Харчова алергія: причини, симптоми та лікування

22 Травня 2024 6:07 Поділитися
Наразі відмічається значне зростання поширеності алергічних захворювань у світі, особливо серед дітей. До найбільш значущих чинників, які потенціюють алергізацію, належать негативний вплив довкілля, збільшення кількості контактів населення з хімічними речовинами, збільшення виробництва та споживання препаратів, а також нераціональне харчування, зокрема споживання продуктів зі штучними консервантами, фарбниками, харчовими добавками тощо (Jenerowicz D. еt al., 2012; Gutowska-Ślesik J. еt al., 2023).

Як проявляється алергія?

Алергія — атипова імунна реакція, пов’язана з підвищеною чутливістю до певних речовин — алергенів. Так, харчові продукти, пилок, домашні тварини, побутова хімія, лікарські засоби — те, на що може розвинутися алергія.

Зокрема, харчові алергени — як правило, це водорозчинні глікопротеїни, стійкі до розпаду і легко транспортуються по поверхні слизової оболонки кишечнику, але іноді також хімічні гаптени — розпізнаються алерген-специфічними імунними клітинами та викликають специфічні імунологічні реакції — харчову алергію, яка проявляється розвитком характерних для цього стану симптомів, таких як висип, нежить, чхання тощо.

Механізм розвитку симптомів алергії (зокрема сезонної та харчової)

Під впливом харчових алергенів утворюються антитіла імуноглобуліну Е (IgE), специфічні до їжі, що зв’язуються з базофілами, макрофагами, тучними та дендритними клітинами на Fc-епсилон-рецепторах. Коли харчові алергени проникають через бар’єри слизової оболонки та досягають клітинних антитіл IgE, ці медіатори вивільняються та викликають скорочення гладких м’язів, розширення судин і секрецію слизу, що призводить до симптомів негайної гіперчутливості — алергії. Активовані тучні клітини та макрофаги активують еозинофіли та лімфоцити, вивільняють цитокіни, що призводить до розвитку тривалого запалення та відповідних симптомів зі сторони шкіри (дерматиту, кропив’янки, ангіоневротичного набряку), дихальних шляхів (ринореї, свербежу в носі із закладеністю, чхання, задишки, набряку гортані, хрипів), шлунково-кишкового тракту (нудоти, свербежу в роті, блювання, болі в животі, діареї) та серцево-судинної системи (артеріальної гіпотензії, втрати свідомості, аритмії) тощо.

Наприклад, у плодах такої корисної та смачної ягоди, як полуниця, виявлено 7 алергенних білків, серед яких найбільш значущими є гомологічний алерген пилку берези Bet v 1 (провокує сезонну та перехресну алергію) та профілін, що зумовлює розвиток алергії на полуницю в Середземноморському регіоні (Aninowski M. et al., 2020).

При цьому варто наголосити, що реакції, в яких не задіяна імунна система, називають харчовою непереносимістю, що не є харчовою алергією (наприклад непереносимість молока) (Lopez C.M. еt al., 2023).

На які продукти може розвиватися алергія?

Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (U.S. Food and Drug Administration — FDA) повідомляє, що потенційно майже 160 продуктів харчування можуть зумовлювати розвиток алергічних реакцій. Так, встановлено, що у 6% усіх дітей діагностують харчову алергію в перші 3 роки життя, зокрема у близько 2,5% — на коров’яче молоко, у 1,5% — на яйця і 1% — на арахіс. Варто зазначити, що частина дітей «переростає» свою алергічну схильність протягом перших 3‒5 років життя, а інша частина зберігає її до періоду статевого дозрівання, поступово розвиваючи толерантність до кінця 2-го десятиріччя життя. На жаль, у дітей з алергією на арахіс або морепродукти така алергічна схильність зберігається все життя (Lopez C.M. еt al., 2023).

Особи з алергічною схильністю повинні бути особливо обережні при виборі продуктів — уважно читати етикетки та не вживати продуктів або інгредієнтів, які можуть зумовити розвиток симптомів патологічного стану.

Свого часу FDA запровадила правила, згідно з якими компанії зобов’язані вказувати інгредієнти на упакованих продуктах харчування та напоях з особливим фокусом на потенційні алергени (рисунок).

Рисунок. Основні харчові алергени, за версією FDA*

В Україні у 2019 р. введений в дію Закон України «Про інформацію для споживачів харчових продуктів», в якому встановлені загальні принципи та вимоги щодо інформації про харчові продукти, зокрема стосовно їх маркування, а також обов’язки операторів ринку щодо доведення цих даних до споживачів. Визначено, що алергенами можуть бути білки та їх похідні, складні речовини небілкової природи, хімічні речовини різного складу та походження, і про їх наявність у складі харчового продукту має зазначатися на маркуванні в переліку інгредієнтів такого продукту, який має включати всі інгредієнти в порядку зменшення їх маси станом на момент їх використання у процесі виробництва харчового продукту. Крім того, назва алергенів має бути виділена серед решти інгредієнтів харчового продукту за допомогою шрифту, кольору, фону, стилю тощо. Важливо наголосити на тому, що обов’язковою для надання є інформація про вміст алергенів, що визначено додатком № 1** до цього закону — глютеновмісних злаків, ракоподібних, яєць, риби, арахісу, соєвих бобів, горіхів, селери, гірчиці, насіння кунжуту, люпину, молюсків, молока та продуктів з них, а також двоокису сірки та сульфітів.

У США, наприклад, на момент ухвалення Закону «Про маркування харчових алергенів і захист споживачів» 2004 р. (Food Allergen Labeling and Consumer Protection Act of 2004 — FALCPA) на визначені в документі основні алергени припадало майже 90% усіх випадків харчових алергічних реакцій.

Як швидко проявляється алергія?

Якщо у людини є харчова алергія, то проявляється вона здебільшого швидко, як тільки спожито алергенний продукт — здебільшого в інтервалі від декількох хвилин до 1‒2 год після прийому їжі, до складу якої входить речовина-алерген.

Тож лікуємо чи профілактуємо харчову алергію?

Незважаючи на значний прогрес науки, харчову алергію й досі неможливо вилікувати, але при своєчасному розпізнаванні симптомів її можна тримати під контролем.

Згідно з настановами Глобальної європейської мережі з алергії та астми (The Global Allergy and Asthma European Network — GA²LEN), у разі наявності харчової алергії потрібно уникати споживання їжі, на яку може розвинутися алергія, з повним виключенням цього продукту з раціону. Щодо немовлят, які потребують замінників грудного молока, проте мають алергію на коров’яче молоко, то їм рекомендується гіпоалергенне харчування на основі гідролізатів або амінокислот, уникаючи при цьому до 6-місячного віку гідролізованого коров’ячого молока та соєвих сумішей. Дітям від 4 років при тяжкій формі харчової алергії показані пероральна та епішкірна імунотерапія.

Якщо ж уникнути контакту з алергеном не вдалося, при розвитку симптомів як від сезонної, так і харчової алергії рекомендується приймати антигістамінні препарати.

Пацієнти зі схильністю до розвитку анафілаксії повинні бути навчені швидко розпізнавати початкові симптоми, мати під рукою епінефрин для автоін’єкцій та антигістамінні засоби, бути проінструктовані щодо правильного їх застосування.

  • Варто зазначити, що в деяких випадках позбавитися від небажаного алергенного впливу можна й дещо іншими методами, не відмовляючи собі в задоволенні споживати улюблений продукт.

Наприклад, відомо, що у шкірці персика, зокрема персиковому пуху, міститься більш висока концентрація білків перенесення ліпідів (LTP). Це означає, що пацієнтам з алергією на ці білки можна їсти фрукт після очищення від шкірки (Asero R. еt al., 2006).

У випадку смаження арахісу відбувається так звана «реакція Маяра», що включає серію хімічних реакцій між амінокислотами та відновлювальними цукрами, за допомогою якої встановлено, що смажений арахіс є більш алергенним порівняно із сирим продуктом. Крім того, алергени арахісу Ara h 1 і Ara h 2, піддаючись реакції Маяра, стають більш стійкими до травлення (Si-Yin Chung еt al., 2001; Koppelman S.J. еt al., 2010; Champagne Liu S. еt al., 2022). З іншого боку, у процесі варіння арахісу знижується концентрація деяких алергенів, зокрема Ara h 2, Ara h 6 і Ara h 7, що може бути пов’язано зі зміною структури білка та виділенням цих алергенів у воду, в якій варився продукт (Paul J. Turner еt al., 2014).

На додаток до руйнівного впливу кулінарної обробки, можна навести приклад втрати алергенності після подрібнення яблук через окиснювальне потемніння яблучних поліфенолів, що призводить до денатурації білків таніноподібними структурами. Тобто потерте потемніле яблуко міститиме меншу кількість алергенів, ніж цілий фрукт (Dramburg S. еt al., 2023).

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами www.zakon.rada.gov.ua, www.dec.gov.ua, www.fda.gov, www.ga2len.net

*Рисунок адаптовано з рисунка на сайті www.fda.gov/food/food-labeling-nutrition/food-allergies.

**Відповідно до додатка № 1 «Перелік речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість» до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» від 6 грудня 2018 р. № 2639-VIII.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті