Наказ МОЗ України від 05.11.2010 р. № 960

Документ втратив чинність на підставі Наказу МОЗ України від 16.05.2011 р. № 284

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 05.11.2010 р. № 960
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОТОКОЛІВ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА)

Відповідно до Закону України «Про лікарські засоби», Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавств Європейського Союзу», на виконання пункту 9 Плану заходів МОЗ України з виконання рішення колегії МОЗ України від 05.08.2010 р. «Підсумки діяльності у сфері охорони здоров’я України за I півріччя 2010 року, завдання та перспективи подальшого розвитку», затвердженого наказом МОЗ України від 20.08.2010 р. № 710 «Про провадження рішення колегії МОЗ України від 05.08.2010 р. «Підсумки діяльності у сфері охорони здоров’я України за І півріччя 2010 року, завдання та перспективи подальшого розвитку», з метою уникнення неконтрольованого споживання лікарських засобів, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити протоколи провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів, що додаються:

1.1. Симптоматичне лікування алергії;

1.2. Симптоматичне лікування болю в горлі;

1.3. Симптоматичне лікування дисбактеріозу;

1.4. Симптоматичне лікування діареї;

1.5. Симптоматичне лікування кашлю;

1.6. Симптоматичне лікування опіків;

1.7. Симптоматичне лікування поверхневих закритих травм;

1.8. Симптоматичне лікування поверхневих ран;

1.9. Симптоматичне лікування стресу;

1.10. Сприяння відмові від тютюнопаління;

1.11. Попередження захворювання та сприяння прихильності до лікування при туберкульозі;

1.12. Попередження захворювання та сприяння прихильності до лікування при ВІЛ/СНІД;

1.13. Формування домашньої аптечки першої допомоги;

1.14. Формування аптечки першої допомоги для немовлят;

1.15. Формування аптечки першої допомоги для подорожей;

1.16. Формування аптечки першої допомоги для службових приміщень;

1.17. Симптоматичне лікування безсоння;

1.18. Симптоматичне лікування болю у м’язах та спині;

1.19. Симптоматичне лікування герпетичного ураження губ;

1.20. Симптоматичне лікування головного болю;

1.21. Симптоматичне лікування запору;

1.22. Симптоматичне лікування корости;

1.23. Симптоматичне лікування педикульозу;

1.24. Симптоматичне лікування печії;

1.25. Симптоматичне лікування підвищеної температури тіла у дітей віком до 15 років;

1.26. Симптоматичне лікування підвищеної температури тіла у дітей з 15 років та у дорослих;

1.27. Симптоматичне лікування риніту;

1.28. Профілактика захворювання на грип та ГРВІ;

1.29. Профілактика захворювання на остеопороз;

1.30. Профілактика захворювань, спричинених йодною недостатністю;

1.31. Профілактика і симптоматичне лікування вугрової хвороби;

1.32. Профілактика і симптоматичне лікування остеоартрозу.

2. Рекомендувати керівникам аптечних закладів всіх форм власності використовувати в практичній діяльності протоколи провізора (фармацевта), затверджених в п. 1 цього наказу в якості інформаційного посібника.

3. Голові Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України (Соловйову О.С.) забезпечити моніторинг за впровадженням в роботу аптечних закладів протоколів провізора (фармацевта), затверджених в п. 1 цього наказу, та щороку до 20 лютого надавати інформацію про результати моніторингу до Департаменту регуляторної політики в сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ України.

4. Директору Департаменту регуляторної політики в сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я (Стеціву В.В.) забезпечити при необхідності внесення змін в протоколи провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів.

5. Визнати таким, що втратив чинність наказ МОЗ України від 22.02.2010 р. № 158 «Про затвердження протоколів провізора (фармацевта)».

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Гудзенка О.П.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом МОЗ України № 960
від 5 листопада 2010 р.

1.1. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ АЛЕРГІЇ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводусимптомів алергії, які пацієнт розпізнав самостійно.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.: Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

2.2. Будь-який прояв алергії потребує консультації лікаря для вибору тактики лікування

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. важка задишка, ускладнене дихання, порушення з боку нервової системи, різке падіння артеріального тиску, приступи ядухи;

3.2. виникнення ознак набряку гортані: хрипкий голос, «гавкаючий» кашель, ускладнення дихання;

3.3. розповсюдження набряку на верхню половину обличчя;

3.4. прояви вираженого неспокою, почуття страху, виражена слабкість, підвищена рухова активність;

3.5. абдомінальний синдром — нудота, блювання, біль в животі різної інтенсивності;

3.6. алергічний риніт супроводжується кров’янистими виділеннями із носа або підвищенням температури і гнійними виділеннями із носа;

3.7. під час лікування з’явились нові прояви алергії;

3.8. прояви алергії не зникають на фоні лікування раніше прописаними лікарськими засобами;

3.9. при лікуванні прояв алергії не проходить впродовж доби або епізодично повторюється;

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при алергії

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування алергії

5.1. Антигістамінні препарати І покоління

5.1.1. Диметинден

5.1.2. Клемастин

5.1.3. Мебгідрoлін

5.1.4. Хіфенадин

5.1.5. Хлоропірамін

5.2. Антигістамінні препарати ІІ покоління

5.2.1. Акривастин

5.2.2. Дезлоратадин

5.2.3. Фексофенадин

5.2.4. Ебастин

5.2.5. Лоратадин

5.2.6. Цетиризин

5.3. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування

5.3.1. Азеластин

5.3.2. Диметинден

5.3.3. Лоратадин

5.4. Глюкокортикостероїди для локального (місцевого) застосування

5.4.1. Гідрокортизон

5.4.2. Беклометазон

5.5. Ентеросорбенти

5.5.1. Вугілля медичне активоване

5.5.2. Діосмектит

5.5.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

5.6. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування

5.7.1. Тетризолін

5.7.2. Ксилометазолін

5.7.3. Нафазолін

5.7.4. Оксиметазолін

5.7.5. Трамазолін

5.7.6. Диметинден + фенілефрин

5.7.7. Туаміногептан + ацетил цистеїн

5.7.8. Фенілефрин

5.7. Стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів

5.8.1. Кислота кромогліциєва

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.2. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ БОЛЮ В ГОРЛІ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками пацієнта з приводуболю в горлі

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. важке дихання, неможливість промовити декілька слів між вдихами;

3.2. порушення ковтання;

3.3. різке збільшення піднебінних мигдалин, нальоти або виразки на мигдалинах;

3.4. яскраве «палаюче» почервоніння горла;

3.5. збільшення та болісність лімфовузлів;

3.6. підвищення температури тіла більше 38,5–39° С;

3.7. біль в горлі супроводжується шкіряною висипкою;

3.8. біль в горлі супроводжується сильним болем голови, болем у вухах, животі;

3.9. біль в горлі супроводжується зміненням кольору сечі.

3.10. За наявності нальотів на мигдалинах необхідно запідозрити стрептококову ангіну або дифтерію, терміново звернутись до лікаря.3.11.Якщо протягом 2?х діб після проведення симптоматичного лікування біль в горлі зберігається, необхідно обов’язково звернутись до лікаря.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при болю в горлі

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування болю в горлі

5.1. Прості антисептичні засоби

5.1.1. Амбазон

5.1.2. Ацетиламінонітропропоксибензен

5.1.3. Гексетидин

5.1.4. Граміцидин С

5.1.5. Декаметоксин

5.1.6. Фенол

5.1.7. Флурбіпрофен

5.1.8. Холіну саліцилат

5.1.9. Цетилпіридин

5.2. Комбіновані антисептичні засоби

5.2.1. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт

5.2.2. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + лідокаїн

5.2.3. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова

5.2.4. Декваліній + дибукаїн

5.2.5. Декваліній + кислота аскорбінова

5.2.6. Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олія м’яти перцевої

5.2.7. Йод + калію йодид + гліцерин

5.2.8. Лізоцим + піридоксин

5.2.9. Ментол + олія рицинова + камфора + олія евкаліптова + нітрофурал

5.2.10. Повідон-йод + алантоїн

5.2.11. Сульфаніламід + сульфатіазол + тимол + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої

5.2.12. Хлорбутанол + камфора + ментол + олія евкаліптова

5.2.13. Хлоргексидин + кислота аскорбінова

5.2.14. Хлоргексидін + кислота аскорбінова + тетракаїн

5.2.15. Хлоргексидін + лідокаїн + тиротрицин

5.2.16. Гексетидин + холіна саліцилат + хлорбутанол

5.3. Рослинні препарати

5.3.1. Нагідок квіти

5.3.2. Ромашка лікарська

5.3.3. Ісландського моху екстракт

5.3.4. Евкаліпту листя

5.3.5. Обліпихова олія

5.3.6. Хлорофіліпт

5.4. Комбіновані рослинні та гомеопатичні препарати

5.4.1. Ангінал

5.4.2. Ангін-гран

5.4.3. Ангін-Хеель С

5.4.4. Тонзилгон® Н

5.4.5. Тонзилотрен

5.4.6. Тонзипрет®

5.4.7. Фарингол-ARN®

5.4.8. Фарингомед з апельсиновим смаком

5.5. Інші засоби

5.5.1. Прополіс

5.5.2. Прополіс + кислота аскорбінова

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Загальні рекомендації для полегшення болю в горлі

6.3.1. при болю в горлі рекомендується вживання великої кількості теплої рідини;

6.3.2. полоскання горла розчинами антисептиків проводити кожні 2–3 години;

6.3.3. маленьким дітям, які не вміють полоскати горло, замінити полоскання на частий прийом теплого чаю з лимоном або підігрітого фруктового соку;

6.3.4. необхідно утримуватися від куріння та вдихання тютюнового диму, вживання алкоголю, гострої, холодної або надмірно гарячої їжі;

6.3.5. доцільним є застосування сухого тепла на ділянку шиї (зігрівальний компрес);

6.3.6. перед вживання місцевих засобів для симптоматичного лікування болю в горлі (аерозолів, льодяників, таблеток для розсмоктування, пастилок) рекомендується полоскати рот теплою водою;

6.3.7. після прийому місцевих засобів для симптоматичного лікування болю в горлі необхідно утримуватися від прийому їжі та рідини: пастилок, льодяників та таблеток для розсмоктування — 1–2 години, аерозолів — 3–5 хвилин;

6.3.8. лікарські засоби у вигляді льодяників, пастилок, таблеток для розсмоктування необхідно утримувати в роті до повного розчинення і ні в якому разі не розжовувати;

6.3.9.не вдихати аерозолі для лікування болю в горлі!

6.3.10. аерозолі застосовують у дітей віком від 6–8 років за умов, що дитина не опирається і вміє керувати диханням, але окремі спреї можна застосовувати з 3-х років;

6.3.11. хворим на цукровий діабет призначають лікарські засоби у вигляді льодяників та пастилок, які не містять цукор;

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.3. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ДИСБАКТЕРІОЗУ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводусимптомів дисбактеріозу, які пацієнт розпізнав самостійно.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. порушення дефекації супроводжується підвищенням температури тіла;

3.2. зміна кольору випорожнень, сліди або наявність крові в калі;

3.3. сильний біль в підвздошній ділянці;

3.4. різке здуття животу;

3.5. запаморочення або втрата свідомості, пов’язані з болем в черевній порожнині;

3.6. помітне зниження ваги тіла на фоні розладу дефекації;

3.7. у дитини раннього віку спостерігається зригування, блювання, біль в животі, що має нападоподібний характер, супроводжується здуттям і з’являється через 2–3 години після їди; випорожнення рясні, рідкі, з піною і кислуватим або гнилим запахом; знижуються темпи зростання ваги тіла.

3.8. Лікування дисбактеріозу (особливо у маленьких дітей) необхідно розпочинати після консультації лікаря і проведення мікробіологічного дослідження фекалій!

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при дісбактеріозі

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування дисбактеріозу

5.1. Пробіотики

5.1.1. Колібактерин

5.1.2. Лактобактерин

5.1.3. Біфідумбактерин

5.1.4. Біфі-форм

5.1.5. Сахароміцети буларді

5.1.6. Bifidobacterium longum+Enterococcus faecium

5.1.7. Lactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium

5.1.8. Фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти

5.2. Пребіотики

5.2.1. Лактулоза

5.2.2. Продукти життєдіяльності лактобактерій

5.2.3. Продукти життєдіяльності Escherichia coli + Streptococcus faecalis + Lactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Загальні рекомендації щодо раціональної дієтотерапії:

6.3.1. харчування повинно бути повноцінним, хімічно, механічно і термічно щадним;

6.3.2. необхідно вживати нежирні продукти (відварне м’ясо, риба, сир), каші (рисова, вівсяна, гречана), черствий білий хліб, фрукти і овочі у великій кількості;

6.3.3. при діареї із раціону тимчасово виключають чорний хліб, незбиране молоко, сирі овочі і фрукти (їх необхідно вживати у вареному і запеченому вигляді), жирні і гострі приправи;

6.3.4. при запорі необхідно вживати продукти багаті на харчові волокна — хліб з висівками, кислі фрукти, сирі овочі і соки, гречану кашу, кисломолочні продукти;

6.3.5. при метеоризмі необхідно обмежити вживання бобових, капусти, продуктів з високим вмістом глюкози — мед, варення, цукерки, виноград;

6.3.6. у дітей доцільно використовувати традиційні кисломолочні продукти і адаптовані молочні суміші.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.4. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПРИ ДІАРЕЇ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводунаявності у пацієнта діареї.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

2.2. Частота дефекації до 3 разів на добу вважається фізіологічною

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. загальний важкий стан хворого, що викликаний діареєю;

3.2. діарея триває більше 48 годин

3.3. діарея супроводжується підвищенням температури тіла;

3.4. виділяється багато слизу та/або присутня кров в калі;

3.5. часті болісні позиви і болісна дефекація;

3.6. діарея супроводжується нудотою і блюванням;

3.7. наявні ознаки загального зневоднення: сильна спрага, відчуття сухості в роті, зморщена шкіра, зниження ваги тіла, значне зменшення кількості сечі;

3.8. діарея у вагітних;

3.9. діарея у дітей віком до 1 року

3.10.наявність діареї одночасно у декількох членів родини

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при діареї

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування діареї

5.1. Пробіотики і пребіотики

5.1.1. Колібактерин

5.1.2. Лактобактерин

5.1.3. Біфідумбактерин

5.1.4. Біфі-форм

5.1.5. Сахароміцети буларді

5.1.6. Bifidobacterium longum+Enterococcus faecium

5.1.7. Lactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium

5.1.8. Фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти

5.1.9. Лактулоза

5.1.10. Продукти життєдіяльності лактобактерій

5.1.11. Продукти життєдіяльності Escherichia coli + Streptococcus faecalis + Lactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus

5.2. Ентеросорбенти

5.2.1.Вугілля медичне активоване

5.2.2. Діосмектит

5.2.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

5.3. Засоби, що пригнічують перистальтику

5.3.1. Лоперамід

5.3.2. Лоперамід + дицикломін+ Lactic Acid Bacillus

5.4. Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації

5.4.1. Натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза

5.4.2. Натрію хлорид + калію хлорид + натрію гідрокарбонат + глюкоза + екстракт ромашки

5.5. Препарати ферментів

5.5.1. Солізим

5.5.2. Панкреатин

5.5.3. Панкреатин + геміцелюлоза + жовч бичача

5.5.4. Папайотин + пепсин + санзим

5.5.5. Діастаза + папаїн + ефірна олія кориці + ефірна олія кардамону + ефірна олія кмину

5.5.6. Ліпаза + амілаза

5.6. Протимікробні препарати що застосовуються при кишкових інфекціях

5.6.1. Фталілсульфатіазол

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.5. ПРОТОКОЛПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ КАШЛЮ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводукашлю

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. кашель продовжується більше ніж тиждень та інтенсивність його зростає;

3.2. кашель супроводжується стійким тривалим (протягом 2-х тижнів) підвищенням температури 37.5°-38°С;

3.3. кашель супроводжується високою (вище 38°-39°С) температурою протягом 2?х або більше діб;

3.4. кашель супроводжується задишкою, болем в грудній клітці при диханні;

3.5. кашель супроводжується відділенням густого зеленуватого мокротиння;

3.6. кашель супроводжується відділенням мокротиння з прожилками крові;

3.7. кашель супроводжується нападами ядухи;

3.8. кашель супроводжується слабкістю, зниженням ваги тіла;

3.9. кашель супроводжується рясним потовиділенням (особливо вночі), пропасницею;

3.10. раптовий напад сильного кашлю;

3.11. інтенсивний кашель протягом години без перерви;

3.12. рясне виділення мокротиння;

3.13. зміна голосу.

3.14. Самолікування кашлю можливе у випадку гострих респіраторних захворювань, ларингіту, трахеїту, на початкових стадіях гострого бронхіту, при вдихання подразнюючих речовин (за умов, що не порушено загальний стан)!3.15. Якщо протягом 2?х діб після проведення симптоматичного лікування кашель зберігається, необхідно обов’язково звернутись до лікаря.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при кашлі

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування кашлю

Муколітичні засоби:

5.1.Муколітичні засоби прямої дії:

5.1.1.Ацетилцистеїн

5.2.Муколітичні засоби непрямої дії:

5.2.1. Амброксол

5.2.2. Бромгексин

5.2.3. Карбоцистеїн

5.3. Муколітичні засоби експекторанти:

5.3.1. Гвайфенезин

5.3.2. Ердостеїн

5.3.3. Алтея лікарська

5.3.4. Листя евкаліпту

5.3.5. Подорожник великий

5.3.6. Корінь солодки

5.3.7. Листя плюща

5.4. Комбіновані муколітичні препарати та інші:

5.4.1. Термопсис + натрію гідрокарбонат

5.4.2. Sambucus nigra + Natrium sulfuricum + Dulcamara + Arsenicum album + Tartarus emeticus

5.4.3. Тербуталіну сульфат + бромгексину гідрохлорид + гвайфенезин + ментол

5.4.4. Рідкий екстракт ісландського моху + кислота аскорбінова + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої

5.4.5. Рідкий екстракт мати-й-мачухи + рідкий екстракт подорожника ланцетного + кислота аскорбінова + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої

5.4.6. Рідкий екстракт листків подорожника + рідкий екстракт чабрецю + кислота аскорбінова + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої

5.4.7. Рідкий екстракт листя і коріння алтея лікарського + рідкий екстракт листя тим’яну + кислота аскорбінова + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої

5.4.8. Рідкий екстракт листя плюща звичайного + рідкий екстракт листя мальви лісової + кислота аскорбінова

5.4.9. Екстракт рідкий трави чебрецю + листки плюща + екстракт сухий коренів первоцвіту

5.4.10. Адхатода васика + базилік священний + міробалан + кориця + саркостема + мускатний горіх + калотропос гігантський + імбир лікарський + перець чорний + коричник китайський + мирт гвоздичний + мускатник духмяний + сумах + перець довгий

5.4.11. Сальбутамол + бромгексин + фенілефрин

5.4.12. Бромгексин + ментол + олія фенхелю + олія анісова + олія материнки + олія м’яти перцевої + олія евкаліптова

5.4.13. Кореневища аїру + корені алтею + квітки липи + квітки бузини чорної + кореневища і корені оману + квітки нагідок + листя кропиви + листя м’яти перцевої + квітки ромашки + корені солодки + трава чебрецю плазкого + листя шавлії

5.4.14. Бромгексин + сальбутамол

5.4.15. Лимонен + цинеол + альфа-пінін

5.4.16. Екстракт водний кореня первоцвіту + екстракт водний трави чебрецю

5.4.17. Екстракт водний листя подорожника ланцетолистого + екстракт водний квіток мальви

5.4.18. Екстракт рідкий квітів липи серцевидної + екстракт рідкий плодів троянди собачої + екстракт рідкий квітів коров’яка мохнатого + екстракт рідкий ехінацеї вузьколистої + екстракт рідкий чабрецю + кислота аскорбінова + олія евкаліптова + олія м’ятна

5.4.19. Екстракт солодкового кореня + олія ефірно-анісова + аміак

5.4.20. Екстракт подорожника + екстракт примули + екстракт сенеги + екстракт чебрецю

5.4.21. Ментол + олія евкаліпта

5.4.22. Екстракт чебрецю + калію бромід

5.4.23. Амброксол + тербуталіну сульфат + гвайфенезин + хлорфенірамін + ментол

5.4.24. Сальбутамол + амброксол + гвайфенезин

5.4.25. Бутамiрат дигiдрогенцитрату + гвайфенезин

5.4.26. Екстракт чебрецю повзучого + екстракт чебрецю звичайного + екстракту подорожника

5.4.27. Адатода васіка + солодка гола + куркума довга + базилік священний + імбир справжній + паслін жовтоплідний + перець довгий + кардамон справжній

5.4.28. Трава термопсису ланцетного + натрiю гiдрокарбонат Трипролідин + псевдоефедрину + гвайфенезин

5.4.29. Блатта орієнталіс + бріонія + іпекакуана + імбір лікарський

5.4.30. Екстракт ісландського моху + аскорбінова кислота + цетилпіридинію хлорид + олія м’яти перцевої + евкаліптова олія

5.5 Протикашльові наркотичні засоби:

5.5.1. Кодеїн + терпінгідрат + натрію гідрокарбонат

5.5.2. Кодеїн + екстракт термопсису сухого + корінь солодки + натрію гідрокарбонат

5.6. Ненаркотичні протикашльові засоби:

5.6.1. Бутамірат

5.6.2. Окселадин

5.6.3. Преноксдіазин

5.7. Комбіновані протикашльові засоби:

5.7.1. Декстрометорфан+ аскорбінова кислота

5.7.2. Декстрометорфан + бензокаїн + гуайяколсульфонат калію + бензоат натрію

5.7.3. Терпінгідрат + декстрометорфан + левоментол

5.7.4. Натрiю дитербутилнафталiндисульфонат + ефедрин + натрiю камфосульфонат

5.7.5. Глауцин + ефедрин

5.7.6. Глауцин + ефедрин + олія базиліку

5.7.7. Декстрометорфан + хлорфенірамін + фенілефрин

5.7.8. Декстрометорфан + терпінгідрат + левоментол

5.7.9. Фенілефрин + хлорфенірамін + декстрометорфан + ментол + бромгексину

5.7.10. Хлорфенірамін + кодеїн

5.7.11. Пульсатила + румекс криспус + бріонія діоїка + іпекакуана + спонгія тоста + стикта пульмонарія + антимоніум тартарикум + міокардіуму + коккусу какті + дрозера

5.7.12. Дигiдрогенцитрату бутамiрат + гвайфенезин

5.7.13. Декстрометорфан + фенілефрин + хлорфенірамін

5.7.14. Гуайфенезин + декстрометорфан

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Загальні рекомендації щодо поведінки пацієнтів при наявності кашлю:

6.3.1. утримуватись від куріння, в тому числі від пасивного вдихання тютюнового диму;

6.3.2. частіше провітрювати приміщення, тому що чисте прохолодне повітря знижує кашльовий рефлекс;

6.3.3. приймати багато рідини, оскільки це полегшує відходження мокротиння.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.6. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ОПІКІВ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за консультацією щодо ліків та допомоги з приводуотриманих опіків

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. вид опіку (термічний, хімічний, променевий, електричний);

2.1.3. як давно виник опік;

2.1.4. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.5. які ліки вже застосовано для полегшення стану.

2.2. Будь-які опіки у дітей (особливо до 1 року) потребують звернення до лікаря!

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. При термічних або хімічних опіках:

3.1.1. опіки ІІІ і ІV ступеню — з ураженням підшкірних тканин

3.1.2. поверхневі опіки більше 10% поверхні тіла

3.1.3. утворення пухирів більше 5 см в діаметрі на великих ділянках тіла

3.1.4. наявні ознаки опікового шоку — озноб, нудота, блювання, задишка, тахікардія, зміна артеріального тиску, збуджений стан

3.1.5. хімічні опіки очей, глотки, гортані і стравоходу

3.2. При сонячних (променевих) опіках:

3.2.1. порушення свідомості

3.2.2. підвищення температури тіла вище 39°С

3.2.3. сухість в роті, зниження або відсутність сечовиділення

3.2.4. зморщена або обвисла шкіра

3.2.5. утворення пухирів більше 5 см в діаметрі на великих ділянках тіла

3.2.6. сильний біль в місці опіку

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при опіках

4.1. Засоби для нейтралізації хімічних агентів, що викликають опік

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування опіків

5.1. Анальгетики і антипіретики (при сильних болях)

5.1.1. Парацетамол

5.1.2. Метамізол натрію

5.1.3. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.4. Метамізол натрій + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.5. Метамізол натрій + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.6. Метамізол натрій + кофеїн + тіамін

5.1.7. Метамізол натрій + темпідон

5.2. Антибактеріальні засоби для топічного застосування

5.2.1. Сульфадіазин срібла

5.2.2. Сульфатіазол

5.2.3. Сульфаніламід

5.2.4. Неоміцину сульфат + бацитрацину цинку

5.2.5. Хлорамфенікол

5.3. Антисептичні і дезінфікуючі засоби

5.3.1. Етоній

5.3.2. Хлоргексидин

5.3.3. Мiрамiстин

5.3.4. Діоксидин + лідокаїн

5.3.5. Нітрофурал

5.3.6. Перманганат калію

5.3.7. Повідон-йод

5.3.8. Перекис водню

5.4. Ранозагоювальні засоби для топічного застосування

5.4.1. Актовегін

5.4.2. Солкосеріл

5.4.3. Декспантенол

5.4.4. Декспантенол + хлоргексидин

5.4.5. Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна

5.4.6. Обліпихова олія

6. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

6.2.2. Інформація про лікарські засоби, не включені до Державного Формуляра

6.3. Загальні рекомендації щодо поведінки пацієнтів, які отримали опіки

6.3.1. недопустимо самостійно розрізати пухирі, які виникають в результаті опіку, оскільки підвищується ризик розвитку інфекції і гальмується процес регенерації тканин

6.3.2. при хімічних опіках категорично протипоказане накладення жирових пов’язок або мазей на жировій основі

6.3.3. при сонячних опіках рекомендовано вживати велику кількість рідини

6.3.4. обпечену ділянку тіла необхідно захищати від дії високих температур і сонця

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.7. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ЗАКРИТИХ ТРАВМ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводуповерхневих закритих травм (удари, синці, гематоми, розтягнення).

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно отримана травма;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже застосовано для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. в травмованій ділянці тіла при незначному фізичному навантаженні з’являється різкий біль у поєднанні із обмеженням руху в суглобі

3.2. швидке (протягом кількох хвилин) наростання набряку ушкоджених тканин, поява синюшного відтінку

3.3. після перенесеної місцевої травми відмічається нудота, запаморочення, сонливість

3.3. в місці пошкодження наявна кровотеча

3.4. після перенесеної травми відмічається підвищення температури тіла вище 38°С

3.5. ознаки наслідків удару (біль, набряк, синець тощо) з’явились без травмування

3.6. вагітність

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при поверхневих закритих травмах

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування поверхневих травм

5.1. Анальгетики і антипіретики (при сильних болях)

5.1.1. Парацетамол

5.1.2. Метамізол натрію

5.1.3. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.4. Метамізол натрій + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.5. Метамізол натрій + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.6. Метамізол натрій + кофеїн + тіамін

5.1.7. Метамізол натрій + темпідон

5.2. Ангіопротектори (для топічного застосування)

5.2.1. Троксерутин

5.2.2. Есцин

5.3. Антитромботичні засоби (для топічного застосування)

5.3.1. Гепарин натрію

5.3.2. Гепарин натрію + троксерутин + декспантенол

5.3.3. Гепариноїд

5.4. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби (для топічного застосування)

5.4.1. Диклофенак

5.4.2. Індометацин

5.4.3. Ібупрофен

5.4.4. Німесулід

5.4.5. Напроксен

5.4.6. Кетопрофен

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.8. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ РАН

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводуотриманихповерхневих ран (саден, порізів, подряпин).

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникла рана;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже застосовано для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. кровотеча яскраво-червоного кольору, кров витікає із рани під тиском («пульсуюча» кровотеча) — можливе пошкодження артерії

3.2. сильна кровотеча, яка супроводжується великою втратою крові

3.3. якщо поріз глибокий або довжиною більше 2см — можливо, знадобиться накладення швів

3.4. якщо кровотеча не припиняється через 15–20 хвилин після накладення пов’язки

3.5. поріз або подряпина на обличчі або іншому місці, де утворення шраму необхідно звести до мінімуму

3.6. поріз на кисті або зап’ястку — можливе пошкодження нервів або сухожиллів

3.7. наявні ознаки запалення — червоні смуги, почервоніння, що розповсюджується більше, ніж на 2 см навколо рани, набряк навколо рани, температура

3.8. рана супроводжується підвищенням температури тіла

3.9. забруднена рана у пацієнта, якому робили протиправцеве щеплення більше, ніж 5 років тому

3.10. рану неможливо добре очистити і вимити від бруду

3.11. рана, із якої виділяється багато ексудату і яка довго не загоюється

3.12. рана супроводжується нудотою і блюванням, особливо при травмах голови

3.13. будь-які рани і порізи на обличчі і голові у дітей

3.14. якщо кровотеча, що виникла у дитини при травмуванні гострим предметом внутрішніх ділянок рота чи губи, не минає протягом 15 хвилин

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при поверхневих відкритих ранах

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування поверхневих відкритих ран

5.1. Антибактеріальні засоби для топічного застосування

5.1.1. Сульфадіазин срібла

5.1.2. Сульфатіазол

5.1.3. Хлорамфенікол

5.1.4. Сульфаніламід

5.1.5. Неоміцину сульфат + бацитрацину цинку

5.2. Антисептичні і дезінфікуючі засоби

5.2.1. Діамантовий зелений

5.2.2. Ектерицид

5.2.3. Етанол

5.2.4. Етоній

5.2.5. Йод

5.2.6. Кислота борна

5.2.7. Мiрамiстин

5.2.8. Нітрофурал

5.2.9. Перекис водню

5.2.10. Перманганат калію

5.2.11. Повідон-йод

5.2.12. Хлоргексидин

5.2.13. Хлорофіліпт

5.3. Ранозагоювальні засоби для топічного застосування

5.3.1. Актовегін

5.3.2. Солкосеріл

5.3.3. Декспантенол

5.3.4. Декспантенол + хлоргексидин

5.3.5. Обліпихова олія

5.3.6. Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

6.2.2. Інформація про лікарські засоби, не включені до Державного Формуляра

6.3. Загальні рекомендації для пацієнтів, що отримали рани

6.3.1. водні розчини антисептиків використовуються для промивання ран за допомогою ватного або марлевого тампону

6.3.2. розчинами, що містять етанол, обробляють шкіру навколо рани, краї рани, поверхневі мікротравми

6.3.3. при глибоких ранах не можна дуже щільно зводити краї рани, оскільки це може сприяти розвитку анаеробної інфекції

6.3.4. мазі наносять безпосередньо на поверхню ушкодженої шкіри або ними просочують пов’язки

6.3.5. рана краще загоюється і вірогідність потрапляння в неї інфекції нижча, якщо її перебинтовувати рідше

6.3.6. перев’язувати подряпини потрібно тільки у випадку, коли необхідно зупинити кровотечу — відкрита подряпина загоюється швидше

6.3.7. пов’язки потрібно робити достатньо тугими, але не порушувати при цьому циркуляцію крові

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.9. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ СТРЕСУ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за консультацією щодо ліків з приводусимптомів стресу, які пацієнт розпізнав самостійно.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1 Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1 у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. біль в грудях, який віддає в руку, шию, щелепу (особливо в ліву половину тіла) і триває більше 20 хв.;

3.2. реакція на стрес супроводжується важкою задишкою, ускладненням дихання, нерівномірним або прискореним серцебиттям, високим артеріальним тиском;

3.3. з часом відмічається збільшення інтенсивності будь-якого болю, що виникає у відповідь на стрес;

3.4. у відповідь на стрес відмічається значне (вище 38°С) підвищення температури тіла;

3.5. реакція на стрес супроводжується сильним головним болем з раптовим розвитком неврологічних симптомів (ускладнення мови, рухів, тремтіння кінцівок тощо) або порушенням свідомості;

3.6. тривожні стани, що виникають внаслідок стресу, супроводжуються панічними настроями, страхами, фобіями, депресією;

3.7. тривожний стан виникає натще або після фізичного навантаження (часто відмічається при цукровому діабеті);

3.8. при проносі, що виник у відповідь на стрес, відмічаються кров’яні прожилки в калі;

3.9. вагітність.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при стресі

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування стресу

5.1. Амінокислоти

5.1.1. Гліцин

5.2. Транквілізатори

5.2.1. Мебікар

5.3. Антидепресанти рослинного походження

5.3.1. Гіперицин

5.4. Гомеопатичні лікарські засоби

5.5. Снодійні та седативні засоби рослинного походження

5.5.1. Валеріана

5.5.2. Пустирник

5.5.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана

5.5.4. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід

5.5.5. Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід

5.5.6. Валеріана + меліса + м’ята перцева

5.5.7. Валеріана + глід + звіробій + м’ята перцева + шишки хмелю + піридоксину гідрохлорид + нікотинамід

5.5.8. Пасифлора

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Рекомендації щодо особливостей поведінки задля подолання стресу:

6.3.1. повноцінний відпочинок і нормалізація сну (не менше 8–9 годин)

6.3.2. оптимізація режиму харчування

6.3.3. забезпечення достатньої фізичної активності

6.3.4. забезпечення адекватного психологічного настрою і контролю власної поведінки

6.3.5. не зловживати алкогольними напоями, тютюном

6.3.6. планування діяльності

6.3.7. здатність до релаксації — фізичної, психічної

6.3.8. зміна характеру діяльності

6.3.9. при виникненні стресових станів у дитини важливо підвищувати її самооцінку, частіше хвалити, приділяти більше уваги і любові

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.10. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СПРИЯННЯ ВІДМОВІ ВІД ТЮТЮНОПАЛІННЯ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за консультацією з приводувідмови від тютюнопаління

1.2. Код за МКХ — 10: Z73

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення щодо шкідливого впливу тютюнопаління на здоров’я населення та відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Інформаційно-просвітня діяльність

2.1. Підтримувати реалізацію концепції Державної цільової програми щодо зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення України на 2008–2012 роки, яка направлена на збереження та зміцнення здоров’я нинішнього та прийдешніх поколінь від руйнівних наслідків для здоров’я людей усіх форм споживання тютюну й впливу тютюнового диму;

2.2. Підвищувати рівень інформованості громадськості про проблеми, пов’язані зі станом здоров’я, внаслідок впливу тютюну, брати участь у загальнодержавних та громадських заходах, а також популяризувати програми, такі як «Здоров’я нації», «Кинути палити та стати переможцем», Всесвітній день без тютюну (31 травня щорічно) тощо;

2.3. Власним прикладом пропагувати здоровий спосіб життя шляхом заборони тютюнопаління в аптечних установах та стимулювання співробітників аптеки припинити палити;

2.4. Роз‘яснювати населенню, що паління може впливати на дію ліків.

3. Оцінка потреб пацієнта при зверненні за допомогою

3.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

3.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

3.1.2. як давно виникла звичка тютюнопаління (скільки років палить пацієнт, скільки цигарок на день викурює);

3.1.3. чи намагався кинути палити раніше (якщо так, то скільки часу вдавалося стримуватися від паління, яке лікування отримував та чому почав палити знову);

3.1.4. які ліки вже прийняті для лікування тютюнозалежності.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при відмові від тютюнопаління

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів, що допомагають кинути палити або зменшують потребу у тютюнопалінні.

5.1. Засоби, що застосовуються при відмові від паління

5.1.1. Нікотин

5.1.2. Цитизин

5.2. Симптоматичне лікування

5.2.1. Седативні та снодійні засоби рослинного походження

5.2.1.1. Валеріана

5.2.1.2. Валеріана + меліса + м’ята перцева

5.2.1.3. Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід

5.2.1.4. Ментол + красавка + конвалія + валеріана

5.2.1.5. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід

5.2.1.6. Пасифлора

5.2.1.7. Пустирник

5.2.2. Снодійні засоби

5.2.2.1. Доксиламін

5.2.3. Антидепресанти рослинного походження

5.2.3.1. Гіперицин

5.2.4. Амінокислоти

5.2.4.1. Гліцин

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов

прийому, терміну лікування, правил зберігання

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти,

вплив режиму харчування тощо);

6.3. Рекомендації щодо здорового способу життя при відмові від тютюнопаління:

6.3.1. раціональний режим відпочинку та праці;

6.3.2. достатня фізична активність та заняття спортом;

6.3.3. раціональний режим харчування;

6.3.4. повноцінний відпочинок та нормалізація сну (не менше 8–9 годин);

6.3.5. прогулянки на свіжому повітрі;

6.3.6. по можливості уникати стресових ситуацій.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.11. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА СПРИЯННЯ ПРИХИЛЬНОСТІ ДО ЛІКУВАННЯ ПРИ ТУБЕРКУЛЬОЗІ.

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за консультацією з приводуотримання інформації щодо попередження захворювання та лікування при туберкульозі.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення програм профілактики та сприяння прихильності до лікування при туберкульозі, недопущення самолікування туберкульозу та запобігання розвитку хіміорезистентності.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Інформаційно-просвітня діяльність

2.1. Підтримувати реалізацію концепції Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 роках, яка направлена на зниження показників захворюваності та смертності від туберкульозу, запобігання поширення хіміорезистентного туберкульозу, підвищення ефективності лікування, покращення лабораторної діагностики туберкульозу та брати участь в популяризації програм, таких як «Здоров’я нації», «Стоп ТБ стратегія» (рекомендованої ВООЗ), Всесвітній день боротьби з туберкульозом (24 березня щорічно) тощо;

2.2. Роз‘яснювати населенню необхідність проведення профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики, регулярне проходження планових профілактичних оглядів та флюорографії органів грудної клітки;

2.3. Надавати належну інформацію (рекомендації і консультації) щодо недопущення самолікування туберкульозу та запобігання розвитку хіміорезистентності;

2.4. При підозрі на туберкульоз направляти пацієнтів на консультацію до лікаря для обстеження (туберкулінодіагностика, дослідження мокротиння, рентгенодіагностика) та встановлення діагнозу;

2.5. Сприяти та підтримувати прихильність до лікування у хворих на туберкульоз;

2.6. Надавати хворим на туберкульоз, які знаходяться на підтримуючій терапії, інформацію про необхідність суворого дотримання безперервного лікування протягом всього терміну, встановленого лікарем, навіть тоді, коли пацієнт відмічає покращення стану здоров‘я.

3. Фактори ризику захворювання на туберкульоз:

3.1. належність до соціальних груп ризику (особи з асоціальним способом життя, мігранти, біженці, переселенці, особи, які перебувають або звільнилися з пенітенціарних установ, люди з алкогольною або наркотичною залежністю);

3.2. належність до професійних груп ризику (медичні працівники, робітники пенітенціарних установ, робітники тваринництва тощо);

3.3. наявність членів родини, хворих на туберкульоз;

3.4. тісний контакт з хворими на туберкульоз;

3.5. професійні захворювання легень;

3.6. тютюнопаління;

3.7. цукровий діабет;

3.8. ВІЛ-інфікування;

3.9. захворювання, що вимагають постійного прийому глюкокортикоїдів або цитостатиків.

4. Оцінка потреб пацієнта при зверненні за допомогою

4.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

4.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

4.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

4.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

4.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

5. Загрозливі симптоми, за якими можна запідозрити туберкульоз, та які вимагають негайного звернення до лікаря

5.1. стійкий продуктивний кашель тривалістю понад 2 тижні;

5.2. фебрильна або субфебрильна температура тіла;

5.3. нічна пітливість;

5.4. втрата ваги, відсутність апетиту;

5.5. важка задишка, ускладнене дихання, приступи ядухи, захриплість голосу;

5.6. кровохаркання, легенева кровотеча;

5.7. виражений інтоксикаційний синдром, слабкість;

5.8. виражений біль в грудній клітці, що пов’язаний з актом дихання;

5.9. локальний біль в кістках та суглобах;

6. Алгоритм фармацевтичної опіки при підозрі / захворюванні на туберкульоз

7. Рецептурні лікарські засоби для лікування туберкульозу

7.1. Протитуберкульозні препарати І ряду

7.1.1. Ізоніазид

7.1.2. Етамбутол

7.1.3. Піразинамід

7.1.4. Рифабутин

7.1.5. Рифампіцин

7.1.6. Рифапентин

7.1.7. Рифацина

7.1.8. Стрептоміцин

7.1.9. Феназид

7.1.10. Фтивазид

7.2. Протитуберкульозні препарати ІІ ряду

7.2.1. Амікацин

7.2.2. Eтіонамід

7.2.3. Канаміцин

7.2.4. Капреоміцин

7.2.5. Клофазимін

7.2.6. Натрію аміносаліцилат

7.2.7. Протіонамід

7.2.8. Теризидон

7.2.9. Циклосерин

7.3. Фторхінолони

7.3.1. Гатифлоксацин

7.3.2. Офлоксацин

7.4. Комбіновані протитуберкульозні засоби

7.4.1. Рифампіцин + етамбутол + ізоніазид

7.4.2. Рифампицин + ізоніазид + піразинамід + етамбутол

7.4.3. Етамбутол + ізоніазид

7.4.4. Натрія парааміносаліцилат + ізоніазид

7.4.5. Рифампіцин + ізоніазид

7.4.6. Рифампіцин + піридоксин

7.4.7. Цефепім + амікацин

7.4.8. Гатифлоксацин + орнідазол

8. Надання належної інформації щодо рецептурних протитуберкульозних лікарських засобів, призначених лікарем

8.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

8.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

8.3. Рекомендації щодо поведінки під час лікування туберкульозу:

8.3.1. помірна фізична активність;

8.3.2. раціональний режим харчування з підвищеною кількістю білка та вітамінів;

8.3.3. повноцінний відпочинок та сон;

8.3.4. прогулянки на свіжому повітрі;

8.3.5. по можливості уникати стресових ситуацій;

8.3.6. не вживати алкогольні напої, тютюнові вироби, наркотичні речовини.

8.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

8.5. Контроль доступності наданої інформації:

8.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

8.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

8.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.12. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА СПРИЯННЯ ПРИХИЛЬНОСТІ ДО ЛІКУВАННЯ ПРИ ВІЛ/СНІД

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за консультацією з приводуотримання інформації щодо попередження захворювання та сприяння прихильності до лікування при ВІЛ/СНІД.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення про проблему захворювання, методи профілактики (в тому числі добровільне консультування та тестування), сприяння прихильності лікування при ВІЛ/СНІД

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Інформаційно-просвітня діяльність

2.1. Підтримувати реалізацію Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки, а також популяризації програм, таких як «Здоров’я нації», Всесвітній день боротьби зі СНІДом (1 грудня щорічно) тощо;

2.2. Здійснювати широке інформування населення з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу та пропагувати здоровий спосіб життя, передусім серед молоді та осіб, що належать до груп ризику;

2.3. Рекомендувати особам з груп високого ризику щодо інфікування ВІЛ — інфекції пройти добровільне консультування та тестування, а також надавати контактну інформацію про найближчі консультативні центри;

2.4. Надавати належну інформацію (рекомендації і консультації) щодо програм лікування та недопущення самолікування, запобігання розвитку хіміорезистентності;

2.5. Надавати інформацію про те, що ВІЛ-інфікованим жінкам слід утримуватись від годування грудьми дітей через можливість передачі їм ВІЛ-інфекції;

2.6. Роз‘яснювати хворим на ВІЛ/СНІД про потребу щорічно проводити туберкулінодіагностику та регулярне проходження планових профілактичних оглядів та флюорографії органів грудної клітки з метою раннього виявлення захворювання на туберкульоз;

2.7. Сприяти та підтримувати прихильність до лікування хворих на ВІЛ/СНІД;

2.8. Надавати хворим на ВІЛ/СНІД, які отримують антиретровірусну терапію, інформацію про необхідність суворого дотримання безперервного лікування протягом всього терміну, встановленого лікарем, навіть тоді, коли пацієнт відмічає покращення стану здоров‘я.

3. Фактори ризику щодо інфікування ВІЛ

3.1. Групи високого ризику щодо інфікування ВІЛ:

споживачі ін’єкційних наркотиків, працівники комерційного сексу, чоловіки, що мають секс з чоловіками;

3.2. Статеві партнери осіб із груп високого ризику;

3.3. Діти, народжені ВІЛ-позитивними матерями;

3.4. Належність до професійних груп ризику (медичні працівники);

3.5. Донори крові;

3.6. Особи, які повернулись з місць позбавлення волі;

3.7. Особи, які перебувають на обліку протитуберкульозних, наркологічних, дерматовенерологічних закладів охорони здоров’я;

3.8. Особи з асоціальним способом життя;

3.9. Мігранти.

4. Оцінка потреб пацієнта при зверненні за допомогою

4.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

4.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

4.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

4.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

4.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

5. Загрозливі симптоми, за якими можна запідозрити ВІЛ/СНІД, та які вимагають негайного звернення до лікаря

5.1. Немотивована втрата ваги;

5.2. Немотивована хронічна діарея, яка триває більше 1 місяця;

5.3. Немотивоване підвищення температури тіла, яке триває більше 1 місяця (постійно або періодично);

5.4. Ураження шкіри та слизових оболонок (себорейний дерматит, грибкові ураження нігтів, рецидивуючі виразки слизової оболонки ротової порожнини, кандидоз ротової порожнини (молочниця);

5.5. Нічна пітливість;

5.6. Виражений інтоксикаційний синдром, слабкість;

5.7. Часті вірусні захворювання;

5.8. Герпетична інфекція з хронічними виразками, що не виліковуються протягом одного місяця;

5.9. Епізод оперізуючого лишаю протягом останніх п’яти років;

5.10. Важкі тривалі пневмонії;

5.11. Легеневий туберкульоз, що розвинувся протягом року.

6. Алгоритм фармацевтичної опіки при підозрі/захворюванні на ВІЛ/СНІД

7. Загальні рекомендації щодо способу життя під час лікування ВІЛ/СНІДу:

7.1. достатня фізична активність та заняття спортом;

7.2. використовувати при статевих контактах бар‘єрні методи захисту (презервативи);

7.3. раціональний режим харчування з підвищеною кількістю білка та вітамінів;

7.4. вживати полівітамінні лікарські засоби;

7.5. повноцінний відпочинок та нормалізація сну (не менше 8–9 годин);

7.6. прогулянки на свіжому повітрі;

7.7. по можливості уникати стресових ситуацій;

7.8. не вживати алкогольні напої, тютюнові вироби, наркотичні речовини.

8. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

8.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;

8.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;

8.3.з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.13. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

ФОРМУВАННЯ ДОМАШНЬОЇ АПТЕЧКИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за консультацією з приводу формування домашньої аптечки першої допомоги

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. з якою метою необхідно сформувати аптечку;

2.1.2. кількість і вікові характеристики потенційних користувачів аптечки;

2.1.3. чи необхідні додатково супутні предмети санітарії і гігієни.

2.2. Всі лікарські засоби для симптоматичного лікування можна застосовувати протягом 2–3 днів, якщо симптоми не зникають, необхідно терміново звернутись до лікаря!

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. раптовий гострий біль, інтенсивність якого наростає;

3.2. сильний і тривалий головний біль, запаморочення, непритомний стан;

3.3. біль у грудях, що іррадіює в руку, шию, щелепу (особливо в лівій половині тіла), посилене серцебиття, задишка;

3.4. високий рівень артеріального тиску;

3.5. симптоми застуди, грипу, алергії, диспепсії тривають 3 дні і більше або посилюються;

3.6. ускладнене дихання при кашлі;

3.7. різке підвищення температури тіла;

3.8. безперервне блювання, нудота, діарея з частими і болісними позивами та підвищенням температури тіла, сильний біль в животі, випорожнення чорного кольору.

3.9. незвичні кровотечі і синці;

3.10. травмування супроводжується сильною кровотечею яскраво-червоного кольору або кровотеча не припиняється через 15–20 хвилин після накладення пов’язки;

3.11. будь-які опіки;

3.12. вагітність.

3.13.Будь-які відхилення в стані і поведінці дитини (особливо маленької) вимагають консультації педіатра!

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при формуванні домашньої аптечки

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів при формуванні домашньої аптечки першої допомоги

5.1. Анальгетики і антипіретики

5.1.1. Парацетамол

5.1.2. Метамізол натрію

5.1.3. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.4. Метамізол натрій + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.5. Метамізол натрій + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.6. Метамізол натрій + кофеїн + тіамін

5.1.7. Метамізол натрій + темпідон

5.2. Антидіарейні мікробні препарати (пробіотики і пребіотики)

5.2.1. Колібактерин

5.2.2. Лактобактерин

5.2.3. Біфідумбактерин

5.2.4. Біфі-форм

5.2.5. Сахароміцети буларді

5.2.6. Bifidobacterium longum+Enterococcus faecium

5.2.7. Lactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium

5.2.8. Фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти

5.2.9. Лактулоза

5.2.10. Продукти життєдіяльності лактобактерій

5.2.11. Продукти життєдіяльності Escherichia coli + Streptococcus faecalis + Lactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus

5.3. Антигіпертензивні лікарські засоби центральної дії

5.3.1. Раунатин

5.3.2. Резерпін + раувольфія + омела біла + глід

5.4. Антигістамінні препарати І покоління

5.4.1. Диметинден

5.4.2. Клемастин

5.4.3. Мебгідрoлін

5.4.4. Хіфенадин

5.4.5. Хлоропірамін

5.5. Антигістамінні препарати ІІ покоління

5.5.1. Акривастин

5.5.2. Дезлоратадин

5.5.3. Фексофенадин

5.5.4. Ебастин

5.5.5. Лоратадин

5.5.6. Цетиризин

5.6. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування

5.6.1. Азеластин

5.6.2. Диметинден

5.6.3. Лоратадин

5.7. Антисептичні і дезінфікуючі засоби

5.7.1. Діамантовий зелений

5.7.2. Ектерицид

5.7.3. Етанол

5.7.4. Етоній

5.7.5. Йод

5.7.6. Кислота борна

5.7.7. Мiрамiстин

5.7.8. Нітрофурал

5.7.9. Перекис водню

5.7.10. Перманганат калію

5.7.11. Повідон-йод

5.7.12. Хлоргексидин

5.7.13. Хлорофіліпт

5.8. Вазоділататори

5.8.1. Валідол

5.8.2. Ментол + красавка + конвалія + валеріана

5.8.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід

5.8.4. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + м’яти олія + хмелю олія

5.8.5. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал

5.8.6. Етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал + м’ята перцева + хміль

5.9. Дихальні аналептики

5.9.1. Аміак

5.10. Ентеросорбенти

5.10.1. Вугілля медичне активоване

5.10.2. Діосмектит

5.10.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

5.11. Прості антисептичні засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані

5.11.1. Амбазон

5.11.2. Ацетиламінонітропропоксибензен

5.11.3. Гексетидин

5.11.4. Граміцидин С

5.11.5. Декаметоксин

5.11.6. Фенол

5.11.7. Флурбіпрофен

5.11.8. Холіну саліцилат

5.11.9. Цетилпіридин

5.12. Комбіновані антисептичні засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані

5.12.1. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт

5.12.2. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова

5.12.3. Декваліній + дибукаїн

5.12.4. Декваліній + кислота аскорбінова

5.12.5. Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олії м’яти перцевої

5.12.6. Лізоцим + піридоксин

5.12.7. Хлоргексидин + кислота аскорбінова

5.12.8. Хлоргексидін + кислота аскорбінова + тетракаїн

5.12.9. Хлоргексидін + лідокаїн + тиротрицин

5.12.10. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + лідокаїн

5.12.11. Йод + калію йодид + гліцерин

5.12.12. Ментол + олія рицинова + камфора + олія евкаліптова + нітрофурал

5.12.13. Повідон-йод + алантоїн

5.12.14. Сульфаніламід + сульфатіазол + тимол + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої

5.12.15. Хлорбутанол + камфора + ментол + олія евкаліптова

5.12.16. Гексетидин + холіна саліцилат + хлорбутанол

5.13. Засоби елімінаційної терапії при захворюваннях носа

5.13.1. Натрію хлорид

5.13.2. Морська вода

5.14. Засоби, що пригнічують перистальтику

5.14.1. Лоперамід

5.14.2. Лоперамід + дицикломін+ Lactic Acid Bacillus

5.15. Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації

5.15.1. Натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза

5.15.2. Натрію хлорид + калію хлорид + натрію гідрокарбонат + глюкоза + екстракт ромашки

5.16. Препарати ферментів

5.16.1. Солізим

5.16.2. Панкреатин

5.16.3. Панкреатин + геміцелюлоза + жовч бичача

5.16.4. Папайотин + пепсин + санзим

5.16.5. Діастаза + папаїн + ефірна олія кориці + ефірна олія кардамону + ефірна олія кмину

5.16.6. Ліпаза + амілаза

5.17. Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій

5.17.1. Фталілсульфатіазол

5.18. Ранозагоювальні засоби для топічного застосування

5.18.1. Актовегін

5.18.2. Солкосеріл

5.18.3. Декспантенол

5.18.4. Декспантенол + хлоргексидин

5.18.5. Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна

5.18.6. Обліпихова олія

5.19. Седативні лікарські засоби рослинного походження

5.19.1. Валеріана

5.19.2. Пустирник

5.19.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана

5.19.4. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід

5.19.5. Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід звичайний + пасифлора + хміль звичайний + бузина чорна

5.19.6 Валеріана + меліса + м’ята перцева

5.19.7. Валеріана + глід + звіробій + м’ята перцева + шишки хмелю + піридоксину гідрохлорид + нікотинамід

5.19.8. Пасифлора

5.20. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування

5.20.1. Тетризолін

5.20.2. Ксилометазолін

5.20.3. Нафазолін

5.20.4. Оксиметазолін

5.20.5. Трамазолін

5.20.6. Диметинден + фенілефрин

5.20.7. Туаміногептан + ацетил цистеїн

5.20.8. Фенілефрин

5.21. Спазмолітичні і антихолінергічні лікарські засоби

5.21.1. Дротаверин

5.21.2. Метамізол натрію + бензокаїн + екстракт красавки + натрію гідрокарбонат

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засоб;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, які включені до Державного Формуляра

6.2.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

6.3. Загальні рекомендації щодо формуваннядомашньої аптечки першої допомоги

6.3.1. упакування для аптечки повинно бути герметичним (щоб не допустити псування лікарських засобів під впливом вологи, світла тощо), міцним і забезпечувати легкий і швидкий доступ до її вмісту;

6.3.2. не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності, без інструкцій по застосуванню;

6.3.3. лікарські засоби, перев’язувальні матеріали та вироби медичного призначення необхідно розташовувати в аптечці у визначених місцях, щоб у невідкладних ситуаціях не витрачати час на їх пошук;

6.3.4. лікарські засоби для дітей зберігати окремо від всіх інших препаратів

6.3.5. один раз в 3–4 місяці необхідно переглядати вміст аптечки, контролювати терміни придатності препаратів, проводити зовнішній огляд і вилучати зіпсовані або непридатні до застосування лікарські засоби;

6.3.6. для належного зберігання сиропів, крапель, мазей після розкриття бажано виділити окреме місце в холодильнику, також необхідно враховувати, що термін зберігання цих засобів після розкриття не перевищує одного місяця;

6.3.7. не варто купляти лікарські препарати без особливої потреби і про запас.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.14. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

ФОРМУВАННЯ АПТЕЧКИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ НЕМОВЛЯТ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за консультацією з приводу формування аптечки першої допомоги для немовлят.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Потенційні користувачі:Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. з якою метою необхідно сформувати аптечку;

2.1.2. чи мають користувачі аптечки досвід догляду за немовлям;

2.1.3. чи необхідні додатково супутні предмети догляду за дитиною.

2.2. Будь-які відхилення в стані і поведінці малюка вимагають консультації педіатра!

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. часте і важке дихання, кашель, хрипи і свист під час дихання;

3.2. температура вище 38°С, дитина роздратована, плаче, її неможливо заспокоїти;

3.3. гіпотермія (дитина холодна);

3.4. сильне тремтіння або судоми;

3.5.блювання, пронос, наявність крові і слизу в калі або випорожнення мають практично білий колір;

3.6. відсутність дефекації більше 24 год.;

3.7. дитина відмовляється від їжі, не може пити, дуже млява і апатична;

3.8. дитина кричить, і її обличчя стає блідим або синім;

3.9. губи і язик мають синюватий колір;

3.10. сонливість і важке пробудження, дитина втрачає свідомість;

3.11. дуже сильне потовиділення (під час їжі або коли дитина плаче);

3.12. поява шкірних висипів, які не минають впродовж 2 днів;

3.13. шкіра і очі жовтіють; з’являються висипи на тілі;

3.14. субфебрільна температура тримається більше 1 тижня.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при формуванні аптечки першої допомоги для немовлят

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів при формуванні аптечки першої допомоги для немовлят

5.1. Анальгетики і антипіретики

5.1.1. Парацетамол

5.1.2. Ібупрофен

5.2. Антисептичні і дезінфікуючі засоби

5.2.1. Діамантовий зелений

5.2.2. Калію перманганат

5.2.3. Метиленовий синій

5.3. Ентеросорбенти

5.3.1. Вугілля медичне активоване

5.3.2. Діосмектит

5.3.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

5.4. Засоби елімінаційної терапії при захворюваннях носа

5.4.1. Натрію хлорид

5.4.2. Морська вода

5.5. Засоби із захисною і пом’якшувальною дією

5.5.1. Вазелін

5.5.2. Декспантенол

5.5.3. Цинку оксид

5.6. Лікарські засоби, що застосовують при шлунково-кишкових розладах

5.6.1. Симетикон

5.6.2. Кропу ефірна олія

5.6.3. Фенхелю ефірна олія

5.7. Лікарські рослинні препарати для купання — трава причепи, квітки ромашки, календули

5.8. Симпатоміметики для місцевого застосування

5.8.1. Ксилометазолін

5.8.2. Оксиметазолін

5.8.3. Диметинден + фенілефрин

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

NB! Будь-які лікарські засоби можуть застосовуватись тільки після консультації з педіатром!

6.1.Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Перев’язувальні матеріали і вироби медичного призначення:

6.3.1. вата хірургічна

6.3.2. бинти стерильні

6.3.3. серветки марлеві стерильні.

6.3.4. марля медична

6.3.5. пов’язки марлеві

6.3.6. ватні палички з обмежувачем

6.3.7. лейкопластирі бактерицидні і в рулончиках

6.3.8. термометри максимальний і електронний

6.3.9. термометр водний

6.3.10. трубка газовідводна

6.3.11. піпетки

6.3.12. стаканчик для приймання ліків

6.3.13. спринцівка маленька

6.3.14. аспіратор для носа

6.3.15. ножиці

6.3.16. грілка маленька

6.3.17. кільце для прорізування зубів

6.3.18. мило дитяче

6.3.5.19. крем дитячий

6.4. Загальні рекомендації по формуваннюаптечки першої допомоги для немовлят

6.4.1. лікарські засоби для немовлят зберігати окремо від всіх інших препаратів;

6.4.2. для належного зберігання сиропів, крапель, мазей після розкриття бажано виділити окреме місце в холодильнику;

6.4.3. один раз на 3–4 місяці необхідно переглядати вміст аптечки, контролювати терміни придатності препаратів, проводити зовнішній огляд і вилучати зіпсовані або непридатні до застосування лікарських засобів;

6.4.4. не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності, без інструкцій по застосуванню;

6.5. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.6. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.6.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.6.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.6.3.з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.15. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

ФОРМУВАННЯ АПТЕЧКИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ ПОДОРОЖЕЙ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за консультацією з приводу формування аптечки першої допомоги для подорожей.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. з якою метою необхідно сформувати аптечку;

2.1.2. хто буде користувачами аптечки — діти чи дорослі, якого віку і скільки їх;

2.1.3. особливості місцевості, в яку планується подорож;

2.1.4. тривалість подорожі.

2.2.Всі лікарські засоби для симптоматичного лікування можна застосовувати протягом 2–3 днів, якщо симптоми не зникають, необхідно терміново звернутись до лікаря!

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. симптоми застуди, грипу, алергії, диспепсії тривають або посилюються через 3 дні і більше;

3.2.раптовий біль, інтенсивність якого наростає;

3.3. сильний і тривалий головний біль, запаморочення, непритомний стан;

3.4. незвичні кровотечі і синці;

3.5. ускладнене дихання при кашлі;

3.6. жовтизна очей або шкіри;

3.7. безпричинні зміни температури тіла;

3.8. безперервне блювання, різке зниження маси тіла;

3.9. зміна кольору і консистенції калу (кривавий пронос, наявність крові і слизу, випорожнення у вигляді «рисового відвару»);

3.10. різкі зміни настрою або психічного стану, незвична втома або слабкість;

3.11. почервоніння, лущення, утворення пухирів на шкірі, фотосенсибілізація (підвищена чутливість шкіри до сонячного світла)

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при формуванні аптечки першої допомоги для подорожей

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів при формуванні аптечки першої допомоги для подорожей

5.1. Анальгетики і антипіретики

5.1.1. Парацетамол

5.1.2 Метамізол натрію

5.1.3 Кислота ацетилсаліцилова

5.1.4 Метамізол натрій + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.5 Метамізол натрій + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.6 Метамізол натрій + кофеїн + тіамін

5.1.7 Метамізол натрій + темпідон

5.2. Антигістамінні препарати І покоління

5.2.1. Диметинден

5.2.2. Клемастин

5.2.3. Мебгідрoлін

5.2.4. Хіфенадин

5.2.5.Хлоропірамін

5.3. Антигістамінні препарати ІІ покоління

5.3.1. Акривастин

5.3.2. Дезлоратадин

5.3.3. Фексофенадин

5.3.4. Ебастин

5.3.5. Лоратадин

5.3.6. Цетиризин

5.4. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування

5.4.1. Азеластин

5.4.2. Диметинден

5.4.3. Лоратадин

5.5. Антисептичні і дезінфікуючі засоби

5.5.1. Діамантовий зелений

5.5.2. Ектерицид

5.5.3. Етанол

5.5.4. Етоній

5.5.5. Йод

5.5.6. Кислота борна

5.5.7. Мiрамiстин

5.5.8. Нітрофурал

5.5.9. Перекис водню

5.5.10. Перманганат калію

5.5.11. Повідон-йод

5.5.12. Хлоргексидин

5.5.13. Хлорофіліпт

5.6. Вазоділататори

5.6.1. Валідол

5.6.2. Ментол + красавка + конвалія + валеріана

5.6.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід

5.6.4. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + м’яти олія + хмелю олія

5.8.5. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал

5.8.6. Етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал + м’ята перцева + хміль

5.7. Ентеросорбенти

5.7.1. Вугілля медичне активоване

5.7.2. Діосмектит

5.7.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

5.8. Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані

5.8.1. прості антисептичні засоби

5.8.1.1. Амбазон

5.8.1.2. Ацетиламінонітропропоксибензен

5.8.1.3. Гексетидин

5.8.1.4. Граміцидин С

5.8.1.5. Декаметоксин

5.8.1.6. Фенол

5.8.1.7. Флурбіпрофен

5.8.1.8. Холіну саліцилат

5.8.1.9. Цетилпіридин

5.8.2. комбіновані антисептичні засоби

5.8.2.1. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт

5.8.2.2. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова

5.8.2.3. Декваліній + дибукаїн

5.8.2.4. Декваліній + кислота аскорбінова

5.8.2.5. Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олія м’яти перцевої

5.8.2.6. Лізоцим + піридоксин

5.8.2.7. Хлоргексидин + кислота аскорбінова

5.8.2.8. Хлоргексидін + кислота аскорбінова + тетракаїн

5.8.2.9. Хлоргексидін + лідокаїн + тиротрицин

5.8.2.10. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + лідокаїн

5.8.2.11. Йод + калію йодид + гліцерин

5.8.2.12. Ментол + олія рицинова + камфора + олія евкаліптова + нітрофурал

5.8.2.13. Повідон-йод + алантоїн

5.8.2.14. Сульфаніламід + сульфатіазол + тимол + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої

5.8.2.15. Хлорбутанол + камфора + ментол + олія евкаліптова

5.8.2.16. Гексетидин + холіна саліцилат + хлорбутанол

5.9. Засоби, що пригнічують перистальтику

5.9.1. Лоперамід

5.9.2. Лоперамід + дицикломін+ Lactic Acid Bacillus

5.10. Засоби, що застосовуються при вестибулярних порушеннях

5.10.1. Дименгідринат

5.11. Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації

5.11.1. Натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза

5.11.2. Натрію хлорид + калію хлорид + натрію гідрокарбонат + глюкоза + екстракт ромашки

5.12. Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій

5.12.1. Фталілсульфатіазол

5.13. Ранозагоювальні засоби для топічного застосування

5.13.1. Актовегін

5.13.2. Солкосеріл

5.13.3. Декспантенол

5.13.4. Декспантенол + хлоргексидин

5.13.5. Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна

5.13.6. Обліпихова олія

5.14. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування

5.14.1. Тетризолін

5.14.2. Ксилометазолін

5.14.3. Нафазолін

5.14.4. Оксиметазолін

5.14.5. Трамазолін

5.14.6.Диметинден + фенілефрин

5.14.7.Туаміногептан + ацетил цистеїн

5.14.8. Фенілефрин

5.15. Спазмолітичні і антихолінергічні лікарські засоби

5.15.1. Дротаверин

5.15.2. Метамізол натрію + бензокаїн + екстракт красавки + натрію гідрокарбонат

6. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

6.2.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

6.3. Загальні рекомендації по формуваннюаптечки першої допомоги для подорожей

6.3.1. упакування для дорожньої аптечки повинно бути герметичним (щоб не допустити псування лікарських засобів під впливом вологи, світла тощо), міцним і легким;

6.3.2. не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності;

6.3.3. оскільки подорож — це стрес, можливе загострення хронічних захворювань, тому в аптечці повинні бути препарати, які, зазвичай, застосовуються в таких випадках;

6.3.4. для дітей переважними є лікарські форми у вигляді сиропів і супозиторіїв, для дорослих більш зручними є таблетки;

6.3.5. при болі в горлі рекомендується пити багато теплої рідини, утримуватись від вживання гострої, холодної, дуже гарячої їжі, не палити і не вдихати тютюновий дим;

6.3.6. зазвичай, «діарея мандрівників» триває не більше 1–2 днів, тому необхідно звернутись до лікаря, якщо симптоматичне лікування не дає задовільного ефекту або стан погіршується;

6.3.7. при діареї будь-якого походження необхідно дотримуватись дієти і не вживати продуктів, що посилюють перистальтику;

6.3.8. для попередження сонячних опіків слід дотримуватись правил загоряння на сонці і користуватись сонцезахисними засобами;

6.3.9. при сонячних опіках рекомендовано вживати велику кількість рідини;

6.3.10. необхідно убезпечувати від укусів комах перебування на свіжому повітрі (носити закритий одяг, застосовувати репеленти тощо).

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.16. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

ФОРМУВАННЯ АПТЕЧКИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ СЛУЖБОВИХ ПРИМІЩЕНЬ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за консультацією з приводу формування аптечки першої допомоги для службових приміщень.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Потенційні користувачі: Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. для якого приміщення необхідно сформувати аптечку (характер виробничої діяльності);

2.1.2. кількість і віковий склад потенційних споживачів аптечки;

2.2. Всі лікарські засоби для симптоматичного лікування можна застосовувати не більше 2–3 днів, якщо симптоми не зникають, необхідно терміново звернутись до лікаря!

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. раптовий гострий біль, інтенсивність якого наростає;

3.2. сильний і тривалий головний біль, запаморочення, непритомний стан;

3.3. біль у грудях, що іррадіює в руку, шию, щелепу (особливо в лівій половині тіла), посилене серцебиття, задишка;

3.4. високий рівень артеріального тиску;

3.5. незвичні кровотечі і синці;

3.6. травмування супроводжується сильною кровотечею яскраво-червоного кольору або кровотеча не припиняється через 15–20 хвилин після накладення пов’язки;

3.7. будь-які опіки;

3.8. ускладнене дихання при кашлі;

3.9. різке підвищення температури тіла;

3.10. безперервне блювання, нудота, діарея з частими і болісними позивами та підвищенням температури тіла, сильний біль в животі, випорожнення чорного кольору.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при формуванні аптечки першої допомоги для службових приміщень

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів при формуванні аптечки першої допомоги для службових приміщень

5.1. Анальгетики і антипіретики

5.1.1. Парацетамол

5.1.2. Метамізол натрію

5.1.3. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.4. Метамізол натрій + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.5. Метамізол натрій + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.6. Метамізол натрій + кофеїн + тіамін

5.1.7. Метамізол натрій + темпідон

5.2. Антибактеріальні офтальмологічні лікарські засоби

5.2.1. Сульфацетамід

5.3. Антигіпертензивні лікарські засоби центральної дії

5.3.1. Раунатин

5.3.2. Резерпін + раувольфія + омела біла + глід

5.4. Антигістамінні препарати І покоління

5.4.1. Диметинден

5.4.2. Клемастин

5.4.3. Мебгідрoлін

5.4.4. Хіфенадин

5.4.5.Хлоропірамін

5.5. Антигістамінні препарати ІІ покоління

5.5.1. Акривастин

5.5.2. Дезлоратадин

5.5.3. Фексофенадин

5.5.4. Ебастин

5.5.5. Лоратадин

5.5.6. Цетиризин

5.6. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування

5.6.1. Азеластин

5.6.2. Диметинден

5.6.3. Лоратадин

5.7. Антисептичні і дезінфікуючі засоби

5.7.1. Діамантовий зелений

5.7.2. Ектерицид

5.7.3. Етанол

5.7.4. Етоній

5.7.5. Йод

5.7.6. Кислота борна

5.7.7. Мiрамiстин

5.7.8. Нітрофурал

5.7.9. Перекис водню

5.7.10. Перманганат калію

5.7.11. Повідон-йод

5.7.12. Хлоргексидин

5.7.13.Хлорофіліпт

5.8. Вазоділататори

5.8.1. Валідол

5.8.2. Ментол + красавка + конвалія + валеріана

5.8.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід

5.8.4. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + м’яти олія + хмелю олія

5.9. Дихальні аналептики

5.9.1. Аміак

5.10. Ентеросорбенти

5.10.1. Вугілля медичне активоване

5.10.2. Діосмектит

5.10.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

5.11. Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані

5.11.1. прості антисептичні засоби

5.11.1.1. Амбазон

5.11.1.2. Ацетиламінонітропропоксибензен

5.11.1.3. Гексетидин

5.11.1.4. Граміцидин С

5.11.1.5. Декаметоксин

5.11.1.6. Фенол

5.11.1.7. Флурбіпрофен

5.11.1.8. Холіну саліцилат

5.11.1.9. Цетилпіридин

5.11.2. комбіновані антисептичні засоби

5.11.2.1. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт

5.11.2.2. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова

5.11.2.3. Декваліній + дибукаїн

5.11.2.4. Декваліній + кислота аскорбінова

5.11.2.5. Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олія м’яти перцевої

5.11.2.6. Лізоцим + піридоксин

5.11.2.7. Хлоргексидин + кислота аскорбінова

5.11.2.8. Хлоргексидин + кислота аскорбінова + тетракаїн

5.11.2.9. Хлоргексидин + лідокаїн + тиротрицин

5.12. Засоби, що пригнічують перистальтику

5.12.1. Лоперамід

5.12.2. Лоперамід + дицикломін+ Lactic Acid Bacillus

5.13. Ранозагоювальні засоби для топічного застосування

5.13.1. Актовегін

5.13.2. Солкосеріл

5.13.3. Декспантенол

5.13.4. Декспантенол + хлоргексидин

5.13.5. Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна

5.13.6. Обліпихова олія

5.14. Седативні лікарські засоби рослинного походження

5.14.1. Валеріана

5.14.2. Пустирник

5.14.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана

5.14.4. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід

5.14.5. Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід звичайний + пасифлора + хміль звичайний + бузина чорна

5.14.6. Валеріана + меліса + м’ята перцева

5.14.7. Валеріана + глід + звіробій + м’ята перцева + шишки хмелю + піридоксину гідрохлорид + нікотинамід

5.14.8. Пасифлора

5.15. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування

5.15.1. Тетризолін

5.15.2. Ксилометазолін

5.15.3. Нафазолін

5.15.4. Оксиметазолін

5.15.5. Трамазолін

5.15.6. Диметинден + фенілефрин

5.15.7. Туаміногептан + ацетил цистеїн

5.15.8. Фенілефрин

5.16. Спазмолітичні і антихолінергічні лікарські засоби

5.16.1. Дротаверин

5.16.2. Метамізол натрію + бензокаїн + екстракт красавки + натрію гідрокарбонат

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, які включені до Державного Формуляра

6.2.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

6.3.Загальні рекомендації по формуваннюаптечки першої допомоги для службових приміщень

6.3.1. упакування для аптечки повинно бути герметичним (щоб не допустити псування лікарських засобів під впливом вологи, світла тощо), міцним і забезпечувати легкий і швидкий доступ до її вмісту;

6.3.2. не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності, без інструкцій по застосуванню;

6.3.3. лікарські засоби, перев’язувальні матеріали та вироби медичного призначення необхідно розташовувати в аптечці у визначених місцях, щоб у невідкладних ситуаціях не витрачати час на їх пошук;

6.3.4. форма випуску лікарських препаратів для аптечки повинна бути максимально зручною для користувачів, перевагу слід надавати лікарським формам з окремо упакованими одноразовими дозами, уникати скляної упаковки (флакони, ампули), щоб досягти кращого зберігання і безпеки для споживачів;

6.3.5. один раз в 3–4 місяці необхідно переглядати вміст аптечки, контролювати терміни придатності препаратів, проводити зовнішній огляд і вилучати зіпсовані або непридатні до застосування лікарські засоби.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.17. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

симптоматичне лікування безсоння

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводубезсоння.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

довготривале (більше 2 тижнів) порушення сну;

повна відсутність сну понад 2 доби;

порушення сну супроводжується підвищенням артеріального тиску, сильним головним болем, запамороченням, втратою свідомості, болем за грудиною, що іррадіює в ліву половину тіла, прискореним серцебиттям;

безсоння супроводжується відчуттям жару, пітливістю, сухістю в роті, судомами;

важке засинання і часті пробудження, викликані необхідністю відвідування туалету;

безсоння з’явилось на тлі застосування або відміни лікарських препаратів.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при безсонні

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування безсоння

5.1. Снодійні та седативні засоби

5.1.1. Валеріана

5.1.2. Валеріана + глід + пустирник

5.1.3. Валеріана + глід + звіробій + м’ята перцева + хміль + піридоксин + нікотинамід

5.1.4. Валеріана + меліса + дудник + хміль + лаванда

5.1.5. Валеріана + м’ята перцева + бобівник трилистий + хміль

5.1.6. Валеріана + м’ята перцева + меліса

5.1.7. Валеріана + пустирник + хміль + м’ята перцева + солодка гола

5.1.8. Валеріана + хміль + м’ята перцева + меліса

5.1.9. Валеріана + хміль

5.1.10. Гвайфенезин + хміль + звіробій + меліса + пасифлора + бузина + глід + валеріана

5.1.11. Глід + пустирник + хміль + овес + меліса + коріандр + буркун

5.1.12. Пустирник + хміль + глід + сухоцвіт + меліса + валеріана +материнка

5.1.13. Доксиламін

5.1.14. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал

5.1.15. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + м’ята перцева + хміль

5.1.16. Етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал + м’ята перцева + хміль

5.1.17. Пасифлора

5.2. Гомеопатичні лікарські засоби

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2 Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Загальні рекомендації для пацієнтів з безсонням

6.3.1. дотримуватись раціонального режиму сну: намагатись лягати спати і прокидатись в один і той же час, не спати протягом дня;

6.3.2. дотримуватись раціонального режиму харчування;

6.3.3. не зловживати алкогольними напоями, тютюном;

6.3.4. достатня фізична активність та заняття спортом, але безпосередньо перед сном необхідно уникати інтенсивних фізичних навантажень;

6.3.5. прогулянки на свіжому повітрі;

6.3.6. планувати діяльність заздалегідь, по можливості уникати стресових ситуацій.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.18. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

симптоматичне лікування болю у м’язах та спині

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводуболю у м’язах та спині.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. біль у м’язах супроводжується підвищенням температури при відсутності інших симптомів ГРВІ;

3.2. біль у м’язах супроводжується болями в ділянці шиї, плечового поясу, грудної клітки, а також задишкою; біль у литкових м’язах;

3.3. біль у спині супроводжується онімінням (порушенням чутливості) однієї або обох кінцівок, ослабленням їх м’язової сили;

3.4. біль у спині має характер «прострілу», супроводжується судомами, посилюється при кашлі або чханні;

3.5. гострий біль у спині супроводжується болями в грудній клітці та іррадіює під лопатку;

3.6. гострий біль в спині супроводжується підвищенням температури тіла;

3.7. гострий біль в спині супроводжується порушенням сечовиділення;

3.8. біль у спині триває більше 5–7 діб та іррадіює в ногу;

3.9. гострий біль в спині у вагітних.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки

4.1. при болю у м’язах

4.2. при болю в спині

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування болю у м’язах та спині

5.1. Анальгетики і антипіретики

5.1.1. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.2. Кислота ацетилсаліцилова + парацетамол + кофеїн

5.1.3. Метамізол натрію

5.1.4. Метамізол натрію + кофеїн

5.1.5. Метамізол натрію + кофеїн + кодеїн + фенобарбітал

5.1.6. Метамізол натрію + кофеїн + тіамін

5.1.7. Метамізол натрію + парацетамол + кофеїн + фенобарбітал + кодеїн

5.1.8. Метамізол натрію + пітофенон + фенпіверин

5.1.9. Метамізол натрію + темпідон

5.1.10. Парацетамол

5.2. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби

для системного застосування

5.2.1. Ібупрофен

5.2.2. Кислота мефенамінова

5.2.3. Напроксен

для місцевого застосування

5.2.4. Диклофенак

5.2.5. Ібупрофен

5.2.6. Індометицин

5.2.7. Кетопрофен

5.2.8. Напроксен

5.2.9. Німесулід

5.3.Інші засоби для місцевого застосування при суглобовому і м’язовому болю

5.3.1. Препарати, які містять екстракт перцю стручкового

5.3.2. Препарати, які містять бджолину отруту

5.3.3. Препарати, які містять зміїну отруту

5.3.4. Інші препарати, які стимулюють рецептори слизових оболонок, шкіри та підшкірних тканин

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2 Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

6.3.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

6.5. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.6. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.6.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.6.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.6.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.19. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ГЕРПЕТИЧНОГО УРАЖЕННЯ ГУБ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводугерпетичного ураження губ.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. поширення інфекції зі слизової оболонки губ на слизову оболонку рота;

3.2. нагноєння герпетичних висипань;

3.3. ураження висипаннями великих ділянок шкіри обличчя, особливо близько до очей або на інших ділянках тіла;

3.4. висипання, які поєднуються з вираженою болючістю, підвищенням температури тіла, погіршенням загального стану пацієнта;

3.5. висипання з’явились на статевих органах;

3.6. висипання не зникають протягом 10 днів після початку лікування;

3.5. герпетичне ураження губ у вагітних;

3.8. часті загострення захворювання (більше 6 разів на рік).

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при симптоматичному лікуванні герпетичного ураження губ

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування герпетичного ураження губ

5.1. Противірусні засоби для місцевого застосування

5.1.1. Ацикловір

5.1.2. Інтерферон альфа 2b

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Загальні рекомендації щодо профілактики герпетичного ураженням губ:

6.3.1. уникати зайвого сонячного опромінення;

6.3.2. перебуваючи на сонці, морозі або вітрі захищати губи кремом або гігієнічною помадою з сонцезахисною дією;

6.3.3. вчасно лікувати простудні захворювання, які можуть сприяти активізації вірусу герпесу;

6.3.4. регулярно міняти зубну щітку та висушувати її після кожного користування, оскільки підвищена вологість ванної кімнаті сприяє розмноженню вірусів герпесу;

6.3.5. дотримуватись раціонального режиму харчування, правильно організувати режим праці та відпочинку, загартовувати організм.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.20. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ГОЛОВНОГО БОЛЮ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводуголовного болю.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. головний біль супроводжується раптовою появою неврологічних симптомів (порушення мови, рухів, тремтіння кінцівок тощо) або порушенням свідомості;

3.2. головний біль пов’язаний з травмою голови, особливо якщо травма голови супроводжувалась втратою свідомості;

3.3. головний біль виник раптово, його інтенсивність надзвичайно сильна, ніж зазвичай або змінився характер і частота нападів хронічного головного болю;

3.4. головний біль триває 2–3 дні і посилюється;

3.5. головний біль виник в процесі захворювання, що супроводжується сильною лихоманкою;

3.6. головний біль супроводжується підвищенням тонусу потиличних м’язів (утруднення або неможливість дотягтися підборіддям до грудей);

3.7. головний біль супроводжується відчуттям тиску «зсередини-назовні», нудотою, запамороченням, потемнінням в очах, «мушками» перед очима, посилюється при напруженні, кашлі, зміні положення голови;

3.8. головний біль супроводжується відчуттям тиску, розпирання в області придаткових носових пазух;

3.9. головний біль супроводжується підвищеною чутливістю до гучних звуків, яскравого світла, підвищеною дратівливістю;

3.10. головний біль поєднується з болями в області серця;

3.11. головний біль поєднується з почервонінням очей, зниженням зору;

3.12. головний біль має характер пульсації;

3.13. головний біль супроводжується втратою (зниженням) чутливості в кінцівках;

3.14. головний біль з’явився після прийому (відміни) лікарського препарату;

3.15. головний біль у дітей.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при симптоматичному лікуванні головного болю

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування головного болю

5.1. Анальгетики та антипіретики

5.1.1. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.2. Метамізол натрію

5.1.3. Парацетамол

5.2. Нестероїдні протизапальні засоби

5.2.1. Ібупрофен

5.2.2. Ібупрофен+ бензофенон + фенілацетамід

5.2.3. Кислота мефенамінова

5.2.4. Напроксен

5.3. Комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики

5.3.1. Кислота ацетилсаліцилова + кислота амінооцтова

5.3.2. Кислота ацетилсаліцилова + парацетамол + кофеїн

5.3.3. Кислота ацетилсаліцилова + парацетамол + кофеїн + кислота лимонна

5.3.4. Метамізол натрію + бендазол + папаверин

5.3.5. Метамізол натрію + кофеїн

5.3.6. Метамізол натрію + кофеїн + кодеїн + фенобарбітал

5.3.7. Метамізол натрію + кофеїн + тіамін

5.3.8. Метамізол натрію + парацетамол + кофеїн + фенобарбітал + кодеїн

5.3.9. Метамізол натрію + темпідон

5.3.10. Парацетамол + диклофенак

5.3.11. Парацетамол + дицикломін

5.3.12. Парацетамол + дротаверин + кодеїн

5.3.13. Парацетамол + ібупрофен

5.3.14. Парацетамол + ібупрофен + кофеїн

5.3.15. Парацетамол + кислота аскорбінова

5.3.16. Парацетамол + кофеїн

5.3.17. Парацетамол + кофеїн + кодеїн

5.3.18. Парацетамол + кофеїн + пропіфеназон

5.3.19. Парацетамол + кофеїн + пропіфеназон + кодеїн

5.3.20. Пітофенон + метамізол натрію + фенпіверин

5.3.21. Пропіфеназон + кофеїн + парацетамол + фенобарбітал + кодеїн

5.4. Алкалоїди ріжків

5.4.1. Ерготамін + меклоксамін + камілофін + пропіфеназон + кофеїн

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1 Тривалість самостійного застосування лікарських засобів для симптоматичного лікування головного болю не повинна перевищувати 3?х діб!

6.2. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.3 Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

6.3.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

6.4 Загальні рекомендації при симптоматичному лікуванні головного болю:

6.4.1. не можна приймати аналгетичні препарати при головному болю частіше 2-х разів на тиждень, оскільки можливе зниження порогу больової чутливості і збільшення частоти і сили нападів головного болю;

6.4.2. якщо біль при мігрені не минає протягом 12 годин, необхідно звернутись до лікаря, оскільки виникає загроза порушення мозкового кровообігу;

6.4.3.1. для профілактики періодичного головного болю, що не має характеру мігрені і не пов’язаний із загальними захворюваннями, необхідно:

6.4.3.2. регулярне харчування, прийом вітамінів групи В, препаратів кальцію та магнію;

6.4.3.3. вести активний спосіб життя — забезпечити достатню фізичну активність, приймати водні процедури, прогулянки на свіжому повітрі, дотримуватись раціонального режиму сну і відпочинку;

6.4.3.4. утримуватись від тютюнопаління, у тому числі від пасивного вдихання тютюнового диму;

6.4.3. уникати задушливих, загазованих приміщень;

6.4.3.5. визначити зв’язок нападів головного болю із вживанням деяких продуктів харчування, за наявності такого зв’язку — виключити їх з раціону.

6.5. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.6. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.6.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.6.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.6.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.21. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ЗАПОРУ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводузапору

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

2.2. Запор — порушення функції кишечнику, яке проявляється збільшенням інтервалу між актами дефекації (більше 48 годин) у порівнянні з індивідуальною фізіологічною нормою або систематичне недостатнє випорожнення кишечнику Вважається, що фізіологічною нормою у різних людей є кількість випорожнень від 2–3 разів на день до 1 разу на 2–3 дні

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. запор супроводжується підвищенням температури тіла;

3.2. наявність домішки крові в калі та болі при дефекації;

3.3. сильний біль у животі;

3.4. різке здуття живота;

3.5. запор супроводжується нудотою, блюванням, запамороченням, головним болем, зміною кольору шкіри (блідий або сіруватий);

3.6. зниження ваги тіла;

3.7. запор у дітей раннього віку та у вагітних;

3.8. отруєння токсичними речовинами (ртуть, свинець тощо).

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при запорі

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікуванні запору.

5.1. Контактні проносні засоби

5.1.1. Бісакодил

5.1.2. Глікозиди сенни

5.1.3 Крушини кора

5.1.4 Ламінарії слані

5.1.5. Натрію пікосульфат

5.1.6. Рицинова олія

5.2. Засоби, що збільшують об’єм кишкового вмісту

5.2.1. Подорожник яйцевидний (блошиний)

5.3. Осмотичні проносні засоби

5.3.1. Лактулоза

5.3.2. Магнію сульфат

5.3.3. Макрогол

5.3.4. Макрогол + калію хлорид + натрію хлорид + натрію бікарбонат

5.4. Комбіновані проносні засоби

5.4.1. Крушина + деревій + кропива

5.4.2. Крушина + алое

5.4.3. Подорожник яйцевидний + сенна + солодка гола + терміналія хебула + троянди пелюстки + фенхель

5.4.4. Сенна + ревень + вугілля медичне активоване

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

6.2.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

6.3 Загальні рекомендації щодо профілактики запору

6.3.1. харчування повинно бути повноцінним, хімічно, механічно і термічно щадним;

6.3.2. необхідно вживати продукти, багаті на харчові волокна, а саме: хліб з висівками, кислі фрукти, сирі овочі і соки, гречану кашу, кисломолочні продукти, знизити вживання тваринних жирів;

6.3.3. при відсутності протипоказань пити не менше 1,5 літрів води на день;

6.3.4. при метеоризмі необхідно обмежити вживання бобових, капусти, продуктів з високим вмістом глюкози — мед, варення, цукерки, виноград;

6.3.5. у дітей доцільно використовувати традиційні кисломолочні продукти і адаптовані молочні суміші;

6.3.6. необхідно вести активний спосіб життя — забезпечити достатню фізичну активність, приймати водні процедури, прогулянки на свіжому повітрі, дотримуватись раціонального режиму сну і відпочинку;

6.3.7. доцільно виробити щоденний рефлекс на дефекацію і добиватися випорожнення кишечнику вранці після достатньо об’ємного сніданку, за 30 хвилин до сніданку слід випити склянку холодної води;

6.3.8. необхідно лікувати геморой або тріщини заднього проходу, виконувати щоденні гігієнічні процедури з використанням пом’якшуючих засобів.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.22. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ КОРОСТИ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводукорости.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. висипка та коростяні ходи в ділянці статевих органів;

3.2. поширення уражень на великі ділянки тіла з ознаками приєднання інфекції: нагноєння висипань, фолікуліти, фурункули, почервоніння, місцеве підвищення температури шкіри, набряк;

3.3. короста у дітей раннього віку, особливо перших років життя, а також у вагітних, осіб з хронічними захворюваннями (ендокринної системи, імунодефіцитні стани, порушення обміну речовин тощо) та у осіб похилого віку;

3.4. поява під час або після лікування захворювання поодиноких або множинних щільних вузликів круглої або овальні форми з гладенькою поверхнею, які мають синюшно-рожевий або буро-червоний колір і локалізуються на жіночих статевих органах, внутрішніх поверхнях стегон, животі, в ділянці пупка, пахвових ямках, довкола сосків, рідко — на внутрішніх поверхнях вушних раковин, повіках.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при корості

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для лікування корости

5.1. Інсектицидні засоби

5.1.1. Бензилбензоат

5.1.2. Еcдепалетрін + піперонілу бутоксид

5.1.3. Перметрин

5.1.4. Сірка

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати інформацію щодо застережних заходів при лікуванні корости:

6.1.1. основною запорукою успішного лікування є суворе і ретельне дотримання схем лікування і дозування лікарських препаратів;

6.1.2. необхідно провести огляд всіх членів сім’ї та осіб, які знаходились у контакті, з метою виявлення захворювання;

6.1.3. необхідно одночасне лікування всіх заражених та осіб, які знаходились у контакті;

6.1.4. лікування корости повинно поєднуватись з обробкою всіх текстильних виробів, з якими контактував хворий (подушки, постільна білизна, одяг тощо), хлорвмісними або іншими інсектицидними засобами, кип’ятінням та прасуванням для запобігання повторному зараженню;

6.1.5. після проведення лікування необхідне диспансерне спостереження і повторний огляд у лікаря через 3–4 тижні.

6.2. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.3. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.23. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПЕДИКУЛЬОЗУ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводупедикульозу.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. свербіж супроводжується підвищенням температури тіла до 38°С і вище;

3.2. свербіж супроводжується підвищенням температури тіла до 38°С і вище, з’являються різкий біль голови, запаморочення, безсоння, гіперемія обличчя, виражена ін’єкція кон’юктиви склер («кролячі очі»);

3.3. поява рожевої висипки (розеол) та/або дрібних крововиливів (петехій) у ділянках бокової поверхні тулуба, пахвової западини, згинальної поверхні кінцівок;

3.4. поява внаслідок розчісування гнійничкових уражень шкіри;

3.5. свербіж супроводжується збільшенням завушних, шийних, потиличних лімфатичних вузлів, болючих при пальпації;

3.6. свербіж супроводжується розповсюдженням шкірних уражень на великі ділянки тіла (обличчя, вушні раковини, шия, спина тощо);

3.7. педикульоз у вагітних та немовлят;

3.8. лікування виявилось неефективним, не зважаючи на чітке дотримання всіх рекомендацій з лікування.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при педикульозі

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для лікування педикульозу

5.1. Засоби для лікування педикульозу

5.1.1. Бензилбензоат

5.1.2. Диметикон

5.1.3. Малатион + перметрин + піперонілу бутоксид

5.1.4. Піретрум + піперонілу бутоксид

5.1.5. Перметрин

5.1.6. Сокирки польові

5.1.7. Чемериця

5.2. Антигістамінні препарати І покоління ( при сильному свербежі )

5.2.1. Диметинден

5.2.2. Клемастин

5.2.3. Мебгідрoлін

5.2.4. Хіфенадин

5.2.5. Хлоропірамін

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати інформацію щодо застережних заходів при лікуванні педикульозу:

6.1.1. необхідно провести огляд всіх членів сім’ї та осіб, які знаходились у контакті, з метою виявлення захворювання;

6.1.2. необхідно лікування всіх заражених та осіб, які знаходились у контакті;

6.1.3. лікування педикульозу повинно поєднуватись з обробкою всіх текстильних виробів, з якими контактував хворий (подушки, постільна білизна, головні убори, одяг тощо), хлорвмісними або іншими інсектицидними засобами, кип’ятінням та прасуванням для запобігання повторному зараженню;

6.1.4. при лобковому педикульозі необхідно лікування обох партнерів.

6.2. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.3. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.24. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПЕЧІЇ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводупечії

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. печія супроводжується блюванням кольору «кавовою гущі» або кров’ю;

3.2. печія супроводжується появою випорожнень чорного (дьогтьоподібного) кольору;

3.3. постійна печія протягом 3-х діб та більше;

3.4. печія супроводжується задишкою, потовиділенням, утрудненням ковтання;

3.5. печія супроводжується болем в животі;

3.6. на фоні постійної печії відмічається прогресуюча втрата ваги тіла;

3.7. поява печії пов’язана з прийомом лікарських засобів.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при печії

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування печії

5.1. Антациди

5.1.1. Сполуки алюмінію

5.1.1.1. Алюмінію фосфат

5.1.1.2. Гідротальцит

5.1.2. Комбіновані препарати та комплексні сполуки алюмінію, кальцію і магнію

5.1.2.1. Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид

5.1.2.2. Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид + бензокаїн

5.1.2.3. Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид + симетикон

5.1.2.2. Алюмінію гідроксид + магнію карбонат + магнію гідроксид

5.1.2.3. Алюмінію гідроксид + магнію оксид

5.1.2.4. Кальцію карбонат + магнію карбонат

5.2. Антагоністи Н₂?рецепторів

5.2.1. Ранітидин (75 мг)

5.2.2. Фамотидин (10 мг)

5.2.3. Фамотидин + кальцію карбонат + магнію гідроксид

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.25. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПІДВИЩЕНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА У ДІТЕЙ ВІКОМ ДО 15 РОКІВ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводупідвищеної температури тіла у дітей.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у дитини якого віку виникла проблема;

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. підвищення температури тіла вище 38°С;

3.2. підвищення температури супроводжується частим і важким диханням, кашлем, хрипами і свистом під час дихання, болями, порушеннями сечовиділення;

3.3. підвищення температури супроводжується сильним тремтінням, судомами, розладами свідомості;

3.4. підвищення температури супроводжується блюванням або діареєю;

3.5. підвищення температури супроводжується висипкою на шкірі;

3.6. субфебрильна температура (37°-37,5°С) тримається більше 1 тижня;

3.7. наявні ознаки злоякісної гіпертермії (підвищення температури тіла більше 40°С, «мармуровий» колір шкіри, холодні кінцівки).

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при підвищеній температурі тіла у дітей віком до 15 років

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування підвищення температури тіла у дітей віком до 15 років

5.1. Анальгетики та антипіретики

5.1.1. Парацетамол

5.2. Нестероїдні протизапальні засоби

5.2.1. Ібупрофен

5.2.2. Кислота мефенамінова

5.3. Комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики

5.3.1. парацетамол + гвайфенезин + фенілефрин

5.3.2. парацетамол + кислота аскорбінова

5.3.3. парацетамол + кислота аскорбінова + хлорфенамін

5.3.4. парацетамол + кислота аскорбінова + фенілефрин

5.3.5. парацетамол + кислота аскорбінова + фенірамін

5.3.6. парацетамол + псевдоефедрин + хлорфенамін

5.3.7. парацетамол + фенілефрин + хлорфенамін

5.3.8. парацетамол + хлорфенамін

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Зниження температури тіла у дітей треба починати з фізичних методів охолодження (обтирання водою кімнатної температури, обдування повітрям за допомогою вентилятора або іншого пристрою, обкладання льодом (який розміщений в грілці) на відстані близько 10 см від голови дитини, провітрювання приміщення).

Жарознижуючі лікарські засоби застосовують тільки у разі значного підвищення температури тіла (38° С та вище), якщо раніше у дитини відмічались судоми — при нижчих показниках температури.

Тривалість самостійного застосування жарознижуючих засобів не повинна перевищувати 3?х діб!

6.2. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.3. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо):

6.3.1. Інформація про лікарські засоби, які включені до Державного Формуляра

6.3.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.26. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПІДВИЩЕНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА У ДІТЕЙ З 15 РОКІВ ТА У ДОРОСЛИХ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводупідвищеної температури тіла.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1 підвищення температури тіла вище 39°С;

3.2 температура тіла вище 38°С зберігається протягом 3–5 днів;

3.3 температура тіла вище 37,5°С зберігається більше 2 тижнів;

3.4 підвищення температури тіла супроводжується сильним болем голови, болями в грудній клітці, в животі або в попереку, розладами сечовиділення, задишкою, порушенням ковтання, розладами свідомості, судомами;

3.5 підвищення температури тіла супроводжується блюванням або діареєю;

3.6 підвищення температури тіла супроводжується висипкою на шкірі;

3.7 наявні ознаки злоякісної гіпертермії (підвищення температури тіла більше 40°С, «мармуровий» колір шкіри, холодні кінцівки).

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при підвищеній температурі тіла у дітей з 15 років та у дорослих

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування алергії

5.1. Анальгетики та антипіретики

5.1.1. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.2. Метамізол натрію

5.1.3. Парацетамол

5.2. Нестероїдні протизапальні засоби

5.2.1. Ібупрофен

5.2.2. Кислота мефенамінова

5.2.3. Напроксен

5.3. Комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики

5.3.1. Парацетамол + декстрометорфан

5.3.2. Парацетамол + декстрометорфан + прометазин

5.3.3. Парацетамол + декстрометорфан + псевдоефедрин

5.3.4. Парацетамол + декстрометорфан + псевдоефедрин + хлорфенамін

5.3.5. Парацетамол + декстрометорфан + фенілефрин + хлорфенамін

5.3.6. Парацетамол + декстрометорфан + хлорфенамін + цетиризин

5.3.7. Парацетамол + кислота аскорбінова

5.3.8. Парацетамол + кислота аскорбінова + декстрометорфан + псевдоефедрин

5.3.9. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + хлорфенамін

5.3.10. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + фенілефрин

5.3.11. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + фенілефрин + терпінгідрат

5.3.12. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + фенілефрин + фенірамін

5.3.13. Парацетамол + кислота аскорбінова + фенілефрин

5.3.14. Парацетамол + кислота аскорбінова + фенірамін

5.3.15. Парацетамол + кислота аскорбінова + фенірамін + фенілефрин

5.3.16. Парацетамол + кислота аскорбінова + хлорфенамін

5.3.17. Парацетамол + кислота ацетилсаліцилова + кофеїн

5.3.18. Парацетамол + фенілефрин

5.3.19. Парацетамол + фенілефрин + гвайфенезин

5.3.20. Парацетамол + фенілефрин + кофеїн

5.3.21. Парацетамол + фенілефрин + кофеїн + хлорфенамін+ декстрометорфан

5.3.22. Парацетамол + фенілефрин + фенірамін + кофеїн

5.3.23. Парацетамол + фенілефрин + хлорфенамін

5.3.24. Парацетамол + фенілефрин + хлорфенамін + кофеїн

5.3.25. Парацетамол + фенілефрин + цетиризин

5.3.26. Парацетамол + цетиризин

5.3.27. Парацетамол + хлорфенамін

5.3.28. Парацетамол + хлорфенамін + псевдоефедрин

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1 Зниження температури тіла треба починати з фізичних методів охолодження (обтирання водою кімнатної температури, обдування повітрям за допомогою вентилятора або іншого пристрою, обкладання льодом (який розміщений в грілці) на відстані близько 10 см від голови пацієнта, провітрювання приміщення).

Жарознижуючі лікарські засоби застосовують тільки у разі значного підвищення температури тіла (38° С та вище). Виключення складають стани, що супроводжуються сильними болями, тяжкі захворювання серцево-судинної, нервової системи, похилий вік (старше 65 років), коли прийом жарознижуючих розпочинають при температурі 37°-37,5°С.Тривалість самостійного застосування жарознижувальних засобів не повинна перевищувати 3?х діб!

6.2. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.3 Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

6.3.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

6.4. Загальні рекомендації щодо поведінки пацієнтів при підвищенні температури тіла:

6.4.1. зменшити фізичну активність та дотримуватися постільного режиму

6.4.2. регулярно провітрювати приміщення

6.4.3. при відсутності протипоказань вживати до 3–4 л рідини на добу

6.5. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.6. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.6.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.6.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.6.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.27. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ РИНІТУ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводуриніту.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. риніт супроводжується підвищенням температури тіла вище 38,5° С;

3.2. неприємний запах з носа;

3.3. кров’янисті або гнійні виділення з носа;

3.4. риніт супроводжується «закладеністю» у вухах, зниженням слуху;

3.5. наявність виділень з одного носового ходу (особливо у дітей);

3.6. тривалий біль в лобній ділянці або в області перенісся;

3.7. поєднання риніту з кашлем, який триває більш ніж тиждень, супроводжується нападами ядухи, зростаючою слабкістю, гнійним або кров’янистим мокротинням.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при риніті

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування риніту

5.1. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування

5.1.1. Диметинден + фенілефрин

5.1.2. Ксилометазолін

5.1.3. Нафазолін

5.1.4. Оксиметазолін

5.1.5. Тетризолін

5.1.6. Трамазолін

5.1.7. Туаміногептан + ацетилцистеїн

5.1.8. Фенілефрин

5.2. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування

5.2.1. Азеластин

5.2.2. Лоратадин

5.3. Стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів

5.3.1. Кислота кромогліциєва

5.4. Глюкокортикоїди для локального (місцевого) застосування

5.4.1. Беклометазон

5.5. Засоби елімінаційної терапії при захворюваннях носа

5.5.1. Морська вода

5.5.2. Натрію хлорид

5.6. Комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики

5.6.1. Парацетамол + декстрометорфан + прометазин

5.6.2. Парацетамол + декстрометорфан + псевдоефедрин

5.6.3. Парацетамол + декстрометорфан + псевдоефедрин + хлорфенамін

5.6.4. Парацетамол + декстрометорфан + фенілефрин + хлорфенамін

5.6.5. Парацетамол + декстрометорфан + хлорфенамін + цетиризин

5.6.6. Парацетамол + кислота аскорбінова + декстрометорфан + псевдоефедрин

5.6.7. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + хлорфенамін

5.6.8. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + фенілефрин

5.6.9. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + фенілефрин + терпінгідрат

5.6.10. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + фенілефрин + фенірамін

5.6.11. Парацетамол + кислота аскорбінова + фенілефрин

5.6.12. Парацетамол + кислота аскорбінова + фенірамін

5.6.13. Парацетамол + кислота аскорбінова + фенірамін + фенілефрин

5.6.14. Парацетамол + кислота аскорбінова + хлорфенамін

5.6.15. Парацетамол + фенілефрин

5.6.16. Парацетамол + фенілефрин + гвайфенезин

5.6.17. Парацетамол + фенілефрин + кофеїн

5.6.18. Парацетамол + фенілефрин + фенірамін + кофеїн

5.6.19. Парацетамол + фенілефрин + хлорфенамін

5.6.20. Парацетамол + фенілефрин + хлорфенамін + кофеїн

5.6.21. Парацетамол + фенілефрин + цетиризин

5.6.22. Парацетамол + цетиризин

5.6.23. Парацетамол + хлорфенамін

5.6.24. Парацетамол + хлорфенамін+ декстрометорфан + фенілефрин + кофеїн

5.6.25. Парацетамол + хлорфенамін + псевдоефедрин

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2 Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

6.3.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.28. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАННЯ НА ГРИП ТА ГРВІ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводу профілактики грипу та ГРВІ.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Інформаційно-просвітня діяльність

2.1. Роз’яснювати населенню, що найбільш ефективним методом специфічної профілактики захворювання на грип і ГРВІ та їх тяжких наслідків є вакцинація, яка особливо важлива для людей груп підвищеного ризику розвитку ускладнень та осіб, що мешкають разом або доглядають за ними. Вакцінацію доцільно проводити за 2–3 місяці до передбачуваного початку епідемії грипу або сезонного підвищення захворюваності при відсутності протипоказань і після консультації лікаря. До груп ризику відносяться (в порядку зниження значущості):

• мешканці будинків престарілих та будинків інвалідів;
• люди похилого віку (особливо після 65 років);
• люди з хронічними захворюваннями (серцево-судинної, ендокринної системи, імунодефіцитні стани, порушення обміну речовин тощо);
• діти віком від 6 місяців до 2 років;
• вагітні жінки;
• медичні працівники.

2.2. Під час епідемії та в міжепідемічний період під час сезонного підвищення захворюваності основне значення набуває профілактика препаратами для стимуляції неспецифічного імунітету, застосування загальнозміцнюючих та тонізуючих лікарських засобів.

2.3. Надавати рекомендації населенню щодо загальних заходів, які сприяють зниженню захворювання на грип і ГРВІ:

• поступове загартування організму та достатня фізична активність;
• раціональний режим харчування з підвищеною кількістю білка та вітамінів, а також продуктів, що містять рослинні фітонциди (лук, часник);
• повноцінний відпочинок та сон;
• прогулянки на свіжому повітрі;
• запобігання переохолодженню;
• уникання стресових ситуацій;
• відмова від вживання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних речовин.

2.4. Роз’яснювати, що під час епідемії необхідно дотримуватись таких санітарно-гігієнічних правил:

• обмежити відвідини місць скупчення людей;
• уникати контактів з людьми, які мають ознаки респіраторної інфекції — нежить, кашель, почервонілі очі;
• уникати обіймів, поцілунків і рукостискань
• мити руки з милом, особливо після чхання та кашля; у випадку, коли неможливо часто мити руки, користуватися спиртовими вологими серветками, які після використання викинути;
• не торкатись очей, носа або рота немитими руками;
• частіше провітрювати приміщення, робити вологі прибирання не менше двох разів на день;
• у разі виникнення у рідних та близьких симптомів застуди або респіраторної інфекції — негайно (при можливості) ізолювати хворого в окремій кімнаті, мінімізувати контакти з хворим та контактувати з ним лише в марлевій масці, викликати лікаря;
• дотримуватись основного правила, що є запорукою швидкого одужання і попередження ускладнень — не переносити захворювання на ногах і при перших ознаках нездужання залишатися дома, викликати лікаря, суворо виконувати всі його рекомендації.

3. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

3.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

3.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

3.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

3.1.4. які ліки вже приймались з метою профілактики захворювання

4. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

4.1. часті застудні захворювання — частіше, ніж 4 рази на рік для дорослих або 5–6 разів на рік для дітей;

4.2. симптоми застуди розвиваються при найменшому контакті з хворим на ГРВІ;

4.3. наявність хронічних інфекцій ЛОР-органів та дихальних шляхів;

4.4. застудні захворювання у пацієнтів, які відносяться до груп підвищеного ризику;

4.5. мають місце захворювання на ГРВІ після штучної імунізації (щеплення або приймання імуностимулюючих препаратів).

5. Алгоритм фармацевтичної опіки при відпуску лікарських препаратів для профілактики грипу та грві

6. Перелік безрецептурних лікарських засобів для попередження захворювання на грип та ГРВІ

6.1. Інтерферони

6.1.1. Інтерферон лейкоцитарний людський

6.1.2. Інтерферон альфа 2b

6.1.3. Інтерферон гамма

6.2. Індуктори інтерферону

6.2.3. Амізон

6.2.4. Арбідол

6.2.1. Кагоцел

6.2.2. Тилорон

6.3. Препарати бактеріального походження

6.3.1. ІРС 19

6.4. Препарати рослинного походження

6.4.1. Ехінацея пурпурна

6.4.2. Імунін-нортон

6.5. Гомеопатичні препарати

6.5.1. Анаферон

6.5.2. Афлубін

7. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

7.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

7.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

7.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

7.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.29. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАННЯ НА ОСТЕОПОРОЗ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводу профілактики остеопорозу.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Інформаційно-просвітня діяльність

2.1. Здійснювати широке інформування щодо остеопорозу та його наслідків, необхідності профілактики, оскільки цей патологічний стан набуває все більшого поширення серед населення, особливо серед жінок, та являється однією з поширених причин передчасної втрати працездатності та інвалідизації;

2.2. Брати участь у заходах, спрямованих на боротьбу з остеопорозом та його наслідками, сприяти діяльності громадських організацій, таких як Українська асоціація остеопорозу, Асоціація пацієнтів «Україна без остеопорозу та переломів», а також популяризувати інформаційні програми для пацієнтів та фахівців, такі як Міжнародний день остеопорозу (20 жовтня) тощо;

2.3. Роз’яснювати про можливий розвиток остеопорозу, особливо у осіб із груп ризику, та про необхідність своєчасного звернення до лікаря за консультацією та призначенням належного лікування. До груп ризику відносяться:

• жінки в період постменопаузи;
• особи, які вживають недостатню кількість кальцієвмісних продуктів та вітаміну D, особливо підлітки в період основного накопичення кісткової маси і жінки в період вагітності та годування грудьми;
• особи похилого віку (після 60 років);
• особи, які мають травми суглобів в анамнезі
• особи з деякими хронічними захворюваннями (ендокринної системи, порушення обміну речовин, ревматичні захворювання тощо);
• особи, які тривалий час приймають лікарські засоби, а саме: глюкокортикоїди, тироксин, гепарин, алюмінійвмісні антациди, препарати літію, тощо;
• особи, які ведуть малорухливий спосіб життя;
• прогресуванню хвороби сприяють тютюнопаління (особливо у жінок) та надмірне вживання алкоголю.

2.4. Надавати інформацію щодо загальних заходів, які сприяють профілактиці остеопорозу, починаючи з раннього дитинства:

• достатня фізична активність та боротьба з гіподинамією;
• раціональний режим харчування із збалансованою кількістю білків, вітамінів та мікроелементів, особливо кальцію та вітаміну D;
• відмова від вживання тютюнових виробів, алкогольних напоїв, наркотичних речовин;

2.5. Роз’яснювати, що оптимальна профілактика остеопорозу вимагає комбінації немедикаментозних і медикаментозних методів, серед яких основне місце посідає прийом препаратів кальцію та вітаміну D.

3. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

3.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

3.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

3.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

3.1.4. які ліки вже приймались з метою профілактики захворювання

4. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

4.1. наявність декількох факторів ризику розвитку остеопорозу (жіноча стать, період менопаузи, похилий вік тощо);

4.2. різке посилення болю в хребті, м’язова слабкість;

4.3. поява різкого болю в боці та/або грудях, що посилюється під час дихання;

4.4. перелом шийки стегнової кістки, хребців або зап’ястку в анамнезі, часті переломи кісток або переломи кісток після незначної травми;

4.5. зменшення росту і формування деформації хребта у вигляді «горба».

5. Алгоритм фармацевтичної опіки при остеопорозі

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для попередження остеопорозу

5.1. Препарати кальцію

5.1.1. Кальцію гліцерофосфат

5.1.2. Кальцію глюконат

5.1.3. Кальцію карбонат

5.1.4. Кальцію лактат

5.2. Комбіновані препарати кальцію

5.2.1. Кальцію цитрат + кальцію гідрофосфат + ретинол + кислота аскорбінова + піридоксину гідрохлорид + холекальциферол

5.2.2. Кальцію карбонат + кальцію цитрат + холекальциферол + магній + цинк + мідь + марганець + бор

5.2.3. Кальцію карбонат + холекальциферол + магній + цинк + марганець + мідь + бор

5.2.4. Кальцію карбонат + холекальциферол

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.30. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ, СПРИЧИНЕНИХ ЙОДНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводу профілактики захворювань, спричинених йодною недостатністю.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Інформаційно-просвітня діяльність

2.1. Здійснювати широке інформування щодо проблеми йододефіциту та необхідності його профілактики з метою запобігання виникнення та зниження рівня захворюваності на хвороби, спричинені йодною недостатністю, підвищення інтелектуального рівня та збереження генофонду населення України.

2.2. Роз’яснювати про можливий вплив дефіциту йоду на стан здоров’я дорослої людини і особливо дитини, незворотні наслідки ушкодження мозку у новонароджених внаслідок дефіциту йоду у жінок під час вагітності та годування грудьми.

2.3. Рекомендувати особам з груп ризику йододефіцтиту здійснювати відповідні загальнопрофілактичні заходи: вживати йодовану сіль та продукти з високим вмістом йоду, приймати препарати йоду. До груп ризику відносяться:

• недоношені діти;
• новонароджені;
• діти та підлітки в період інтенсивного росту;
• жінки в період вагітності та годування грудьми;
• мешканці та мігранти з йододефіцитних регіонів (йодний дефіцит спостерігається практично по всій території України, але регіони максимального ризику — це Волинська Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Рівненська Тернопільська, Черкаська, Чернігівська, Чернівецька області);
• особи, які внаслідок способу життя мають важкий дефіцит білкового харчування (голодування, дотримання дієти, хвороба тощо).

2.4. Надавати належну інформацію (рекомендації і консультації) щодо ознак йодного дефіциту та програм його профілактики і лікування, а також щодо рекомендованих норм надходження йоду в організм протягом доби (ВООЗ, ЮНІСЕФ, 2007р.):

• діти молодшого віку (0–59 міс.) — 90 мкг
• діти шкільного віку (6–12 років) — 120 мкг
• дорослі і підлітки (після) 12 років — 150 мкг
• жінки в період вагітності та годування грудьми — 250 мкг

3. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

3.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

3.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

3.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

3.1.4. які ліки вже приймались з метою профілактики захворювання

4. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

4.1. немотивоване зниження розумової і фізичної працездатності, особливо у дітей;

4.2. пригнічений настрій, підвищена стомлюваність, млявість, зниження концентрації та уваги;

4.3. відчуття болів у серці, порушення серцебиття (аритмії), часта задуха;

4.4. ущільнення шкіри, випадіння та потоншення волосся, ламкість нігтів;

4.5. температура тіла нижча 36,5°С протягом тривалого часу, поява гіперчутливості до холоду;

4.6. спостерігається збільшення щитовидної залози, порушення менструального циклу у жінок;

4.7. немотивоване збільшення ваги тіла;

4.8. Звернутись до лікаря необхідно, якщо під час прийому препаратів йоду, продуктів харчування з підвищеним вмістом йоду з’явились ознаки йодизму: запалення слизових оболонок (риніт, кон’юнктивіт, бронхіт, гастроентерит), набряк шкіри, шкірні висипи, металевий присмак у роті.

5. Алгоритм фармацевтичної опіки при відпуску лікарських препаратів для профілактики захворювань, спричинених йодною недостатністю

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для профілактики захворювань, спричинених йодною недостатністю

5.1. Препарати йоду

5.1.1. Калію йодид

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати інформацію, що перед початком застосування препаратів йоду (особливо у дітей та вагітних жінок) необхідна консультація лікаря!

6.2. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.3. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.31. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ПРОФІЛАКТИКА І СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ВУГРОВОЇ ХВОРОБИ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводупрофілактики і симптоматичного лікування вугрової хвороби.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Інформаційно-просвітня діяльність

2.1 Роз’яснювати, що для профілактики вугрової хвороби необхідно:

2.1.1. утримувати шкіру в чистоті, але не зловживати частим миттям шкіри з використанням миючих засобів (не частіше 2 разів на день)

2.1.2. дотримуватись раціонального режиму харчування з достатньою кількістю продуктів, що містять вітаміни групи А та В, правильно організувати режим праці та відпочинку;

2.1.3. уникати інтенсивного сонячного опромінення;

2.1.4. не видавлювати прищі та вугрі самостійно, оскільки це може призвести до нагноєння і утворення шрамів;

2.1.5. при схильності до утворення вугрів не користуватись жирними кремами та лосьйонами.

3. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

3.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

3.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

3.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

3.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

4. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

4.1. ураження вугровою висипкою великих ділянок шкіри;

3.2. поява великої кількості вугрів супроводжується підвищенням температури тіла;

3.3. великі (понад 1 см в діаметрі) та/або болісні вугри;

3.4. поява вугрів супроводжується болісним відчуттям в зоні регіонарних лімфатичних вузлів (шийних, підщелепних та ін.);

3.5. почуття сильного свербежу в місці висипань, яке посилюється ввечері і вночі;

3.6. вугрова висипка залишає рубці;

3.7. депресивний стан пацієнта, який пов’язаний з наявністю вугрів.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при вугровій хворобі

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для профілактики і лікування вугрової хвороби

5.1. Лікарські засоби для лікування вугрів та розацеа для зовнішнього застосування

5.1.1. азелаїнова кислота

5.1.2. бензоїл пероксид

5.1.3. кислота саліцилова

5.1.4. сірка

5.1.5. цинку гіалуронат

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 960

від 5 листопада 2010 р.

1.32. ПРОТОКОЛ ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ПРОФІЛАКТИКА І СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ОСТЕОАРТРОЗУ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводу остеоартрозу.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Жовтень 2010 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Лютий 2011 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

2. Інформаційно-просвітня діяльність

2.1. Здійснювати широке інформування щодо причин остеоартрозу та необхідності його профілактики, оскільки він являється однією з поширених причин передчасної втрати працездатності та інвалідизації, а також появи хронічного больового синдрому, що значно знижує якість життя;

2.2. Роз’яснювати про можливість розвитку остеоартрозу, особливо у осіб із груп ризику, та про необхідність своєчасного звернення до лікаря за консультацією при підозрі на остеоартроз та призначенням належного лікування. До груп ризику відносяться:

• особи похилого віку (після 60 років)
• особи, які мають травми суглобів в анамнезі
• особи з деякими хронічними захворюваннями (ендокринної системи, порушення обміну речовин, ревматичні захворювання тощо)
• робітники, зайняті важкою фізичною працею або робота яких пов’язана з перебуванням суглобів у незручному положенні (сидіння «навпочіпки», стояння «навколішках» тощо)
• спортсмени-професіонали
• особи, які мають надлишкову вагу тіла
• серед жінок (особливо після 50 років) захворювання більш поширене, ніж серед чоловіків
• прогресуванню хвороби можуть сприяти поліпрагмазія, незбалансоване харчування (недостатнє надходження з їжею вітамінів, кальцію).

2.3. Надавати інформацію щодо загальних заходів, які сприяють зниженню захворювання на остеоартроз:

• достатня фізична активність та боротьба з гіподинамією
• раціональний режим харчування із збалансованою кількістю білків, вітамінів та мікроелементів
• відмова від вживання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних речовин
• боротьба із зайвою вагою;

2.4. Інформувати пацієнтів з остеоартрозом, що оптимальне лікування цього захворювання вимагає комбінації немедикаментозних і медикаментозних методів. Сприяти навчанню правилам поведінки в повсякденному житті, які допомагають адаптуватися до обмежень, пов’язаних з порушенням функції суглобів і запобігають подальшому руйнуванню суглобового хряща:

• дотримуватись лікування, призначеного лікарем;
• регулярно виконувати спеціальні фізичні вправи для суглобів;
• уникати тривалого перебування на ногах, пересування на великі відстані;
• користуватись підтримуючими засобами (палиці, ортопедичні устілки, фіксатори суглобів тощо);
• для зменшення навантаження на суглоби необхідно знизити надлишкову вагу тіла та дотримуватись раціонального режиму харчування.

3. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

3.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

3.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

3.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

3.1.4. які ліки вже приймались з метою профілактики захворювання

4. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

4.1. біль в суглобі супроводжується підвищенням температури тіла вище 37,8°С;

4.2. після фізичного навантаження в області ураженого суглоба з’являється болючість і обмеження рухів або інтенсивність болю зростає;

4.3. в ділянці ураженого суглоба підвищується температура, з’являється почервоніння, набряк та обмеження руху суглоба;

4.4. біль в суглобі з’явився після травмування;

4.5. біль в суглобі з’явився після перенесеного нещодавно ГРВІ;

4.6. біль в суглобі супроводжується розладами сечовиділення, висипкою на шкірі;

4.7. біль і ранкова скутість в дрібних суглобах триває більше 30 хвилин.

5. Алгоритм фармацевтичної опіки при остеоартрозі.

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для попередження остеоартрозу

5.1. Анальгетики та антипіретики

5.1.1. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.2. Метамізол натрію

5.1.3. Парацетамол

5.2. Нестероїдні протизапальні засоби

для системного застосування

5.2.1. Ібупрофен

5.2.2. Кислота мефенамінова

5.2.3. Напроксен

для місцевого застосування

5.2.4. Диклофенак

5.2.5. Ібупрофен

5.2.6. Індометицин

5.2.7. Кетопрофен

5.2.8. Напроксен

5.2.9. Німесулід

5.3. Інші нестероїдні протизапальні/протиревматичні засоби

5.3.1. Глюкозамін

5.3.2. Хондроїтин

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

1. Menabde N., Stobbelaar F.: The patient in focus. A strategy paper//WHO/EURO (WHO/DAP/98.8). — 1998.

2. Standards for quality of pharmacy services. International Pharmaceutical Federation FIP, 1993.

3. Good pharmacy practice (GPP) in community and hospital pharmacy settings. Geneva, WHO, 1996 (WHO/PHARM/DAP/96.1).

4. Role of the pharmacist in support of the WHO revised drug strategy//WHO.—1994 (WHO47.12).

5. The role of the Pharmacist in the fight against the HTV-AIDS pandemic. A joint declaration between the World Health Organisation (WHO) and the International Pharmaceutical Federation (FIP), 1997.

6. Good Pharmacy Practice (GPP) in developing countries. Supplementary guidelines for stepwise implementation. FIP Community Pharmacy Section, 1999.

7. Good pharmacy practice in Europe. Pharmaceutical Group of the European Union PGEU, Community pharmacists, 1998.

8. The role of the Pharmacist in smoking cessation. Copenhagen, EuroPharm Forum, 1996.

9. «Руководство по разработке и внедрению стандартов. Специальный проект ВОЗ по фармации в ННГ совместно с сотрудничающим центром ВОЗ по лекарственной политике и развитию фармацевтической практики (Дания)» — ВОЗ, Копенгаген, Дания 2001р.

10. FIP STATEMENT OF POLICY THE ROLE OF THE PHARMACIST IN PROMOTING A TOBACCO FREE FUTURE, FIP, 2003, www.fip.org/www/uploads/database_file.php?id=172&table_id=.

11. International Guidelines on HIV/AIDS and Human Rights, Secretariat of the United Nations or UNAIDS 2006, data.unaids.org/Publications/IRC-pub07/jc1252-internguidelines_en.pdf;

12. The pharmacist’s roles in preventing transmission of HIV/AIDS. Module I, FIP 2004, www.fip.org/files/fip/HIV/eng/Module1ENv2.pdf

13. The pharmacist, a key player in the correct use of AIDS treatments. Module II, FIP 2004, www.fip.org/files/fip/HIV/eng/Module2ENv2.pdf

14. The pharmacist a player in the prevention of the transmission of HIV/AIDS amongst interavenous drug users. Module III FIP 2004, www.fip.org/files/fip/HIV/eng/Module3ENv2.pdf

15. THE STOP TB STRATEGY, WHO — 2006, whqlibdoc.who.int/hq/2006/WHO_HTM_STB_2006.368_eng.pdf;

16. FIP statement of principle: Good practice in donations of medicines. International Pharmaceutical Federation FIP, 1997.

17. FIP statement of principle: Pharmacist’s authority in product selection. International Pharmaceutical Federation FIP, 1997.

18. FIP statement of principle: Self-care including self-medication: the professional role of the pharmacist. International Pharmaceutical Federation FIP, 1996.

19. FIP statement of professional standards: Code of ethics for pharmacists. International Pharmaceutical Federation FIP, 1997.

20. Накази МОЗ України, База стандартів медичної допомоги в Україні, www.moz.gov.ua/ua/main/?docID=12144

21. «Развитие фармацевтической практики: фокус на пациента» — керівництво ВООЗ і МФФ 2006р. в перекладі СітіХоуп Інтернешнл Інк. 2008р.–112с.)

22. «Фармацевтическая опека. Курс лекций» под ред. проф.Зупанец И.А., проф..Черных В.П. –Харьков, 2003–606с.

23. «Фармацевтическая опека. Курс лекций» под ред. проф.Зупанец И.А., проф..Черных В.П. –Харьков, 2006–536с.

24. Фармацевтическая опека. Атлас» под ред. проф.Зупанец І.А., проф..Черных В.П. –Харьков, 2007–143с

25. «Клиническая фармация.Учебно-методический практикум» под ред. проф.Зупанец І.А., проф.Чекмана И.П. –Харьков, 2009–152с

26. «Фармакологія на долонях» под ред. проф.Дроговоз С.М.

27. A practical guide to providing smoking cessation services in pharmacy, PSA, 2002, www.ashaust.org.au/pdfs/PharmCessGuide.pdf

28. «Let’s take a moment» quit smoking brief intervention — a guide for all health professionals, NSW DEPARTMENT OF HEALTH, 2005, www.health.nsw.gov.au/pubs/2005/lets_take_a_moment.pdf

29. Smoking cessation services in primary care, pharmacies, local authorities and workplaces, particularly for manual working groups, pregnant women and hard toreach communities, NHS NICE– 2008, www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/PH010guidance.pdf;

30. Workplace health promotion: how to help employees to stop smoking, NHS NICE–2007; www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/PHI005guidance.pdf

31. Standard for training in smoking cessation treatments, NHS — 2003, www.nice.org.uk/niceMedia/documents/smoking_cessation_treatments.pdf

32. Guidelines for the Use of Antiretroviral Agents in HIV-1-Infected Adults and Adole scents, Department of Health and Human Services. 2008, www.aidsinfo.nih.gov/ContentFiles/AdultandAdolescentGL.pdf;

33. Canadian Tuberculosis Standards, 6th Edition • 2007, www.phac-aspc.gc.ca/tbpc-latb/pubs/pdf/tbstand07_e.pdf

34. Clinical diagnosis and management of tuberculosis, and measures for its prevention and control, guidelines for the NHS by NICE 2006, www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/CG033FullGuideline.pdf

35. Communication from the Commission concerning health promotion, information, education and training within the framework for community action in the field of public health. — Luxembourg, European Commission, DG 5, 1994. (CEC/V/F/1/LUX/15).

36. Code of ethics. London, Royal Pharmaceutical Society of Great Britain

37. Dutch pharmacy standard: Guidelines on the pharmaceutical care as provided by the community pharmacy. Den Haag, Koninklijke Nederlandse Maatschappij ter bevordering der Pharmacie, 1996.

38. Pharmaceutical care: the future for community pharmacy. London, The Royal Pharmaceutical Society of Great Britain, 1992.

39. Ghalamkari H.H. et al. Evaluation of a pilot health promotion project in pharmacies: Quantifying the pharmacist’s health promotion role. Pharm. J. 258, 138–143, 1997.

40. Medicines in schools. Implementing good practice in mainstream schools — a guide for pharmacists. Pharm. J. 258, 69–72, 1997.

41. Maguire, T.: Smoking cessation, nicotine replacement and community pharmacy. Pharm. J. 258, 225–239, 1997.

42. Model standards for self audit in community pharmacy in England. — Keele: Keele University, 1994.

43. Pharmaceutical audit: a practical workbook for community pharmacists. — Edinburgh: National Health Service in Scotland, 1995.

44. WHO policy perspectives on medicines. Containing antimicrobial resistance. Geneva: World Health Organization; 2005. Available at: www.who.int/medicines

45. AIDS epidemic update, December 2004. Geneva: UNAIDS; 2004

46. How to investigate the use of medicines by consumers. Geneva: World Health Organization; 2004. Available at: www.who.int

47. The role of the pharmacist in the health care system. Preparing the future pharmacist: curricular development. Report of the third WHOConsultative Group on the Role of the Pharmacist, Vancouver, Canada, 27–29 August 1997. Geneva: World Health Organization

48. Good practice in the co-operation between pharmacies and doctors in Denmark. — Copenhagen: Danish Medical Association and Danish Pharmaceutical Association. 1996

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!