Останнім часом у професійному середовищі фармацевтичної спільноти все частіше порушується питання екстемпорального виготовлення ліків. Представники старшого покоління фармації, досвідчені науковці і практики відстоюють і підтримують екстемпоральне виготовлення ліків, представники молодшого, нинішнього покоління ставляться до цього байдуже, а швидше скептично.
Редакція «Щотижневика АПТЕКА» проаналізувала можливий вплив запропонованої МОЗ регуляції на доступність ліків для українців та дослідила, які методи для цього застосовують у країнах Європейського Союзу (ЄС), а також звернулася за коментарем до Ірини Суворової, директорки ГС «Аптечна професійна асоціація України» (ГС «АПАУ») щодо ставлення до нової ініціативи МОЗ представників однієї з найбільших професійних організацій аптечних закладів України.
Основа будь-якої господарської діяльності — її рентабельність. Cеред фармацевтичної спільноти викликала великий резонанс та занепокоєння ініціатива МОЗ України, спрямована на встановлення граничних націнок на всі препарати, дозволені до обігу в Україні.
Стан аптечного виготовлення ліків у період СРСР і УРСР, переваги і недоліки таких препаратів та фактори, що впливали на діяльність з їх виготовлення в аптеках у той період, окреслив Сергій Сур, доктор фармацевтичних наук, директор «Артеріум ЛТД», у рамках частини І статті «Екстемпоральні ліки в Україні: туга за минулим, дотепні оборудки і невизначене майбутнє». У частині ІІ представлено фактори, що впливають на діяльність з виготовлення ліків в аптеках у сучасній Україні
У листопаді 2020 р. Державний експертний центр МОЗ України очолив Михайло Бабенко. За 4 роки його керівництва, незважаючи на роботу в непростих умовах (спочатку пандемія COVID-19, потім повномасштабне вторгнення в Україну), вдалося забезпечити стабільний розвиток Центру з урахуванням євроінтеграційного вектору, розпочати впровадження міжнародного формату електронного технічного документа eCTD для процесів реєстрації та фактично перезапустити напрям міжнародної співпраці. В інтерв’ю «Щотижневику АПТЕКА» директор ДЕЦ представив своє бачення подальшого розвитку Центру, зупинився на головних викликах, розповів про головні досягнення та поділився планами на майбутнє.
Як Україна адаптує свої фармацевтичні стандарти до європейських? Що вітчизняна фармацевтична галузь може і готова запропонувати ринку Європейського Союзу? Про це та інше говорили у рамках міжнародної конференції «Європейська інтеграція України: охорона здоров’я», організованої Міністерством охорони здоров’я України спільно з Європейською комісією у жовтні цього року
Макроекономічні показники та показники добробуту населення впливають на розвиток фармацевтичного ринку. У цій публікації розглянемо ключові показники і тренди фармацевтичного ринку України за підсумками 9 міс 2024 р. Під час підготовки матеріалу використано дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer» компанії «Proxima Research»
Нашим виданням готується детальний аналіз можливого впливу запропонованої МОЗ ініціативи, а також буде представлено європейський досвід регулювання ціноутворення на лікарські засоби
У цій публікації розглянемо основні положення законодавства України, які регулюють це питання, зокрема наведемо умови, за яких можливе прийняття товарів назад
7–8 жовтня 2024 р. біля однієї з найбільш відомих окрас українських Карпат — озера Синевир відбулася V Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Українська фармація — вчора, сьогодні, завтра». Організаторами заходу виступили Донецький національний медичний університет (ДНМУ), Громадська організація (ГО) «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «КУМ ДЕО» та Національний природничий парк «Синевир». Генеральний партнер — компанія «Гледфарм», партнери — компанії «Фітофарм» та «Ергоком». Інформаційний партнер — «Щотижневик АПТЕКА».
