Національний каталог цін на лікарські засоби: попередні підсумки

Третій етап формування Нацкаталогу

Останній, третій етап складання Нацкаталогу передбачає декларування цін на безрецептурні лікарські засоби, що не включені до Нацпереліку. Спочатку передбачалося реферування для цього сегмента лікарських засобів, однак постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 20.08.2025 р. № 1013 внесено зміни до постанови КМУ від 4.04.2025 р. № 439, якими виключено норму щодо реферування ОТС-сегмента.

Як уже повідомлялося, наказом МОЗ України від 1.09.2025 р. № 1370 «Про декларування граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби в Національному каталозі цін» затверджено останній, третій етап формування Нацкаталогу, в який увійшли переважно безрецептурні препарати, що не включені до Нацпереліку. У зазначеному наказі задекларовано оптово-відпускні ціни на 1986 позицій лікарських засобів, з яких 199 препаратів — оригінальні.

За підсумками 7 міс 2025 р. в аптеках реалізовувалося 1776 товарних позицій (Stock Keeping Unit — SKU) препаратів, що включені до наказу № 1370. Із них 182 SKU оригінальних лікарських засобів та 156 SKU генериків до оригінальних.

У липні на роздрібному ринку реалізовувалося 1749 SKU. Порівнюючи задекларовану граничну роздрібну ціну із поточною середньозваженою роздрібною вартістю 1 упаковки в липні 2025 р., для 24 SKU задекларована ціна є нижчою за поточну середньозважену в середньому на 21%, а для 1725 позицій — є вищою в середньому на 45%.

Нацкаталог загалом

Станом на 1 вересня 2025 р. в Нацкаталозі задекларовано ціни на 8425 позицій лікарських засобів, з яких 1512 — оригінальні.

Загалом за 7 міс 2025 р. на роздрібному ринку реалізовувалося 9963 SKU лікарських засобів, з яких задекларовано ціну в Нацкаталозі для 6662 SKU. Тобто на понад 3 тис. SKU, що реалізуються на роздрібному ринку, не задекларовано ціни в Нацкаталозі.

Щодо впливу декларування цін, то загалом задекларована в Нацкаталозі гранична роздрібна ціна вища за середньозважену роздрібну вартість у липні 2025 р. в середньому на 28% (рисунок).

Рисунок. Динаміка середньозваженої роздрібної вартості 1 упаковки препаратів, включених до Нацпереліку, на які задекларовано ціну станом на 1.09.2025 р., та середньозваженої граничної роздрібної ціни, задекларованої в Нацкаталозі

Висновки

За майже пів року з моменту ухвалення постанови КМУ від 4.04.2025 р. № 439, якою затверджено порядки реферування та декларування цін, а також створення та управління Нацкаталогом, нарешті завершено формування Нац­каталогу.

Нагадаємо, що його складання відбувалося в 3 етапи. На першому етапі відбулося декларування цін на препарати, що включені до Нацпереліку. На другому етапі декларувалися ціни на рецептурні ліки, що не включені до Нацпереліку. І заключний третій етап — декларування цін на безрецептурні препарати, що не включені до Нацпереліку.

Загалом, підбиваючи попередні підсумки декларування цін у Нацкаталозі, можна зазначити, що для переважної більшості лікарських засобів задекларована в Нацкаталозі ціна є вищою за поточну середньозважену роздрібну вартість у середньому на 28%. Тобто можна відмітити, що створення Нацкаталогу не сприяло зниженню цін.

Однією з передумов запровадження нових правил ціноутворення та реферування всього роздрібного фармринку стали заяви окремих політиків, що ціни на ліки в Україні є вищими, ніж у європейських країнах. Втім, як виявилося, ці заяви не відповідають дійсності. Насправді на окремі позиції ціни в Україні є вищими, але це, найімовірніше, виняток із правил. Наприкінці минулого року було проведено бліцдослідження щодо порівняння цін на аналогічні позиції ліків в європейських країнах та Україні без урахування препаратів, що включені в систему реімбурсації. Аналіз свідчить, що на більшість досліджених лікарських засобів ціни в Україні є нижчими (посилання на дослідження за QR-кодом).

Тож реагування на необґрунтовані та не підтверджені розрахунками заяви призвело до запровадження реформування системи ціноутворення на лікарські засоби, яке спричинило величезні витрати ресурсів як з боку держави, так і виробників і по суті не досягло заявленої мети.

Водночас станом на 1 вересня 2025 р. в Нацкаталозі не задекларовано ціни на ¹/₃ від загальної кількості SKU, що реалізуються на роздрібному фармринку. Потенційно залишки цих препаратів можуть реалізовуватися на ринку до 1 листопада, якщо на них не буде задекларовано ціну в Нацкаталозі. І у гравців ринку вже зараз виникають питання, що робити із залишками цих ліків? Адже вони містяться і на складах дистриб’юторів, і в аптечних закладах.

Також постають питання щодо декларування цін для вільного продажу препаратів, включених до реєстрів відшкодування за програмою «Доступні ліки». На сьогодні процедури ціноутворення на ліки за програмою «Доступні ліки» та декларування цін у Нацкаталозі не синхронізовані, тож ціни можуть відрізнятися. При цьому в порядку декларування прописано, що виробники можуть декларувати ціни на препарати, які включені в програму «Доступні ліки», з метою їх закупівлі або реалізації не в межах реімбурсації, при цьому задекларована гранична оптово-відпуск­на ціна на такі лікарські засоби в Нацкаталозі не повинна перевищувати оптово-відпускну ціну, зазначену в Переліку лікарських засобів, які підлягають реімбурсації. Отже, у разі зміни цін на препарати, що включені в програму «Доступні ліки», виробники не зможуть передекларувати ціну в Нац­каталозі, адже порядком про створення та управління цим каталогом передбачено, що він переглядається за заявою заявника в разі коливання офіційного курсу гривні або 1 раз на 6 міс у разі підвищення граничної оптово-відпуск­ної ціни на лікарський засіб, внесеної до Нацкаталогу. Перегляд 1 раз на місяць можливий лише при зниженні оптово-відпускної ціни. Тож це питання необхідно врегулювати, адже це життєво необхідні препарати, значна частина яких придбавається пацієнтами поза програмою відшкодування.

Підсумовуючи, можна зазначити, що наразі реформа не досягла своїх цілей. По суті держава просто змусила виробників зафіксувати ціни на пів року. При цьому для переважної більшості препаратів це відбулося за процедурою вільного декларування. Лише для незначної частки лікарських засобів існували обмеження у вигляді граничної референтної ціни або 75% від вартості оригінального препарату. Водночас значна кількість ліків, близько 20% від загального обсягу роздрібного продажу, може зникнути з українського ринку. Крім того, підходи до ціноутворення не відповідають європейським практикам.

Можливо, варто визнати, що реформування не досягло своєї мети, та скасувати його?

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!