Стан та перспективи мікро-, малого та середнього бізнесу в Україні: результати досліджень

Опитування проводилось у період з 12 до 22 липня 2025 р. Загальна кількість респондентів становила 512 осіб, які є власниками та керівниками підприємств малого і середнього бізнесу (МСБ), а також великого бізнесу.

За результатами дослідження, індекс ділової активності UBI (Ukrainian Business Index), розрахований станом на середину 2025 р., становить 36,1 бала зі 100 можливих. Цей показник демонструє низхідну динаміку порівняно з попередніми хвилями дослідження (38,6 у березні 2025 р. та 36,9 на початку року) та перебуває у зоні негативних очікувань.

Основним чинником погіршення оцінок поточної ситуації бізнесом є скорочення чисельності працівників: 33% опитаних повідомили про зменшення кількості персоналу в компанії, тоді як лише 6% зафіксували її зростання. У відповідь на цю тенденцію зафіксовано помірне скорочення обсягів виробництва: 48% підприємств повідомили про зменшення виробничих обсягів, тоді як 32% утримали їх на рівні попереднього періоду.

Оцінка фінансово-економічного стану підприємств МСБ залишається стримано песимістичною. Лише 16,8% респондентів характеризують поточний стан своєї компанії як хороший або відмінний, 31,4% оцінюють його як задовільний, тоді як 41,8% — як незадовільний або поганий.

Середньозважений прогнозований обсяг доходів підприємств МСБ на кінець 2025 р. становить 91,3% від рівня 2024 р., що свідчить про зниження очікувань щодо ділової активності. Водночас, за підсумками І півріччя 2025 р., бізнес демонструє результати, порівнянні з аналогічним періодом 2024 р. (98,2%). Це вказує на загалом стабільну, проте стримано негативну оцінку перспектив на другу половину 2025 р.

Ключові результати дослідження

1. Індекс ділової активності (UBI).

Станом на середину 2025 р. індекс ділової активності (Ukrainian Business Index — UBI) становить 36,1 бала зі 100 можливих. Порівняно з попередніми хвилями дослідження, індекс демонструє зниження: на початку року він становив 36,9, а в березні — 38,6 бала. Поточне значення перебуває в зоні негативних очікувань, що вказує на переважання песимістичних оцінок бізнесом перспектив економічного розвитку.

Примітка: UBI показує активність бізнесу, його спроможність збільшувати товарообіг, створювати робочі місця. Якщо показник нижче 50, це свідчить про негативні очікування бізнесу від подальшого розвитку подій.

2. Поточна робота підприємств.

Оцінка фінансово-економічного стану компаній є переважно обережною. Зокрема, 41,8% респондентів охарактеризували стан свого підприємства як поганий або задовільний, ще 31,4% — як посередній. Лише 16,8% респондентів відзначили, що їхня компанія перебуває у хорошому або відмінному фінансовому стані.

3. Ситуація на ринку праці.

Загальна ситуація з персоналом у секторі ММСБ характеризується стриманою стабільністю на тлі незначного скорочення чисельності працівників. У середньому за І півріччя 2025 р. кількість персоналу зменшилася на 9,4%. Скорочення чисельності працівників зафіксували 44,9% опитаних компаній, водночас 16,4% повідомили про її збільшення. У 38,7% підприємств чисельність персоналу залишалася незмінною.

Середньозважений рівень укомплектованості штату працівників у підприємствах МСБ в Україні станом на середину 2025 р. становить 71%, що свідчить про суттєву нестачу кадрів.

Розподіл відповідей респондентів вказує на глибоку структурну проблему, пов’язану з дефіцитом трудових ресурсів. Зокрема, тільки 25,6% підприємств повідомляють про повну укомплектованість. Помірний дефіцит кадрів відчувають 19,9% компаній, укомплектованих на рівні 80–90%, які планують активний пошук нових працівників.

Загалом понад ¾ опитаних підприємств (73%) повідомили про відчутний або критичний дефіцит працівників, що суттєво обмежує їхню здатність забезпечувати безперебійну операційну діяльність, масштабувати виробництво та ефективно реагувати на економічні виклики.

4. Економічна залученість жінок.

Рівень економічної залученості жінок у сфері ММСБ в Україні демонструє наявність певного прогресу в інституційному представленні, але водночас виявляє низку структурних обмежень. Середньозважена частка жінок у керівному складі підприємств становить 37,3%, що свідчить про суттєву участь жінок в управлінні.

За останні 2 роки 63,3% компаній не зафіксували змін у частці жінок серед працівників, але 26,4% респондентів відзначили зростання цього показника.

Щодо гендерної рівності в оплаті праці, переважна більшість опитаних (71,7%) не відмічають відмінностей у рівні заробітної плати між чоловіками та жінками на аналогічних посадах, що може свідчити про декларовану політику рівності або про недостатню обізнаність щодо прихованої дискримінації. Водночас 62,8% респондентів вважають, що можливості для кар’єрного зростання жінок і чоловіків є приблизно рівними.

Основними викликами, з якими стикаються жінки в умовах воєнного стану, визначено погіршення психологічного здоров’я (66,2%), зниження економічного добробуту домогосподарств (64,6%) та вимушене переміщення (48,2%). Крім того, 69,1% опитаних вказують на відсутність у їхніх громадах програм з перенавчання та працевлаштування жінок або недостатню поінформованість про їхню наявність та ефективність. Така ситуація свідчить про необхідність активізації цільових ініціатив, спрямованих на підтримку економічної активності жінок, особливо в умовах тривалої соціально-економічної нестабільності.

5. Економічна залученість ветеранів.

Упродовж останніх 2 років у 22,2% підприємств зафіксовано зростання частки ветеранів війни серед працівників.

Загалом респонденти демонструють позитивне або нейтральне ставлення до кваліфікаційного рівня ветеранів: 35,8% оцінюють їхню професійну підготовку як таку, що відповідає середньому рівню інших кандидатів. Серед навичок, які роботодавці вважають найбільш цінними для бізнесу, відзначаються високий рівень самодисципліни (51,0%), лідерські якості та орієнтація на результат (45,9%), інженерна підготовка (38,9%) та управлінські компетенції (27,7%).

Водночас частина підприємств уже впроваджує або готова запровадити практики адаптації ветеранів, зокрема гнучкий графік роботи (29,7%), програми професійного навчання та перекваліфікації (28,5%), співпрацю з організаціями, що спеціалізуються на підтримці ветеранів (25,8%), надання можливостей для дистанційної роботи (20,9%) та додаткових відпусток із медичних чи особистих причин (20,5%).

Попри це участь ветеранів у бізнес-середовищі залишається обмеженою через низку бар’єрів. Серед основних проблем респонденти вказують недостатній рівень кваліфікації або спеціальної підготовки (38,7%), труднощі з психологічною адаптацією до цивільного життя (36,9%), фізичні обмеження або проблеми зі здоров’ям (27,9%), а також наявність стереотипів чи упередженого ставлення (19,1%).

Така ситуація свідчить про потребу в системній підтримці процесів реінтеграції ветеранів у ринок праці та створенні інклюзивного середовища в межах підприємницького сектору.

6. Ключові проблеми ММСБ.

Респонденти виокремили 5 основних факторів, що перешкоджають відновленню та зростанню економічної активності підприємств:

• непередбачуваність державної політики (55,5%);
• брак платоспроможного попиту (53,5%);
• загальна невизначеність щодо розвитку ситуації в країні (52,7%);
• нестача кваліфікованої робочої сили (51,6%);
• обмежений доступ до капіталу (39,8%).

Крім того, серед проблем у взаємодії з органами державної влади було відзначено такі: блокування податкових накладних (28,7%), відмова у бронюванні співробітників (22,3%), зловживання регуляторними повноваженнями з боку представників влади (17,4%), а також вимоги щодо попередньої сплати податків (15,6%).

Андрій Длігач,
голова Advanter Group

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!