Сценарії розвитку економіки України

Тенденції світової економіки

У 2022 р. світ переживав інфляційний сплеск — у 43% країн відмічено інфляцію більше 10%. В Україні вона становила 26,6% (грудень 2022 до грудня 2021 р.), що здебільшого зумовлено чинниками війни: зупинкою виробництв та стисненням пропозиції окремих товарів, порушенням ланцюгів постачання тощо. Зростання цін змусило центральні банки перейти до посилення монетарної політики — підвищення ключових відсоткових ставок. У 2023 р. ми спостерігаємо сповільнення інфляції, однак регулятори не поспішають послаблювати грошово-кредитну політику.

У світі накопичено велику кількість дисбалансів, включаючи зовнішньоторговельні дисбаланси, борги, бульбашки на фінансових ринках, у тому числі на ринку криптовалют тощо. Але поки все виглядає так, начебто урядам країн вдається м’яко посадити свої економіки в помірну, так звану керовану рецесію. Втім політика збільшення видатків на оборону може допомогти розвиненим країнам подолати скорочення чи сповільнення економік за рахунок зростання виробництва військово-промислового комплексу (ВПК). Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує зростання світової економіки у 2023 та 2024 р. на 2,8 та 3% відповідно.

Очікується зниження попиту на сировину з боку найбільших економік світу внаслідок помірної рецесії, що призведе до зниження цін. Це позитивно вплине на українських імпортерів, зменшить витрати на закупівлю енергоресурсів, але матиме негативні наслідки для експортерів, зокрема агропродукції, які й так страждають від логістичних проблем, дорогих добрив, зниження врожайності.

Події, які очікуються у 2023–2024 рр.

Інститут майбутнього наводить ключові світові події, які відбудуться або можуть відбутися у 2023–2024 рр., та які можуть вплинути на світову економіку й хід війни в Україні.

Серед таких подій виділяють:

• підвищений ризик локальних війн в умовах, коли світ проходить періоди пертурбацій, нестабільності, хаосу. Макроекономічний шок, періоди економічних депресій, світових фінансових та боргових криз часто передують революціям, переворотам, які перетворюються у збройні конфлікти та війни. Сьогодні світова економіка якраз проходить через низку системних криз, які описують як кризу капіталізму, кризу світової валютної системи, кризу демократії, що підвищує ризики війн по всьому світу;
• президентські вибори в США, які відбудуться восени 2024 р., і це впливатиме на процеси в країні та світі. Результати виборів у США можуть суттєво вплинути на терміни закінчення війни в Україні, адже США — головний союзник України;
• ризик масштабної світової кризи на кшталт кризи 2008–2009 рр. Ризики масштабної фінансової та економічної кризи дійсно є з огляду на те, що підвищення ставок може призвести до складнощів рефінансування компаніями та країнами своїх старих боргів. Однак фахівці Інституту схиляються до того, що цього разу регуляторам та урядам країн вдасться взяти ситуацію під контроль, провести «м’які посадки» своїх економік, відсунувши системну кризу ще на ряд років;
• посилення санкцій проти рф та країн, що допомагають їй обходити санкції. Очікуються подальше посилення санкцій і введення більш радикальних заборон, таких як введення вторинних санкцій проти країн, що допомагають рф у паралельному імпорті та/або експорті нафти і нафтопродуктів вище цінової стелі;
• внутрішня криза в рф.

Тенденції економіки України

Як і у світі, інфляція в Україні поступово знижується. Інфляція, яка у 2022 р. досягла 26,6%, поступово йде на спад, у червні 2023 р. становить 12,8%. Національний банк України (НБУ) переглянув свій прогноз на кінець 2023 р. до 14,8% із січневих 18,7% (прим. ред.: у липні НБУ ще покращив свій прогноз інфляції на кінець року до 10,6%). Фахівці Інституту очікують на зниження інфляції — до 13–13,5% (грудень 2023 до грудня 2022 р.).

Високий зовнішньоторговельний дефіцит формує передумови для девальвації гривні. Поки що платіжний баланс вдається втримувати за рахунок зовнішньої допомоги Заходу, тому курс залишається стабільним. Щойно ситуація з допомогою зміниться, ймовірність ослаблення гривні різко зросте.

Одним із важливих факторів, що впливає на економіку країни, є демографічна криза. Станом на травень 2023 р. постійне населення України, за оцінками фахівців Інституту, становить близько 29 млн осіб. Значна частина населення виїхала за кордон, 8,6 млн українців не повернулися в Україну з 24.02.2022 р. Крім того, населення України старіє, народжуваність знижується. При збереженні динаміки в перспективі кількох років пенсіонерів в Україні буде вдвічі більше, ніж працюючих. Наразі на 12 млн економічно активних громадян (трудових ресурсів) припадає 17 млн осіб економічно неактивних, включаючи пенсіонерів, дітей, інвалідів та ін. Якщо нічого не робити, у горизонті 1–3 років на економіку чекають дефіцит трудових ресурсів, зростання зарплат і, відповідно, витрат бізнесу, фіскальні розриви Пенсійного фонду та зростання податкового навантаження на працюючих.

Відповідно до фокус-груп, які проводить Інститут, частина бізнесу налаштована на еміграцію до європейських та інших країн світу. Сусідні країни пропонують комфортнішу юрисдикцію, кращі фіскальні умови, доступ до капіталу і головне — безпеку та передбачувані умови ведення бізнесу. Із втратою бізнесу українська економіка втрачає робочі місця, інвестиції, додану вартість та доходи бюджету.

Серед інших тенденцій фахівці Інституту також виділяють збільшення частки держави, у той час як витрати домогосподарств скорочуються, значний дефіцит бюджету, фіскалізацію та новий виток збагачення та олігархізації.

Сценарії розвитку економіки України

Фахівці Інституту розробили два сценарії розвитку економіки України на 2023–2024 рр.

Негативний сценарій, який розглядається як базовий, тобто найбільш ймовірний. Основними факторами, які закладені в цей сценарій, є продовження війни, але восени 2023 — I півріччі 2024 р. завершується активна фаза бойових дій, зберігаються ризики блекаутів під час опалювального сезону, подальше скорочення населення, небезпека стримує більшу частину українських мігрантів від повернення, виробництво концентрується навколо ВПК, більшість секторів промисловості входять у стагнацію, низька інвестиційна активність, морська логістика не відновлюється в повному обсязі та залишається дорогою, зростання дефіциту торговельного балансу. Скорочення міжнародної допомоги, з 2024 р. збільшується фіскальне навантаження, фіскалізація економіки, скасування податкових пільг на період воєнного часу, продовження перевірок, на тлі низької бази порівняння ВВП демонструє позитивні темпи зростання у 2023–2024 рр., проте фактично відбувається топтання економіки на місці (таблиця).

Позитивний сценарій, ймовірність якого оцінюється як низька. Під позитивним розглядається сценарій, за якого економіка України зростатиме на 10–15% на рік, що було б очікуваним після падіння на 29% у 2022 р. Проте ймовірність позитивних змін в Україні до кінця 2024 р. є невисокою. Втім є ряд факторів та подій, які можуть призвести до реалізації позитивного сценарію та їх позитивні ефекти для економіки, зокрема це деокупація територій до кордонів до 24.02.2022 р., що може дати додатково 3–5% зростання реального ВВП на рік, продовження отримання значної міжнародної допомоги (≥30 млрд дол. на рік), зростання економіки у 2024 р., зокрема через інвестиції, збільшення обсягів виробництва, створення нових робочих місць, збільшення доходів населення, зростання споживання, реалізація урядом міграційної політики задля повернення вимушених переселенців, відмова від концепції, яка передбачає фіскалізацію економіки, і, навпаки, проведення стимулюючої фіскальної політики, поступове зниження інфляції, відкриття цивільної інфраструктури на повну потужність (офлайн школи, гуртки, спортивні секції тощо), запуск програми з реабілітації та ресоціалізації учасників бойових дій, соціальних програм з відновлення психічного стану українців, зокрема дітей, з метою підвищення якості людського капіталу в Україні.

Ймовірність реалізації одразу всіх факторів зведена нанівець, але комбінація кількох із них цілком ймовірна, що може позитивно вплинути на економіку країни.

За матеріалами www.uifuture.org

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!