Михайло Радуцький, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет), під час онлайн-зустрічі з представниками Американської торговельної палати розповів про план законопроєктної роботи Комітету на 2023 р.
План роботи Комітету є офіційним документом, до якого входить 10 пріоритетних законодавчих ініціатив, про які йтиметься далі.
- «Про самоврядування медичних професій в Україні».
Першу комітетську версію законопроєкту, яка напрацьовувалася на численних нарадах упродовж 2 років, Парламент відхилив. Цього разу проєкт закону розроблено МОЗ, і наразі документ проходить обговорення зі стейкхолдерами галузі. «Наше бачення – в Україні, як і в країнах ЄС, має бути розвинене самоврядування медичних процесій, якому буде делеговано низку повноважень у сфері охорони здоров’я», — підкреслив голова Комітету.
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини».
В Україні поки що не існує окремого закону, який би врегульовував питання застосування телемедицини та доступу пацієнтів до сучасних методів діагностики, лікування з використанням цифрових технологій. Цей законопроєкт дозволить ефективніше використовувати телемедицину в Україні.
- «Про внесення змін до законів України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та «Про біологічну безпеку та біологічний захист».
Минулого року Парламент ухвалив Закон «Про систему громадського здоров’я». Комітет продовжує актуалізувати законодавство, пов’язане з біологічною безпекою та протидією розповсюдженню інфекційних захворювань. Також важливо, що ці два законопроєкти адаптують українське законодавство до відповідних положень нормативно-правових актів ЄС.
- «Про медичні вироби».
Уряд розробив відповідний законопроєкт, який вже зареєстровано в Парламенті. На сьогодні текст документа недосконалий — він не враховує зміни до технічних регламентів, які було прийнято в ЄС. Тому в Комітеті триває робота з доопрацювання акта, аби він відповідав оновленим нормам ЄС та був підтриманий основними стейкхолдерами ринку.
- «Про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни».
Законопроєкт № 7457 було розроблено МОЗ. Легалізація медичного канабісу особливо актуальна зараз, коли у сотень тисяч українців виявляють посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). «За прогнозом МОЗ, після нашої перемоги кількість українців з ПТСР може становити до 3 млн людей», — зазначив М. Радуцький.
- «Про допоміжні репродуктивні технології».
За словами голови Комітету, після численних скандалів щодо дітей від сурогатних матерів народні депутати Комітету вирішили розробити окремий закон, який би захищав права дітей та батьків. У Верховній Раді України зареєстровано три альтернативних законопроєкти (№ 6475, № 6475-1, № 6475-2). За результатами їх розгляду на засіданні профільного підкомітету було вирішено утворити робочу групу з напрацювання нової узгодженої редакції законопроєкту. Комітет планує подавати до Верховної Ради комітетську редакцію документа, головним автором якої є народна депутатка Вікторія Вагнер.
- «Про регулювання обігу спеціальних харчових продуктів, біологічно активних добавок та інших харчових добавок».
Сьогодні для продажу дієтичних добавок в Україні достатньо лише отримати санітарний сертифікат. «Дієтичні добавки можуть шкодити здоров’ю людей, тому потрібно організувати державний контроль за їх реєстрацією та наблизити наше законодавство у цьому питанні до положень права ЄС» — наголосив М. Радуцький.
- «Про удосконалення медико-соціальної експертизи» та «Про здійснення реабілітації, зокрема забезпечення допоміжними засобами реабілітації».
Ці два законопроєкти дозволять вирішити питання, пов’язані з наслідками воєнних дій. М. Радуцький зазначив, що в Комітету спільно з МОЗ є чітке бачення, як потрібно реформувати роботу медико-соціальних експертних комісій і як має бути налаштована система реабілітації в Україні.
Також він звернув увагу, що наразі найбільше дискусій виникає з приводу Закону № 2271 щодо обмеження обігу ліків, виробництво яких розташовано на території рф або республіки білорусь, а також щодо вивезення препаратів з України. Варто нагадати, що імпорт лікарських засобів з країни-агресора та держави, що їй сприяє, заборонено указом МОЗ. Але до України можуть потрапити ліки, які виробляють міжнародні фармкомпанії на заводах у росії та білорусі.
Законопроєкт № 7313 надає МОЗ повноваження скасовувати дію реєстраційного посвідчення, якщо хоча б один компонент було виготовлено чи принаймні один етап виробництва проводився у цих країнах. «Ухвалення цього проєкту закону — ще один сигнал міжнародним фармацевтичним компаніям, що потрібно виходити з російського ринку і не продовжувати через податки фінансувати війну в Україні», — наголосив голова Комітету.
Також під час онлайн-зустрічі було обговорено імплементацію положень Конвенції MEDICRIME, якою Україна зобов’язалася посилити у національному законодавстві відповідальність за фальсифікацію медичних товарів. М. Радуцький нагадав, що минулого року Комітет розробив законопроєкт № 4491 для впровадження норм Конвенції. Однак профільний Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності не підтримав документ.
«Вирішили, що Американська торговельна палата звернеться з листом до Комітету з питань правоохоронної діяльності, щоб визначити ухвалення законопроєкту № 4491 або розробку нового документа пріоритетною.
Окрім того, за підсумками зустрічі домовилися, що представники Американської торговельної палати візьмуть експертну участь у розробці законопроєктів про дієтичні добавки та нададуть пропозиції до законопроєкту «Про медичні вироби», — резюмується в повідомленні.
За матеріалами facebook.com/radutskyy
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим