Госпітальна оцінка медичних технологій: досвід пілотного проєкту

У межах Меморандуму про співпрацю від 15 червня 2023 р. між Державною установою «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України», Державним підприємством (ДП) «Державний експертний центр МОЗ України», Національним медичним університетом ім. О.О. Богомольця та Міжнародною організацією «Management Sciences for Health, inc.» проведено пілотний проєкт з госпітальної оцінки медичних технологій (ОМТ) на базі Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова. Дослідження спрямоване на вивчення клінічної ефективності, безпеки, економічної доцільності, організаційних та стратегічних аспектів впровадження використання аортальних клапанів «зі спідничкою» для ендопротезування пацієнтів з аортальним стенозом. У ході круглого столу, який відбувся у Києві, експерти обговорили прогрес впровадження госпітальної ОМТ в Україні, результати пілотного проєкту з ОМТ безпосередньо у медичному закладі та подальші кроки розвитку госпітальної ОМТ в Україні.

Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ), зауважила, що ОМТ дуже важлива для НСЗУ як закупівельника медичних послуг. Також вона важлива для ефективного управління закладом охорони здоров’я (ЗОЗ) та надання медичної послуги пацієнту. Крім того, госпітальна ОМТ є обґрунтуванням ефективності та вартості медичних послуг, тож це є підґрунтям для розвитку відносин НСЗУ із надавачами медичних послуг.

Ребекка Енн Коулер, керівниця проєкту USAID SAFEMed, підкреслила, що проєкт SAFEMed є надійним партнером Уряду України та Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) у сфері забезпечення та підвищення доступності безпечних, ефективних ліків для українців. Протягом 7 років проєкт супроводжував Україну на шляху до зміцнення фармацевтичної галузі. Запровадження госпітальної ОМТ — один із кроків на цьому шляху. Мето­дологія госпітальної ОМТ надає змогу керівництву ЗОЗ ухвалювати науково обґрунтовані управлінські рішення. ОМТ дозволяє застосовувати сучасні методи для розподілу ресурсів як на рівні країни, так і ЗОЗ, тож подальший розвиток ОМТ, зокрема і госпітальної, чинитиме позитивний і дуже помітний вплив на розвиток фармацевтичної галузі.

«ОМТ уже зарекомендувала себе як ефективний інструмент у системі охорони здоров’я України. Завдяки ОМТ пацієнтам стало доступно більше клінічно ефективних та економічно доцільних лікарських засобів та схем лікування. Сьогодні ми побачили, як застосування ОМТ на рівні ЗОЗ може стати ефективним механізмом у раціональному використанні фінансових ресурсів та сприяти обґрунтованим управлінським рішенням для впровадження або вилучення медичних технологій з реальної клінічної практики», — зауважив Михайло Бабенко, директор ДП «Державний експертний центр МОЗ України».

Юрій Кучин, ректор Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, підкреслив, що госпітальна ОМТ є важливим аспектом ефективного розподілу ресурсів медичного закладу, тож важливо розуміти методологію, знати, як розрахувати та донести цю інформацію до лікарів. При цьому важливо враховувати не лише той факт, що та чи інша медична технологія ефективна, а й інші аспекти, такі як економічні, організаційні, стратегічні тощо.

Костянтин Руденко, заступник директора з науково-координаційної роботи Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, зауважив, що використання нових медичних технологій дозволило суттєво поліпшити лікування для пацієнтів. Наприклад, пацієнти, які раніше знаходилися в зоні ризику повторної операції, вийшли з неї. Стали проводити операції без зупинки серця. Звичайно, процедури здорожчали, але це світовий рівень, і у пацієнтів фіксується менше ускладнень після операцій. Тому ухвалення рішення щодо впровадження нових медичних технологій, базуючись на рекомендаціях попередньо проведеної госпітальної ОМТ, дозволяє забезпечити раціональне використання ресурсів ЗОЗ, підвищити ефективність лікування та доступ пацієнтів до сучасних медичних технологій.

Олена Філінюк, старша технічна радниця з фармацевтичного врядування та фінансування USAID SAFEMed, докторка філософії у галузі охорони здоров’я, представила прогрес впровадження госпітальної ОМТ в Україні. Госпітальна ОМТ — це практичний інструмент для ухвалення науково-обґрунтованих управлінських рішень на рівні ЗОЗ. Розбудова госпітальної ОМТ в Україні почалася ще у 2021 р. Наприкінці 2023 р. розроблено та затверджено методичні рекомендації з госпітальної ОМТ. Увесь цей час велася плідна та систематична робота, яка включала аналіз нормативної бази, поточних підходів до впровадження медичних технологій у ЗОЗ, розробку тренінгу з госпітальної ОМТ та їх пілотування, адаптацію глобальних інструментів до українських реалій, з метою забезпечення практичного застосування у вітчизняній системі охорони здоров’я.

Ірина Костюк, кандидатка фармацевтичних наук, доцентка кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, консультантка проєкту SAFEMed, розповіла про досвід проведення пілотного проєкту на базі Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова. Спікер відмітила, що метою пілотного проєкту є забезпечення ефективного, безпечного та раціонального використання інноваційних медичних технологій у клінічній практиці. Результати такої оцінки дозволять ЗОЗ ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення щодо впровадження / вилучення медичної технології з реальної клінічної практики.

З метою структурованості процесу, забезпечення прозорості та підзвітності, а також оптимізації ресурсів для впровадження пілотного проєкту з госпітальної ОМТ розроб­лено дорожню карту, яка містила 5 основних етапів, кожен з яких забезпечував чітку організацію процесів та координацію дій між учасниками дослідження:

  • формування мультидисциплінарної команди;
  • забезпечення освітньої складової;
  • відбір медичної технології для проведення оцінки із пріоритетних потенційних медичних технологій;
  • проведення госпітальної ОМТ;
  • ухвалення управлінського рішення.

Під час проведення дослідження виділено низку ризиків та рекомендацій на кожному з кроків дорожньої карти пілотного проєкту.

В якості медичної технології робоча група обрала для пілотного проєкту медичний виріб аортальний клапан «зі спідничкою» для транс­катетерної імплантації аортального клапана (transcatheter aortic valve implantation — TAVI) при стенозі цього клапана, оскільки використання аортальних клапанів для ендопротезування активно використовується відділенням рентген-ендоваскулярних методів лікування вроджених та набутих вад серця.

Члени мультидисциплінарної команди Володимир Грищенко, заступник медичного директора з якості та безпеки надання медичних послуг Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, Ігор Дитятківський, кандидат медичних наук, ендоваскулярний хірург, завідувач відділення рентген-ендоваскулярних методів лікування вроджених і набутих вад серця Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, Денис Волошин, ендо­васкулярний хірург відділення рентген-ендоваскулярних методів лікування вроджених і набутих вад серця Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, та Володимир Яковець, провідний економіст планово-економічного відділу Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, поділилися практичним досвідом впровадження пілотного проєкту з госпітальної ОМТ в Україні.

Як уже зазначалося вище, пілотний проєкт з госпітальної ОМТ стосувався дослідження порівняння клінічної ефективності, безпеки, економічної доцільності, організаційних та стратегічних аспектів впровадження використання аортальних клапанів «зі спідничкою» для ендопротезування пацієнтів з аортальним стенозом у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова. В якості технології порівняння обрано клапани, які наразі використовуються у цьому інституті, а саме аортальні клапани «без спіднички».

Проведені дослідження свідчать про пере­ваги клапанів «зі спідничкою» як за показниками клінічної ефективності та безпеки, так і рівнем економічної доцільності. Оцінка цих параметрів враховує фактори невизначеності і часу (дисконтування) протягом 5-річного часового горизонту. Забезпечення інституту аортальними клапанами «зі спідничкою» в достатній кількості сприятиме суттєвому покращенню стану здоров’я пацієнтів, допоможе зменшити потребу в повторних операціях, а також підвищить загальний рівень якості їхнього життя. Також це дозволить знизити загальні витрати на лікування завдяки меншій кількості ускладнень і скороченню тривалості перебування пацієнтів у стаціонарі та знизити клінічне навантаження на інші відділення інституту.

Загалом проведення пілотного проєкту відбулося успішно. Попри дорожчу вартість, аналіз даних щодо переваг, клінічної / економічної ефективності та безпеки, організаційних та стратегічних аспектів свідчить, що впровадження цієї медичної технології позитивно вплине на підвищення якості лікування пацієнтів, їх виживаності, зниження рівня летальності, підніме престиж та конкурентоспроможність закладу. Також варто відмітити, що проведення госпітальної ОМТ у межах пілотного проєкту базувалося не лише на економічному факторі, а була врахована й якість життя пацієнтів у довготривалій перспективі.

Результати пілотного проєкту ще раз підкреслили важливість масштабування такої практики на інші ЗОЗ в Україні для підвищення якості використання ресурсів та надання медичних послуг. В умовах війни і обмежених бюджетів він є високоефективним для ухвалення науково-обґрунтованих рішень на рівні ЗОЗ. На сьогодні є всі передумови для розробки та затвердження настанови з госпітальної ОМТ на відповідному нормативному рівні органом, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті