Мета таких оглядів — аналітика та формування підґрунтя для розвитку фармацевтичних послуг, підвищення показників громадського здоров’я. «Включення України до профілів FIP — це визнання того, що наш аптечний сектор стає частиною великої міжнародної родини. Це не просто збір статистики, а дорожня карта, яка показує, де ми перебуваємо зараз і куди маємо рухатися, щоб відповідати європейським стандартам надання фармацевтичної допомоги», — коментує Ірина Суворова, директорка Громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України» (ГС «АПАУ»), яка в березні 2026 р. стала повноправним членом FIP.
Україна на мапі фармацевтичних послуг
Огляд FIP дає цілісне уявлення про позицію України у світовому аптечному секторі — із чіткою фіксацією досягнень і наявних розривів порівняно з європейськими практиками.
Серед ключових досягнень:
- реімбурсація: Україна демонструє прогрес у впровадженні державних програм відшкодування вартості ліків. Аптеки виконують важливу функцію: робота з електронними рецептами, верифікація призначень та консультування пацієнтів щодо альтернатив;
- базова фармацевтична допомога: забезпечується консультування щодо відповідального самолікування (безрецептурними, або ОТС-препаратами), режиму дозування, взаємодій і умов зберігання лікарських засобів;
- інформаційна функція аптек: аптеки стали доступними центрами медичної інформації, особливо в умовах пандемії COVID-19 та воєнного стану;
- вакцинація в аптеках: законодавчо дозволена практика (щеплення в умовах аптеки вакцинами для профілактики грипу), яка реалізується за умови проходження спеціалізованого навчання фармацевтами.
Нереалізований потенціал та системні бар’єри
Водночас, на відміну від багатьох країн Європейського Союзу (ЄС), в Україні ще не сформовано сегмент розширених послуг, як-от проведення швидких діагностичних тестів безпосередньо в аптеці або право фармацевта подовжувати рецепти для хронічних хворих. За оцінкою FIP, розвиток цих сервісів стримують:
1. Регуляторні обмеження: ліцензійні умови провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами історично орієнтовані на інфраструктуру (приміщення, обладнання тощо), а не на професійні послуги.
2. Відсутність механізмів оплати: аптеки фінансово залежать лише від торговельної націнки, тоді як у ЄС фармацевтичні послуги часто оплачуються державою або страховими компаніями тощо.
3. Статус фармацевта: професія ще не повністю сприймається як клінічно орієнтована складова системи охорони здоров’я.
Шляхи трансформації
Для переходу до сучасної моделі фармацевтичної допомоги необхідні системні зміни:
- нормативне закріплення стандартів належної аптечної практики (Good Pharmacy Practice — GPP);
- визначення чіткого переліку фармацевтичних послуг;
- впровадження ефективних моделей фінансування фармацевтичних сервісів;
- розвиток безперервного професійного розвитку (БПР) як інструменту підготовки до розширених ролей.
«Ми маємо змінити саму філософію регулювання. Неможливо розвивати сервіси, коли аптека де-юре сприймається та інформаційно нав’язується як об’єкт торгівлі. Саме тому ГС «АПАУ» разом з ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» активно популяризують спільно розроблений проєкт національного стандарту «Настанова «Лікарські засоби. Належна аптечна практика» та впровадження кращих практик надання послуг відповідно до міжнародних стандартів», — зазначила І. Суворова.
GPP: крок до міжнародних стандартів
Важливим кроком до міжнародних стандартів стала розробка проєкту національного стандарту «Настанова «Лікарські засоби. Належна аптечна практика», редакція якої схвалена FIP. Документ, розроблений ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» спільно з ГС «АПАУ», ще влітку 2025 р. переданий до Міністерства охорони здоров’я України та Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
«Факт підготовки та подання проєкту належної аптечної практики є свідченням консолідованої позиції професійної спільноти та її готовності до впровадження сучасних підходів до фармацевтичної практики, — підкреслила директорка ГС «АПАУ». — Йдеться не лише про нормативний документ, а про формування нової філософії діяльності аптек — орієнтованої на пацієнта, якість послуг і клінічну відповідальність. Україна має потужну базу для таких змін: розгалужену мережу аптек, високий рівень цифровізації через eHealth, кваліфіковані кадри та безцінний досвід роботи в екстремальних умовах. Огляд FIP підтверджує, що наші пріоритети збігаються з глобальними цілями розвитку галузі».
Сьогодні галузь знаходиться на етапі трансформації. Аналітичні огляди FIP виступають своєрідною дорожньою картою для законодавчих змін з урахуванням практик країн ЄС.
Так, підготовка проєкту належної аптечної практики є не фінальною точкою, а відправною позицією для глибоких системних змін, що наближають українську фармацію до міжнародних стандартів.
Як зазначено в огляді, поточні проєкти та пріоритети України узгоджені з цілями розвитку FIP та просуваються ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» спільно з ГС «АПАУ» у співпраці з командою FIP для реформування національної моделі фармацевтичних послуг та посилення ролі фармацевта в системі охорони здоров’я.
З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням: .
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим