Національний каталог цін на лікарські засоби: підсумки двох етапів

Триває робота над формуванням Національного каталогу цін (далі — Нацкаталог). Ми продовжуємо уважно слідкувати за його формуванням та аналізувати вплив на ринок цієї законодавчої ініціативи. Основною метою запровадження Нацкаталогу було зниження цін та підвищення доступності ліків для пацієнтів. У цій публікації розглянемо вплив на ринок двох етапів формування Нацкаталогу — ліки, що входять до Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Нацперелік), та рецептурні препарати, які не входять до  цього переліку. Для підготовки матеріалу використані дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer» компанії «Proxima Research», а також інформація з офіційного сайту Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України.

Сегментація ринку

Як відомо, нові правила ціноутворення передбачають реферування та декларування цін у Нацкаталозі. Відповідні порядки затверджені постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 4.04.2025 р. № 439. Враховуючи критерії, за якими визначаються лікарські засоби, що підпадають під реферування / декларування цін у Нацкаталозі, ми розбили ринок на відповідні сегменти та оцінили їх частку (таблиця).

Дані свідчать, що левова частина ринку підпадає під процедуру декларування. Реферуванню підлягають близько 2800 товарних позицій (Stock Keeping Unit — SKU) лікарських засобів, які реалізовувалися на українському фармринку за 7 міс 2025 р., або 26% від загальних обсягів продажу препаратів як в упаковках, так і гривневому вираженні.

Втім фактично ціни щонайменше у 4 референтних країнах знайдено лише на 494 SKU, з яких на ринку за 7 міс 2025 р. реалізовувалося 175, що становить 1,8% в упаковках та 2,4% у гривневому вираженні від загальних обсягів продажу лікарських засобів у зазначений період.

ОТС-препарати, не включені до Нацпереліку, були виведені з-під процедури реферування. Для них застосовується декларування цін.

Вплив реферування

Як вже зазначалося вище, реферування застосовувалося до незначної частки лікарських засобів. При цьому варто зауважити, що серед 175 SKU, на які визначено граничну референтну ціну, у Нацкаталозі задекларовано ціни лише на 56 позицій.

У липні 2025 р. на роздрібному ринку реалізовувалося 53 SKU, для яких визначено граничну референтну ціну та на які задекларовано ціну в Нацкаталозі. Якщо порівняти задекларовані ціни на ці препарати із поточною середньозваженою вартістю 1 упаковки, то для 31 SKU задекларована ціна є нижчою за середньозважену роздрібну вартість у липні 2025 р. у середньому на 30%, а для 22 SKU — є вищою в середньому на 44%.

Якщо оцінити загальний вплив процедури реферування на ринок лікарських засобів, то він майже не відчутний (–0,1%).

Вплив декларування

Розглядаючи сегменти препаратів, що включені до Нацпереліку, та рецептурні ліки, що не включені до цього переліку, можна зазначити, що за процедурою декларування цін у Нац­каталозі задекларовано ціни на 4767 SKU лікарських засобів, які реалізовувалися в аптеках за 7 міс 2025 р.

У липні 2025 р. таких препаратів налічується 4651 позиція.

Порівнюючи задекларовані ціни із поточною середньозваженою роздрібною вартістю 1 упаковки в липні 2025 р., слід зазначити, що для 339 SKU задекларована ціна є нижчою за поточну середньозважену в середньому на 19,2%, а для 4312 позицій — є вищою в середньому на 28,4%.

Загальний вплив на ринок

Оцінюючи вплив процедури декларування після завершення двох етапів, можна констатувати, що задекларовані ціни в більшості випадків є вищими за середньозважену роздрібну вартість у липні 2025 р. в середньому на 25% (рисунок).

Рисунок. Динаміка середньозваженої роздрібної вартості 1 упаковки препаратів, включених до Нацпереліку, на які задекларовано ціну станом на 25.08.2025 р., та середньозваженої граничної роздрібної ціни, задекларованої в Нацкаталозі

Висновки

Підбиваючи проміжні підсумки двох етапів декларування цін на препарати з Нацпереліку, можна зазначити, що задекларована ціна в Нацкаталозі є нижчою за поточну середньозважену роздрібну вартість для незначної кількості ліків. На понад 90% лікарських засобів вона є вищою в середньому на 25%. Це не означає, що виробники одразу підвищать ціни до задекларованих, таким чином вони намагаються хеджувати свої ризики. Однак можна зазначити, що створення Нацкаталогу не сприяло зниженню цін. Зниження вартості відзначається для невеликої частини препаратів. Значною мірою декларування цін у Нацкаталозі фіксує максимальну ціну продажу до наступного перегляду Нацкаталогу.

Водночас є і інша сторона медалі. Далеко не на всі ліки, що реалізуються на фармацевтичному ринку, задекларовано ціну в Нацкаталозі. За підсумками 7 міс 2025 р. в роздрібному сегменті реалізовувалося 7012 SKU лікарських засобів (без урахування сегмента ОТС, що не включені до Нацпереліку), із них для 4823 SKU (69%) задекларовано ціну в Нацкаталозі. Якщо оцінити їхню частку в роздрібному продажі, то це близько 81% як у грошовому, так і натуральному вираженні. Тобто на понад 2000 SKU не задекларовано ціну в Нацкаталозі та потенційно вони можуть реалізовуватися на ринку до 1 листопада.

Більшість експертів вважає ініціативу щодо створення Нац­каталогу неефективною та такою, що не відповідає європейським нормам. Крім того, вона змушує витрачати багато ресурсів як державних органів, так і гравців ринку. Найбільш ефективним механізмом зниження цін та підвищення доступності ліків для пацієнтів є розширення програми реімбурсації «Доступні ліки».

P.S. Наказом МОЗ від 1 вересня 2025 р. № 1370 затверджено останній етап формування Нацкатологу, до якого увійшли ОТС-препарати, що не включені до Нацпереліку. Він налічує 1986 позицій лікарських засобів. Тож фактично формування Нацкаталогу завершено. Найближчим часом ми проаналізуємо останній 3 етап, а також зможемо оцінити вплив усієї регуляції на ринок.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!