фармацевтична галузь буде і далі йти шляхом бізнесу, то ми ризикуємо втратити фармацевтичну професію, а з нею — й надання якісної фармацевтичної допомоги пацієнтам.

Юрій Бойко, викладач кафедри хімії та фармакогнозії, аспірант, наголосив на важливості введення та дотримання норм відкриття аптечних закладів в Україні.

«Безконтрольне зростання аптечних мереж призводить до монополії з реалізації лікарських засобів, і тут знову втрачає пацієнт, якого заганяють в певні умови з доступності до фармацевтичної допомоги. Його вводять в оману своїми маркетинговими підходами до реалізації лікарських засобів та супутніх товарів, зовсім попираючи норми моралі та Етичного кодексу фармацевта, шантажуючи фармацевтичного фахівця заробітною платою: не будеш виконувати — звільнення», — зазначив доповідач.

На завершення Ю. Бойко додав, що прийняття Законопроєкту є своєчасною подією для розвитку сфери охорони здоров’я, оскільки створить можливість та механізми для вирішення багатьох назрілих болючих питань, а головне — для збереження медичних та фармацевтичних професій.

Під час заходу виступили й здобувачі вищої освіти фармацевтичного факультету КиМУ, які озвучили умови роботи фармацевтичних працівників в аптечних закладах Києва, а саме:

  • 12–13-годинна тривалість робочої зміни;
  • оплата за нічну зміну менша порівняно з денною, хоча при цьому вони фактично виконують функцію охоронця приміщення та піддаються ризику;
  • наявність і оплата відпусток та листів тимчасової непрацездатності — не всі роботодавці погоджуються забезпечувати соціальні гарантії;
  • відсутність різниці оплати між асистентом фармацевта та фармацевтом, не кажучи про те, що не скрізь працюють співробітники з фаховою освітою;
  • реалізація лікарських засобів за акційними пакетами та вказівками маркетологів, при цьому забороняють тривале спілкування з пацієнтами, щоб не затримували чергу;
  • фінансове погашення протермінованих лікарських засобів;
  • виплата зарплати в конвертах.

Здобувачі вищої освіти фармацевтичного факультету КиМУ виявили зацікавленість щодо процесів самоврядування в нашій країні та були активними учасниками дискусії стосовно положень Законопроєкту.

Під час круглого столу студенти також обговорювали умови відкриття аптечних закладів у різних країнах ЄС та порівнювали їх з українським законодавством. Особ­ливу зацікавленість здобувачі освіти виявили щодо питання допуску до професії в ЄС та професійного зростання.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото надане КиМУ
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті