Одним із “сигналів тривоги”, частих симптомів захворювань верхніх дихальних шляхів є кашель, який іноді виникає раптово і так само раптово зникає, а іноді триває тижнями. Кашель – рефлекс, необхідний для забезпечення ефективного дихання, але водночас і порушник нашого спокою. З одного боку, він сприяє швидшому видаленню небажаних субстанцій, наприклад, мокротиння та сторонніх мікрочастинок (дим, пил, віруси) з легень. Але з іншого боку, сухий нав’язливий кашель може дратувати, порушувати сон та загальне самопочуття.

Що ж робити, якщо з тих чи інших причин запобігти захворюванню не вдалося і вже з’явилися перші ознаки грипу чи іншої ГРВІ? У такому разі допоможе новий ефективний комбінований препарат АНТИГРИПОКАПС виробництва унітарного підприємства “Мінськінтеркапс” (Білорусь).

Здається, свята, що приносять веселощі та подарунки, вже минули і настали суворі будні. Однак для учасників передноворічної та передріздвяної акції, проведеної компанією “Польфарма” для аптек і аптечних мереж, саме зараз настав час одержувати подарунки. 15 січня 2004 р. компанія провела розіграш призів серед учасників лотереї за підсумками акції, оголошеної на початку листопада 2003 р. Шанс стати власником одного із 500 призів від компанії “Польфарма” отримав той, хто придбав комплект із 10 упаковок препарату АЛЬКА-ПРИМ і розмістив цей лікарський засіб на вітрині аптеки. До комплектів додавалися листівки з номерами, за якими проводився розіграш.

Результаты последнего исследования, проведенного Группой по изучению эфализумаба (The Efalizumab Study Group), свидетельствуют о том, что лечение данным препаратом способствует уменьшению выраженности симптомов и улучшению качества жизни больных псориазом.

Авандамет – комбинированный препарат производства компании “ГлаксоСмитКляйн” (Великобритания), в состав которого входит розиглитазон и метформин, в конце 2003 г. был одобрен к применению в странах Европейского Союза у пациентов с сахарным диабетом II типа.

Вопросы регулирования рынка генериков актуальны для всех стран Восточной Европы, особенно СНГ. В “Еженедельнике АПТЕКА” (№1 (422) от 12 января 2004 г.) тему разработки и регистрации препаратов-генериков в странах Европейского Союза и СНГ затронул профессор Н.А. Ляпунов. В журнале “Ремедиум” (№ 7-8, 2003 г.) была опубликована статья профессора Ю.Б. Белоусова “Дженерики – мифы и реалии”. Ключевым в статье является тезис о неправомерности механического перенесения на воспроизведенные препараты информации об эффективности и безопасности соответствующих инновационных (оригинальных), изученных в клинике брэндов.
Неоднократно отмечалось, что по ряду активных веществ в России зарегистрировано десятки торговых наименований-синонимов. Есть основания полагать, что многие из них были допущены в обращение без должного изучения и оценки. Например, без учета результатов определения биоэквивалентности и стабильности, степени соблюдения стандартов GMP их производителями, соответствия современным фармакопейным требованиям и т.п. При этом ни медицинские, ни аптечные работники, не говоря уже о потребителях, не информированы о том, на каких основаниях были приняты решения о регистрации таких препаратов. Как известно, в России (как и в Украине; прим. ред.), в отличие от ряда западных стран, подобные материалы (regulatory/summary basis of approval) не публикуются.
Для того чтобы содействовать дальнейшему обсуждению поднятых профессором Ю.Б. Белоусовым проблем, постараемся выделить имеющие отношение преимущественно к фармации, выстроить их в логический ряд, несколько детализировать и высказать некоторые конкретные предложения.

Элоксатин (оксалиплатин) – противоопухолевый препарат производства известной фармацевтической компании “Санофи-Синтелабо” (Франция) относится к классу производных платины и обладает широким спектром противоопухолевой активности in vivо.

В конце 2003 г. препарат Финацеа – 15% гель азелаовой кислоты производства концерна “Шеринг АГ” (Германия) после проведения процедуры взаимного признания (mutual recognition procedure – MRP) был одобрен в странах Европейского Союза для местного применения у пациентов с папулопустулезной розацеа (угревой сыпи).

Для простудных заболеваний (ПЗ) характерны высокая частота развития, мучительные симптомы и возникновение различных осложнений. На сегодняшний день идентифицировано более 100 типов вирусов, способствующих развитию ПЗ: наиболее распространенные из них – риновирусы, коронавирусы, вирусы парагриппа и респираторно-синцитиальные вирусы (Lovell, 1990). Поскольку специфических средств для борьбы с этими патогенами не существует, единственным действенным терапевтическим подходом при ПЗ является симптоматическое лечение.
Целью исследования, в котором приняли участие более 1 тыс. пациентов, была сравнительная оценка эффективности комбинированного лекарственного средства ГРИППОСТАД^® С капсулы (производства компании STADA OTC Arzneimittel GmbH, Германия) в устранении симптомов ПЗ и его компонентов. Сегодня с результатами исследования, опубликованными в Международном журнале клинической фармакологии и терапии (Inte ational Jou al of Clinical Pharmacology and Therapeutics, Vol. 41. – № 3/2003; 114-125. Авторы: Koytchev R., Vlahov V., Bacratcheva N., Giesel B., Gawronska-Szklartz B., Wojcicki J., Mrozikiewicz A., van der Meer M., Alken R.-G.), может ознакомиться и читатель “Еженедельника АПТЕКА”.

Близько півроку тому “Щотижневик АПТЕКА” писав про введення в дію нового вітчизняного підприємства з виробництва лікарських засобів – ТОВ “ФармаСтарт” (№ 29 (400) від 4 серпня 2003 р.). Підприємство було спроектовано, побудовано, обладнано й валідовано відповідно до вимог належної виробничої практики (GMP). Напередодні новорічних свят “ФармаСтарт” одержав документальне підтвердження відповідності виробництва високим міжнародним стандартам – Національний сертифікат GMP на повний цикл виробництва твердих лікарських форм. Це свідчить про те, що у вітчизняній фарміндустрії з’явився новий виробник, рівень якого відповідає європейським вимогам.
На урочистій церемонії вручення Національного сертифіката GMP були присутні голова Комітету з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства Верховної Ради України Микола Поліщук, голова Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення – заступник міністра охорони здоров’я України Михайло Пасічник, перший заступник Головного державного інспектора України з контролю якості лікарських засобів Віталій Варченко, головний ревматолог МОЗ України Неля Шуба та ін.