Відродження після кризи: майбутні стратегії компаній у фармацевтичній галузі

Фармацевтична промисловість стикається з безліччю складних явищ на ринку. Глобальний попит стрімко зростає, а безпрецедентна потреба у вакцинах і терапевтичних засобах проти COVID-19 створила додатковий тиск на галузь. Здатність галузі знаходити інноваційні рішення для доставки вакцин проти COVID-19, водночас задовольняючи загальний попит, є видатним досягненням, але підвищення глобального попиту все ще є серйозною проблемою для галузі в довгостроковій перспективі.

Частка клітинної та генної терапії, а також виробництво мРНК-вакцин зросли з 11 до 21% в галузі розробки і досліджень (research and development — R&D) лікарських засобів — це найшвидше зростання, яке будь-коли відмічали в цьому секторі. Окрім цих галузевих тенденцій, на фармринок вплинули й ширші глобальні тенденції, такі як тиск на ланцюг поставок. За останні місяці інфляція зросла до рівня, якого не було протягом десятиліть, що призвело до збільшення витрат на робочу силу, сировину та транспорт.

Фармацевтична промисловість також стикається з нестачею кадрів: поточний резерв спеціалістів у цій сфері принаймні на 14% нижчий за попит. Ця проблема ускладнюється збільшенням кількості дистанційної роботи, що підвищує очікування працівників стосовно гнучкості графіків. У відповідь майже всі фармацевтичні компанії експериментують зі змішаним типом роботи.

Основні наслідки для фармкомпаній

Ці глобальні тенденції мають 6 основних наслідків для фармацевтичних компаній: зростання складності операційних процесів, підвищення ризиків, зміна вимог до можливостей, вищі вимоги до витрат капіталу, збільшення змінних витрат; зменшення можливостей для заощаджень.

Ризики можуть підвищуватися через зростання екологічних, соціальних та управлінських очікувань і прогалин у навич­ках, тоді як прискорення цифровізації також, ймовірно, призведе до зміни вимог. Можливо, виникне необхідність у перекваліфікації чи підвищенні кваліфікації персоналу, а також наймі персоналу за межами фармацевтичної промисловості. З точки зору витрат, у фармацевтичній промисловості можуть значно збільшитися вимоги до капіталу, пов’язаного із будівництвом, створенням дослідницьких та виробничих сайтів і нової цифрової інфраструктури. Також вірогідне збільшення змінних витрат на сировину, транспортування, видатків, пов’язаних з відтоком працівників, перекваліфікацією та зростанням обсягів фонду заробітної плати.

Як фармкомпанії приймають виклик?

Керівники можуть вжити деяких короткострокових та довгострокових заходів у зв’язку з цими викликами. Наприклад, проблеми, пов’язані з більш непередбачуваним ланцюгом постачання, можна вирішити за допомогою короткострокового підходу до збільшення запасів або довгострокової ініціативи щодо створення наскрізного цифрового центру ланцюга постачання. Цифрові технології довели свою високу цінність для фармацевтичних операцій. Однак багатьом компаніям важко перейти від їх одноразового використання до масштабованих рішень. І хоча запровадження повномасштабних цифрових рішень може потребувати значних інвестицій — 50–100 млн дол. США на рік протягом 2–3 років, винагорода може включати значну економію кош­тів, покращену якість і підвищену стійкість, а також зростання ефективності роботи працівників.

Компанії також можуть розглянути стратегічне партнерство, що свідчитиме про розширення співпраці в галузі за різними функціями та робитиме виробництво більш ефективним. Автоматизація, централізація та нові вимоги до роботи можуть торкнутися майже 90% робочої сили, і щоб впоратися з цією проблемою, компанії можуть розробити ефективні довгострокові стратегії. У нинішніх умовах утримати таланти складно: з 2021 р. частка працівників, які планують залишити роботу в найближчі 3–6 міс, становить 40%. Таким чином, стратегії утримання талантів мають розширюватися та зосереджуватися не лише на зарплаті.

Довгострокове вирішення проблеми нестачі талантів, можливо, потребуватиме не тільки підвищення зар­плати, щоб залучити фахівців. Для цього компанії можуть забезпечити довгострокову перекваліфікацію та підвищення кваліфікації наявної робочої сили. Успішна розробка надійної стратегії складна і потребує виділених ресурсів із можливістю зосереди­тися на довгостроковій перспективі. Це означає, що керівництву необхідно буде визначити пріоритети і забезпечити адекватні ресурси.

Чи роблять компанії достатньо?

Для тих, хто роздумує над підходами, що допоможуть вийти з кризи останніх 2 років, може стати корисним відповісти на наступні запитання, які можуть допомогти оцінити рівень готовності їх організацій реагувати на тенденції, що впливають на галузь. Чи передбачили вони вплив сучасних тенденцій на їх бізнес? Чи є у них цілеспрямована, кваліфікована та масштабована команда, що займається питаннями операційної стратегії — визначає пріоритети та розгортає ініціативи на різних горизонтах? Чи принес­ла цифрова стратегія переваги у вашій ніші?

Незважаючи на те що фармацевтична промисловість продемонструвала значні зусилля в постачанні вакцин проти COVID-19, а також задовольнила зростаючий попит, сучасні тенденції створюють складне середовище для фармкомпаній. Вони стикаються з більшими витратами, складністю та ризиком операційної роботи. Настав час переглянути стратегії, щоб реагувати на ці тенденції та залишатися конкурентоспроможними. Втім, такі зміни можуть створювати нові проблеми та потребувати сміливого та новаторського керівництва. Але якщо компанії успішно впровадять нові стратегії, вони зможуть скористатися перевагами надзвичайного зростання галузі.

За матеріалами www.mckinsey.com
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті