«Сьогодні ми готові представити пропозиції МОЗ, які доцільно обговорити з народними депутатами для того, щоб сформувати підходи до регулювання сфери, якщо це потрібно, під час розгляду законопроєкту № 11493», — зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, презентуючи пропозиції Міністерства, які поділено на декілька блоків.
1. Спрощення реєстрації окремих ліків: додавання Великої Британії до переліку країн для спрощеної реєстрації; спрощення процедур для ліків, які включені до списків PEPFAR (Надзвичайного плану Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД) і Всесвітньої організації охорони здоров’я (BOOЗ).
2. Регулювання маркетингу. «Ми виходимо з пропозицією чітко врегулювати процеси маркетингу, які відбуваються між виробником і імпортером лікарського засобу, а також дистриб’ютором, або пріоритетно з аптечним закладом чи аптечною мережею», — зазначив В. Ляшко. Тому в МОЗ України пропонують відокремити поняття «аптека» та «аптечна мережа» не за брендом, а у розрізі юридичних осіб.
Також пропонується встановити чіткі правила маркетингу, які повинні включати галузеві стандарти Європейського Союзу. Тобто маркетинг між виробником та аптечною мережею може бути, але без участі маркетуючих організацій, які афілійовано пов’язані з власником аптеки чи аптечної мережі. «Виробники говорять, що вони включають у вартість лікарського засобу маркетинговий платіж, але відслідкувати його по ланцюгу поставок лікарського засобу неможливо», — зауважив міністр.
Тому в Міністерстві пропонують переглянути підходи до регулювання маркетингу і заборонити, зокрема, укладання договорів на маркетинг і промоцію із субʼєктами, які не займаються виробництвом, імпортом чи торгівлею ліками. «Все це має регулюватися виключно з іншими юридичними особами, які займаються рекламою. І питання реклами лікарських засобів врегульовано іншим законодавством. Ті, хто займається рекламою лікарських засобів, не повинні бути пов’язані з тим, хто продає ліки або займається їх дистрибуцією», — наголосив В. Ляшко.
МОЗ України виступає за перегляд маркетингових договорів у частині заборони використання механізмів відтермінованих знижок, кредитних нот, бонусів або інших форм зворотного коригування ціни (тобто так званих ретробонусів).
На рівні постанови Кабінету Міністрів України пропонується затвердити належну промоційну практику, яка визначатиме перелік маркетингових послуг, а також вартість певних маркетингових активностей, аби в подальшому можна було оцінити «всю суть ланцюгів поставок», відслідкувати ціноутворення на ліки і складову маркетингу. У такому випадку, за словами В. Ляшка, буде чітке розуміння, як регулювати ціноутворення у разі такої необхідності.
Коментуючи пропозицію Міністерства щодо заборони так званих ретробонусів, представники окремих асоціацій висловилися проти їх повної заборони, оскільки ретроспективне зниження ціни є доцільним у позамаркетингових ситуаціях, наприклад, у разі закінчення терміну придатності ліків, закінчення строку реєстрації препарату, пошкодження цілісності упаковки тощо.
3. Регулювання ціноутворення на ліки, включених до Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік), через систему електронного каталогу Prozorro Market.
Багато дискусій було навколо пропозиції
МОЗ України пропонує альтернативний варіант: щонайменше 1 раз на рік в Prozorro Market відбуватиметься визначення індикативної ціни. Тобто всі виробники / постачальники (рисунок) подаватимуть свої пропозиції відпускної ціни щодо діючих речовин, включених в Національний перелік. Виробник / постачальник, який вказав на торгах найнижчу ціну по конкретній діючій речовині, перемагає у цьому випадку. Натомість аптечні заклади хочуть зобов’язати мати в своєму асортименті цей препарат за найнижчою ціною, визначеною через запити пропозицій на Prozorro Market, з урахуванням постачальницько-збутових та роздрібних націнок. Аптечний заклад повинен буде обов’язково запропонувати найдешевший препарат в межах діючої речовини відвідувачу, який залежно від фінансової спроможності обере найоптимальніший для себе.
В. Ляшко уточнив, що мова йде не про закупівлю ліків через Prozorro Market, а про використання системи для визначення найнижчої ціни. Виробник, чия цінова пропозиція виявилася найнижчою, має за цією ціною відпустити препарат дистриб’ютору, який, встановивши граничну постачальницько-збутову націнку (до 10% для ліків, включених до Національного переліку, згідно з постановою КМУ від 17 жовтня 2008 р. № 955), реалізує його аптечним закладам.
«Продовжимо консультації з усіма стейкхолдерами задля того, аби зробити якісні ліки доступними для всіх громадян, забезпечуючи справедливі ціни та прозорі правила», — резюмував В. Ляшко.
13 лютого 2025 р. у рамках
Участь у дискусії візьмуть*:
- Сергій Кузьміних, голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування;
- Едем Адаманов, заступник міністра охорони здоров’я України;
- Надія Бігун, заступниця міністра економіки України.
*Склад спікерів доповнюється.
Разом з учасниками дискусії обговоримо презентовані МОЗ України пропозиції щодо регулювання фармацевтичної галузі:
- перегляд підходів до регулювання маркетингу та заборону так званих ретробонусів;
- ідею застосування системи електронного каталогу Prozorro Market для визначення індикативної ціни;
- зобов’язання аптечних закладів мати в своєму асортименті препарати за найнижчою ціною, визначеною через запити пропозицій на Prozorro Market;
- передумови для розробки законопроєкту щодо врегулювання фармацевтичної діяльності та його основні ідеї.
Приєднуйтеся до участі у форумі «ФАРМАПОГЛЯД 2025» та висловіть свою точку зору! Реєстрація та деталі участі доступні
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим