Щитоподібна залоза, йод, радіація: в пошуку спільного знаменника

Про щитоподібну залозу

Щитоподібна залоза — це ендокринний метеликоподібний орган в передній частині шиї, що є частиною системи саморегуляції організму, для нормальної роботи якого необхідний йод. У підлітковому віці під час статевого дозрівання і у період вагітності у жінок може діагностуватися збільшена щитоподібна залоза, що є фізіологічною нормою, і не свідчить про патологію.

Основними гормонами, що синтезуються в фолікулярних епітеліальних клітинах залози, є тироксин (Т₄) і трийодтиронін (Т₃), що відповідають за метаболізм, ріст і впливають практично на кожну систему органів, та кальцитонін, що виробляється С-клітинами і бере участь у метаболізмі кальцію. Чим більша кількість Т₃ і Т₄, тим вищий обмін речовин (InformedHealth.org, 2006).

• Коли гормонів забагато

При гормональній гіперпродукції щитоподібної залози розвивається гіпертиреоз, що характеризується зменшенням маси тіла, непереносимістю тепла, діареєю, підвищеним апетитом, посиленим потовиділенням, слабкістю, втомою, тахікардією, порушенням серцевого ритму, дрібним тремтінням розігнутих пальців, остеопорозом, емоційною нестійкістю (Melish J.S. et al., 1990). При самолікуванні можливе погіршення стану, що приводить до збільшення чисельності вузлів та об’єму органу. Небезпечними є вузли щитоподібної залози розміром більше 1 см, адже вони провокують збільшення всієї залози і розвиток вузлового зобу. Гіпертиреоз також є причиною хвороби Грейвса, аденоми гіпофіза, тиреотоксикозу, аденоми щитоподібної залози (Shahid M.A. et al., 2023).

• Гормональний дефіцит

Внаслідок зниження синтезу гормонів щитоподібної залози розвивається гіпотиреоз, серед симптомів якого апатія, втома, уповільнення пізнання, сухість шкіри, алопеція, зниження потовиділення, брадикардія, закрепи, непереносимість холоду, збільшення маси тіла, поганий апетит, випадіння волосся, охриплість, затримка росту.

Серед причин розвитку захворювань щитоподібної залози, пов’язаних з гормональною недостатністю, називають генетичну схильність, спадковість, дисфункцію гіпофіза або гіпоталамуса, радіаційний вплив.

Гіпотиреоз спричиняє такі хвороби, як кретинізм, ефект Вольфа — Чайкова, різні види тиреоїдиту, хворобу Хашимото, зоб, мікседемну кому (Shahid M.A. et al., 2023).

«Дволикий» антисептик

Йод — це не лише про обробку ран та дезінфекцію.

Стабільний йод є одним з основних елементів, що сприяє синтезу щитоподібних гормонів. Потрібна кількість мікроелементу потрапляє в організм з їжею та водою у вигляді йодиду (Braunstein G.D., 2022). Основним природним джерелом йоду є продукти тваринного (60%) і рослинного (34%) походження (морепродукти, біла риба, морська капуста, овочі, фрукти, яйця, молоко, яловичина, волоські горіхи), а також вода і повітря (по 3%).

Проте слід не забувати про гейтрогени (таблиця) — природні хімічні речовини (готрини, тіоціанати та флавоноїди), що містяться в продуктах рослинного походження, які здатні блокувати процес, за допомогою якого йод включається до основних гормонів щитоподібної залози. Вони також можуть виступати в якості антитиреоїдних препаратів, уповільнюючи роботу органу та провокуючи гіпотиреоз (Calcaterra V. et al., 2022).

В Україні, за даними Центру громадського здоров’я, встановлено такі добові норми фізіологічних потреб йоду:

• діти і підлітки — 90–150 мкг;
• дорослі — 150 мкг;
• період вагітності та годування грудьми — 200 мкг.

Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу 1 мг/добу.

Зменшене споживання йоду може спричиняти йододефіцит і негативно впливати на синтез щитоподібних гормонів. Його нестача в організмі призводить до розвитку гіпотиреозу і можливих внаслідок розвитку цієї патології порушень. Дефіцит мікроелементу протягом I триместру вагітності підвищує ризик виникнення вроджених вад розвитку нервової системи (порушення формування і дозрівання головного мозку плода). На більш пізніх термінах вагітності є ризик народження дітей з розумовою відсталістю (Eastman C.J. et al., 2018).

Найпростішою профілактикою дефіциту цього галогену в організмі є споживання йодованої солі (Calcaterra V. et al., 2022).

Вплив радіації на здоров’я людини

Вплив радіації на живі організми викликає в них різні зворотні та незворотні біологічні зміни. Через вплив радіації на людину можуть порушуватися життєві функції різних органів (органи кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту тощо) та розвиватися променева хвороба під впливом іонізуючого випромінення. Тяжкість залежить від того, як відбувається цей вплив, — відразу чи дозовано. Більшість органів встигає відновитися, тому вони краще сприймають серію короткочасних доз порівняно з тією ж сумарною дозою опромінення за один раз (www.cdc.gov/nceh/radiation). Однією з небезпек при ядерних аваріях є потрапляння в атмосферу радіоактивного йоду-131 — ізотопу, що поширюється вітром та залишається небезпечним не менше місяця, потрапляючи всередину організму при вдиханні іонізованого повітря або проковтуванні опромінених продуктів харчування. Частка поглинання у здорових людей становить 10–40% від загального надходження йоду в організм, а 50% з цієї кількості потрапляє в залозу протягом 3–6,5 год та опромінює її, що спричиняє повільне руйнування залози, гіпотиреоз та провокує розвиток раку щитоподібної залози в довгостроковій перспективі (Nagayama Y., 2018).

Ступінь ураження щитоподібної залози залежить від поглиненої дози, віку людини й функціонального стану щитоподібної залози. Значні дози опромінення можуть викликати гостре ураження щитоподібної залози, які можуть виявитися порушенням функції та структури щитоподібної залози (гострий гіпотиреоз, гострий тиреоїдит, гострий тиреотоксикоз). У дітей у зв’язку з більш високою функціональною активністю та меншими розмірами щитоподібної залози, ніж у дорослої людини, накопичення в щитоподібній залозі з радіоактивного ізотопу відбувається швидше, що зумовлює формування вищої поглиненої дози опромінення. Згідно з даними МОЗ, у дітей віком до 1 року максимальні поглинені дози приблизно в 10 разів вищі, ніж у дорослих. Зі збільшенням віку дитини рівень накопичення радіоактивного йоду в щитоподібній залозі знижується й до 14 років відповідає рівню дорослих. У період вагітності рівень накопичення приблизно в 1,5 раза вищий, ніж у інших дорослих осіб. У жінок, які годують грудьми, у грудне молоко протягом доби потрапляє до 30% від загальної кількості, що надійшла в організм.

Підводимо риску

Обґрунтований спосіб захисту від радіації — дотримуватися трьох принципів: не виходити на вулицю, бути в курсі актуальної інформації, дотримуватися інструкцій та вказівок Центру громадського здоров’я та місцевої влади і чекати офіційних повідомлень на їхніх сторінках.

Відповідно до наказу МОЗ від 09.03.2021 р. № 408 «Про затвердження Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії», йодна профілактика (йодне блокування щитоподібної залози) — невідкладний захисний захід з використанням препаратів стабільного йоду у таблетках, що спрямований насамперед на захист щитоподібної залози від накопичення радіоактивного йоду, який надходить на початковому етапі при радіаційній аварії інгаляційним шляхом.

• Як приймати йод під час викиду радіації?

Йодна профілактика забезпечує захист щитоподібної залози приблизно на 24 год. Вона здійснюється одноразово і застосовується до моменту впливу радіоактивних ізотопів або протягом перших 6 год після їх поглинання щитоподібною залозою.

Для захисту при радіаційній аварії застосовують препарати стабільного йоду — йод у таблетках (калію йодид), який приймають після їди.

Встановлено наступні дози стабільного йоду під час радіаційного ураження згідно з віком:

• діти віком до 1 міс (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) — 16 мг;
• віком 1 міс — 3 роки — 32 мг;
• віком 3–12 років — 62,5 мг;
• підлітки віком 13–18 років, дорослі віком до 40 років, матері, які годують грудьми, — 125 мг.

Прийом препарату у визначеній кількості має бути призначений як дітям, що знаходяться на грудному вигодовуванні, так і тим, яких годують сумішами. Для вживання таблеток йодиду калію дітьми таблетки можна подрібнити та змішати з підсолодженими рідинами із невисоким вмістом жиру. Вживання алкоголю під час йодної профілактики категорично заборонено.

Повторний прийом калію йодиду можливий лише після офіційних оповіщень за умови довготривалого чи повторного негативного впливу, неуникного споживання забруднених харчових продуктів і води.

• Табу на йод

Протипоказаннями до прийому препаратів стабільного йоду є наявність (у том числі і в анамнезі) захворювань щитоподібної залози, зокрема гіпертиреозу різної природи, фурункульоз, токсична аденома, підвищена чутливість до йоду, герпетиформний дерматит Дюринга, гіпокомплементемічний васкуліт, геморагічний діатез, кропив’янка, туберкульоз легень, нефрит, нефроз, піодермія.

Проведення йодної профілактики не потрібне особам із тиреоїдектомією (видаленням щитоподібної залози) та дорослим віком старше 40 років, в яких щитоподібна залоза майже не накопичує йоду, тому ризику потрапляння радіоактивних ізотопів немає.

• Що робити, якщо не можна?

Якщо потрібних йодовмісних препаратів немає або ризики від прийому перевищують очікувану користь — слід дотримуватися суворої аерозольної гігієни — використання протиаерозольних респіраторів з фільтрами класу не нижче FFP3 для органів дихання, захист відкритої шкіри полімерними (непористими) матеріалами, відмова від споживання «забруднених» радіацією продуктів харчування та води, вживання чистих від радіації гейтрогенів (див. таблицю), що перешкоджатимуть всмоктуванню радіоактивного йоду.

• Блокада тиреоїдної залози: наслідки

Тимчасова блокада функції щитоподібної залози та одноразове введення йодиду калію практично не позначаються на стані здоров’я дітей та дорослих. Проте прийом виправданий лише при таких дозах опромінення, ризик від яких перевищує ризик від наслідків блокади.

Тривале блокування високими дозами йодовмісних препаратів зумовлює розвиток гіпотиреозу і всіх хвороб, пов’язаних з ним. Також може проявлятися побічна токсична дія йоду. До побічних ефектів стабільного йоду належать сіалоаденіт, шлунково-кишкові розлади, алергічні реакції та висип, йод-індукований тиреотоксикоз, транзиторний гіпотиреоз та зоб, також є незначний ризик смерті.

Важливо пам’ятати, що йод у таблетках не є повноцінним захистом від радіації, а потрібен лише для протекції здорової щитоподібної залози.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!