Воєнний стан продовжено, мобілізація триває: право на відстрочку від призову та відповідальність за ухилення

Мобілізаційні заходи в Україні проводяться вже рік з початку введення воєнного стану, і Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06.02.2023 р. № 59/2023 строк її проведення продовжують з 19 лютого 2023 р. на 90 діб. Принципових змін тут не очікуємо: мобілізації підлягають ті військово­службовці та військовозобов’язані особи, спеціальності яких, за рішенням Генштабу і командування ЗСУ, наразі потребує сектор безпеки й оборони України, оскільки необхідно поповнювати особовий склад для освоєння нової західної техніки, проведення ротації та створення резерву.

Зрозуміло, що не кожен із нас задля виконання свого конституційного обов’язку із захисту Вітчизни готовий легко проміняти домашній затишок на воєнний побут, проте будь-яка особа, яка отримала повістку, повинна у визначений у ній термін звернутися до вказаного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК), можливо, лише для уточнення своїх особистих даних. Це стосується і тих осіб, які мають право на відстрочку або є непридатними до служби за станом здоров’я.

Відповідальність за порушення правил військового обліку

Взяттю на військовий облік військовозобов’язаних державними органами, підприємствами, установами та організаціями підлягають громадяни, придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час, які не досягли граничного віку перебування в запасі Збройних сил Украї­ни (ЗСУ). Особливості проходження медичного обстеження військовозобов’язаними та резервістами під час мобілізації на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з МОЗ України.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі — Закон № 3543) посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов’язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. Це також передбачено Порядком організації та ведення військового обліку призов­ників і військовозобов’язаних, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487, за порушення Правил військового обліку призовників і військовозобов’язаних, викладених у додатку 1 до нього.

Як нещодавно пояснив міністр оборони Олексій Резніков, багато переселенців не стали на військовий облік, хоча були зобов’язані це зробити протягом 5 днів за новим місцем проживання — отже, чоловікам продовжуватимуть вручати повіст­ки не тільки вдома чи на роботі, а й на вулицях, заправках, у кафе, торговельно-розважальних центрах та в інших громадських місцях.

Виділяють 4 види повісток, які вручають працівники ТЦК або уповноважені ними особи: для уточнення облікових даних; для проходження військово-лікарської комісії (визначає придатність до проходження військової служби); повістка-призов до ЗСУ; мобілізаційне розпорядження.

Тобто чоловіка, який отримав первинну повістку, поставлять на військовий облік (якщо він до того не перебував на ньому) або ж уточнять його особисті дані. Згодом може прийти повіст­ка для проходження медичної комісії, і тільки після висновку про придатність до військової служби може прийти повістка про призов до ЗСУ.

Зрозуміло, що є чимала кількість «ухилянтів», які, отримавши повістку, не з’являються до ТЦК.

За неявку до військкомату (ТЦК) після отримання повістки, якщо на те немає поважних причин, які чітко визначені законом, передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність залежно від таких ситуацій:

  • якщо це вперше або вдруге — адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.

Якщо військовозобов’язаному вручили повістку для уточнення облікових даних або проходження медкомісії і він не з’явився до ТЦК, відповідно до ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення на нього чекає штраф розміром 1700–3400 грн. У разі, якщо людина отримала повістку вдруге протягом року та знову не з’явилася до військкомату, це карається штрафом у розмірі 3400–5100 грн;

  • за неявку до ТЦК після проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) при одержанні повістки-призову до ЗСУ чи мобілізаційного розпорядження — кримінальна відповідальність.

Так, відповідно до ст. 336 Кримінального кодексу України (далі — КК України) за ухилення від призову на службу в період воєнного часу передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3–5 років.

Злочин і кара

3 лютого 2023 р. Ковельський міськрайонний суд Волинської обл. ухвалив вирок у справі № 159/4067/22, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки чоловіку, визнаному придатним до військової служби, який, отримавши повістку про необхідність прибуття 02.09.2022 р. для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, не з’явився за викликом. Обвинувачений у своє виправдання пояснив, що оскільки він раніше був поранений у Соледарі і втратив усе нажите майно, вирішив не йти в армію — тому свідомо, знаючи про кримінальну відповідальність, вирішив ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації і не прибув на вказаний час та дату для проходження військової служби. У скоєному розкаювався та просив призначити покарання з випробуванням. Розглянувши справу, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання в мінімальному розмірі санкції ст. 336 КК України.

Такий саме строк, проте без відбування покарання у вигляді позбавлення волі, але з випробуванням 3 роки, було призначено 3 лютого Івано-Франківським міським судом чоловіку, який послався на свої релігійні переконання та вірування, а саме — вчення церкви євангельських християн-баптистів про те, що її прихожанин не може користуватися зброєю і брати участь у бойових діях (справа № 344/7022/22).

Ще м’якший вирок ухвалений 7 лютого 2023 р. у справі № 153/204/23 Ямпільським районним судом Вінницької обл. обвинуваченому, який «безпідставно пославшись на небажання проходити військову службу, умисно не прибув у вказаний у повістці час до місця призову за мобілізацією». Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину у скоє­ному визнав. Суду пояснив, що він «не хоче залишати сім’ю без батька та чоловіка в такий важкий час, хоче бути з рідними. Зазначив, що він не підготовлений до війни, не вміє цього робити. Вказав, що є люди, які вміють цим займатися і служити». Призначаючи йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, суд виходив із пом’якшувальних вину обставин і ухвалив звільнити чоловіка від відбування призначеного покарання, встановивши йому випробувальний термін 2 роки.

Жили у бабусі…

Минулого разу ми розглянули підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, однією з яких є бронювання військовозобов’язаного. Але ми потрібні не тільки роботодавцю, але й членам сім’ї, якщо вони потребують нашого піклування, — відповідно до абзацу 12 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: особи, зайняті постійним доглядом за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Тобто цитованою нормою гарантований соціальний захист осіб, які знаходяться у складних життєвих обставинах через свій похилий вік та порушення функцій організму, є невиліковно хворими, не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися та потребують постійного догляду вдома на непрофесійній основі від фізичної особи.

Так, 01.02.2023 р. Красноградський районний суд Харківської обл. виніс рішення у справі № 626/109/23 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме — заявник просив встановити факт постійного догляду ним за своєю бабусею, яка через порушення функцій організму є невиліковно хворою, не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися, а також за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду вдома на непрофесійній основі від фізичної особи — своїм онуком.

Інші особи, які могли б надавати їй такий догляд, відсутні. Заявник є військовозобов’язаним, знаходиться на військовому обліку у Красноградському районному ТЦК. Факт просить встановити з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ч. 1 ст. 23 Закону № 3543.

В обґрунтування заяви були надані висновок лікарсько-консультативної комісії № 674 від 08.12.2022 р. та договір довічного утримання від 3 січня 2023 р., за яким заявник має зобов’язання довічно утримувати члена своєї сім’ї, рідну бабусю, матеріально забезпечувати її харчуванням, одягом, доглядом і необхідною медичною допомогою, в тому числі в разі її смерті нести витрати на поховання. Враховуючи ці обставини та досліджені судом докази, суд задовольнив заяву, встановивши факт, який має юридичне значення, що дозволить заявнику отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 12 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543.

***

Слід окремо зазначити, що 30 січня 2023 р. вступив у силу Закон України № 2839-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці», згідно з яким суди не зможуть пом’якшувати покарання чи давати умовні терміни для військових, засуджених за такі види злочинів, як:

  • непокора (ст. 402 КК України);
  • невиконання наказу (ст. 403);
  • погрози або насильство щодо начальника (ст. 405);
  • самовільне залишення військової частини (ст. 407);
  • дезертирство (ст. 408);
  • самовільне залишення поля бою (ст. 429).

Військовим, яких обвинувачують у цих злочинах, загрожує від 3 до 12 років позбавлення волі. На осіб, винних у вчиненні воєнних злочинів, не поширюватимуться трудові гарантії.

Крім того, закон збільшує штрафи за окремі адміністративні правопорушення у військовій сфері, а також дозволяє Військовій службі правопорядку проводити перевірку на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння бійців — як на фронті, так і у громадських місцях.

Ірина Кириченко,
адвокат, патентний повірений України
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті