Заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич звернула увагу на те, що за останні 6 років ЕСОЗ стала однією з найбільших ІТ-систем в країні. Вона вже містить Реєстр пацієнтів, до якого включено понад 35 млн осіб, з нею працює більше 12 тис. закладів охорони здоров’я, якими внесено понад 1,6 млрд електронних медичних записів.
Зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики (далі — Ліцензійні умови) прийнято з метою формування єдиного цифрового простору. Тому функціонал ЕСОЗ розвивається швидкими темпами, і на 2023 р. заплановано 107 цифрових проєктів, які передбачають впровадження нових сервісів для пацієнтів та подальшої депаперизації галузі.
Доповідач зазначила, що для створення єдиного цифрового простору важливо, щоб усі дані пацієнта зберігалися в єдиному місці — в електронній медичній картці. Для реалізації цього завдання державні та приватні заклади мають працювати з ЕСОЗ. Важливість цифровізації загострилася після повномасштабного вторгнення рф, коли внаслідок воєнних дій було знищено заклади охорони здоров’я, а з ними й дані про пацієнтів, які зберігалися в паперових формах медично-облікової документації.
Тому однією з переваг електронної документації є те, що всі дані надійно захищені від знищення, і для МОЗ одним з пріоритетів є питання кібербезпеки та захищеності даних. ЕСОЗ має атестат комплексної системи захисту інформації. Регулярно проводяться тести на безпеку та пошук вразливих місць у системі, у тому числі із залученням міжнародних компаній, для того, щоб бути впевненим у захищеності даних.
У зв’язку із цим до Ліцензійних умов було внесено зміни, згідно з якими суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, зобов’язані не пізніше ніж до 31 березня 2023 р. зареєструватися та забезпечити роботу закладу з ЕСОЗ. До даних, які обов’язково потрібно вносити в систему, віднесено:
- медичні висновки про тимчасову непрацездатність;
- медичні висновки про народження;
- медичні записи осіб з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом COVID-19 (протягом дії карантину та впродовж 30 днів з дня його відміни);
- записи про рецепти на антибактеріальні лікарські засоби (з серпня 2022 р.), на наркотичні (психотропні) препарати (з листопада 2022 р.), на всі рецептурні ліки (з квітня 2023 р.);
- медичні записи щодо взаємодії з пацієнтом, на підставі яких формуються згадані медичні висновки та електронні рецепти;
- медичні записи, записи про направлення та рецепти, які стосуються надання медичних послуг у рамках програми державних гарантій медичного обслуговування населення чи іншого фінансування за рахунок бюджетних коштів;
- медичні записи про направлення з метою проведення розширеного неонатального скринінгу новонароджених;
- інформацію про результати реабілітаційного обстеження, реабілітаційні втручання, зміни до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану тощо.
Здійснення обробки персональних даних та іншої інформації про пацієнтів має відбуватися з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
Ці вимоги Ліцензійних умов поширюються на всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та фізичних осіб — підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики. Незалежно від того, чи суб’єкт господарювання вже займається зазначеним видом господарської діяльності, чи отримує ліцензію вперше.
Ігор Костиря, заступник директора Департаменту розвитку ЕСОЗ Національної служби здоров’я України, нагадав, що ЕСОЗ — це двокомпонентна система. Вона складається з медичної інформаційної системи (МІС) та центральної бази даних. Тобто на рівні закладу існує облікова система — це інтерфейс, у якому працюють медики. І коли пацієнта обслуговують різні заклади, то медичні працівники повинні мати доступ до інформації про надану в іншій лікарні допомогу завдяки центральній базі даних.
Також центральна база даних дозволяє лікарю виписувати електронні рецепти, а фармацевтам — відпускати за ними лікарські засоби.
Юлія Задеряка, начальниця відділу з розвитку ЕСОЗ та зовнішніх комунікацій ДП «Електронне здоров’я», розповіла про те, як медичним закладам підготуватися до роботи в ЕСОЗ. По-перше, слід забезпечити медичних працівників технічним обладнанням. Так, на робочому місці реєстратора має бути встановлено стаціонарний персональний комп’ютер зі зручним монітором, бажаною є наявність принтера. У кожному кабінеті робоче місце медсестри/лікаря рекомендовано забезпечити комп’ютером або ноутбуком, а також принтером.
Кожен комп’ютер, на якому персонал працюватиме з системою, має бути підключеним до мережі Інтернет за допомогою кабелю або Wi-Fi.
По-друге, слід вибрати та придбати МІС. Для цього варто оцінити функціональні можливості всіх таких систем, представлених на ринку, і обрати ту, яку можна налаштувати під потреби конкретного закладу. З
По-третє, слід забезпечити працівників кваліфікованим електронним підписом.
Стосовно відповідальності за непідключення закладу до ЕСОЗ, Інна Онищенко, експерт з впровадження проєктів «Електронне здоров’я» та міжвідомчої взаємодії Департаменту розвитку ЕСОЗ Національної служби здоров’я України, повідомила, що Ліцензійні умови, як й інші нормативно-правові акти МОЗ, є обов’язковими до застосування ліцензіатами. Водночас наразі Міністерство не ініціюватиме перевірки суб’єктів господарювання на предмет їх відповідності вимогам Ліцензійних умов, адже наразі з об’єктивних причин не у всіх областях заклади можуть підключитися і працювати з ЕСОЗ.
Однак у ліцензіатів залишається зобов’язання щодо підключення до ЕСОЗ, оскільки вимоги Ліцензійних умов є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами господарювання, які мають або хочуть отримати ліцензію на медичну практику, незалежно від того, чи уклали вони договір з Національною службою здоров’я України про надання медичної допомоги або планують це зробити.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим