Професійні поради фармацевтам на кожен день

До аптеки люди звертаються за підтримкою та, звісно, фармацевтичною допомогою, яку можуть їм тут надати. Підвищити свій рівень знань та отримати відповіді на актуальні запитання, що виникають у відвідувачів аптеки в реаліях сьогодення, фармацевти мали можливість під час вебінару від товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Група компаній МедЕксперт».

Волосся: калейдоскоп проблем

Гарне волосся — мрія багатьох людей, але щоб вона здійс­нилася — за волоссям слід правильно доглядати. Про раціональний догляд та можливі проблеми, які порушують життєдіяльність волосяної частини голови, розповіла Тетяна Святенко, професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри шкірних та венеричних хвороб Дніпровського державного медичного університету, засновник Центру дерматології та косметології професора Святенко, віцепрезидент Української асоціації лікарів дерматовенерологів і косметологів, експерт Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) за спеціальностями «Дерматовенерологія», «Дитяча дерматовенерологія», член Європейської академії дерматовенерології.

Ріст волосся — це циклічний процес, що включає 3 фази: анагенову (інтенсивний ріст, що триває 3–6 років), катагенову (уповільнення поділу клітин та росту протягом 2–3 тиж) та телогенову (волосини поступово — 2–4 міс, просуваються до поверхні шкіри і випадають).

Алопеція — патологічне випадіння волосся. Буває андрогенне (визначається гормональним впливом), гніздове (пов’язане з імунними порушеннями, фізичною травмою, захворюваннями шлунково-кишкового тракту, патологією нервової системи) та дифузне (прийом деяких лікарських засобів, наркотиків, вплив токсинів, хірургічні операції, пологи, інфекції, імунодефіцити тощо). Алопецію можуть супроводжувати дерматози (себорейний дерматит, псоріаз, контактний дерматит, атопічний дерматит, іхтіоз).

Терапія ураження волосистої частини голови потребує комплекс­ного підходу лікаря, оскільки сапрофітна флора, спровокована наявністю того чи іншого дерматозу, часто стає патогенною і замикається хибне коло (дерматоз викликає розмноження флори, а вона, перейшовши поріг «норми», викликає загострення того ж). Щодо фармацевта, то він може допомогти своїм клієнтам профілактувати такі стани. На сьогодні головними «вартовими» здорового волосся є лікарські засоби у формі шампуню, що можуть чинити себорегулювальну, злущувальну, протимікробну і протигрибкову дію.

В аптеці пацієнт з артеріальною гіпертензією. Які питання можуть виникати? Які відповіді має дати фармацевт?

Відвідувачі аптеки зі скаргами на підвищення артеріального тиску — не рідкість. Але як їм правильно надати допомогу та що порекомендувати для полегшення стану — дилема для фармацевтів. Про кваліфіковану фармацевтичну опіку та сучасні можливості антигіпертензивної терапії йшлося в доповіді Ганни Зайченко, завідувачки кафедри фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, голови Київського регіонального відділення ВГО «Асоціація фармакологів України», академіка Національної академії наук вищої освіти України, члена Європейської асоціації клінічної фармакології та фармакотерапії (EACPT), Міжнародного союзу фундаментальної та клінічної фармакології (IUPHAR), члена Британського товариства фармакологів (BPS).

Артеріальна гіпертензія (АГ) — тривале підвищення артеріального тиску (АТ) ≥140/90 мм рт. ст., яке супроводжують головний біль (частіше — в потиличній або тім’яній ділянці), періодичний шум у вухах, потемніння в очах та запаморочення, біль у ділянці серця, прискорене серцебиття (понад 90 уд./хв), відчуття задухи. АГ може призвести до інфаркту міокарда, кардіоміопатії, серцевої недостатності, інсульту, ниркової недостатності тощо.

Приймаючи антигіпертензивні препарати, пацієнти можуть утримувати показники АТ в межах 130–139/80 мм рт. ст. Але фармацевти не можуть рекомендувати лікарські засоби для зниження АТ, адже останні призначаються лише лікарем. У цій ситуації найперше, що можуть зробити працівники аптеки, — виміряти відвідувачу АТ, а вже на основі показників і поточних скарг диференціювати симптоматику та алгоритм дій:

  • При гіпертонічному кризі відбувається раптове підвищення АТ до 210/120 мм рт. ст., що супроводжується почервонінням обличчя, болем у ділянці потилиці та серці, прискореним серцебиттям, ознобом, нудотою, блюванням. У такій ситуації варто напівлежачи посадити людину, забезпечити їй притік свіжого повітря, розстібнути одяг та негайно викликати швидку допомогу.
  • Якщо загрозливих симптомів немає, а АТ 180/100 мм рт. ст., необхідно запитати у людини про наявність таких симптомів, як відчуття панічного страху, утруднене дихання, запаморочення, пришвидшене серцебиття, та чи приймала вона вже сьогодні ліки від АТ. Якщо антигіпертензивні засоби вже застосовувалися, можна запропонувати прийняти додаткову таблетку цього препарату і порекомендувати звернутися до лікаря для корекції лікування. Якщо ж лікарські засоби не приймали, то запропонувати прийняти призначені лікарем препарати і звернути увагу на важливість регулярного прийому призначених антигіпертензивних засобів.

Біль як невизнана проблема в педіатричній практиці. Кому і навіщо потрібні знеболювальні засоби?

Одним з важливих завдань педіатричної допомоги є оцінювання й управління болем, про що наголосила Марина Маменко, професор, доктор медичних наук, декан педіатричного факультету Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, голова правління ГС «Українська академія педіатричних спеціальностей», лікар-педіатр.

Біль — неприємний сенсорний та емоційний досвід, пов’язаний із фактичним або потенційним пошкодженням тканин. Швидке знеболення наполегливо рекомендовано дітям і, як відмітила доповідачка, з посиланням на рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), якщо біль у дітей відмічають постійно, знеболювальні засоби слід теж приймати регулярно.

Основні молекули, які застосовуються в педіатричній практиці, — парацетамол (15 мг/кг маси тіла на 1 прийом кожні 4 год, але не більше 4 разів на добу) та ібупрофен (10 мг/кг маси тіла на 1 прийом кожні 6 год, але не більше 4 разів на добу дітям з 3-місячного віку), які можуть рекомендувати і фармацевти при відповідних показаннях.

Особливості перебігу назальної обструкції у дітей з інфекційним і алергічним ринітом

Про актуальну проблему сьогодення — риніт, зокрема алергічного походження, розповіла Тетяна Уманець, завіду­вачка відділу патології сітківки та скловидного тіла державної установи «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України», доктор медичних наук, лікар-офтальмолог.

Алергічний риніт — опосередковане запальне захворювання слизових оболонок носа, що викликається дією алергенів та може супроводжуватися ринореєю, чханням, свербежем та назальною обструкцією, яка суттєво може вплинути на якість життя хворих (порушується сон, емоційна поведінка; постійне дихання ротом може призводити до розвитку ортодонтичних та ЛОР-патології). Під час доповіді відзначено, що за останні 24 роки в Україні відмічають зростання поширеності та рівня захворюваності алергічного риніту із переважним виявленням цієї патології в дітей шкільного віку з великих промислових районів. Один із тригерів цього патологічного стану — вірусна інфекція, яка у дітей з атопією підвищує інтенсивність алергічної відповіді.

Основна мета терапії алергічного риніту, яку підбирає та призначає лікар, — усунення симптомів обструкції, нормалізація дренажу носової порожнини та запобігання бактеріальним ускладненням. Експертна група ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma) розробила алгоритм ведення пацієнтів з алергічним ринітом, ними було запропоновано перелік лікарських засобів для лікування алергічного риніту: неседативні Н1-антигістамінні, антагоністи лейкотрієнових рецепторів або кромони; інтраназальні кортикостероїди, азеластин, оральні кортикостероїди коротким курсом, імунотерапія алергенами.

Йодна профілактика. Коректні підходи до проведення

Щитоподібна залоза — «перша скрипка в оркестрі ендокринних залоз», адже вона відіграє ключову роль у регуляції обміну речовин, росту і розвитку організму. Про роботу цієї важливої залози і її багатоплановий вплив на організм розповіла професор Марина Маменко.

Одним із важливих елементів, необхідних для нормального функціонування щитовидної залози, є йод, а його дефіцит може спонукати до аномалій розвитку, затримки росту у дітей, психомоторних та когнітивних порушень, гіпотиреозу, зобу. Як зауважено, було б злочином, якби в сучасному світі дозволили хоча б одній дитині народитися на світ розумно неповноцінною через йододефіцит, адже відомо, як це попередити — вживати достатню кількість йоду.

За рекомендаціями ВООЗ, добова потреба організму в цьому мікроелементі становить 90–250 мкг/добу, враховуючи вікові особливості. Джерелами йоду можуть бути риба та морепродукти, йодована сіль (вважається одним із способів «німої» профілактики йододефіцитних станів) та саплементація організму препаратами калію йодиду.

Доповідачка застерегла й щодо проблем, які виникають при надмірному вживанні йодовмісних препаратів та продуктів, — гіпертиреоз, порушення в роботі серцево-судинної системи, алергія, токсичний вплив на шлунково-кишковий тракт та організм у цілому. Важливо пам’ятати, що прийом високих доз йоду є обґрунтованим лише після офіційного повідомлення про радіоактивний викид (з метою попередження поглинання радіоактивного йоду щитовидною залозою). Якщо приймати такі препарати неконтрольовано тривалий час і у неправильному дозуванні, підвищується ризик зниження функції щитоподібної залози.

Персоналізована медицина: роль фармацевта

Суть персоналізованої медицини — раціональний вибір медичних рішень та практик на основі прогнозованої реакції конкретного пацієнта. Зокрема, фармацевт має пам’ятати про персоналізовану реакцію на ліки, які він радить, зауважив Микола Хайтович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Націо­нального медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Обираючи той чи інший засіб, варто завжди брати до уваги фізіологічні особливості пацієнта (вік, стать), тяжкість перебігу основного захворювання, супутні хвороби, ймовірну взаємодію з іншими препаратами, шкідливі звички, комплаєнс (прихильність) пацієнта до терапії. При вказаному персоналізованому підході можна обрати оптимальний лікарський засіб для конкретного пацієнта, визначити індивідуальну терапевтичну дозу та мінімізувати побічні прояви.

Фармацевти — люди, що на пару з лікарями стоять на варті найціннішого — здоров’я людей. Але ця віддана праця вимагає постійного самовдосконалення та оновлення знань, щоб кожен відвідувач аптечного закладу зміг отримати кваліфіковану фармацевтичну допомогу. Проведений ТОВ «Група компаній МедЕксперт» вебінар дав змогу всім дотичним до аптечної справи осучаснити та примножити свої знання, стати на сходинку вище на шляху до пізнання у світі фармацевтики.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті