Про сучасні антисептики, які є must have в асортименті аптек

Про роль антисептичних засобів

Проблеми, що виникають під час загоєння ран, є надзвичайно поширеними, а хронічні ранові інфекції уражують близько 1,5% населення. Водночас парадигма місцевої обробки ран за останні 2 десятиліття суттєво змінилася. У догляді за ранами надзвичайно важливим є комплексне місцеве лікування, включно із застосуванням антисептиків (Babalska Z.Ł. et al., 2021). Наразі в групі антисептиків та дезінфекційних засобів (код АТС D08A) в Україні зареєстровані препарати на основі таких діючих речовин, як діамантовий зелений, етанол, йод, калію перманганат, мiрамiстин, нітрофурал, перекис водню, повідон-йод, хлоргексидин тощо.

Антисептики застосовують як для обробки гострих ран, так і в терапії хронічних уражень. Відповідно до настанов, їх призначають для зниження мікробного навантаження в інфікованих або критично колонізованих ранах, а також для профілактики в ранах високого ризику (Chelmuș-Burlacu A. et al., 2023).

Проте слід зауважити, що сучасні консенсуси з лікування ран (зокрема настанови Міжнародної робочої групи з діабетичної стопи (International Working Group on the Diabetic Foot — IWGDF), 2024) прямо вказують на те, що рутинне застосування антисептичних засобів для загоєння неінфікованих ран не рекомендоване, а основою догляду за більшістю ран є механічне очищення фізіологічним розчином або водою (Chen P. et al., 2024).  Водночас для інфікованих, контамінованих, хронічних ран, а також у ситуаціях підвищеного ризику інфікування (укуси, глибокі забруднені рани, опіки, передопераційна підготовка шкіри) їх застосування є обґрунтованим та необхідним. А вибір конкретної діючої речовини має базуватися на балансі антимікробної ефективності та цитотоксичності щодо фібробластів і кератиноцитів — клітин, які, власне, і забезпечують загоєння (Cwajda-Białasik J. et al., 2022). Зокрема, систематичний огляд, що порівнював цитотоксичність антисептиків, свідчить, що більшість досліджуваних антисептичних засобів тією чи іншою мірою пригнічують життєздатність клітин і міграцію, проте ступінь цього ефекту суттєво різниться між препаратами й залежить від концентрації та тривалості контакту (Ortega-Llamas L. et al., 2022).

Огляд деяких антисептиків, наявних на ринку

• Повідон-йод (комплекс йоду з полівінілпіролідоном) — антисептик, який зазвичай застосовується в клінічних умовах, зокрема для дезінфекції шкіри до і після операції, та може бути препаратом вибору при укусах, колотих ранах і вогнепальних пораненнях завдяки широкому спектру дії проти бактерій, вірусів, грибів і спор (Eggers M., 2019; Chelmuș-Burlacu A. et al., 2023).

У систематичному огляді рандомізованих досліджень щодо хронічних ран наведено докази помірної якості на користь кращого загоєння при застосуванні препаратів йоду порівняно з фізіологічним розчином (Barrigah-Benissan K. et al., 2022).

Порівняльні дослідження цитотоксичності свідчать, що в перерахунку на молярну концентрацію повідон-йод переноситься клітинами фібробластів у понад 20 разів краще, ніж інші досліджувані антисептики (Müller G. et al., 2006), хоча деякі дослідження на культурах шкірних клітин людини фіксували значуще пригнічення міграції фібробластів при застосуванні розведених розчинів повідон-йоду (Ortega-Llamas L. et al., 2022).

Тобто не існує «ідеального» антисептика без жодних застережень, і рекомендація завжди має враховувати тип рани та тривалість застосування. Важливо пам’ятати, що повідон-йод протипоказаний при підтвердженій алергії на йод, патології щитоподібної залози (через системне всмоктування йоду при обробці великих поверхонь), вагітності та лактації без консультації лікаря, а також у новонароджених.

• Хлоргексидину біглюконат — один із найпоширеніших антисептиків завдяки потенційно широкій доступності та ефективності проти грампозитивної й (меншою мірою) грамнегативної флори. Він широко застосовується для обробки шкіри, антисептики порожнини рота (у складі ополіскувачів) та передопераційної підготовки. Водночас порівняльні дослідження антимікробної ефективності антисептиків (тріклозан, повідон-йод, октенідин, полігексанід, хлоргексидину диглюконат) в стандартизованих умовах відзначають, що хлоргексидин у низці досліджень проявляє більш виражену цитотоксичність щодо фібробластів і кератиноцитів порівняно з деякими антисептиками (Cwajda-Białasik J. et al., 2022; Ortega-Llamas L. et al., 2022). До того ж описані поодинокі, але клінічно значущі випадки тяжких алергічних реакцій, включно з анафілаксією, що потребує уважного збору алергологічного анамнезу перед повторним застосуванням, особливо в стаціонарних умовах (Froidevaux M. et al., 2025).

Для рутинної безрецептурної рекомендації при неускладнених саднах, обробці шкіри навколо рани та як антисептичний ополіскувач порожнини рота хлоргексидин залишається обґрунтованим варіантом за відсутності протипоказань і алергії в анамнезі.

• Октенідину дигідрохлорид — біспіридиновий катіонний антисептик, синтезований як заміна хлоргексидину з поліпшеним профілем безпеки. Він має широкий спектр дії проти грампозитивних і грамнегативних бактерій, грибів, включно з метицилінрезистентним Staphylococcus aureus (MRSA), а системна абсорбція при нанесенні на шкіру чи слизові оболонки є незначною (Grover V. et al., 2021). Сучасні настанови з лікування ран включають октенідин до обмеженого переліку рекомендованих антисептиків поряд із полігексанідом, повідон-йодом, гіпохлоритом натрію та нанокристалічним сріблом, водночас прямо вказуючи, що застарілі засоби — борна кислота, етакридину лактат, калію перманганат і пероксид водню — не рекомендовані для лікування ран через низку недоліків (actascientific.com).

Огляд клінічних досліджень застосування октенідину при венозних трофічних виразках та інших хронічних ранах засвідчив позитивну динаміку загоєння за результатами кількох невеликих досліджень I–II рівнів доказовості, що відповідає слабкій, але послідовній рекомендації класу B (journals.cambridgemedia.com.au). Систематичний огляд клінічних досліджень щодо профілактики нозокоміальних інфекцій та деколонізації S. aureus також підтверджує ефективність октенідину, хоча автори наголошують на потребі прямих порівняльних досліджень з іншими антисептиками (Köck R. et al.,2023).

Важливо, що октенідин навіть у пацієнтів із документованою алергією на хлоргексидин у більшості випадків переноситься добре, хоча теоретичний ризик перехресної реактивності через спільні гексаметиленові групи описаний у науковій літературі та все ж потребує клінічної обережності (Froidevaux M. et al., 2025).

• Декаметоксин — антисептик з групи четвертинних амонієвих сполук, що застосовується в клінічній практиці з 1970-х років (Сидорчук Л.І. та ін., 2022). У порівняльних мікробіологічних дослідженнях виявлено виражену бактерицидну активність декаметоксину й декасану щодо стафілококів (мінімальна бактерицидна концентрація близько 0,9 мкг/мл) та представників родини Enterobacteriaceae, а також протигрибкову активність щодо Candida albicans, що за низкою показників не поступається хлоргексидину та мірамістину (Палій Г.К. та ін., 2015).

Препарати на основі декаметоксину традиційно застосовуються в Україні для полоскань горла, промивання ран і порожнин, інгаляцій та обробки слизових оболонок та залишаються обґрунтованим вітчизняним варіантом безрецептурної рекомендації.

Алгоритм вибору антисептиків за клінічною ситуацією

• Побутові садна, порізи чи потертості без ознак інфікування достатньо промити водним розчином антисептика або чистою водою з милом і накласти стерильну пов’язку. У разі кровотечі її зупиняють тиснучою пов’язкою чи джгутом, а при тяжких травмах пацієнта негайно скеровують до лікаря (протоколи фармацевта).
• Для забруднених, укушених чи колотих ран із високим ризиком інфікування препаратом вибору є повідон-йод, який має широкий антимікробний спектр дії, включно з бактерицидною, віруліцидною, фунгіцидною, спороцидною та протозойною активністю, проте він протипоказаний дітям віком до 1 року та особам із захворюваннями щитоподібної залози (Bigliardi P.L. et al., 2017; протоколи фармацевта).
• У разі гнійничкових захворювань шкіри, мікробної екземи, уражень м’яких тканин та стоматологічної патології рекомендований розчин декаметоксину.
• Водночас дезінфекцію гнійних ран, опіків, а також лікування інфекцій у хірургії, акушерстві, урології та стоматологічні зрошення при гінгівіті й стоматиті може підтримати розчин хлоргексидину.

Фармацевту при виборі антисептика обов’язково слід пам’ятати про «червоні прапорці», які потребують негайного звернення до лікаря: це пульсуюча артеріальна або профузна кровотеча, рани глибиною чи довжиною понад 2 см, кровотеча, що не зупиняється протягом 15–20 хв, ураження обличчя чи косметично важливих зон, підозра на пошкодження сухожилків і нервів на кисті чи зап’ястку, ознаки поширення інфекції з почервонінням понад 2 см та набряком, підвищення температури тіла, забруднені рани за відсутності щеплення від правця понад 5 років, неможливість очистити рану від бруду, тривала ексудація, супутні нудота й блювання при травмах голови, а також будь-які порізи обличчя та голови у дітей (протоколи фармацевта).

Поширені запитання

Чи потрібно застосовувати антисептик для будь-якої рани? — Ні. Сучасні міжнародні настанови не рекомендують рутинне нанесення антисептиків для неінфікованих ран. У багатьох випадках достатньо механічного очищення водою або фізіологічним розчином.

Який антисептик обрати при укусах і забруднених ранах? — За наявності високого ризику інфікування препаратом вибору може бути повідон-йод завдяки широкому спектру антимікробної активності.

Чи може хлоргексидин спричиняти алергічні реакції? — Так. Хоча такі випадки трапляються рідко, описані тяжкі алергічні реакції, включно з анафілаксією.

Чим октенідин відрізняється від хлоргексидину? — Октенідин був розроблений як альтернатива хлоргексидину та характеризується широким спектром дії й сприятливішим профілем безпеки.

Коли необхідно негайно звернутися до лікаря? — Небезпечними ознаками є значна кровотеча, глибокі рани, поширення інфекції, підвищення температури тіла, травми обличчя, а також підозра на пошкодження сухожилків чи нервів.

Коротко: головне

• Антисептики залишаються важливою складовою лікування інфікованих і контамінованих ран.
• Для більшості неускладнених неінфікованих пошкоджень достатньо механічного очищення.
• Вибір препарату має враховувати не лише антимікробну активність, а й потенційну цитотоксичність.
• Повідон-йод, хлоргексидин, октенідин і декаметоксин мають різні показання та обмеження.
• Фармацевт повинен вміти своєчасно розпізнавати ситуації, що потребують скерування пацієнта до лікаря.

Інна Грабова

Список використаної літератури

1. За даними Державного реєстру лікарських засобів України (drlz.info/register).
2. Babalska Z.Ł., Korbecka-Paczkowska M., Karpiński T.M. (2021) Wound Antiseptics and European Guidelines for Antiseptic Application in Wound Treatment. Pharmaceuticals (Basel), 14(12): 1253. doi: 10.3390/ph14121253. PMID: 34959654; PMCID: PMC8708894.
3. Chelmuș-Burlacu A., Tang E., Pieptu D. et al. (2023) Phenotypic Modulation of Adipose-Derived Stem Cells and Fibroblasts Treated with Povidone-Iodine and Chlorhexidine in Mono and Coculture Models. Biomedicines, 11(7): 1855. doi: 10.3390/biomedicines11071855. PMID: 37509495; PMCID: PMC10377167.
4. Chen P., Vilorio N.C., Dhatariya K. et al. (2024) Guidelines on interventions to enhance healing of foot ulcers in people with diabetes (IWGDF 2023 update). Diabetes Metab. Res. Rev.: e3644. doi.org/10.1002/dmrr.3644.
5. Cwajda-Białasik J., Mościcka P., Szewczyk M.T. (2022) Antiseptics and antimicrobials for the treatment and management of chronic wounds: a systematic review of clinical trials. Postepy Dermatol. Alergol., 39(1): 141–151. doi: 10.5114/ada.2022.113807. Epub. 2022 Feb. 28. PMID: 35369629; PMCID: PMC8953877.
6. Ortega-Llamas L., Quiñones-Vico M.I., García-Valdivia M. et al. (2022) Cytotoxicity and Wound Closure Evaluation in Skin Cell Lines after Treatment with Common Antiseptics for Clinical Use. Cells., 11(9): 1395. doi: 10.3390/cells11091395. PMID: 35563705; PMCID: PMC9099882.
7. Eggers M. (2019) Infectious Disease Management and Control with Povidone Iodine. Infect Dis Ther., 8(4): 581–593. doi: 10.1007/s40121-019-00260-x. Epub. 2019 Aug. 14. Erratum in: Infect Dis. Ther., 2019 Dec.; 8(4): 595. doi: 10.1007/s40121-019-00263-8. PMID: 31414403; PMCID: PMC6856232.
8. Barrigah-Benissan K., Ory J., Sotto A. et al. (2022) Antiseptic Agents for Chronic Wounds: A Systematic Review. Antibiotics (Basel), 11(3): 350. doi: 10.3390/antibiotics11030350. PMID: 35326813; PMCID: PMC8944418.
9. Müller G., Kramer A. (2006) Comparative study of in vitro cytotoxicity of povidone-iodine in solution, in ointment or in a liposomal formulation (Repithel) and selected antiseptics. Dermatology, PubMed: 16490982.
10. Froidevaux M., Vandenberghe-Dürr S., Borgeat A., Maillard J. (2025) Safe Administration of Octenidine in a Surgical Patient With Documented Severe Chlorhexidine Anaphylaxis: A Case Report and Review of the Current Evidence. Case Rep. Anesthesiol., 2025: 5754614. doi: 10.1155/cria/5754614. PMID: 41035861; PMCID: PMC12479366.
11. Grover V., Mahendra J., Gopalakrishnan D., Jain A. (2021) Effect of octenidine mouthwash on plaque, gingivitis, and oral microbial growth: A systematic review. Clin. Exp. Dent. Res., 7(4): 450–464. doi: 10.1002/cre2.386. Epub. 2021 Jul. 6. PMID: 34227746; PMCID: PMC8404485.
12. Octenidine Dihydrochloride: A New Age Antimicrobial Agent (2023) (actascientific.com/ASDS/pdf/ASDS-07-1666.pdf).
13. WHAM Evidence summary: Octenidine for chronic wounds. Wound Practice and Research, Cambridge Media Journals, 2020 (journals.cambridgemedia.com.au/wpr/volume-28-no-1/evidence-summary-octenidine-chronic-wounds).
14. Köck R., Denkel L., Feßler A.T. et al. (2023) Clinical Evidence for the Use of Octenidine Dihydrochloride to Prevent Healthcare-Associated Infections and Decrease Staphylococcus aureus Carriage or Transmission-A Review. Pathogens, 12(4): 612. doi: 10.3390/pathogens12040612. PMID: 37111498; PMCID: PMC10145019.
15. Сидорчук Л.І., Сидорчук Р.І., Міхєєв А.О. та співавт. (2022) Селекція декаметоксинорезистентних варіантів мікроорганізмів за використання у клінічних умовах четвертинних амонієвих сполук упродовж 50 років (1972–2022 рр).  Клінічна та експериментальна патологія, Том 21, 3(81): 13–19. DOI: 10.24061/1727-4338.XXI.3.81.2022.02.
16. Палій Г.К., Назарчук О.А., Бобир В.В. та співавт. (2015) Оцінка антибактеріальних та протигрибкових властивостей сучасних антисептиків (декаметоксин, декасан, мірамістин, хлоргексидин, етоній). Мікробіологія і біотехнологія, 4. ISSN 2076–0558.
17. Vagholkar K. (2026) Clinical Applications of Hydrogen Peroxide Solution in Surgical Wound Care: A Review. International Journal of Surgery Science.
18. Протоколи фармацевта (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 5.01.2022 р. № 7) (www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/01/2022_7_pf.pdf).
19. Bigliardi P.L., Alsagoff S.A.L., El-Kafrawi H.Y. (2017) Povidone iodine in wound healing: A review of current concepts and practices. Int. J. Surg, 44: 260–268. doi: 10.1016/j.ijsu.2017.06.073. Epub. 2017 Jun. 23. PMID: 28648795.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!