Допомога від фармбізнесу
Виробники лікарських засобів з перших днів повномасштабної війни російської федерації проти України здійснювали всі можливі заходи для продовження забезпечення громадян України необхідним лікуванням, що включало як налагодження логістичних шляхів постачання лікарських засобів, які зазнали критичних змін через війну, так і активну участь у гуманітарній та волонтерській допомозі закладам охорони здоров’я, Збройним Силам України (ЗСУ), громадянам.
Дуже оперативно (у березні) було створено Координаційний штаб, щоб управляти наданням гуманітарної допомоги. Фахівцями МОЗ України, ДП «Медичні закупівлі України» (далі — ДП «МЗУ»), Центру громадського здоров’я МОЗ України (ЦГЗ) проводилися зустрічі стосовно надання гуманітарної допомоги та її координації, здійснювалася активна комунікація з компаніями й іншими донорами щодо відповідних постачань.
Головним завданням у перші дні та тижні було зробити все, щоб ліки були там, де вони потрібні. З початку широкомасштабного вторгнення український фармацевтичний бізнес відгукнувся на запити від МОЗ України та неприбуткових організацій та надавав благодійну допомогу у вигляді лікарських засобів, передавав продукцію власного виробництва медичним, військово-медичним та військовим закладам, благодійним організаціям, міським та обласним органам самоврядування.
Дані щодо того, як деякі фармацевтичні компанії підтримували Україну протягом перших 6 міс війни, наведено в табл. 1.
| ACINO | Від початку війни компанія спрямувала на гуманітарні цілі 28 млн грн. Це 95 тис. упаковок життєво необхідних лікарських засобів, 2 млн грн на підтримку ЗСУ та 4 млн грн на задоволення гуманітарних та медичних потреб МОЗ України за посередництвом United24 |
| Bayer | Компанія виділила більше 10 млн євро на підтримку України. Зокрема, у сфері охорони здоров’я надано допомогу у вигляді антибіотиків, стерильних медичних матеріалів, протизапальних, серцево-судинних, антигістамінних, онкологічних, діагностичних препаратів та лікарських засобів, що застосовуються при захворюваннях шкіри та гемофілії |
| Baxter | Компанія співпрацює з благодійними організаціями Direct Relief і Americares. Вона зробила одне з найбільших пожертвувань Direct Relief, доставивши більше 10 вантажівок медикаментів. У грошовому еквіваленті на понад 6 млн дол. США було надіслано продукції компанії з понад 10 країн світу для задоволення критичних потреб у сфері охорони здоров’я |
| Berlin-Chemie | Благодійний внесок компанії перевищує 1 млн євро. Компанія надала донації Червоному Хресту на загальну суму 420 тис. євро |
| EGIS | Здійснила постачання для МОЗ України антисептичних засобів, антидепресантів, протимікробних, кардіологічних препаратів та інших лікарських засобів для невідкладної допомоги хворим |
| Perrigo | Надала благодійну допомогу препаратами протизастудної групи, засобами персонального догляду в розмірі близько 300 палет та забезпечила якісну екіпіровку співробітників, які воюють на фронті |
| Teva | З початку війни компанія надавала благодійну допомогу МОЗ та неприбутковим організаціям, благодійним фондам. Teva передала благодійну допомогу на суму понад 42 млн грн, це понад 408 тис. упаковок лікарських засобів |
| UCB | Через благодійну організацію Tulipe в якості допомоги пацієнтам України компанія здійснила поставки 5 тис. одиниць протиепілептичних препаратів та 5 тис. одиниць антиалергічних лікарських засобів |
| Фармак | Компанія виділила на потреби системи охорони здоров’я та армії понад 50 млн грн. Додатково було залучено допомогу ліками від закордонних партнерів підприємства на 1,8 млн євро і поставлено їх власною логістикою на склади Центру громадського здоров’я МОЗ України. |
| Дарниця | Компанія з початку повномасштабної агресії росії передала військовим та цивільним лікарням, МОЗ України, благодійним та громадським організаціям понад 1,6 млн упаковок ліків на загальну суму майже 140 млн грн |
| Артеріум | Станом на кінець лютого Артеріум надав допомогу вартістю 65,5 млн грн. лікарськими засобами: спазмолітиками, капіляростабілізувальними, протимікробними засобами, кардіопрепаратами та ін. |
| Servier | Створено «Фонд солідарності України», з якого надано фінансову підтримку організаціям, які працюють на місцях, на загальну суму понад 1,5 млн євро. Компанія надає благодійну підтримку закладам охорони здоров’я як препаратами компанії, так і у формі фінансової допомоги, а також активно співпрацює з МОЗ. У рамках цього співробітництва, зокрема, надано 10 тис. упаковок лікарського засобу для контролю рівня глюкози у хворих на цукровий діабет ІІ типу |
| Кусум | Компанія перерахувала більше 15 млн грн ЗСУ та неприбутковим організаціям, а також надала допомогу у вигляді лікарських засобів більше ніж 350 лікарням України. За підтримки Посольства України в Індії та військово-повітряних сил Індії організовано доставку в Україну більше ніж 20 т гуманітарної допомоги у вигляді лікарських засобів |
| Sanofi | Компанія з перших днів війни тісно співпрацює з МОЗ України та спрямовує життєво необхідні препарати в регіони. Надано допомогу медичними препаратами на 21 млн євро. Компанія координує та надає основні лікарські засоби та вакцини для підтримки пацієнтів в Україні та біженців |
| Novartis | Надано близько 600 тис. упаковок лікарських засобів: антибіотиків, знеболювальних, серцево-судинних та онкологічних засобів |
| Abbvie | Спрямовано благодійну допомогу в розмірі 1 млн дол. Міжнародному медичному корпусу та проєкту «НАДІЯ» на медичне обслуговування і витратні матеріали для України та українських біженців. Компанія також забезпечує необхідними лікарськими засобами Уряд України та партнерів з надання допомоги у разі катастроф |
| Alcon | Спрямовано фінансову допомогу через Alcon Foundation у розмірі 50 тис. дол. Міжнародній федерації товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Компанія надає Україні офтальмохірургічні матеріали скоординовано з Європейським товариством катарактальних та рефракційних хірургів (European Society Of Cataract & Refractive Surgeons). Alcon передано до лікарень медичні вироби на суму 1,3 млн грн |
| Astellas | Надала благодійну допомогу UNICEF у розмірі 10 млн єн на підтримку гуманітарних зусиль. Компанія розглядає інші благодійні можливості, включаючи пожертвування основних лікарських засобів та збір коштів, забезпечує постійне партнерство і зв’язок з постачальниками, дистриб’юторами та ключовими зацікавленими сторонами |
| AstraZeneca | Компанія здійснила внески на загальну суму понад 10 млн дол., зокрема надала гуманітарну допомогу пацієнтам України лікарськими засобами власного виробництва вартістю 3 млн дол., які було передано зі складу в Україні безпосередньо МОЗ України із залученням міжнародного партнера з постачання гуманітарної допомоги Direct Relief. Допомога включає інноваційні онкологічні лікарські засоби, препарати для лікування пацієнтів із цукровим діабетом ІІ типу, серцево-судинними, респіраторними захворюваннями та ін. |
| Аптечні мережі | На прохання МОЗ допомогти в забезпеченні ЗСУ турнікетами для зупинки кровотечі в травні 2022 р. ГС «Аптечна професійна асоціація України» зібрала 21 млн 770 тис. грн. На зібрані кошти Товариством Червоного Хреста України здійснено закупівлю і передачу для медичних потреб України в якості благодійної допомоги турнікети (типу CAT), що використовуються для надання першої медичної допомоги у разі отримання поранень в умовах бойових дій. Крім того, з власної ініціативи, вважаючи своїм обов’язком, аптечні мережі в індивідуальному порядку надають гуманітарну допомогу у вигляді безкоштовних ліків та медичних виробів українцям, які постраждали від російської агресії, ЗСУ, підрозділам Національної гвардії України |
Позиція стейкхолдерів охорони здоров’я щодо обігу гуманітарної допомоги в Україні
Ми запитали основних стейкхолдерів фармацевтичного ринку України про те, які, на їхню думку, існують проблеми у сфері надання медичної гуманітарної допомоги*. Ділимося ключовими тезами та позиціями.
Війна глобально змінила надання гуманітарної допомоги, адже вона зачепила всі аспекти, перш за все логістичні. Через це питання полягає не в тому, чи є допомога, чи немає, а в тому, як її надати. Тобто між тим, хто потребує допомоги, і виробником необхідних товарів існує дистанція, яку під час війни складно або неможливо подолати.
Заклади охорони здоров’я не завжди раціонально оцінюють потребу й діють за принципом «попросимо більше, отримаємо, скільки дадуть». Лікарні можуть завищувати реальні потреби або намагатися отримати те, що наразі не є предметом крайньої потреби. А донори, у свою чергу, можуть намагатися передати те, що в них є, а не те, у чому реально існує потреба.
Справа в тому, що саме донори вирішують, яку допомогу передати і який запит задовольнити. На їхнє рішення може бути важко вплинути. Звичайно, можна фіксувати пріоритети, але якщо у донора немає можливості або бажання надати цю гуманітарну допомогу, то мало що з цим можна зробити. Таким чином, запити щодо гуманітарної допомоги і допомога, яка надається, не завжди співпадають.
Є певні «складні» позиції, потребу в яких закрити важче, ніж інші. До прикладу, часто медичне обладнання потребує дуже ґрунтовної категорійної експертизи, розуміння нюансів характеристик. У зв’язку із цими складнощами іноді надходить не зовсім той товар, що був потрібен, або благодійники не беруться за ці закупівлі. Рішенням можуть бути, наприклад, консультації з професійними закупівельними. У ДП «МЗУ» був позитивний кейс із посольством України у Великій Британії. Колеги запустили фандрейзингову ініціативу у Великобританії і прагнули використати зібрані кошти в найефективніший спосіб. Спільно з ДП «МЗУ» було закуплено 400 ВАК-апаратів та 10 тис. комплектів витратних матеріалів зі значною економією.
Великим викликом у наданні гуманітарної допомоги є час. Це стосується як допомоги, що надходить з-за кордону, так і допомоги від внутрішніх фондів та компаній. Нерідко процес погодження з донорськими організаціями та логістика забирають багато часу і на момент доставки вантажу потреба може зрости в рази. Бувають і випадки, коли переговори закінчуються нічим, тобто домовленості не досягнуто.
Значною проблемою також є логістика, оскільки часто донорські організації готові надавати гуманітарну допомогу, але не згодні забезпечувати логістику і доставку до України.
Європейські перевізники готові транспортувати товари до кордону з Україною, а далі їх має хтось розподілити територією держави. Як виявилося, в Україні немає державної мобілізаційної системи медичної/фармацевтичної логістики. Це відкрите питання на майбутнє, яким чином держава може зорганізувати таку систему, щоб в умовах надзвичайних ситуацій мати можливість мобілізаційним або іншим шляхом налагодити цю логістику, логістичний резерв.
Наявні й інші проблемні питання, які у зв’язку з недосконалістю законодавства або його правозастосування призводять до тривалого блокування митного оформлення препаратів. Є потреба у прийнятті рішень чи змін до законодавства, які не допустять повторення таких ситуацій.
Також варто розуміти, що менеджмент гуманітарної допомоги — велика робота, що потребує значних людських ресурсів, щоб адмініструвати весь цей великий обсяг допомоги, починаючи з національного рівня і закінчуючи регіональним та місцевим.
Велика увага має приділятися питанню обліку і розподілу ліків між закладами охорони здоров’я, особливо тих категорій лікарських засобів, які призначені певним групам пацієнтів і мають бути вчасно отримані ними для збереження ефективності терапії (наприклад онкологічні препарати).
Важливо слідкувати за тим, щоб допомога буда адресною та цільовою. Ситуацій, коли спочатку привезли гуманітарну допомогу, а потім почали думати, куди її спрямувати, не має бути. Потрібно надавати конкретну допомогу відповідно до запитів, за аналогією зі зброєю та військовою амуніцією. Цьому питанню потрібно приділяти величезну увагу, аби Україна не перетворилася на місце з утилізації протермінованих медичних товарів.
Водночас варто думати і про те, що робити, якщо обсяги гуманітарної допомоги зменшуватимуться й стануть зовсім маленькими або ця допомога перестане надходити? Необхідно бачити стратегічну перспективу з урахуванням у тому числі економічної ситуації в країні.
У табл. 2 порівняно відповіді стейкхолдерів щодо особливостей роботи з гуманітарною допомогою.
| Питання щодо обігу гуманітарної допомоги | Фонди | МОЗ | Фармкомпанії | Аптечні мережі |
| Які категорії товарів закуповуються/ надаються в якості гуманітарної допомоги? | Лікарські засоби, медичні вироби та обладнання, витратні матеріали | Лікарські засоби, медичні вироби і обладнання, витратні матеріали, санітарний транспорт | Лікарські засоби, медичні вироби та обладнання | Лікарські засоби, медичні вироби та обладнання |
| Хто є кінцевими отримувачами медичної гуманітарної допомоги? | Лікарні, пацієнти медичних закладів | Регіональний рівень — департаменти охорони здоров’я, місцевий — заклади охорони здоров’я, пацієнти; інші відомства — Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Державна служба спеціального зв’язку, зовнішня розвідка тощо | Військово-медичні та медичні заклади | Кінцевий отримувач залежить від напрямку роботи організації, що робила запит на отримання гуманітарної допомоги. Тобто якщо це лікарня, то отримувачами є пацієнти, Сили територіальної оборони чи ЗСУ — військові, якщо фонди, то це може бути, зокрема, допомога особам літнього віку, що знаходяться на окупованих територіях, або переселенцям, що потребують певних ліків, але не мають на це коштів |
| Як збирається інформація щодо потреби? | Офіційний лист-запит від конкретного лікувально-профілактичного закладу з обґрунтуванням потреби | Агрегована інформація щодо потреби консолідується в системі MedData та постійно оновлюється | Запити від МОЗ, медичних закладів, волонтерів, громадських організацій | Запит з переліком потрібних медикаментів від організацій, що опікуються певними питаннями чи особами, які потребують допомоги |
| Які є проблеми/виклики у сфері медичної гуманітарної допомоги? | Завищення лікарнями реальних потреб. Невідповідність між тим, що зарубіжні партнери готові надати, та реальною потребою. Недостатність фінансування медичної системи, внаслідок чого у благодійних фондів практично завжди є запити від лікарень | Зменшення обсягів гуманітарної допомоги порівняно з першими місяцями війни. Додаткове адміністративне навантаження на заклади охорони здоров’я. Завищення лікарнями реальних потреб. Невідповідність між тим, що донори готові надати, та реальною потребою. Тривалість процесів: перемовин, оплати та доставки (тож на момент доставки обсяг потреби може змінитися). Логістика (не всі донори готові забезпечувати доставку до України) | У зв’язку зі зростанням обсягів гуманітарної допомоги з початком війни необхідна ефективна система управління такими великими потоками медичної продукції, дотримання правил зберігання та транспортування медикаментів. Хибний збір потреби. Наявність серед поставок протермінованих лікарських засобів, відсутність контролю та вилучення таких продуктів у ланцюгу до кінцевого споживача. Бюрократія і проблеми з логістикою | На ринок хлинув безконтрольний великий потік гуманітарних поставок медичної продукції, яка надавалася зарубіжними компаніями, організаціями та приватними особами і ввозилася волонтерами, які найчастіше не мали фармацевтичної освіти і не могли контролювати всі умови, необхідні для обліку, контролю, зберігання та транспортування в належних умовах, відстеження термінів придатності тощо. Ніхто не переймався питаннями зберігання й утилізації непотрібних та непридатних ліків |
Чи постраждав ринок лікарських засобів внаслідок напливу гуманітарної допомоги?
Досить складно говорити про вплив обсягів гуманітарної допомоги на фармацевтичний ринок.
З одного боку, ввезення товарів медичного спрямування, зокрема лікарських засобів та медичних виробів, у якості гуманітарної допомоги може впливати у бік зменшення обсягів продажу, а також госпітальних закупівель. Так, велика кількість ліків, які надходять у якості гуманітарної допомоги, є в наявності в українських аптеках, часто українського виробництва. Відповідно, їх не купують в аптечних закладах.
З іншого боку, на ринок впливає багато не менш важливих факторів, зокрема зниження рівня доходів населення, переорієнтація витрат домогосподарств, ажіотажний сплеск попиту, міграція населення, тимчасова окупація територій. З лютого до грудня 2022 р. реальні доходи українців знизилися приблизно на 21%. Майже 8 млн виїхали за кордон. Внаслідок бойових дій деякі аптеки зруйновано: наразі працює 81% торгових точок від довоєнної кількості. Частина населення у зв’язку з війною зіткнулася зі значними фінансовими труднощами. Складною є ситуація на щойно деокупованих територіях. Там громадяни теж потребують ліків, але мають перешкоди, такі як відсутність необхідних препаратів, аптек або брак коштів. Тож, іноді гуманітарна допомога — чи не єдиний спосіб отримати необхідне лікування.
Учасники ринку також опинилися в різних ситуаціях. Деякі виробники втратили потужності, дистриб’ютори — склади, аптечні мережі — аптеки, інші — уникнули суттєвих (принаймні прямих) втрат.
Зупинимося на хронології динаміки ринку лікарських засобів. У перші дні воєнної агресії обсяг аптечного продажу різко збільшився, адже ситуація була непевною. Населення намагалося створювати запаси на випадок, якщо не матиме доступу чи змоги придбати необхідні ліки. В умовах різкого зростання попиту та на фоні обмежених поставок і недостатньої кількості аптечних закладів, що працювали, залишки почали скорочуватися високими темпами. За окремими позиціями лікарських засобів фіксувався суттєвий дефіцит, зокрема, це стосувалося левотироксину натрію. На це вплинули, зокрема, труднощі з логістикою. У подальшому залишки почали зростати і наразі перевищують довоєнні показники. Загалом сегмент роздрібного споживання лікарських засобів продемонстрував досить непогану стійкість порівняно з госпітальним сегментом. За підсумками 2022 р. обсяги аптечного продажу ліків зменшилися на 6% порівняно з 2021 р., хоча на початку року прогнозувалося зниження на рівні 17–29%. Ринок госпітальних поставок постраждав більше. Кількість та сума тендерів на закупівлю ліків, без урахування тендерів МОЗ України, суттєво зменшилися.
На завершення
У перші дні повномасштабної війни одним з головних викликів стало питання налагодження шляхів постачання препаратів як усередині країни, так і з-за кордону. У цьому ключі постало важливе питання термінових дій щодо спрощення контрольно-регуляторних процедур, створення режиму «найбільшого сприяння» для постачання всіх видів ліків, як гуманітарних, так і для комерційного обігу.
У відповідь на стрімке зростання масштабів гуманітарних потреб Уряд України спростив процедури імпорту гуманітарної допомоги в країну. Необхідними стали лише товаросупровідні документи або декларація на імпортний гуманітарний вантаж, що замінили попередню процедуру, яка вимагала визнання вантажу гуманітарною допомогою Міністерством соціальної політики України та внесення його отримувачів до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги, що давало право на швидке митне очищення. Також Урядом України створено Координаційний центр з гуманітарних та соціальних питань, який узгоджує діяльність неурядових та міжнародних гуманітарних організацій.
Водночас у сфері гуманітарної допомоги існує багато викликів та проблемних питань.
За час воєнного стану до України надійшло 10,5 тис. тонн різноманітної медичної гуманітарної допомоги на суму 12,9 млрд грн з різних куточків світу. Ці дані враховують допомогу Україні як державі. Обсяг медичної гуманітарної допомоги, яка надходить за приватними ініціативами, оцінити практично неможливо.
Якщо говорити про фармацевтичний ринок, то бачимо коливання споживання/попиту в різні місяці війни. Вони у тому числі спричинені безпековою ситуацією. Досить складно говорити про вплив обсягів гуманітарної допомоги на фармацевтичний ринок, адже на нього впливає багато інших факторів, зокрема зменшення доходів населення, переорієнтація витрат домогосподарств, ажіотажний сплеск попиту, міграція населення, тимчасова окупація територій.
Слід зазначити, що іноді гуманітарна допомога — чи не єдиний спосіб для людей отримати необхідне лікування. За даними Міжнародної організації з міграції (International Organization for Migration), як переміщені особи, так і громадяни, які повернулися, стикаються з критичними потребами. Ліки та медичні послуги входять до топ-3 найбільш нагальних із них. За даними звіту організації за листопад–грудень 2022 р., 41% респондентів, які повернулися, змушені скоротити витрати на охорону здоров’я, щоб мати змогу задовольнити базові потреби своїх домогосподарств. Сукупно 22% осіб, що повернулися, відзначили щонайменше одну перешкоду в доступі до медичних послуг, а ще 27% повідомили про щонайменше одну перешкоду в доступі до ліків. Найчастіше згадуваною перешкодою в обох випадках є брак коштів. Також недостатність фінансування системи охорони зумовлює постійний потік запитів до благодійних фондів. У воєнний час медики мають багато потреб: і для надання медичної допомоги нашим захисникам, і для забезпечення безперебійного лікування цивільних громадян.
Залучення гуманітарної допомоги медичного спрямування перш за все приносить користь людям. Вдячні всім, хто бере участь у цьому процесі.
Катерина Дмитрик
*Опитування стейкхолдерів проводилося в серпні-вересні 2022 р. Участь у дослідженні взяли фонди («Дихай», «Твоя опора»), МОЗ України, ДП «МЗУ», професійні асоціації (Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників AIPM Ukraine, Європейська Бізнес Асоціація, Аптечна професійна асоціація України, Асоціація «Оператори ринку медичних виробів» (AMOMD), Спілка українських підприємців), фармацевтичні компанії («Фармак», «Артеріум», «Кусум», Teva, Servier, Baxter, Acino, Bayer) та аптечні мережі («АДД»).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим