Програма реімбурсації «Доступні ліки»: від ідеї до ефективного механізму забезпечення населення ліками

У Форумі взяли участь, зокрема, представники Міністерства охорони здоров’я, Верховної Ради, Офісу президента, НСЗУ, USAID SAFEMed, Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), міжнародних організацій, представники найбільших виробників ліків, аптечних мереж, пацієнтських організацій тощо.

У вступній частині Форуму виступили, зокрема:

• Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, який зазначив, що програма «Доступні ліки» спрямована на те, щоб кожен українець у кожному населеному пункті міг отримати ліки, яких він потребує. Тому що вкрай важливо, щоб люди, які мають хронічні захворювання, безперервно приймали та мали доступ до ліків. Наприклад, для забезпечення ліками мешканців прифронтових територій і віддалених сіл Урядом було дозволено створювати мобільні аптечні пункти підприємствам, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю ліками. «У цьому напрямку потрібно і надалі працювати, аби програма реімбурсації була доступна кожному в країні», — резюмував міністр;
• Михайло Радуцький, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет), поінформував, що вже понад мільйон людей скористалися програмою «Доступні ліки». Він зауважив, що одним з найбільших фінансових тягарів для українців є витрати на охорону здоров’я (ліки, медичні вироби тощо). Тому одним із головних завдань органів влади є максимальне поширення дії програми. Наразі розглядається можливість залучення великих логістичних операторів (наприклад Укрпошта, Нова пошта) для доставки ліків у місцевість, де на сьогодні складно відкрити аптеку;
• Наталія Гусак, очільниця НСЗУ, повідомила учасникам Форуму, що нині 14 тис. аптечних закладів мають договір із НСЗУ, де можна отримати ліки за програмою реімбурсації. Також вона зауважила, що тисячі людей працюють заради розширення програми «Доступні ліки». Навіть з початком війни програма продовжує діяти — як для вимушено переміщених осіб, так і на тих територіях, де велися бойові дії. Голова НСЗУ повідомила, що наступного року найбільшого оновлення і доповнення зазнає напрямок, який стосується психічних розладів;
• Олена Дорошенко, старший економіст Представництва Світового банку в Україні, озвучила основні тези щодо програми «Доступні ліки», серед яких амбітні плани Світового банку відносно розширення програми реімбурсації для ще 1 млн українців, фокус на хронічні та серцево-судинні захворювання. Програма є комплексною відповіддю на проблеми сучасності (ці проблеми пов’язані з повномасштабним вторгненням, а також із появою нових потреб у зв’язку з економічним станом, зменшенням можливості для людського розвитку та перериванням доступу до різних послуг тощо).

Форум включав три панельні дискусії, про які далі йтиме мова.

ПІДСУМКИ ПРОГРАМИ «ДОСТУПНІ ЛІКИ» ТА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ НА МАЙБУТНЄ

Модераторкою першої панельної дискусії була Наталія Гнатюк, начальниця відділу розвитку програми реімбурсації НСЗУ. Вона зауважила, що на сьогодні НСЗУ виплатила аптекам за відпущені «Доступні ліки» понад 8 млрд грн. Більшу частку відшкодувань становлять інсуліни, оскільки це дороговартісні препарати, а в Україні багато пацієнтів, які їх застосовують. Загалом реєстр ліків, які підлягають відшкодуванню, нині налічує близько 500 торгових назв лікарських засобів, тоді як у 2019 р. у списку було 255 назв. «Розширення програми залишається основним напрямком роботи. Вже зараз «Доступними ліками» скористалися понад 4,2 млн людей. Зараз є 13 625 місць відпуску засобів за програмою. Порівняно з 2019 р. приріст аптечних закладів становив 62% — у 2019 р. їх було близько 8 тис.», — підкреслила Н. Гнатюк. Щодо реімбурсації препаратів інсуліну:

• в програмі взяли участь 224 тис. пацієнтів;
• відшкодовано 6,3 млрд грн;
• програма включає 10 категорій пацієнтів, які можуть отримати безоплатно або з частковою доплатою інсуліни, яка становить 15%;
• середнє відшкодування за рецептом становить близько 1500 грн;
• 64% усіх відшкодованих коштів за інсулін є безоплатними.

За словами спікерки, програма реімбурсації має залишатися важливим інструментом в частині забезпечення пацієнтів з хронічними захворюваннями ліками. Оновлення Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Нацперелік) та продовження переходу централізованих програм в програму реімбурсації — залишаються основними напрямками роботи. Пріоритетом розширення в межах існуючих нозологій Нацпереліку у 2024–2025 рр. залишаються ліки для серцево-судинних захворювань, а саме їх комбінації, пероральна терапія цукрового діабету, антикоагулянти.

Сергій Дубров, перший заступник міністра охорони здоров’я, зауважив, що за час свого існування з 2017 р. програма реімбурсації значно розширилася. Якщо на початку до складу програми входило лише 3 напрямки — серцево-судинні захворювання, цукровий діабет ІІ типу і бронхіальна астма та ліки відпускалися за паперовим рецептом, то наразі вона включає 10 напрямів, а ліки відпускаються за електронним рецептом. З часу запуску програми реімбурсації вона суттєво розширилася, зокрема інсулінами, ліками, які застосовують при психічних розладах, епілепсії тощо.

Анна Безрук, старша технічна спеціалістка SAFEMed, презентувала попередні результати національного соціологічного дослідження оцінки рівня задоволеності користувачів державною програмою реімбурсації «Доступні ліки». Опитування сфокусовано на 3 ключових групах: пацієнтах, лікарях та фармацевтах. Воно проводилося спільно з НСЗУ та компанією «Рейтинг». Дизайн дослідження включав 20 областей України (дослідження не охоплювало Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області).

Перша частина попередніх результатів опитування стосувалася досвіду використання програми пацієнтами, лікарями та фармацевтами. Отже, розпочнемо з пацієнтів.

Найперше, що запитували у респондентів, це про те, звідки вони дізналися про програму «Доступні ліки». Більшість з них дізналися про програму від свого сімейного лікаря — 71%, від знайомих родичів чи друзів — 23% та через засоби масової інформації (радіо, телебачення, преса) — 16%. Наступне питання стосувалося виписування ліків пацієнту за програмою лікарем протягом останніх декількох років. Серед тих, хто має хронічні захворювання, для 84% лікар за останні кілька років виписував препарати за програмою реімбурсації. Із вказаної кількості — 81% користувалися програмою для отримання ліків. Також 86% зазначили про те, що лікар надавав вичерпну інформацію щодо користування програмою, коли виписував рецепт.

Також було поставлено запитання, що насамперед є важливим для пацієнта у процесі вибору торгових назв препаратів в аптеці. Як показали результати опитування, більшість респондентів (63%) обирають якість як ключовий фактор. Саме тому при виборі між безоплатним препаратом та препаратом, за який треба доплатити, пацієнти частіше обирають другий варіант. 22% опитаних обрали ключовим фактором можливість безоплатно отримати ліки, 13% звертають увагу на виробника та 3% не змогли відповісти.

Запитували у пацієнтів також і про способи отримання ліків за програмою, тобто безоплатно чи з доплатою. 69% респондентів відповіли, що отримували «Доступні ліки» переважно безоплатно, лише 19% зазначили, що отримували ліки тільки безоплатно, 10% — переважно зі значною доплатою та 2% не відповіли. Окрім того, майже дві третини опитаних (37%) погодилися з тим, що програма покращила доступ пацієнтів до ліків. Також 44% вважають, що програма допомогла пацієнтам зменшити витрати пацієнтів на лікування. Однак серед людей старшого віку відносно частіше зустрічаються ті, хто так не вважає. Така негативна позиція пов’язана з тим, що вони ж найменше помітили зниження своїх витрат на лікування під час використання програми. Тому, можливо, витрати на ліки залишаються для них завеликими відносно їх доходу.

Лікарі. Більшість лікарів вважають програму зручною у користуванні для пацієнтів: 20% оцінюють на «відмінно» та 42% — «добре». Разом з тим 28% вважають ступінь користування програмою посереднім, 5% — поганим та 3% — жахливим. Майже 80% лікарів вважають, що програма покращила доступ пацієнтів до ліків (41% — «однозначно так», 36% — «швидше так»). 11% респондентів вагалися із визначенням (і так, і ні), 6% відповіли «швидше ні» та 3% — «однозначно ні».

Фармацевти. Більшість фармацевтів, як і лікарів, вважають програму зручною у користуванні для пацієнтів: 23% оцінюють на «відмінно», 38 — «добре». Водночас 28% вважають її посередньою у зручності та 7% — поганою. Також майже 90% фармацевтів часто консультують пацієнтів щодо програми, найчастіше стосовно її суті (57% дуже часто — декілька разів на тиждень, 31% часто — декілька разів за місяць). 5% опитаних фармацевтів рідко (раз на 3–6 міс) консультують пацієнтів щодо програми, 5% інколи (кілька разів на рік) та 2% ніколи цього не роблять. Більше 80% фармацевтів вважають, що програма покращила доступ пацієнтів до ліків (40% — «однозначно так», 44% — «швидше так»). Водночас щодо впливу програми на роботу аптек, за словами спікерки, думки розділилися: з одного боку, з’явилася певна організованість, з іншого — відпуск ліків за програмою вимагає більшої уваги та зосередженості під час оформлення.

Друга частина опитування стосувалася факторів, що сприяють та/або перешкоджають використанню програми «Доступні ліки» пацієнтами, лікарями та фармацевтами. Щодо пацієнтів, то 83% пацієнтів вважають механізм отримання рецепта від лікаря зручним. Щодо погашення рецепта 25% респондентів не використовували його вчасно. Головними факторами були прострочення через різні причини або відсутність фінансової можливості отримати весь курс ліків. Все ж більша частина пацієнтів (74%) використовували виписаний лікарем рецепт за програмою.

76% опитаних пацієнтів зазначили, що їм ніколи не відмовляли у наданні ліків в аптеці через труднощі з програмою (наприклад технічні збої). Одночасно 20% іноді відмовляли та 3% пацієнтів часто відмовляли у наданні ліків за програмою.

Лікарі. Дві третини опитаних лікарів (39%) високо оцінили зручність користування програмою, але третина з них часто стикалися із труднощами виписування рецепта. Найчастіші проблеми — «підвисання» медичної інформаційної системи (МІС), відсутність інтернету або електропостачання. Також 68% лікарів часто відслідковують дотримання пацієнтом призначеного лікування, 21% роблять це іноді та 10% не відслідковують.

На погляд лікарів, найтиповіші причини непогашення рецептів такі:

• пацієнти забувають погасити рецепт у визначений термін;
• ліки безкоштовно надали волонтери;
• ліки придбали рідні та близькі люди;
• специфічне ставлення пацієнта до власної хвороби (наприклад схильність до самолікування).

«Водночас випадки непогашення рецептів лікарі називають одиничними та стверджують, що це швидше виняток, аніж звичайна практика», — зазначила А. Безрук.

Фармацевти. Понад 70% описують досвід користування програмою як позитивний (26% — оцінили як відмінний, 47% — хороший). Разом з тим близько 40% часто стикаються із проблемами користування програмою, найчастіше через технічні збої. Заключна частина опитування стосувалася рівня задоволеності пацієнтів, лікарів та фармацевтів програмою реімбурсації та надання рекомендацій для покращання програми.

Лікарі. Понад 70% лікарів вважать програму успішною, майже 90% висловлюють свою довіру до програми і рекомендували б її своїм колегам. Також лікарі ставляться з розумінням до технічних проблем, що виникають, та в цілому не бачать суттєвих недоліків у програмі. Рекомендації від лікарів:

• розширення програми як на нові види захворювань, так і на нові діючі речовини для лікування вже існуючих в програмі нозологій;
• додавання більш ефективних та сучасних ліків;
• додавання ліків від онкологічної патології;
• додавання до переліку базових антибіотиків.

Фармацевти. Більше 80% опитаних фармацевтів вважають програму успішною, висловлюють до неї довіру і рекомендували б її своїм колегам. Лише 9% відповіли, що інколи не довірять програмі. Рекомендації від фармацевтів:

• розширення програми, додавання більшої кількості діючих речовин;
• зменшення цифрового смс-коду, за яким відпускаються ліки. Його введення займає багато часу, особливо якщо рецептів декілька. Альтернатива запропонована фармацевтами — QR-код та прив’язка рецепта до телефону пацієнта;
• збільшення можливостей для прямої комунікації лікаря та фармацевта для уточнення даних;
• дублювання коду рецепта на папері.

Пацієнти. Загальна задоволеність програмою становить 71%, тобто пацієнти швидше або повністю довірять програмі «Доступні ліки».

Марина Бучма, директорка зі зв’язків з державними органами «Тева Україна», співголова Комітету з питань охорони здоров’я, Американська торговельна палата, наголосила, що незважаючи на весь позитив, який є у програмі реімбурсації, необхідно більше прозорості та ясності для бізнесу, в якому напрямку розвивається програма «Доступні ліки» та якими критеріями при цьому вона керується. Стратегія її розвитку має обговорюватися також із бізнесом, адже «Доступні ліки» працює за принципом державно-приватного партнерства. Тобто держава має проводити діалог. Резюмуючи, М. Бучма додала, що Україні варто створити єдиний позитивний перелік ліків, який допоможе упорядкувати інші переліки.

Іван Жук, начальник відділу роботи з договорами про реімбурсацію НСЗУ, повідомив, що служба переходить до середньострокових договорів із аптечними закладами. Це означає, що аптека зможе укласти договір на термін до 3 років. Таким чином, вдасться уникнути проблеми, коли на початку року у січні пацієнти не могли отримати ліки за програмою реімбурсації.

ЕЛЕКТРОННІ ІНСТРУМЕНТИ, ЯКІ РОБЛЯТЬ ЛІКИ ДОСТУПНИМИ

Модератором цієї панельної дискусії став Дмитро Черниш, директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ. Під час заходу модератор поінформував, що наразі НСЗУ працює над створенням електронного кабінету пацієнта та планує його запуск на І кв. 2024 р.

Ірина Ліштаба, експертка з фармацевтичних питань, керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоров’я», розповіла про проблеми, з якими стикаються працівники з розвитком програми реімбурсації. Найперше, з чого починається запуск будь-якої програми, — це формування відповідної політики. Простіше кажучи «Навіщо той чи інший препарат включається у програму?». «Під час пандемії COVID-19 з’явився новий препарат, який потрібно було включити у програму. Однак користі від нього для пацієнтів було мало. Як результат, близько сотні виписаних електронних рецептів та жодного погашеного», — прокоментувала вона. Після програми «Доступні ліки» йшла реімбурсація препаратів інсуліну. Процес впровадження інсулінів у загальну програму був складним, оскільки він спрямований лише на певну групу людей. Чим більше звужуватиметься така група, на яку буде спрямована та чи інша програма, тим складніше технічно буде налаштувати програму. Адже необхідно так технічно прописати її, щоб в подальшому мати можливість, наприклад, здійснювати моніторинг/аналіз відпуску чи призначення ліків. Як зазначила І. Ліштаба, програма реімбурсації інсулінів змусила команду ДП «Електронне здоров’я» розробити функціонал плану лікування і поширити його на лікарів-спеціалістів. До 2021 р. електронний рецепт був виключно інструментом первинної ланки. Із запуском програми відшкодування препаратів для імуносупресії «Доступні ліки» дали збій. Адже лише близько 100 лікарів виписують ці препарати. Окрім того, пацієнтів, які їх потребують, також небагато. Ще одним фактором, який зіграв не на користь програми, була ціна таких ліків — вони є дороговартісними. Відповідно, необхідно більше коштів, посилений моніторинг за їх використанням та ін.

Програма з відшкодування ліків для паліативних хворих також має свої проблеми, хоча її запуск відбувся 31 серпня 2023 р. Все через те, що у паліативі вкрай складний маршрут пацієнта. Разом з тим пацієнт повинен мати всі діагнози в електронному вигляді, а не на папері. Адже лікар «первинки» має на підставі записів у електронній системі охорони здоров’я виписати рецепт. «Система налаштована таким чином, що наркотичні анальгетики за реімбурсацією будь-кому виписати не можна», — наголосила спікерка.

Олександр Рябець, т.в.о. заступника голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, нагадав учасникам, що програма реімбурсації — це перша програма в системі охорони здоров’я, яка була реалізована без пілотних проєктів. Щодо електронного кабінету пацієнта, плани з його запуску були ще у 2020 р. На жаль, пандемія COVID-19 та війна змінили фокус. Однак питання не було закрито остаточно. Як вже згадувалося, дата запуску кабінету пацієнта орієнтовно на початку 2024 р. Також все залежить від наявності нормативної бази, за якою функціонуватиме цей цифровий інструмент. Вчасне прийняття необхідних нормативно-правових актів в Україні має негативну тенденцію, тобто їх приймають із запізненням.

Остання панельна дискусія стосувалася доступності програми у громадах. Учасники звертали увагу, що хоча програма працює успішно, проте все ж не на повну потужність. Для цього потрібно покращувати взаємодію з головами громад, лікарями та аптечними пунктами. Разом з тим в НСЗУ зазначили, що розширення доступу людей до програми реімбурсації у сільській місцевості та на прифронтових територіях є пріоритетом служби. Учасники дискусії поінформували, що в об’єднаних територіальних громадах кількість точок відпуску з «Доступними ліками» збільшується, що є показником успішності програми.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!