Цифровізація сфери охорони здоров’я: скільки проєктів заплановано на 2024 рік? (Відео)

eHealth — екосистема відносин усіх учасників цифрового медичного середовища держави. Вона охоплює усі електронні системи, реєстри та сервіси, що функціонують у сфері охорони здоров’я України, зокрема і ЕСОЗ.

«Україна заслужено виходить на лідируючі позиції в контексті цифровізації і, звісно, що сфера охорони здоров’я не є винятком», — наголосила Марія Карчевич, додавши, що протягом останніх 5 років цифровізація системи охорони здоров’я розвивається надшвидкими темпами. На сьогодні ЕСОЗ стала найбільшою державною ІТ-системою в Україні, досвід якої хочуть переймати інші країни. «Водночас ми свідомі й розуміємо, що у нас є ще широке поле для розвитку та багато що потрібно впроваджувати», — зазначила заступниця міністра.

На сьогодні функціонує 7 електронних інформаційних систем і 153 реєстри у сфері охорони здоров’я. Частина реєстрів велася в excel-форматі, частина — є застарілою. Наразі проводиться робота над уніфікацією таких реєстрів, аби побудувати єдину екосистему.

Центральним ядром є ЕСОЗ, яка на сьогодні містить і електронну медичну картку пацієнта, і дані про здоров’я більше 35 млн українців. Багато чого створено, починаючи від електронних направлень, е-рецептів, медичних висновків для впровадження електронних лікарняних та ін. Усе це, за словами М. Карчевич, впроваджується для досягнення 3 цілей:

1. Зменшення бюрократії та зниження навантаження на медичних працівників, щоб вони якісно виконували свою роботу, а електронні сервіси виконували допоміжні функції.

2. Надання якісних та доступних медичних послуг для пацієнтів.

3. Наявність інструментів для управлінців, які на основі даних можуть проводити певний аналіз, формувати політики й ухвалювати більш ефективні рішення.

Особливістю ЕСОЗ є те, що вона є двокомпонентною. Централізована база даних, яка зберігає всі дані, власником якої є держава в особі НСЗУ. Другий компонент — медичні інформаційні системи (МІС), через які медичні та фармацевтичні працівники вносять дані, що передаються та зберігаються на рівні центрального компонента.

Про роль МІС у загальній концепції і структурі ЕСОЗ розказав Артем Пироженко. Якщо аналізувати роботу і функціо­нал усіх медичних інформаційних систем, його можна розподілити на 2 рівні: адміністративний функціонал, який тестується державою за технічними вимогами, затвердженими НСЗУ; додаткові сервіси, спрямовані на автоматизацію закладів охорони здоров’я, які існують незалежно від ЕСОЗ (логістика, бухгалтерія, онлайн-запис, автоматичне формування звітності тощо). «МІС, які надають свої послуги в закладах охорони здоров’я як пацієнтам, так і працівникам медичної сфери, повністю відповідають «букві закону» щодо захисту інформації. Усі МІС, які є на ринку і які тестує держава на відповідність технічним вимогам, мають комплексні сертифікати щодо захисту інформації, затверджені Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також відповідні міжнародні сертифікати ISO щодо захисту персональних даних пацієнтів», — зазначив А. Пироженко.

М. Карчевич додала, що побудована централізована система дозволяє зберігати дані на рівні центрального компонента. Відтак, лікарі за згодою пацієнтів можуть отримати доступ до даних у будь-якій точці України, якщо дані внесено та синхронізовано із центральною базою даних. «Це якраз перевага рішення, що впроваджено в Україні, адже багато країн мають децентралізовані рішення і не мають центрального компонента на рівні держави, відповідно вони мають зараз низку викликів з доступністю даних на тій чи іншій території країни», — зауважила вона.

Враховуючи нещодавню масштабну хакерську атаку на одно­го з українських мобільних операторів, гостро стоїть питання захисту даних пацієнтів в ЕСОЗ. Дмитро Черниш запевнив, що ці та інші дані надійно захищені. «Питання захисту такої масштабної ІТ-системи, як ЕСОЗ, є дуже важливим. Особ­ливо під час війни: адже одночасно з військовими атаками ведуться й атаки на кіберфронті. Обрані нами безпекові заходи дозволили ЕСОЗ продовжити свою роботу навіть після повномасштабно­го вторгнення. Адже ми впевнені, що дані українців не зможуть бути передані третім особам чи ворогу. Водночас для доступу до медичної історії пацієнта в системі налаштовані механізми відповідних ролей і згод зі сторони пацієнта. Медичні дані в електронній системі є набагато захищенішими, ніж дані в паперових картках».

Наразі в ЕСОЗ зареєстровано понад 35 млн пацієнтів, понад 347 тис. медичних працівників, понад 16 тис. закладів (рисунок). «Щодня ми отримуємо наповнення електрон­них карток пацієнтів, щодня створюються електронні рецепти та направлення, реєструються нові заклади. І система продовжує розвиватися: робимо все, щоб пацієнту, лікарю та фармацевту було зручно працювати», — додав фахівець.

Рисунок. ЕСОЗ: основні показники

Говорячи про ЕСОЗ з точки зору маршруту пацієнта, Д. Черниш зазначив, що «коли людині потрібно отримати певні медичні послуги — консультацію або лікування — вона має звернутися до сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Якщо пацієнт ще не зареєстрований в ЕСОЗ, лікар одразу це зробить. Також фіксуються всі медичні інтервенції: консультації, діагнози, призначення тощо. Ці електронні медичні записи є основою всієї медичної історії пацієнта. Коли людині необхідне медикаментозне лікування, то лікар створює електронний рецепт: це стосується рецептурних препаратів та лікарських засобів за програмою «Доступні ліки». З рецептом пацієнт звертається до аптеки, яка також зареєстрована в ЕСОЗ, як і фармацевт аптеки. І людина отримує ліки. Якщо ж пацієнту потрібна консультація лікаря-спеціаліста, то сімейний лікар створює відповідне електронне направлення. Із цим направленням пацієнт може звернутися до будь-якого закладу, законтрактованого з НСЗУ, щоб отримати послугу безоплатно».

Наостанок М. Карчевич презентувала плани з цифровізації сфери охорони здоров’я на 2024 рік. «Ми сформували дорожню карту цьогорічних проєктів, які хочемо втілити або розпочати в цьому році. Вона містить 142 проєкти з різною пріоритетністю», — зазначила заступниця міністра, представивши ключові напрямки:

• запуск на державному рівні кабінету пацієнта;
• впровадження 1-ї частини системи єКров для вдосконалення процесів донорства крові;
• подальший розвиток системи управління запасами лікарських засобів та медичних виробів eStock;
• початок роботи над системою з поки що робочою назвою єМСЕК у межах реформування системи проведення медико-соціальної експертизи;
• створення електронних систем безперервного професійного розвитку та розподілу в інтернатуру;
• розвиток блоку стаціонарної медичної допомоги в ЕСОЗ та реабілітаційного функціоналу, який був впроваджений минулого року;
• впровадження технічної можливості для проведення фармацевтичними працівниками щеплень в аптечних закладах;
• продовження роботи над створенням системи верифікації лікарських засобів в Україні та впровадженням стандарту електронного загального технічного документа (Electronic Common Technical Document — eCTD), що подається для державної реєстрації препаратів в Україні;
• впровадження нових видів медичних висновків — для усиновлення та водійського посвідчення;
• робота над електронними рішеннями для лікарських засобів на основі медичного канабісу;
• подальша модернізація Державного реєстру лікарських засобів України та Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг;
• інтеграція систем та реєстрів у сфері охорони здоров’я з іншими державними системами та реєстрами, зокрема для верифікації даних та запуску нових проєктів;
• подальший розвиток телемедицини в напрямку телеметрії, телеконсультуванні та телерадіології;
• подальше забезпечення стабільної роботи ЕСОЗ та кібербезпеки;
• цифрова освіта — розвиток цифрових компетентностей, знань і навичок медичних працівників;
• євроінтеграційні проєкти, які передбачають імплементацію Україною тих чи інших цифрових рішень у сфері охорони здоров’я, які містяться в близько 250 директивах ЄС.

«Ключовою також стане розробка інформаційної платформи даних, на якій будуть відображатися показники та індикатори з різних систем та реєстрів, що містяться в системі охорони здоров’я, для того, аби швидко і доступно проводити аналіз і мати можливість порівняти стан нашої сфери в Україні з іншими країнами світу, також і в розрізі різних показників національного, регіонального чи місцевого рівня», — зазначила М. Карчевич.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!